Постанова № 141374906 у справі № 420/7816/26 від 10.11.2026

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

------------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 листопада 2026 р. м. Одеса Справа № 420/7816/26

Перша інстанція: суддя Стефанов С.О.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Терлецького Д.С., суддів Вербицької Н.В., Димерлія О.О., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07 травня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , військової частини НОМЕР_2 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Рух справи

20.03.2026р. ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 або позивач) звернулась до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, у якому просила:

визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення з 09.10.2017р. по 18.07.2022р.;

визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо неврахування вимог абзаців третього-шостого пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003р. № 1078, при нарахуванні ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018р. по 18.07.2022р.;

зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення ОСОБА_1 з 09.10.2017р. по 28.02.2018р. із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення січень 2008р.;

зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018р. по 18.07.2022р. із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення березень 2018 р.;

зобов`язати військову частини НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період 01.03.2018р. по 18.07.2022р. з урахуванням положень абзаців третього-шостого пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 р. № 1078.

На обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначила, що у період проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_1 їй була нарахована та виплачена індексація грошового забезпечення у меншому розмірі.

Військова частина НОМЕР_1 заперечувала проти задоволення позову та зазначила про нарахування та виплату грошового забезпечення позивача у порядку та розмірах, що відповідають вимогам чинного законодавства.

Військова частина НОМЕР_2 вказала, що позивач проходила військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , яка перебувала на фінансовому забезпечені військової частини НОМЕР_2 з 01.05.2019р. до 01.04.23р. Військова частина НОМЕР_2 не приймала жодних рішень стосовно обмежень у виплаті індексації грошового забезпечення позивача, оскільки здійснювала виключно нарахування коштів за замовленням військової частини НОМЕР_1 .

Військова частина НОМЕР_2 також вказала, що з 01.01.2016р. загальний розмір грошового забезпечення по посаді, яку обіймала позивач був збільшений за рахунок підвищення окремих складових, що виключало необхідність застосування індексації із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення січень 2008р. Крім того з 01.03.2018 р. набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017р. № 704, відповідно до якої підвищився посадовий оклад позивача.

Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 07.05.2026р. позовні вимоги задовольнив частково.

Визнав протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 09.10.2017р. по 28.02.2018р. включно, із застосуванням місяця, в якому відбулося підвищення посадових окладів військовослужбовців - січень 2008 р.

Зобов`язав військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 09.10.2017р. по 28.02.2018р. включно, із застосуванням місяця, в якому відбулося підвищення посадових окладів військовослужбовців - січень 2008р., з урахуванням виплачених сум.

Визнав протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018р. по 18.07.2022р. включно відповідно до приписів абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 р. № 1078.

Зобов`язав військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щомісячну індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018р. по 18.07.2022р. включно відповідно до приписів абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 р. № 1078, з урахуванням виплачених сум.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовив.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, військова частина НОМЕР_1 (далі також - скаржник) звернулась з апеляційною скаргою до П`ятого апеляційного адміністративного суду, в якій просить скасувати рішення окружного адміністративного суду від 07.05.2026р. та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

П`ятий апеляційний адміністративний суд відкрив апеляційне провадження та призначив справу до розгляду в порядку письмового провадження ухвалами від 12.06.2026 р.

П`ятий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 29.07.2026р. витребував в Одеського територіального архівного відділу Галузевого державного архіву Міністерства оборони України інформацію про розмір нарахованого та виплаченого ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) грошового забезпечення за лютий та березень 2018р. із зазначенням усіх складових.

Відповідно до наданого на виконання ухвали Одеським територіальним архівним відділом Галузевого державного архіву Міністерства оборони України листа в розрахунково-платіжних відомостях на виплату грошового забезпечення військовослужбовцям військової частини НОМЕР_2 роздавальні відомості військової частини НОМЕР_1 за лютий-березень 2018р. відсутні. Додатково повідомлено, що військова частина НОМЕР_1 стояла на грошовому забезпечені при військовій частині НОМЕР_2 з квітня 2019р.

П`ятий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 31.08.2026р. витребував у військової частини НОМЕР_1 та військової частини НОМЕР_2 інформацію про розмір нарахованого та виплаченого ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) грошового забезпечення за лютий та березень 2018р. із зазначенням усіх складових та обов`язковим документальним підтвердженням.

Відповідно до наданого на виконання ухвали військовою частиною НОМЕР_2 листа надання запитуваної інформації є неможливим, оскільки військова частина НОМЕР_1 зарахована на фінансове забезпечення військової частина НОМЕР_2 тільки з 01.05.2019р., що підтверджується листом ІНФОРМАЦІЯ_1 №437 від 25.04.2019р.

