Постанова № 141374901 у справі № 420/8899/26 від 10.11.2026

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

------------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 листопада 2026 р. м. Одеса Справа № 420/8899/26

Перша інстанція: суддя Харченко Ю.В.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Терлецького Д.С., суддів Вербицької Н.В., Димерлія О.О., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07 серпня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_2 , військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Рух і обставини справи

29.03.2026р. ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 або позивач) звернулась до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, у якому просила:

визнати протиправним і скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_2 (з адміністративно-господарської діяльності) від 15.12.2025р. №242 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності військовослужбовців військової частини НОМЕР_3 »;

зобов`язати військову частину НОМЕР_2 , військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити утримане грошове забезпечення на виконання наказу командира військової частини НОМЕР_2 (з адміністративно-господарської діяльності) від 15.12.2025р. №242 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності військовослужбовців військової частини НОМЕР_3 » у розмірі 1687,83 грн.

На обґрунтування позовних вимог зазначено про безпідставність притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани та подальшої невиплати (утримання) премії у складі її грошового забезпечення.

Щодо обґрунтування позовних вимог, які заявлені до військової частини НОМЕР_1 , позивач вказала, що військова частина НОМЕР_2 перебуває на фінансовому забезпеченні у військової частини НОМЕР_1 , тому позовні вимоги щодо зобов`язання нарахувати та виплатити утримане грошове забезпечення слід звертати одночасно до військової частини НОМЕР_2 та військової частини НОМЕР_1 .

Військова частина НОМЕР_1 у відзиві на позов наголосила на безпідставності позовних вимог, заявлених до неї, оскільки позивач проходила військову службу у військовій частині НОМЕР_2 , яка зарахована на фінансове забезпечення до військової частини НОМЕР_1 . Водночас військова частина НОМЕР_1 самостійно не здійснює нарахування та виплати грошового забезпечення, а лише виконує фінансові заявки, подані, зокрема, військовою частиною НОМЕР_2

Військова частина НОМЕР_2 у відзиві на позов просила відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що позивач пропустила строк на судове оскарження наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності. Також військова частина НОМЕР_2 вказала на систематичне нехтування позивачем своїми службовими обов`язками, що й призвело до накладення на неї дисциплінарного стягнення.

Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 07.08.2026р. позов задовольнив частково.

Визнав протиправним і скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_2 (з адміністративно-господарської діяльності) від 15.12.2025р. №242 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності військовослужбовців військової частини НОМЕР_3 » в частині притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності.

Зобов`язав військову частину НОМЕР_2 та військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити утримане грошове забезпечення на виконання наказу командира військової частини НОМЕР_2 (з адміністративно-господарської діяльності) від 15.12.2025р. №242 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності військовослужбовців військової частини НОМЕР_3 » у розмірі 1 687,83 грн.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовив.

Не погодившись з прийнятим рішенням, військова частина НОМЕР_2 звернулась з апеляційною скаргою до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

П`ятий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 28.08.2026р. залишив без руху апеляційну скаргу у зв`язку з ненаданням доказів сплати судового збору.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у зв`язку з відсутністю доказів усунення недоліків апеляційної скарги ухвалою від 15.09.2026р. повернув апеляційну скаргу військовій частині НОМЕР_2 .

Не погодившись із ухваленим рішенням, військова частина НОМЕР_1 (далі також - скаржник) подала апеляційну скаргу, у якій просить скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог до військової частини НОМЕР_1 та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позову у цій частині

П`ятий апеляційний адміністративний суд відкрив апеляційне провадження у справі та призначив її до розгляду в порядку письмового провадження ухвалами від 02.09.2026 р.

Обставини справи

ОСОБА_1 проходила військову службу за контрактом з 11.08.2025р. по 31.01.2026р. у військовій частині НОМЕР_2 , яка перебуває на фінансовому забезпеченні у військовій частині НОМЕР_1 .

Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_2 (з адміністративно-господарської діяльності) від 15.12.2025р. №242 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності військовослужбовців військової частини НОМЕР_3 », позивача за порушення військової дисципліни притягнуто до дисциплінарної відповідальності та накладено на неї дисциплінарне стягнення у вигляді догани.

Також наказано внести відомості до наказу про виплату грошового забезпечення для ухвалення правового рішення щодо зменшення додаткових видів грошового забезпечення зазначених військовослужбовців військової частини НОМЕР_2 за підсумками грудня 2025р., а також занести відомості про накладені на них дисциплінарні стягнення до їхніх службових карток.

Так, з картки особового рахунку військовослужбовця за 2026р. у стовпці 01/2026 вбачається утримання премії у розмірі 1687,83 грн.

