Постанова № 141374905 у справі № 420/28937/25 від 10.11.2026

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

-----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 листопада 2026 р. м. Одеса Справа № 420/28937/25

Головуючий в 1 інстанції: Аракелян М.М.

Дата і місце ухвалення: 07.05.2026р., м. Одеса

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Бойка А.В.,

суддів : Тарновецького І.І.,

Шевчук О.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07 травня 2026 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ОПТСПЕЦТОРГ 2020» до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

В серпні 2025 року товариство з обмеженою відповідальністю «ОПТСПЕЦТОРГ 2020» звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України, в якому просило суд:

визнати протиправними та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС в Одеській області, яка приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 03.07.2025р. №13043178/38848546, від 08.07.2025р. №13056886/38848546;

зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкові накладні №1 від 13.06.2025р. та №4 від 13.06.2025р. у Єдиному реєстрі податкових накладних, датою їх подання на реєстрацію;

стягнути з відповідачів за рахунок їх бюджетних асигнувань на користь позивача судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 4844,80 грн. та витрати на правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 07 травня 2026 року позов задоволено.

Визнано протиправними та скасовано рішення Комісії Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 03.07.2025р. №13043178/38848546, від 08.07.2025р. №13056886/38848546.

Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати податкові накладні №1 від 13.06.2025р. та №4 від 13.06.2025р. у Єдиному реєстрі податкових накладних, датою їх подання ТОВ «ОПТСПЕЦТОРГ 2020» на реєстрацію до ЄРПН.

Стягнуто з Головного управління ДПС в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ТОВ «ОПТСПЕЦТОРГ 2020» суму сплаченого судового збору у розмірі 2422,40 грн. та витрати на правничу допомогу у розмірі 2500,00 грн.

Стягнуто з Державної податкової служби України за рахунок бюджетних асигнувань на користь ТОВ «ОПТСПЕЦТОРГ 2020» суму сплаченого судового збору у розмірі 2422,40 грн. та витрати на правничу допомогу у розмірі 2500,00 грн.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, Головне управління ДПС в Одеській області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, не повне з`ясування обставин справи, просить скасувати рішення від 07.05.2026р. з ухваленням по справі нового судового рішення - про відмову в задоволенні позову ТОВ «ОПТСПЕЦТОРГ 2020».

В своїй скарзі апелянт зазначає, що з урахуванням специфіки господарських операцій платників та передбаченого пунктом 5 Порядку №520 переліку документів (із загальними властивостями), які є необхідні для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, конкретні документи щодо підтвердження тої чи іншої господарської операції повинен надавати саме платник. Контролюючий орган не має права у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної чи то просити платника надати конкретні документи, чи то вказувати надати такі. Перелік таких документів платнику відомий згідно з пунктом 5 Порядку №520. Вибір конкретних документів, які підтверджуються реальність здійснення конкретної господарської операції можливий тільки платником. При цьому, подані платниками пояснення та документи мають підтверджувати і розкривати суть, внутрішню сторону господарських операцій, їх справжність, економічну вигоду (виправданість, ризик) і ділову мету. Позивач під час подання документів разом із повідомленням про надання пояснень та копій документів задля підтвердження господарської діяльності повинен бути обізнаний в тому, на підставі яких саме документів була виписана податкова накладна та повинен довести весь ланцюг здійснення операції від самого початку до кінцевої стадії з контрагентом, на якого була складена податкова накладна.

Також, апелянт посилається на те, що при вирішенні спору судом не враховано, що станом на момент зупинення реєстрації податкових накладних, у позивача відсутня прийнята таблиця даних платника податку на додану вартість із кодом УКТЗЕД/ДКПП 7308 як таким, що на постійній основі постачається/виготовляється відповідно до аналітичної бази ДПС АІС «Податковий блок». Отже, діяльність не є підтвердженою.