Відповідно до наданого на виконання ухвали військовою частиною НОМЕР_1 листа надання запитуваної інформації є неможливим, оскільки у період з 01.02.2018р. по 31.03.2018р. військова частина НОМЕР_1 перебувала на фінансовому забезпеченні у військовій частині НОМЕР_4 та ведення бухгалтерського обліку з відображення облікової інформації було організовано у облікових регістрах військової частини НОМЕР_4 . З цієї причини військова частина НОМЕР_1 направила запит до військової частини НОМЕР_4 щодо отримання інформації про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) за період з 01.02.2018р. по 31.03.2018р.

На виконання ухвали від 31.08.2026р. військова частина НОМЕР_1 надала 05.10.2026 р. та 06.10.2026 р. картки особового рахунку ОСОБА_1 .

У зв`язку перебування суддів зі складу колегії суддів у щорічній основній відпустці та на навчанні у період з 28.09.2026р. по 16.10.2026 р. включно, надані відповідачем документи оглянуто судом у складі суддів у перший робочий день - 19.10.2026р.

За наслідком дослідження картки особового рахунку військовослужбовця за 2018р. суд у складі колегії суддів дійшов висновку, що надані військовою частиною НОМЕР_1 докази неможливо використати під час розгляду цієї справи, оскільки з них неможливо встановити усі відомості про складові грошового забезпечення позивача. Також суд у складі колегії суддів у межах досліджених відомостей дійшов висновку про невідповідність наданої інформації, тій, що витребувана судом апеляційної інстанції.

П`ятий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 19.10.2026р. повторно витребував у військової частини НОМЕР_1 інформацію про розмір нарахованого та виплаченого ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) грошового забезпечення за лютий та березень 2018р. із зазначенням усіх складових та обов`язковим документальним підтвердженням нарахованих сум.

На виконання ухвали від 19.10.2026р. скаржник 06.11.2026р. надав довідку-розрахунок №20/1747 від 22.10.2026р.

Обставини справи

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 09.10.2017р. по 09.03.2024р. проходила військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , що підтверджується записами у військовому квитку.

При звільненні військова частина НОМЕР_1 не здійснила ОСОБА_1 виплату індексації грошового забезпечення за період проходження служби.

31.12.2025р. ОСОБА_1 звернулась до військової частини НОМЕР_1 з листом, в якому просила надати інформацію чи здійснювалась їй виплата індексації, індексації різниці за період проходження служби, в разі невиплати, здійснити нарахування та виплату коштів, надати довідку щодо сум виплаченої індексації з вказанням базового місяця, надати інформацію про розмір грошового забезпечення за лютий та березень 2018р., надати довідку про середній заробіток.

Військова НОМЕР_1 листом від 03.01.2026р. повідомила, що стала розпорядником коштів 3 рівня та сформувала самостійну фінансово-економічну службу з 01.04.2023р. До 01.04.2023р. військова частина НОМЕР_1 знаходилась на фінансовому забезпеченні у військовій частині НОМЕР_2 , відповідно інформація та первинні документи стосовно нарахування та виплати грошового забезпечення та індексації військовослужбовцям військової частини НОМЕР_1 до 01.04.2023р. зберігаються у військовій частині НОМЕР_5 .

03.02.2026р. ОСОБА_1 звернулась до військової частини НОМЕР_2 з листом, в якому просила надати інформацію чи здійснювалась їй виплата індексації, індексації різниці за період проходження служби, в разі невиплати, здійснити нарахування та виплату коштів, надати довідку щодо сум виплаченої індексації з вказанням базового місяця, надати інформацію про розмір грошового забезпечення за лютий та березень 2018р., надати довідку про середній заробіток.

Військова частина НОМЕР_2 листом від 25.02.2026р. повідомила, що відповідно до Правил організації фінансового забезпечення військових частин, установ та організацій Збройних Сил України, затверджених наказом Міністра оборони України від 22.05.2017р. №280, командир військової частини, зарахованої на фінансове забезпечення до військової частини - розпорядника коштів третього рівня, організовує своєчасне оформлення та подання розпоряднику коштів усіх документів, необхідних для здійснення належного фінансового забезпечення військової частини. З цієї причини первинні документи, атестати знаходяться у військовій частині НОМЕР_1 .

02.03.2026р. ОСОБА_1 повторно відправила запит до військової частини НОМЕР_1 з проханням надати картки бланки особового рахунку та відповідну інформацію стосовно грошового забезпечення та індексації. Станом на момент подання позову до суду військова частина НОМЕР_1 відповідні документи не надала.

Вважаючи порушеним своє право на отримання індексації у належному розмірі у період з 09.10.2017 р. по 18.07.2022 р., позивач звернулась до адміністративного суду з позовом.