Вважаючи порушеними свої права у зв`язку прийняттям наказу від 15.12.2025р. №242, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

Оцінка суду першої інстанції

Задовольняючи позов, суд першої інстанції вказав на істотні порушення процедури проведення службового розслідування; відсутність в оскаржуваному наказі обставин і фактів порушення службової дисципліни, за які позивача притягнута до дисциплінарної відповідальності; невідповідність правової кваліфікації порушення посаді, яку обіймала позивач (її притягнуто як командира (начальника) військової частини, тоді як таку посаду вона не обіймала).

З огляду на це наказ командира військової частини НОМЕР_2 (з адміністративно-господарської діяльності) №242 від 15.12.2025р., підлягає визнанню протиправним та скасуванню в частині, що стосується прав та інтересів позивача.

Належним способом захисту прав позивача є також зобов`язання нарахувати та виплатити грошове забезпечення утримане на виконання наказу командира військової частини НОМЕР_2 (з адміністративно-господарської діяльності) №242 від 15.12.2025р.

Оскільки військова частина НОМЕР_2 знаходиться на фінансовому забезпеченні у військовій частині НОМЕР_1 , суд першої інстанції зобов`язав одночасно військову частину НОМЕР_2 та військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити позивачу утримане на підставі оскаржуваного наказу грошового забезпечення.

Доводи апеляційної скарги та поданих додаткових пояснень

На обґрунтування вимог апеляційної скарги скаржник твердить, що суд першої інстанції неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають дійсним обставинам справи, а також норми матеріального права застосовано неправильно.

Так, зазначено, що суд першої інстанції формально підійшов до вирішення питання суб`єктного складу відповідачів та поклав зобов`язання на військову частину НОМЕР_1 , яка не порушувала права позивача.

Відповідно до Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та Правил організації фінансового забезпечення у Збройних Сил України виплата грошового забезпечення позивачу здійснюється на підставі сформованих військовою частиною НОМЕР_2 документів, отже, підстави покладення будь-яких зобов`язань на військову частину НОМЕР_1 - відсутні.

Позиція інших учасників у справі на заявлену апеляційну скаргу

Позивач та військова частина НОМЕР_2 , належно повідомлені про розгляд цієї справи, правом на подання відзиву не скористались.

Джерела права та оцінка суду апеляційної інстанції

За результатами апеляційного перегляду оскаржуваного судового рішення в межах доводів і вимог апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи, правильність застосування норм матеріального і процесуального права, суд у складі колегії суддів дійшов таких висновків.

Закон України від 20.12.1991р. №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон №2011-ХІІ) визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення (абзац перший частини другої статті 9 Закону №2011-ХІІ).

Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України (абзац другий частини четвертої статті 9 Закону №2011-ХІІ).

Механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту України та деяким іншим особам визначає Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018р. №260, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.06.2018р. за №745/32197 (далі - Порядок №260).

Підставами для нарахування та виплати грошового забезпечення згідно з пунктом 3 Порядку №260 є: штат військової частини; накази про призначення на посаду, зарахування до списків особового складу, вступ до виконання обов`язків за посадою, зарахування у розпорядження; накази про встановлення та виплату основних і додаткових видів грошового забезпечення; накази про присвоєння військових звань; грошовий атестат або довідка про грошові виплати.

Відповідно до абзацу першого пункту 8 Порядку №260 грошове забезпечення виплачується в межах асигнувань, передбачених у кошторисі військової частини на грошове забезпечення військовослужбовців.

Згідно з абзацом п`ятим пункту 8 Порядку №260 грошове забезпечення виплачується за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні на підставі наказу командира (начальника, керівника).

Отже, грошове забезпечення виплачується військовослужбовцю на підставі належним чином оформлених документів та відповідного наказу командира за місцем перебування військовослужбовця на грошовому забезпеченні.

Правила організації фінансового забезпечення військових частин, установ, організацій Збройних Сил України та Державної спеціальної служби транспорту затверджені наказом Міністерства оборони України від 22.05.2017р. №280 (далі Правила № 280).

Відповідно до пункту 1.1 розділу І Правил № 280 ці Правила визначають механізм фінансового забезпечення військових частин, кораблів, військових навчальних закладів, військових комісаріатів (територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки), установ, організацій Збройних Сил України та Державної спеціальної служби транспорту (далі військова частина), що утримуються за рахунок коштів Державного бюджету України.

Згідно з абзацом п`ятим пункту 1.2 розділу І Правил № 280 фінансове забезпечення система заходів, що включає фінансове планування, отримання, зберігання, економне, ефективне і цільове використання коштів відповідно до вимог законодавства, організацію обліку та звітності з метою виконання військовою частиною покладених на неї завдань.