Посилається апелянт і на те, що під час вирішення вимог про зобов`язання зареєструвати накладну предметом доказування мають бути встановлені обставини достатності документів для реєстрації. Однак, подані платником податку документи не містять обов`язкових реквізитів, зокрема, рахунки на оплату та видаткові накладні не містять коду ЄДРПОУ, юридичної адреси та розрахункового рахунку покупця. Банківські виписки, надані на розгляд комісії регіонального рівня, не містять підпису та печатки банківської установи та уповноваженої особи банківської установи, а також платника цієї установи, а тому, Головне управління ДПС в Одеській області вважає, що вищезазначені документи є сумнівними та ймовірно складеними з порушенням чинного законодавства. За наведених обставин, рішення про відмову в реєстрації податкових накладних є максимально обґрунтованими, відповідають критеріям чіткості та зрозумілості актів індивідуальної дії, а факт здійснення фінансово-господарських операцій між позивачем та його контрагентом не доведений в повному обсязі.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні датою їх подання на реєстрацію, то апелянт зазначає, що чинним законодавством повноваження щодо реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування після зупинення наразі покладені на Державну податкову службу.

Не погоджується апелянт і із стягненням з Головного управління ДПС в Одеській області на користь ТОВ «ОПТСПЕЦТОРГ 2020» витрат на правничу допомогу. Зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд мав виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи. Апелянт зазначає, що оцінивши витрати з урахуванням всіх аспектів і складності цієї справи, а також час, який міг би витратити адвокат на підготовку матеріалів як кваліфікований фахівець, враховуючи, що на розгляді в судах першої та апеляційної інстанцій розглядаються безліч судових справ з аналогічним предметом спору - скасування рішень про відмову в реєстрації податкової накладної, ця справа не потребувала затрат значного часу, підготовка цієї справи не вимагала великого обсягу юридичної і технічної роботи, тому справедливим буде призначити позивачеві компенсацію витрат на правову допомогу адвоката, що становить розмір прожиткового мінімуму на 2025 рік станом на час звернення з позовом до суду. Апелянт звертає увагу, що позивачем не надано суду доказів ведення адвокатом Книги обліку доходів та витрат.

Справа призначена до розгляду у порядку письмового провадження у відповідності до п.3 ч.1 ст.311 КАС України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів і вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступного:

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що з 2013 року ТОВ «ОПТСПЕЦТОРГ 2020» здійснює підприємницьку діяльність в сфері оптової торгiвлі деревиною, будiвельними матерiалами та санiтарно-технiчним обладнанням (КВЕД 46.73.)

В оренді ТОВ «ОПТСПЕЦТОРГ 2020» є нерухоме майно (офіс), що знаходиться за адресою: Одеса, вул. Люстдорфська дорога, 92/94, 312, що підтверджується звітністю за формою 20-ОПП - повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які проводиться діяльність.

Основними постачальниками товару товариства є: ТОВ «АВТО СТАНДАРТ Україна», ТОВ «Будівельний маркет «КУБ», ТОВ «ВЕНТИЛЯЦІЙНІ СИСТЕМИ», ПП «ІТАЛ КЕРАМІКА», ТОВ «МЕРЕЖІ І КОМФОРТ».

Основним покупцями товару є: ПРАТ «ПМК-15 ДУНАЙВОДБУД», ТОВ «АГРОФОРС ТРЕЙД», фермерське господарство «КАТРУСЯ 54», ТОВ «ВІЛАДІС», ТОВ «МОСТ МАРКЕТIНГ».

13 червня 2025 року позивачем на користь ПРАТ «ПМК-15 ДУНАЙВОДБУД» було відвантажено товар (будівельний) на загальну суму 137652,66 грн., в тому числі ПДВ 22942,11 грн. відповідно до договору поставки обладнання №09/10 ПРАТ від 09.10.2023р., рахунку №62 від 12.06.2025р., видаткової накладної №61 від 13.06.2025р.

16 червня 2025 року ПРАТ «ПМК-15 ДУНАЙВОДБУД» сплачено ТОВ «ОПТСПЕЦТОРГ 2020» згідно рахунку №62 від 12.06.2025р. суму 137652,66 грн., в тому числі ПДВ 22942,11 грн.

Поставлений товар було закуплено у ТОВ «СОМІК» відповідно до договору поставки №401020/25-П від 02.01.2025р., рахунку №12179 від 12.06.2025р., видаткової накладної №10938 від 13.06.2025р. на загальну суму 110104,09 грн., в тому числі ПДВ 18350,68 грн.