Оцінка суду першої інстанції

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов таких висновків.

Індексація грошового забезпечення як складова грошового забезпечення військовослужбовців є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, тому підлягає обов`язковому нарахуванню і виплаті. Враховуючи незмінність посадового окладу за посадою, яку займав позивач, станом на дату виникнення оскаржуваних правовідносин, позивач відповідно до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 р. № 1078, має право на нарахування та виплату індексації грошового забезпечення за період з 09.10.2017 р. по 28.02.2018 р. із застосуванням січня 2008р. базовим місяцем.

Також позивач має право на отримання індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018р. по 18.07.2022р. включно відповідно до приписів абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 р. № 1078.

Доводи апеляційної скарги

Скаржник на обґрунтування вимог про скасування рішення суду вказав, що суд першої інстанції залишив поза увагою той факт, що військова частина НОМЕР_1 у період з 09.10.2017р. до 01.04.2023 р. перебувала на фінансуванні військової частини НОМЕР_2 .

Відповідно до пункту 4.3 Правил організації фінансового забезпечення військових частин, установ та організацій Збройних Сил України, затверджених наказом Міністра оборони України від 22.05.2017р. №280 виплати грошового забезпечення та інші виплати (індексація, грошова компенсація за речове майно, харчування, піднайом житла, тощо) особовому складу здійснюється за місцем штатної служби (перебування на фінансовому та інших видах забезпечення).

Отже, військова частина НОМЕР_2 нараховувала та виплачувала позивачу та іншим військовослужбовцям військової частини НОМЕР_1 грошове забезпечення, тому саме на військову частину НОМЕР_2 суд повинен був покласти зобов`язання з нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення.

Також зазначено, що окремим дорученням заступника Міністра оборони України №284/1200 від 02.03.2022р.військову частину НОМЕР_1 з 01.04.2023р. знято з фінансового забезпечення військової частини НОМЕР_2 та зараховано встановленим порядком на фінансове забезпечення до ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується листом №154/181/2-379 від 27.03.2023р. ІНФОРМАЦІЯ_3 .

За таких обставин військова частина НОМЕР_1 не є належним відповідачем у справі.

Позиція позивача у справі на заявлену апеляційну скаргу

Позивач та військова частина НОМЕР_2 , належно повідомлені про апеляційний розгляд цієї справи, правом на подання відзиву не скористались.

Джерела права та оцінка суду апеляційної інстанції

За результатами апеляційного перегляду оскаржуваного судового рішення у межах доводів і вимог апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи і правильність застосування норм матеріального і процесуального права, суд у складі колегії суддів дійшов таких висновків.

Відповідно до статті 1 Закону №1282-XII індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Згідно з статтею 2 Закону №1282-XII індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

У статті 3 Закону №1282-ХІІ передбачено, що індекс споживчих цін обчислюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

Підстави для проведення індексації передбачені в статті 4 Закону №1282-ХІІ. У частині першій статті 4 цього Закону в первинній редакції було визначено, що індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлено в розмірі 101 відсотка. Законом України від 24.12.2015р. №911-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», який набрав чинності 1 січня 2016 р., до цієї норми внесені зміни.

Так, індексація грошових доходів населення згідно з частиною першою статті 4 Закону №1282-ХІІ у чинній редакції відбувається у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлено в розмірі 103 відсотків.

Відповідно до частини четвертої статті 4 Закону №1282-XII підвищення грошових доходів населення, у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

Згідно з частиною другою статті 5 Закону №1282-ХІІ підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.

Відповідно до частини другої статті 6 Закону №1282-XII порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.

Порядок проведення індексації грошових доходів населення затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 р. №1078 (далі Порядок № 1078).

Згідно з пунктом 6 Порядку №1078 виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких проводяться відповідні грошові виплати населенню, а саме: підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.

Отже, відповідно до частини другої статті 5 Закону №1282-ХІІ та пункту 6 Порядку №1078 підприємства, установи, організації, включно з тими, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, зобов`язані проводити індексацію заробітної плати (грошового забезпечення) в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила встановлений поріг індексації.

Згідно з усталеним у правозастосовній практиці Верховного Суду підходом виплата індексації грошового забезпечення здійснюється за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні і обмежене фінансування жодним чином не впливає на право позивача отримати індексацію грошового забезпечення.

У цьому зв`язку суд у складі колегії суддів, зокрема вказує на правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 16.06.2020р. у справі №206/4411/16-а, за яким реалізація особою права, що пов`язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.

