Постанова № 141374898 у справі № 420/9027/26 від 10.11.2026

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

------------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 листопада 2026 р. м. Одеса Справа № 420/9027/26

Перша інстанція: суддя Єфіменко К.С.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Терлецького Д.С., суддів Вербицької Н.В., Димерлія О.О., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 31 липня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Рух і обставини справи

30.03.2026р. ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 або позивач) звернулась до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом у якому просила:

визнати протиправним та скасувати рішення від №154750013818 від 19.11.2025р. Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії відповідно до пункту 2 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області призначити з 19.11.2025р. ОСОБА_1 із зменшенням пенсійного віку відповідно до пункту 2 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» шляхом зарахування до пільгового стажу роботи період з 21.05.2002р. по 18.07.2017р.

На обґрунтування позовних вимог зазначено, що ОСОБА_1 звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області з заявою про призначення пенсії, яка передана розгляд за принципом екстериторіальності. Згідно з рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області №154750013818 від 19.11.2025р. їй відмовлено у призначені пенсії у зв`язку з відсутністю необхідного спеціального стажу за Списком №2.

Так, до пільгового стажу роботи не зарахований період роботи з 21.05.2002р. по 18.07.2017р., оскільки відсутні накази про результати проведення атестації робочих місць за умовами праці з переліками атестованих посад. Не зарахований також пільговий стаж роботи згідно з актом перевірки №1500-0902-1/7172 від 25.09.2025р., оскільки висновок акта зустрічної перевірки не містить змістовної інформації щодо підтвердження права на пільгову пенсію за Списком №2. Згідно з рішенням про відмову позивач досягнула віку 58 років, зарахований страховий стаж складає 26 років 5 місяців 28 днів.

Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області подало відзив, в якому вказало на безпідставність заявлених позовних вимог, оскільки під час розгляду поданих позивачем документів не підтверджено наявності в неї необхідного пільгового стажу.

Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області надало відзив, у якому зазначило, що до пільгового стажу за Списком №2 не зарахований період роботи з 21.05.2002р. по 18.07.2017р., оскільки відсутні накази про результати проведення атестації робочих місць за умовами праці з переліками атестованих посад. Також не зарахований пільговий стаж роботи згідно з актом перевірки №1500-0902-1/7172 від 25.09.2025 р., оскільки висновок акта зустрічної перевірки не містить змістовної інформації щодо підтвердження права на пільгову пенсію за Списком №2.

Надана позивачем довідка №52-ВК/2025 від 25.09.2025р. не відповідає вимогам пункту 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993р. №637 (Додаток №5), оскільки в довідці відсутні посилання на постанову, яка на період роботи була чинною та відсутні посилання на пункт розділ, підрозділ до яких відноситься відповідна посада. Також виявлена невідповідність щодо дати початку пільгової роботи, зазначеної у довідці та в акті зустрічної перевірки, тому період потребує додаткового уточнення.

Одеський окружний адміністративний суд позов задовольнив частково рішенням від 31.07.2026р.

Визнав протиправним та скасував рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області від №154750013818 від 19.11.2025р. щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії відповідно до пункту 2 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 13.11.2025р. про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 2 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та зарахувати до пільгового стажу роботи період з 21.05.2002р. по 18.07.2017р. з урахуванням висновків суду.

Стягнув з бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1064,96 грн.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовив.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (далі - скаржник) звернулось з апеляційною скаргою до П`ятого апеляційного адміністративного суду, в якій просить скасувати рішення окружного адміністративного суду від 31.07.2026 р. та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

П`ятий апеляційний адміністративний суд відкрив апеляційне провадження у справі та призначив її до розгляду в порядку письмового провадження ухвалами від 31.08.2026р.

Обставини справи

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернулася до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою від 13.11.2025 р. про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 2 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Згідно з принципом екстериторіальності заява передана на розгляд Головному управлінню Пенсійного фонду України в Рівненській області.

За наслідком розгляду заяви та доданих документів Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області прийняло рішення №154750013818 від 19.11.2025р. про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах у зв`язку з тим, що у ОСОБА_1 відсутній пільговий стаж.

У рішенні №154750013818 від 19.11.2025 р., зокрема, зазначено:

«Вік заявниці: 58 років 3 місяці 15 днів, страховий стаж особи становить 26 років 5 місяців 28 днів, пільговий стаж на роботах за Списком № 2 не визначений.

Результати розгляду документів, доданих до заяви:

За доданими документами до страхового стажу зараховано всі періоди.