13 червня 2025 року на користь ТОВ «СОМІК» сплачено кошти згідно рахунку №12179 від 12.06.2025р. на суму 110104,09 грн., в тому числі ПДВ 18350,68 грн.

13 червня 2025 року на користь ПРАТ «ПМК-15 ДУНАЙВОДБУД» позивачем відвантажено товар (двері вхідні металеві) на загальну суму 12471,60 грн., в тому числі ПДВ 2078,60 грн. відповідно до договору поставки обладнання №09/10-ПРАТ від 09.10.2023р., рахунку №60 від 13.06.2025р., видаткової накладної №64 від 13.06.2025р.

Того ж дня ПРАТ «ПМК-15 ДУНАЙВОДБУД» сплачено ТОВ «ОПТСПЕЦТОРГ 2020» згідно рахунку №60 від 13.06.2025р. суму 12471,60 грн., в тому числі ПДВ 2078,60 грн.

Відповідно до п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань - реалізація товару, позивачем було сформовано та направлено на реєстрацію податкові накладні №1 від 13.06.2025р. на загальну суму 137652,66 грн., в т.ч. ПДВ 20% 22942,11 грн. та №4 від 13.06.2025р. на загальну суму 12471,60 грн., в т.ч. ПДВ 20% 2078,60 грн.

За результатами обробки даних податкових накладних через автоматизовану систему Єдине вікно подання електронних документів ТОВ "ОПТСПЕЦТОРГ 2020" отримало квитанції №[номер приховано] від 23.07.2025р. та №[номер приховано] від 27.07.2025р. про зупинення реєстрації податкових накладних від 13.06.2025р. №4 та від 13.06.2025р. №1 в Єдиному реєстрі податкових накладних. Зазначено, що обсяг постачання товару/послуги 7308 перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуг та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій (додаток 3 Порядку).

Товариству запропоновано надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, за переліком, наведеним в п.5 Порядку №520.

27 червня 2025 року та 03 липня 2025 року ТОВ «ОПТСПЕЦТОРГ 2020» подало повідомлення №1 про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено, з додаванням письмових пояснень та копій документів (як додатки до повідомлення), стосовно ведення господарської діяльності підприємства, в рамках якої і було складено податкові накладні №1 від 13.06.2025р. та №4 від 13.06.2025р.

Рішеннями Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Одеській області про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 03.07.2025р. №13043178/38848546 та від 08.07.2025р. №13056886/38848546 відмовлено в реєстрації податкових накладних з підстав надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

У графі «Додаткова інформація (зазначити конкретні документи)» вказаних рішень зазначено: первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури / інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні; обсяг постачання товару/послуги перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання.

Не погодившись із правомірністю вказаних рішень комісії регіонального рівня ТОВ «ОПТСПЕЦТОРГ 2020» оскаржило їх в судовому порядку.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов товариства, дійшов висновку, що відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, на якого ч.2 ст.77 КАС України покладено обов`язок доказування в адміністративному суді правомірності прийнятих ним рішень, не доведено правомірності спірних рішень про відмову в реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. Зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарської операції між позивачем та контрагентом, та на те, що такі документи були надані контролюючому органу, суд дійшов висновку, що контролюючий орган не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкових накладних.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

Відповідно до п.201.1 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Аналогічні за своїм змістом положення визначено п.201.10 ст.201 ПК України.

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначено Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим постановою КМУ від 11.12.2019р. №1165 (далі - Порядок №1165).

Згідно п.3 Порядку №1165 податкові накладні/розрахунки коригування (крім податкових накладних/розрахунків коригування, складених відповідно до пункту 97 підрозділу 2 розділу ХХ "Перехідні положення" Кодексу, у яких відображено операцію, до якої застосовується режим експортного забезпечення відповідно до вимог статті 19-2 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність", розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, складеної на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості хоча б одного з товарів/послуг їх постачальнику, та розрахунків коригування, складених на неплатника податку, за винятком розрахунку коригування, визначеного підпунктом 7 цього пункту), що подаються для реєстрації в Реєстрі, перевіряються щодо відповідності таким ознакам безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.