Відповідно до абзацу першого пункту 5 Порядку №1078, у редакції станом на 15.09.2015р., у разі підвищення розмірів мінімальної заробітної плати, пенсії, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, стипендій, а також у разі зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів місяць, в якому відбулося підвищення, вважається базовим при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення. У базовому місяці значення індексу споживчих цін приймається за 1 або 100 відсотків. Індексація грошових доходів, отриманих громадянами за цей місяць, не провадиться. З наступного місяця здійснюється обчислення наростаючим підсумком індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації.

Водночас згідно з постановою Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» від 09.12.2015 р. №1013, яка набрала чинності 15.12.2015 р., до Порядку №1078 внесені зміни.

Згідно зі змінами, зокрема, замість категорії «базовий місяць» запроваджено категорію «місяць підвищення доходу», а також інший порядок визначення місяця підвищення доходу.

Окремо слід вказати, що згідно з пунктом 6 постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015р. №1013 вона набрала чинності з дня її опублікування та застосовується з 01 грудня 2015р.

Так, на відміну від механізму визначення «базового місяця» яким вважався місяць підвищення мінімальної зарплати, пенсій, стипендій, виплат із соціального страхування або зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів (у тому числі за рахунок постійних складових зарплати) «місяць підвищення доходу» настає виключно тоді, коли фактично підвищено тарифну ставку (оклад). Зростання заробітної плати за рахунок інших постійних складових без підвищення тарифної ставки чи окладу на індексацію за цими змінами не впливає та не зменшує розмір індексації.

Для працівників бюджетної сфери поняття «підвищення тарифних ставок (окладів)» у новому механізмі означає підвищення, здійснене відповідно до законодавства в цілому, а не індивідуальну зміну ставки конкретному працівнику (наприклад, у зв`язку з призначенням або переведенням на іншу посаду), як це передбачалося раніше. Тобто місяць підвищення тарифної ставки відповідно до змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 р. № 1013, не визначається для кожного працівника окремо.

Якщо за попереднім механізмом точкою відліку для обчислення індексу споживчих цін слугував базовий місяць, у якому індекс споживчих цін приймався за одиницю (100%), а нарахування індексації здійснювалося індивідуально залежно від дати прийняття на роботу та зміни надбавок і доплат працівника, то за змінами, внесеними Постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 р. № 1013, індекс споживчих цін обчислюється не індивідуально, а починаючи з моменту останнього перегляду тарифної ставки (окладу) за посадою, яку обіймає працівник.

Отже, починаючи з 01.12.2015р. відправною точкою для визначення місяця підвищення та початку наростаючого обчислення індексу споживчих цін є місяць, у якому востаннє була підвищена тарифна ставка (оклад) за посадою, що її обіймає відповідний працівник.

У зв`язку із запровадженням порядку, покликаного забезпечити єдиний підхід до проведення індексації при підвищенні заробітної плати працівників Кабінет Міністрів України доручив міністрам, керівникам інших центральних органів виконавчої влади, головам обласних, Київської міської державних адміністрацій та інших державних органів у межах передбачених коштів державного бюджету, місцевих бюджетів та власних коштів вжити заходів для підвищення з 1 грудня 2015 р. розмірів посадових окладів (тарифних ставок, ставок заробітної плати), перегляду розмірів надбавок, доплат, премій, спрямувавши на зазначені цілі всі виплати, пов`язані з сумою індексації, яка склалась у грудні 2015 р., з тим, щоб розмір підвищення всіх складових заробітної плати у сумарному виразі для кожного працівника у грудні 2015 р. перевищив суму індексації, яку йому повинні були виплатити у грудні 2015 року (абзац перший пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015р. №1013).

Також було визначено, що для проведення подальшої індексації заробітної плати обчислення індексу споживчих цін починається з січня 2016 р. відповідно до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003р. №1078 (абзац другий пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 р. №1013).

Наведені висновки щодо змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015р. №1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів», узгоджуються з правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 27.04.2023р. у справі №420/15397/21. Цей висновок залишається незмінним у практиці Верховного Суду, що підтверджується постановами від 30.04.2025р. у справі №580/7644/23, від 15.11.2024р. у справі № 160/3223/22 та іншими.

Згідно з встановленими у цій справі обставинами станом на січень 2016р. розмір посадових окладів військовослужбовців визначався відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007р. №1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».

Постанова Кабінету Міністрів України від 07.11.2007р. №1294 набрала чинності 01.01.2008р. та втратила чинність 01.03.2018р.у зв`язку із прийняттям Кабінетом Міністрів України постанови від 30.08.2017р. №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова № 704), якою затверджено нову тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.