Відповідно до пункту 1.3 розділу І Правил № 280 розпорядниками бюджетних коштів за кошторисом Міністерства оборони України є:

Міністр оборони України головний розпорядник;

командувачі (начальники) видів Збройних Сил України, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, інших органів військового управління (крім військових комісаріатів (територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки)), Голова Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту, які включені до мережі головного розпорядника коштів, розпорядники коштів нижчого рівня (далі розпорядники коштів другого рівня);

командири військових частин, які включені до мережі головного розпорядника коштів або розпорядника коштів другого рівня, розпорядники коштів нижчого рівня (для - розпорядники коштів третього рівня).

Розпорядники бюджетних коштів реалізують свої функції таким чином:

головний розпорядник через Департамент фінансів Міністерства оборони України;

розпорядники коштів другого рівня через фінансово-економічні управління командувань видів Збройних Сил України, інших органів військового управління, управління фінансово-економічної діяльності Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту;

розпорядники коштів третього рівня через фінансові органи військових частин.

Згідно з пунктом 1.4 розділу І Правил № 280 забезпечувальний фінансовий орган згідно зі своїми повноваженнями здійснює координацію діяльності структурних підрозділів Міністерства оборони України, Апарату Головнокомандувача Збройних Сил України, Генерального штабу Збройних Сил України, видів Збройних Сил України, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, органів військового управління, які в установленому законодавством порядку визначені відповідальними виконавцями (співвиконавцями) бюджетних програм (підпрограм) (далі служби забезпечення) щодо забезпечення військових частин бюджетними асигнуваннями та коштами за напрямами відповідальності цих служб забезпечення.

Військова частина має право отримувати бюджетні асигнування на утримання тільки від одного забезпечувального фінансового органу.

До основних завдань фінансового забезпечення військової частини, з-поміж іншого, належить своєчасна та повна виплата грошового забезпечення військовослужбовцям та заробітної плати працівникам та інших передбачених законодавством виплат.

Забезпечувальний фінансовий орган стосовно військових частин, які зараховані на його фінансове забезпечення, серед іншого, зобов`язаний надавати бюджетні асигнування та здійснювати фінансування військових частин у порядку, визначеному законодавством.

Відповідно до абзацу другого пункту 1.5 розділу І Правил № 280 військова частина, не включена до мережі розпорядників бюджетних коштів, зараховується на фінансове забезпечення до військової частини розпорядника коштів третього рівня на підставі відповідних директив (рішень).

Згідно з абзацом третім пункту 1.5 розділу І Правил №280 у разі зарахування військової частини на фінансове забезпечення до військової частини розпорядника коштів не за підпорядкованістю, рішення про таке зарахування приймається фінансовим органом головного розпорядника бюджетних коштів на підставі клопотання керівника органу військового управління (структурного підрозділу органу військового управління).

Відповідно до абзацу четвертого пункту 1.5 розділу І Правил №280 командир військової частини, зарахованої на фінансове забезпечення до військової частини розпорядника коштів третього рівня, організовує своєчасне оформлення та подання розпоряднику коштів усіх документів, необхідних для здійснення належного фінансового забезпечення військової частини.

Згідно з абзацом п`ятим пункту 1.5 розділу І Правил №280 начальник фінансового органу військової частини розпорядника коштів третього рівня, до якої на фінансове забезпечення зараховані інші військові частини, розробляє положення про спільне фінансове господарство, в якому зазначаються права, обов`язки, порядок взаємодії, розмежування повноважень та відповідальності посадових осіб військової частини розпорядника коштів третього рівня та військових частин, які зараховані до неї на фінансове забезпечення, щодо здійснення фінансового забезпечення таких військових частин, у тому числі щодо своєчасного оформлення та подання до фінансового органу військової частини розпорядника коштів необхідних документів (розпорядчих, розрахункових, фінансово-планових тощо). Зазначене положення затверджується командиром військової частини розпорядника коштів третього рівня, погоджується забезпечувальним фінансовим органом та доводиться до військових частин, які зараховані на фінансове забезпечення.

Відповідно до абзацу шостого пункту 1.5 розділу І Правил № 280 первинні документи, розрахунки фондів оплати праці, заявки на кошти, платіжні доручення, грошові атестати військовослужбовців, розрахунково-платіжні відомості на виплату грошового забезпечення військовослужбовцям, заробітної плати працівникам та інші виплати підписують посадові особи розпорядника коштів та посадові особи (командир та інша, визначена командиром, відповідальна посадова особа) військової частини, яка знаходиться на фінансовому забезпеченні.