Відповідно до п.4, п.5 Порядку №1165 у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пунктах 3 або 3-1 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.

Платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Не перевіряється на відповідність показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2), платник податку, який склав та/або подав для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, які складені за операціями з вивезення за межі митної території України товарів, до яких застосовується режим експортного забезпечення відповідно до вимог статті 19-2 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність".

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Згідно п.7 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування (крім податкової накладної/розрахунку коригування, у яких відображена операція з вивезення за межі митної території України товарів, до яких застосовується режим експортного забезпечення відповідно до вимог статті 19-2 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність") встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Відповідно до п.10 Порядку №1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

Пунктом 11 Порядку №1165 передбачено, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;

2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів відповідно до Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Мінфіну від 12 грудня 2019 р. №520.

Наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019р. №520 затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №520).

Пунктом 2 Порядку №520 визначено, що рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, приймають комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі територіальних органів ДПС (далі - комісія регіонального рівня).

Згідно з вимогами пунктів 9, 10 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.

За результатами розгляду поданих письмових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку:

або приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку;

або надсилає повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі (далі - Повідомлення), засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку з пропозицією щодо надання платником податку додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування;

або приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі у разі надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства, та надсилає його платнику податку засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

ненадання / часткового надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, при отриманні Повідомлення;

та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Отже, з наведених вище норм (з урахуванням внесених до них змін) слідує, що з метою вирішення питання про наявність / відсутність підстав для реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних з 08 березня 2023 року було встановлено наступний алгоритм взаємодії платника податків та податкового органу.

За наслідками отримання квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної в ЄРПН пункт 4 Порядку №520 надає право платнику податків подати на розгляд комісії регіонального рівня письмові пояснення та копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у такій податковій накладній / розрахунку коригування. Загальний перелік таких документів визначений пунктом 5 Порядку № 520.

Якщо платник податків скористався правом подання письмових пояснень та копій документів, то за результатами розгляду останніх комісія регіонального рівня приймає одне із трьох наступних рішень:

1) рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН - якщо надані платником податків документи та письмові пояснення підтверджують інформацію, зазначену у податковій накладній / розрахунку коригування;

2) про направлення Повідомлення - якщо наданих платником податків документів та письмових пояснень недостатньо для підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування. При цьому зміст форми указаного Повідомлення (Додаток 2 до Порядку № 520) свідчить, що у ньому мають бути вказані конкретні документи, які пропонується надати платнику податків;

3) рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН - якщо платник податків надав письмові пояснення та достатній обсяг документів, передбачених пунктом 5 Порядку №520, але вони не відповідають вимогам законодавства, внаслідок чого не можуть вважатися такими, що підтверджують інформацію, зазначену в податковій накладній / розрахунку коригування.

У випадку направлення платнику податків Повідомлення, такий платник має право подати податковому органу додаткові пояснення та копії документів, зазначені у Повідомленні, за результатами розгляду яких комісія регіонального рівня приймає одне з рішень: 1) про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН; 2) про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН. Реалізація такого права має бути здійснена протягом п`яти робочих днів з дня, наступного за днем отримання Повідомлення. Неподання платником податків додаткових пояснень та копій документів, зазначених у Повідомленні, або їх неповне подання протягом означеного строку має наслідком прийняття комісією регіонального рівня рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН.

При цьому, із змісту пункту 10 Порядку №520 та форми Рішення (Додаток 1 до Порядку №520) слідує, що комісія регіонального рівня у випадку, якщо подані платником податків пояснення / додаткові пояснення та копії документів не підтверджують інформацію, зазначену у податковій накладній/ розрахунку коригування, проставляє відмітку у графі «надання платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства».

У випадку ж ненадання платником податків у встановлені строки додаткових пояснень і копій документів, встановлених абзацом шостим пункту 9 Порядку №520, комісія регіонального рівня проставляє відмітку у графі «ненадання / часткове надання додаткових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, платником податку».

Висновки колегії суддів узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 19.11.2025р. по справі №140/36684/23.