Отже, повноваження державних органів щодо визначення «місяця підвищення тарифних ставок (окладів)» для застосування Порядку №1078 (з урахуванням змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015р. №1013), не є дискреційними. У Порядку №1078 установлено тільки один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень - проведення індексації грошових доходів у разі перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, у встановленому розмірі, починаючи з місяця останнього підвищення тарифної ставки (окладу) за посадою, яку обіймає працівник, яким для військовослужбовців у спірному періоді був січень 2008р.

Збіжні правові висновки викладені Верховним Судом у постановах від 22.03.2023р. у справі № 380/1730/22 та від 27.04.2023р. у справі №420/15397/21.

З огляду на наведене суд у складі колегії суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, за яким позовні вимоги ОСОБА_1 щодо перерахунку та виплати індексації грошового забезпечення за період з 09.10.2017р. по 28.02.2018р. належить задовольнити.

Суд у складі колегії суддів зазначає, що відповідно до змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015р. №1013, з 01 грудня 2015 р. в абзацах 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078 йдеться про поняття індексації-різниці, право на яку виникає тільки тоді, коли у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) розмір доходу є меншим від суми можливої індексації, визначеної в цьому місяці.

В абзацах третьому, четвертому, п`ятому пункту 5 Порядку №1078 у редакціях, які застосовувалися з 01 грудня 2015 року до 01 квітня 2021 р., були визначені обставини, за наявності яких у місяці підвищення доходу індексація (не)нараховується, а саме:

сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 3);

сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 4);

у разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру (абзац 5).

Якщо у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) сума цієї індексації нараховується, то згідно з абзацом шостим пункту 5 Порядку №1078 ця сума індексації - різниці виплачується до наступного підвищення тарифних ставок (окладів) і до неї надалі додається поточна індексація, яка складається, коли величина індексу споживчих цін перевищує поріг індексації у розмірі 103 відсотки.

Системний аналіз пункту 1, абзаців четвертого, шостого пункту 5 Порядку №1078 вказує, що нарахування та виплата індексації-різниці має щомісячний фіксований характер, гарантується законом і є обов`язковими для підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності і господарювання, а також для фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників.

Суд у складі колегії суддів вказує, що станом на січень 2016р. розмір посадових окладів військовослужбовців визначався, як зазначено, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007р. №1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», яка втратила чинність 01.03.2018 р. у зв`язку з прийняттям Постанови №704.

Суд у складі колегії суддів із урахуванням правових висновків Верховного Суду, які викладені у постановах від 23.03.2023р. у справі № 400/3826/21, від 29.03.2023р. у справі №380/5493/21, зважаючи на те, що набрала чинності Постанова №704, та відповідно до пунктів 5, 10-2 Порядку № 1078, вказує, що березень 2018р. став місяцем підвищення доходу позивача, за яким слід здійснювати обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації грошового забезпечення.

Отже, враховуючи абзац 4 пункту 5 Порядку №1078, військовослужбовець має право на отримання суми індексації-різниці за умови, якщо розмір підвищення доходу в березні 2018р. дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018р. Якщо ця умова наявна, то розмір належної індексації-різниці визначається як різниця між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу.

З огляду на правові висновки Верховного Суду, викладені в постановах від 23.03.2023р. у справі №400/3826/21, від 29.03.2023р. у справі № 380/5493/21, від 06.04.2023р. у справі №420/11424/21 та від 11.05.2023р. у справі № 260/6386/21, суд у складі колегії суддів зазначає, що для правильного вирішення цієї справи необхідно перевірити доводи позивача про те, що він має право на отримання щомісячної індексації-різниці і що це право порушив відповідач.

Щодо кола обставин, які належить з`ясувати для правильного застосування абзаців третього, четвертого, п`ятого, шостого 6 пункту 5 Порядку №1078, то буквальний спосіб тлумачення цих норм свідчить про те, що для їхнього застосування суд повинен встановити: розмір підвищення доходу позивача в березні 2018 року (А); суму можливої індексації грошового забезпечення позивача в березні 2018 року (Б); чи перевищує розмір підвищення доходу (А) суму можливої індексації (Б).

Розмір підвищення доходу у березні 2018р. (А) визначається як різниця між сумою грошового забезпечення в березні 2018р. та сумою грошового забезпечення в лютому 2018р.

В обидві ці суми враховуються складові грошового забезпечення, які не мають разового характеру (речення 2 абзацу п`ятого пункт 5 Порядку №1078).

Сума можливої індексації грошового забезпечення в березні 2018р. (Б) визначається як результат множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, актуального для березня 2018р., на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018р., поділений на 100 відсотків (абзац п`ятий пункту 4 Порядку № 1078).

Якщо розмір підвищення доходу в березні 2018р. (А) дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018р. (Б), то це є підставою для нарахування й виплати позивачу індексації-різниці до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) або до дати звільнення зі служби.