Згідно з абзацом першим пункту 4.3 розділу 4 Правил № 280 грошове забезпечення, заробітна плата та інші виплати (індексація, грошова компенсація за речове майно, харчування, піднайом житла тощо) особовому складу виплачується за місцем штатної служби (перебування на фінансовому та інших видах забезпечення).

Відповідно до пункту 4.3 розділу 4 Правил № 280 відповідальність за правильність нарахування та своєчасність виплати грошового забезпечення (заробітної плати), проведення та перерахування за належністю в установлені терміни утримань і нарахувань покладається на командира військової частини та начальника фінансового органу.

Згідно з пунктом 1.12 розділу І Правил № 280 основними завданнями фінансово-економічних підрозділів органів військового управління, які не є розпорядниками бюджетних коштів та мають у своєму підпорядкуванні військові частини є, зокрема, здійснення контролю за своєчасною виплатою грошового забезпечення військовослужбовцям та заробітної плати працівникам у підпорядкованих військових частинах.

Отже, у разі перебування військової частини на фінансовому забезпеченні в іншої військової частини - розпорядника коштів третього рівня, грошове забезпечення виплачується військовослужбовцю таким розпорядником коштів на підставі документів, які визначені в пункті 3 Порядку №260, які подаються командиром військової частини, до штату якої зарахований військовослужбовець і в якій він перебуває у списках особового складу.

Натомість військовою частиною - розпорядником коштів третього рівня, на підставі належним чином оформлених і спільно підписаних розрахунково-платіжних документів, забезпечується фінансування та фактична виплата грошового забезпечення і інших передбачених законом виплат.

Таким чином, у разі перебування військової частини на фінансовому забезпеченні в іншої військової частини, саме на військову частину, до штату якої зарахований військовослужбовець та у списках особового складу якої він перебуває, покладається обов`язок щодо організації оформлення та подання документів, необхідних для нарахування та виплати грошового забезпечення військовослужбовцю.

Згідно з обставинами цієї справи військова частина НОМЕР_2 перебуває на фінансовому забезпеченні у військовій частині НОМЕР_1 .

Отже, саме на військову частину НОМЕР_2 повинен бути покладений обов`язок щодо організації оформлення та подання до військовій частині НОМЕР_1 , документів, необхідних для належного нарахування та виплати позивачу грошового забезпечення.

Такий висновок узгоджується з правовими висновками Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладеними у постанові від 28.05.2026р. у справі №420/28894/24, за якими «… у разі перебування військової частини на фінансовому забезпеченні в іншої військової частини, саме на військову частину, до штату якої зарахований військовослужбовець та у списках особового складу якої він перебуває, покладається обов`язок щодо організації оформлення та подання документів, необхідних для нарахування та виплати грошового забезпечення військовослужбовцю».

З огляду на це суд у складі колегії суддів доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, які заявлені до військової частини НОМЕР_1 .

Водночас суд у складі колегії суддів наголошує, що відмова в задоволенні позовних вимог до військової частини НОМЕР_1 у цій справі зумовлена тим, що ця військова частина не порушувала прав позивача, однак це не звільняє військову частину НОМЕР_1 від зобов`язання виплатити позивачеві перераховане грошове забезпечення після надходження відповідних фінансових документів від військової частини НОМЕР_2 .

Висновки суду апеляційної інстанції

Згідно з частиною першою статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно з частиною першою статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Відповідно до абзацу першого частини другої статті 317 КАС України неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню

Згідно з абзацом другим частини другої статті 317 КАС України порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Ураховуючи, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права, оскаржуване рішення підлягає скасуванню в частині позовних вимог, заявлених до військової частини НОМЕР_1 , з ухваленням нового судового рішення про відмову в їх задоволенні.

Відповідно до статті 139 КАС України розподіл судових витрат у цій справі зміні не підлягає.

Ураховуючи, що ця справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження, постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду лише з підстав, передбачених підпунктами «а» - «г» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.

Керуючись статтями 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328 КАС України, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 - задовольнити.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07.08.2026р. у справі №420/8899/26 скасувати у частині, якою задоволені позовні вимоги до військової частини НОМЕР_1 , прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог до військової частини НОМЕР_1 .

В іншій частини рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07.08.2026р. у справі №420/8899/26 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції відповідно до статті 325 КАС України набирає законної сили з дати її ухвалення.

Постанова суду апеляційної інстанції оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, які передбачені в пункті 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя: Д.С. Терлецький

Суддя: Н.В. Вербицька

Суддя: О.О. Димерлій