До пільгового стажу за Списком №2 не зарахований період роботи з 21.05.2002р. по 18.07.2017р., оскільки відсутні накази про результати проведення атестації робочих місць за умовами праці з переліками атестованих посад. Також не зарахований пільговий стаж роботи згідно з актом перевірки №1500-0902-1/7172 від 25.09.2025 р., оскільки висновок акта зустрічної перевірки не містить змістовної інформації щодо підтвердження права на пільгову пенсію за Списком №2.

Надана позивачем довідка №52-ВК/2025 від 25.09.2025р. не відповідає вимогам пункту 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993р. №637 (Додаток №5), оскільки в довідці відсутні посилання на постанову, яка на період роботи була чинною та відсутні посилання на пункт розділ, підрозділ до яких відноситься відповідна посада. Також виявлена невідповідність щодо дати початку пільгової роботи, зазначеної у довідці та в акті зустрічної перевірки, тому період потребує додаткового уточнення.

Вважаючи порушеним своє право на призначення пенсії за віком, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Оцінка суду першої інстанції

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що надані позивачем трудова книжка, пільгова довідка №52-ВК/2025 від 25.09.2025р., акт перевірки №1500-0902-1/7172 від 25.09.2025р. містять необхідні записи щодо спірного періоду роботи позивача з Списком №2.

За таких обставин посилання відповідача на відсутність довідки за формою додатка №5 не може бути безумовною підставою для неврахування спірних періодів роботи, якщо подані докази у сукупності підтверджують виконання роботи зі шкідливими та важкими умовами праці за Списком № 2.

Доводи апеляційної скарги

На обґрунтування вимог апеляційної скарги Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області посилається на доводи, які за своїм змістом відтворюють правову позицію, викладену у відзиві на позовну заяву.

Позиція позивача у справі на заявлену апеляційну скаргу

Позивач подала відзив на апеляційну скаргу, у якому заперечує проти її задоволення та просить залишити оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін.

Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області, належним чином повідомлене про апеляційний розгляд справи, правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористалося.

Джерела права та оцінка суду апеляційної інстанції

За результатами апеляційного перегляду оскаржуваного судового рішення в межах доводів і вимог апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи, правильність застосування норм матеріального і процесуального права, суд у складі колегії суддів дійшов таких висновків.

Згідно зі статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом (частина перша статті 46 Конституції України).

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними (частина друга статті 46 Конституції України).

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом(частина третя статті 46 Конституції України).

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначає Закон України від 09.07.2003р. №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-IV).

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 8 Закону №1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають, зокрема, громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

Згідно з частиною першою статті 9 Закону №1058-IV відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Згідно з абзацом першим частини першої статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Відповідно до абзацу першого частини другої статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Згідно з абзацом першим частини четвертої статті 24 Закону №1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Відповідно до частини першої статті 24 Закону №1058-IV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Згідно з абзацом першим пункту 2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058-IV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди

Відповідно до абзацу другого пункту 2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058-IV до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.

Згідно з пунктом 2 статті 114 Закону №1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005р. №383, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01.12.2005р. за №1451/11731, затверджено Порядок застосування Списків N 1 і N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (далі - Порядок №383).

Відповідно до пункту 2 Порядку №383 під повним робочим днем слід уважати виконання робіт в умовах, передбачених Списками 36-2003-п, не менше 80 відсотків робочого часу, установленого для працівників даного виробництва, професії чи посади, з урахуванням підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, пов`язаних з виконанням своїх трудових обов`язків.

Згідно з пунктом 3 Порядку №383 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992р. та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992р. (приклади у додатках 1, 2).

Відповідно до пункту 10 Порядку №383 для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 №637.

Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992р. №442 (далі - Порядок № 442) та Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України від 01.09.1992р. № 41 (далі - Методичні рекомендації).

Згідно з абзацом першим пункту 4 Порядку №442 та підпунктом 1.5 пункту 1 Методичних рекомендацій періодичність проведення атестації робочих місць визначається безпосередньо колективним договором підприємства і проводиться не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства чи організації.

Суд у складі колегії суддів зазначає, що Велика Палата Верховного Суду в постанові від 19.02.2020р. у справі №520/15025/16-а сформувала правовий висновок, за яким: «… особи, які зайняті на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2, але з вини власника на таких підприємствах не було проведено атестацію робочого місця, мають право на зарахування стажу роботи на таких посадах до спеціального стажу, необхідного для призначення пенсії за віком на пільгових умовах Списком № 2, відповідно до пункту «б» статті 13 Закону №1788-XII. Цей висновок є також застосовним і щодо осіб, зайнятих на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 1.».