У цьому разі відповідно до абзацу четвертого пункту 5 Порядку №1078 сума індексації-різниці в березні 2018р. розраховується як різниця між сумою можливої індексації (Б) і розміром підвищення доходу (А).

Від встановлення відповідних даних залежить правильність розрахунку грошового забезпечення та відповідно розміру індексації-різниці, належної до виплати.

Збіжний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 16.01.2025 р. у справі №160/19515/23 та у постанові від 19.02.2025р. у справі №380/13847/22.

Відповідно до наданої на виконання ухвали апеляційного суду від 19.10.2026р. довідки №20/1747 від 22.10.2026р. грошове забезпечення позивача за лютий 2018р. з урахуванням постійних складових складало 7 484,8 грн при посадовому окладі 565 грн.

У березні 2018р. грошове забезпечення позивача з урахуванням постійних складових складало 7 858,45 грн при посадовому окладі 2730 грн.

Суд у складі колегії суддів зазначає, що відповідно до абзацу п`ятого пункту 4 Порядку №1078 суму індексації грошового забезпечення за березень 2018р. обчислюють так: прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 1 березня 2018 р. множать на величину приросту індексу споживчих цін і ділять на 100 відсотків (1762,00 грн *253,30%/100 = 4463,15 грн). Цей підхід узгоджується з правовим висновком Верховного Суду, викладеним, серед іншого, у постанові від 22.06.2023 р. у справі №520/6243/22.

Отже, у березні 2018 року грошовий дохід позивача збільшився на 373,65 грн (7858,45 - 7484,8), а його розмір не перевищив суму можливої індексації (4 463,15), тому позивач має права на отримання щомісячної індексації - різниці за спірний період у розрахунку 4 089,5 грн на місяць (4 463,15 - 373,65).

Отже, позивач має право на отримання під час проходження служби у військовій частині НОМЕР_1 індексації-різниці у фіксованій сумі 4 089,5 грн за період з 01.03.2018р. по 18.07.2022р. з урахуванням раніше виплачених сум.

Суд у складі колегії суддів зазначає, що суд першої інстанції безпідставно не визначив щомісячний розмір індексації-різниці у фіксованій сумі згідно з обставинами цієї справи, тому рішення суду першої інстанції підлягає зміні в частині визначення щомісячного розміру індексації-різниці.

Оцінюючи доводи скаржника щодо задоволення позовних вимог до неналежного відповідача, суд у складі колегії суддів вважає за підставне вказати таке.

Механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту України та деяким іншим особам визначає Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018р. №260, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.06.2018р. за №745/32197 (далі - Порядок №260).

Підставами для нарахування та виплати грошового забезпечення згідно з пунктом 3 Порядку №260 є: штат військової частини; накази про призначення на посаду, зарахування до списків особового складу, вступ до виконання обов`язків за посадою, зарахування у розпорядження; накази про встановлення та виплату основних і додаткових видів грошового забезпечення; накази про присвоєння військових звань; грошовий атестат або довідка про грошові виплати.

Відповідно до абзацу першого пункту 8 Порядку №260 грошове забезпечення виплачується в межах асигнувань, передбачених у кошторисі військової частини на грошове забезпечення військовослужбовців.

Згідно з абзацом п`ятим пункту 8 Порядку №260 грошове забезпечення виплачується за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні на підставі наказу командира (начальника, керівника).

Отже, грошове забезпечення виплачується військовослужбовцю на підставі належним чином оформлених документів та відповідного наказу командира за місцем перебування військовослужбовця на грошовому забезпеченні.

Правила організації фінансового забезпечення військових частин, установ, організацій Збройних Сил України та Державної спеціальної служби транспорту затверджені наказом Міністерства оборони України від 22.05.2017р. №280 (далі - Правила № 280).

Відповідно до пункту 1.1 розділу І Правил № 280 ці Правила визначають механізм фінансового забезпечення військових частин, кораблів, військових навчальних закладів, військових комісаріатів (територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки), установ, організацій Збройних Сил України та Державної спеціальної служби транспорту (далі військова частина), що утримуються за рахунок коштів Державного бюджету України.

Згідно з абзацом п`ятим пункту 1.2 розділу І Правил № 280 фінансове забезпечення система заходів, що включає фінансове планування, отримання, зберігання, економне, ефективне і цільове використання коштів відповідно до вимог законодавства, організацію обліку та звітності з метою виконання військовою частиною покладених на неї завдань.