У справі, що розглядається, мали місце наступні обставини (якщо їх узагальнити):

- у квитанціях податковий орган в загальному сформулював вимогу про необхідність надання пояснень та копій документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в податкових накладних;

- позивач направив повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності та правомірності операцій по виписаних накладних та документи, яких на його переконання, достатньо для реєстрації податкових накладних;

- за результатами розгляду пояснень і документів Комісія регіонального рівня не надсилала ТОВ «ОПТСПЕЦТОРГ 2020» повідомлення про надання додаткових пояснень, тобто визнала достатнім обсяг наданих документів, та прийняла спірні рішення про відмову у реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних із вказівкою на надання платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства.

При цьому, відповідач не конкретизував, які саме документи складені з порушенням законодавства, а також в чому саме такі порушення полягають.

Рішення Комісії повинні містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості актів індивідуальної дії призводить до їх протиправності.

Апелянт зазначає, що рахунки на оплату та видаткові накладні не містять коду ЄДРПОУ, юридичної адреси та розрахункового рахунку покупця; банківські виписки, надані на розгляд комісії регіонального рівня, не містять підпису та печатки банківської установи та уповноваженої особи банківської установи, а також платника цієї установи.

Колегія суддів критично ставиться до таких доводів апелянта, оскільки неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Як правильно звернув увагу суд першої інстанції, код ЄДРПОУ, адреса чи рахунок покупця не є обов`язковими реквізитами первинного документа. Ці дані можуть міститися у договорах або супровідних документах, але їхня відсутність у видатковій накладній чи рахунку не впливає на підтвердження факту господарської операції.

Усі документи подані через електронний кабінет та підписані КЕП, що надає їм повну юридичну силу відповідно до Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг».

Згідно з Інструкцією НБУ №22, виписка банку є первинним документом, що підтверджує рух коштів на рахунку клієнта. Виписки формуються автоматично банківською установою та подаються клієнту в електронному вигляді, що відповідає вимогам Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг».

Що ж до посилання апелянта на те, що станом на момент зупинення реєстрації податкових накладних у позивача відсутня прийнята таблиця даних платника податку на додану вартість із кодом УКТЗЕД/ДКПП 7308 як таким, що на постійній основі постачається/виготовляється відповідно до аналітичної бази ДПС АІС «Податковий блок», то колегія суддів зазначає, що пунктом 12 Порядку №1165 передбачено право платника податків на подання такої таблиці, а не його обов`язок.

На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області від 03.07.2025р. №13043178/38848546 та від 08.07.2025р. №13056886/38848546 про відмову в реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних є протиправними та підлягають скасуванню.

Також, колегія суддів вважає обґрунтованим задоволення судом першої інстанції вимог позову про зобов`язання ДПС України зареєструвати в ЄРПН податкові накладні.

Аналогічну правову позицію щодо способу відновлення порушеного права платника податків висловлено Верховним Судом у постановах від 12.04.2023р. по справі №500/1836/22, від 27.04.2023р. по справі №460/8040/20, від 20.04.2023р. у справі №380/4746/22, від 06.03.2024р. по справі №440/3706/23, від 11.04.2024р. по справі №500/4244/22.

У постановах від 18 квітня 2024 року по справі №160/18840/22, від 14 серпня 2024 року по справі №120/5503/23 Верховний Суд зазначив, що зобов`язання зареєструвати в ЄРПН податкові накладні не є втручанням у дискреційні повноваження відповідачів, оскільки в даному випадку обрана судом першої інстанції форма захисту порушених прав платника є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

Надаючи правову оцінку висновкам суду першої інстанції щодо розподілу в судових витрат у справі, зокрема, витрат на правничу допомогу, колегія суддів виходить з наступного.

Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Пунктом 1 частини третьої статті 132 КАС України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» . гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Питання, пов`язані із визначенням розміру витрат на правничу допомогу, унормовані статтею 134 КАС України.