Суд у складі колегії суддів ураховує цей правовий висновок, оскільки суть спірного питання у цій справі полягає у призначенні пенсії на пільгових умовах з огляду на відсутність результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці, та зазначає, що посилання пенсійного органу на відсутність наказів про результати проведення атестації робочих місць не може бути підставою для відмови у зарахуванні позивачу спеціального стажу, за умови належного підтвердження виконання робіт із шкідливими і важкими умовами праці.

Згідно з обставинами справи пенсійний орган зазначив у рішенні №154750013818 від 19.11.2025р., що пільговий стаж позивача складає 00 років 00 місяців та до пільгового стажу не врахований період роботи з 21.05.2002р. по 18.07.2017р.

Дослідивши наявні в матеріалах справи копії трудової книжки НОМЕР_1 , пільгової довідки №52-ВК/2025 від 25.09.2025 р., акта перевірки №1500-0902-1/7172 від 25.09.2025р., суд у складі колегії суддів зазначає, що подані докази містять необхідні записи щодо спірного періоду роботи позивача.

Так, зокрема вказано, що ОСОБА_1 у період з 21.05.2002р. по 18.07.2017р. працювала на посаді молодшої медичної сестри паталого-анатомічного відділення Комунальної установи «Міська клінічна лікарня №3 імені професора Л.Й. Алейнікової».

Згідно з пільговою довідкою №52-ВК/2025 від 25.09.2025р., ОСОБА_1 працювала повний робочий день та виконувала безпосередній контакт з трупним матеріалом, робота з формаліном, хлораміном, формальдегідом за професією - молодша медична сестра патологоанатомічного відділення, що передбачена Списком №2. Підстава видачі Постанова КМУ від 17.11.1997 року №1290, Постанова КМУ від 01.08.1992 року №442, наказ по лікарні №12 від 02.03.2005 р.

Трудова книжка містить відомості про періоди роботи, місце роботи, записи оформлені належним чином, виконані послідовно. Усі записи завірені підписами уповноважених осіб та скріплені відбитками печатки підприємства, не мають виправлень, підчисток чи інших істотних дефектів, які б викликали обґрунтований сумнів щодо їх достовірності.

Перевіряючи доводи скаржника щодо відсутності в уточнюючій довідці №52-ВК/2025 від 25.09.2025р. посилань на постанову Кабінету Міністрів України, яка була чинною на час виконання робіт позивачем, та відсутності відомостей про пункт, розділ і підрозділ Списку №2, суд у складі колегії суддів наголошує на формальному характері виявлених недоліків, оскільки відповідач не заперечує, а матеріалами справи підтверджується сам факт виконання робіт зі шкідливими та важкими умовами праці.

Суд у складі колегії суддів зазначає, що наведені висновки узгоджуються із правовими висновками Верховного Суду, викладеними, зокрема у постановах від 29.03.2023р. №360/4129/20, від 11.05.2022р. у справі №120/1089/19-а, від 18.02.2022 у справі №360/4639/20 тощо.

Відповідно до пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно із практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.

За таких обставин, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, а викладені в апеляційних скаргах доводи та міркування не свідчать про порушення окружним адміністративним судом норм матеріального чи процесуального права, які б могли призвести до неправильного вирішення справи.

Висновки суду апеляційної інстанції

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Здійснивши в межах, визначених статтею 308 КАС України, апеляційний перегляд цієї справи, суд у складі колегії суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального й процесуального права.

Доводи апеляційної скарги таких висновків не спростовують, оскільки ґрунтуються на неправильному тлумаченні фактичних обставин, норм матеріального й процесуального права, що регулюють спірні правовідносини.

Зважаючи на результати апеляційного перегляду та відповідно до статті 139 КАС України, розподіл судових витрат зміні не підлягає.

З огляду на те, що суд першої інстанції правомірно відніс справу до категорії незначної складності й розглядав її за правилами спрощеного позовного провадження, постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду лише з підстав, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.

Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області залишити без задоволення, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 31.07.2026р. у справі №420/9027/26 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції відповідно до статті 325 КАС України набирає законної сили з дати її ухвалення.

Постанова суду апеляційної інстанції оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя: Д.С. Терлецький

Суддя: Н.В. Вербицька

Суддя: О.О. Димерлій