Відповідно до пункту 1.3 розділу І Правил № 280 розпорядниками бюджетних коштів за кошторисом Міністерства оборони України є:

Міністр оборони України головний розпорядник;

командувачі (начальники) видів Збройних Сил України, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, інших органів військового управління (крім військових комісаріатів (територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки)), Голова Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту, які включені до мережі головного розпорядника коштів, розпорядники коштів нижчого рівня (далі розпорядники коштів другого рівня);

командири військових частин, які включені до мережі головного розпорядника коштів або розпорядника коштів другого рівня, розпорядники коштів нижчого рівня (для - розпорядники коштів третього рівня).

Розпорядники бюджетних коштів реалізують свої функції таким чином:

головний розпорядник через Департамент фінансів Міністерства оборони України;

розпорядники коштів другого рівня через фінансово-економічні управління командувань видів Збройних Сил України, інших органів військового управління, управління фінансово-економічної діяльності Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту;

розпорядники коштів третього рівня через фінансові органи військових частин.

Згідно з пунктом 1.4 розділу І Правил № 280 забезпечувальний фінансовий орган згідно зі своїми повноваженнями здійснює координацію діяльності структурних підрозділів Міністерства оборони України, Апарату Головнокомандувача Збройних Сил України, Генерального штабу Збройних Сил України, видів Збройних Сил України, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, органів військового управління, які в установленому законодавством порядку визначені відповідальними виконавцями (співвиконавцями) бюджетних програм (підпрограм) (далі служби забезпечення) щодо забезпечення військових частин бюджетними асигнуваннями та коштами за напрямами відповідальності цих служб забезпечення.

Військова частина має право отримувати бюджетні асигнування на утримання тільки від одного забезпечувального фінансового органу.

До основних завдань фінансового забезпечення військової частини, з-поміж іншого, належить своєчасна та повна виплата грошового забезпечення військовослужбовцям та заробітної плати працівникам та інших передбачених законодавством виплат.

Забезпечувальний фінансовий орган стосовно військових частин, які зараховані на його фінансове забезпечення, серед іншого, зобов`язаний надавати бюджетні асигнування та здійснювати фінансування військових частин у порядку, визначеному законодавством.

Відповідно до абзацу другого пункту 1.5 розділу І Правил № 280 військова частина, не включена до мережі розпорядників бюджетних коштів, зараховується на фінансове забезпечення до військової частини розпорядника коштів третього рівня на підставі відповідних директив (рішень).

Згідно з абзацом третім пункту 1.5 розділу І Правил №280 у разі зарахування військової частини на фінансове забезпечення до військової частини розпорядника коштів не за підпорядкованістю, рішення про таке зарахування приймається фінансовим органом головного розпорядника бюджетних коштів на підставі клопотання керівника органу військового управління (структурного підрозділу органу військового управління).

Відповідно до абзацу четвертого пункту 1.5 розділу І Правил №280 командир військової частини, зарахованої на фінансове забезпечення до військової частини розпорядника коштів третього рівня, організовує своєчасне оформлення та подання розпоряднику коштів усіх документів, необхідних для здійснення належного фінансового забезпечення військової частини.

Згідно з абзацом п`ятим пункту 1.5 розділу І Правил №280 начальник фінансового органу військової частини розпорядника коштів третього рівня, до якої на фінансове забезпечення зараховані інші військові частини, розробляє положення про спільне фінансове господарство, в якому зазначаються права, обов`язки, порядок взаємодії, розмежування повноважень та відповідальності посадових осіб військової частини розпорядника коштів третього рівня та військових частин, які зараховані до неї на фінансове забезпечення, щодо здійснення фінансового забезпечення таких військових частин, у тому числі щодо своєчасного оформлення та подання до фінансового органу військової частини розпорядника коштів необхідних документів (розпорядчих, розрахункових, фінансово-планових тощо). Зазначене положення затверджується командиром військової частини розпорядника коштів третього рівня, погоджується забезпечувальним фінансовим органом та доводиться до військових частин, які зараховані на фінансове забезпечення.

Відповідно до абзацу шостого пункту 1.5 розділу І Правил № 280 первинні документи, розрахунки фондів оплати праці, заявки на кошти, платіжні доручення, грошові атестати військовослужбовців, розрахунково-платіжні відомості на виплату грошового забезпечення військовослужбовцям, заробітної плати працівникам та інші виплати підписують посадові особи розпорядника коштів та посадові особи (командир та інша, визначена командиром, відповідальна посадова особа) військової частини, яка знаходиться на фінансовому забезпеченні.

Згідно з абзацом першим пункту 4.3 розділу 4 Правил № 280 грошове забезпечення, заробітна плата та інші виплати (індексація, грошова компенсація за речове майно, харчування, піднайом житла тощо) особовому складу виплачується за місцем штатної служби (перебування на фінансовому та інших видах забезпечення).