Так, статтею 134 КАС України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

За змістом частин сьомої, дев`ятої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Аналіз вищенаведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов`язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Водночас, склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

Як вбачається з матеріалів справи при зверненні з даним позовом до суду позивач просив стягнути з відповідачів на його користь 10000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу, на підтвердження яких ним було надано суду: договір про надання правничої допомоги від 25.07.2025р., укладений з адвокатом Серебрій Галиною Григорівною; додаток №1 від 05.08.2025р. до договору про надання правничої допомоги від 25.07.2025р.; платіжну інструкцію №267 від 19.08.2025р.; рахунок №13 від 05.08.2025р.

Варто зазначити, що представлений адвокатом на розгляд суду обсяг матеріалів був достатнім для вирішення судом справи.

Дослідивши зміст наданих адвокатом доказів, вирішуючи питання про визначення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, суд дійшов висновку, що розмір витрат на правничу допомогу не є обґрунтованими та пропорційними до об`єму наданих послуг, заявлені до відшкодування витрати на професійну правничу допомогу в сумі 10000,00 грн є завищеними.

За висновками суду, співмірним розміром судових витрат пов`язаних з витратами на професійну правничу допомогу у даному випадку є 5000,00 грн.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо стягнення на користь позивача понесених останнім витрат на професійну правничу допомогу в сумі 5000,00 грн., оскільки, на думку суду, таке відшкодування є справедливим і обґрунтованим, а також співмірним зі складністю справи та витраченим адвокатом часом.

До того ж, стягнення витрат у заявленому розмірі не становить надмірний тягар для відповідача.

Колегія суддів наголошує, що метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої прийняте рішення, витрачених коштів, але і в певному сенсі спонукання суб`єкта владних повноважень своєчасно вчиняти дії, необхідні для поновлення порушених прав та інтересів фізичних і юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин, про що зазначив Верховний Суд у постанові від 05.09.2019р. по справі №826/841/17.

Колегія суддів не приймає до уваги посилання Головного управління ДПС в Одеській області на те, що позивачем не доведено співмірність понесених витрат з критеріями, визначеними частиною п`ятою статті 134 КАС України.

Частиною 6 статті 134 КАС України передбачено, що у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, що і було зроблено судом першої інстанції.

Щодо доводів Головного управління ДПС в Одеській області про необхідність доведення відображення фахівцем у галузі права та адвокатом доходів, отриманих від незалежної професійної діяльності, як самозайнятої особи шляхом надання доказів ведення Книги обліку доходів та витрат, затвердженої наказом Міндоходів від 16 вересня 2013 року №481 «Про затвердження форми Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи-підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та Порядку її ведення», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 01 жовтня 2013 року за №1686/24218, то колегія суддів зазначає, що наведене не вказує на відсутність підстав для стягнення витрат.

Згідно з висновками Верховного Суду у постановах від 01 жовтня 2018 року у справі №569/17904/17, від 01 жовтня 2019 року у справі №815/1479/18, від 29 жовтня 2020 року у справі № 686/5064/20 предметом спірних правовідносин є фактичне понесення витрат на правову допомогу та їх відшкодування відповідною стороною у справі. Облік отриманих доходів адвокатом та в подальшому його оподаткування не є предметом спору та не повинно перевірятися при вирішенні питання щодо розподілу судових витрат.

Більше того, наразі наказ Міндоходів від 16 вересня 2013 року №481 втратив чинність.

На підставі викладеного у сукупності колегія суддів вважає, що судом першої інстанції, при вирішенні питання про розподіл судових витрат, правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, доводи апеляційної скарги Головного управління ДПС в Одеській області не спростовують правильність висновків суду першої інстанції про задоволення позову фірми у вигляді ТОВ «ОПТСПЕЦТОРГ 2020», а тому підстав для задоволення апеляційної скарги відповідача та скасування рішення суду першої інстанції колегія суддів не вбачає.

Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, відповідно до ст.316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

З огляду на залишення рішення суду першої інстанції без змін, відповідно до приписів статті 139 КАС України, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Враховуючи, що дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, тому постанова суду апеляційної інстанції, відповідно до ч.5 ст.328 КАС України, в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 308, 311, п.1 ч.1 ст.315, ст.ст. 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07 травня 2026 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, встановлених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Суддя-доповідач А.В. Бойко

Судді І.І. Тарновецький О.А. Шевчук