Відповідно до пункту 4.3 розділу 4 Правил № 280 відповідальність за правильність нарахування та своєчасність виплати грошового забезпечення (заробітної плати), проведення та перерахування за належністю в установлені терміни утримань і нарахувань покладається на командира військової частини та начальника фінансового органу.

Згідно з пунктом 1.12 розділу І Правил № 280 основними завданнями фінансово-економічних підрозділів органів військового управління, які не є розпорядниками бюджетних коштів та мають у своєму підпорядкуванні військові частини є, зокрема, здійснення контролю за своєчасною виплатою грошового забезпечення військовослужбовцям та заробітної плати працівникам у підпорядкованих військових частинах.

Отже, у разі перебування військової частини на фінансовому забезпеченні в іншої військової частини - розпорядника коштів третього рівня, грошове забезпечення виплачується військовослужбовцю таким розпорядником коштів на підставі документів, які визначені в пункті 3 Порядку №260, які подаються командиром військової частини, до штату якої зарахований військовослужбовець і в якій він перебуває у списках особового складу.

Натомість військовою частиною - розпорядником коштів третього рівня, на підставі належним чином оформлених і спільно підписаних розрахунково-платіжних документів, забезпечується фінансування та фактична виплата грошового забезпечення і інших передбачених законом виплат.

Таким чином, у разі перебування військової частини на фінансовому забезпеченні в іншої військової частини, саме на військову частину, до штату якої зарахований військовослужбовець та у списках особового складу якої він перебуває, покладається обов`язок щодо організації оформлення та подання документів, необхідних для нарахування та виплати грошового забезпечення військовослужбовцю.

Суд у складі колегії суддів встановив, що у спірний період з 09.10.2017р. по 18.07.2022р. позивач проходив службу та перебував у списках особового складу військовій частині НОМЕР_1 .

Водночас до 01.04.2023р. військова частина НОМЕР_1 знаходилась на фінансовому забезпеченні у військовій частині НОМЕР_2 .

Отже, згідно з нормативним регулюванням саме на військову частину НОМЕР_1 покладався обов`язок щодо організації оформлення та подання до військової частини НОМЕР_2 документів, необхідних для належного нарахування та виплати позивачу індексації-різниці грошового забезпечення. Натомість військова частина НОМЕР_2 тільки здійснювала відповідні нарахування та фактичну виплату грошового забезпечення військовослужбовцям.

За таких обставин саме на військову частину НОМЕР_1 повинні бути покладені зобов`язання нарахувати та виплатити позивачу щомісячну індексацію грошового забезпечення за період з 09.10.2017р. по 18.07.2022р.

Такий висновок узгоджується з правовими висновками Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладеними у постанові від 28.05.2026р. у справі №420/28894/24, за якими «… у разі перебування військової частини на фінансовому забезпеченні в іншої військової частини, саме на військову частину, до штату якої зарахований військовослужбовець та у списках особового складу якої він перебуває, покладається обов`язок щодо організації оформлення та подання документів, необхідних для нарахування та виплати грошового забезпечення військовослужбовцю».

Відповідно до пункту 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно із практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.

Висновки суду апеляційної інстанції

Згідно з частиною першою статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно з частиною першою статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Відповідно до абзацу першого частини другої статті 317 КАС України неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню

Згідно з абзацом другим частини другої статті 317 КАС України порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Відповідно до частини четвертої статті 317 КАС України зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

Суд у складі колегії суддів зазначає, що суд першої інстанції безпідставно не визначив щомісячний розмір індексації-різниці у фіксованій сумі, тому рішення суду першої інстанції підлягає зміні в частині визначення щомісячного розміру індексації-різниці.

Відповідно до статті 139 КАС України розподіл судових витрат у цій справі зміні не підлягає.

З огляду на те, що суд першої інстанції правомірно відніс справу до категорії незначної складності й розглядав її за правилами спрощеного провадження, постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду лише з підстав, передбачених у пункті 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.

Керуючись статтями 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328 КАС України,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 задовольнити частково.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07.05.2026р. у справі №420/7816/26 змінити, викласти мотивувальну частину в редакції цієї постанови.

Змінити абзац п`ятий резолютивної частини, викласти його у такій редакції:

«Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щомісячну індексацію грошового забезпечення у сумі 4 089,5 грн щомісячно за період з 01.03.2018р. по 18.07.2022р. включно відповідно до приписів абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003р. № 1078, з урахуванням виплачених сум».

В іншій частині рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07.05.2026 р. у справі №420/7816/26 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції відповідно до статті 325 КАС України набирає законної сили з дати її ухвалення.

Постанова суду апеляційної інстанції оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, які передбачені в пункті 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя: Д.С. Терлецький

Суддя: Н.В. Вербицька

Суддя: О.О. Димерлій