Постанова № 141374962 у справі № 522/2376/26 від 10.11.2026

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

------------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 листопада 2026 р. м. Одеса Справа № 522/2376/26-Е

Головуючий в 1 інстанції: Москаленко І.О.

Дата і місце ухвалення: 30.09.2026р., м. Південне

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Бойка А.В.,

суддів : Тарновецького І.І.,

Шевчук О.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Південного міського суду Одеської області від 30 вересня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, -

В С Т А Н О В И В :

В лютому 2026 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення від 04 березня 2025 року №134, якою позивача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.3 ст.210-1 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 25 500,00 грн.

Також, позивач просив закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП, відносно ОСОБА_1 , у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення (п.1 ч.1 ст.247 КУпАП).

Рішенням Південного міського суду Одеської області від 30 вересня 2026 року позов задоволено.

Визнано протиправною та скасовано постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 полковника ОСОБА_2 №134 від 04.03.2025р. стосовно ОСОБА_1 про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП. Провадження у справі про адміністративне правопорушення закрито.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань з ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 665,60 грн.

Не погоджуючись з вказаним рішенням ІНФОРМАЦІЯ_2 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на не правильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення від 30.09.2026р., з ухваленням по справі нового судового рішення - про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 .

В своїй скарзі апелянт зазначає, що при вирішенні спору судом першої інстанції не враховано, що відмова від проходження ВЛК суперечить чинному законодавству, адже Наказом Міністерства оборони України №402 від 14.08.2008р. чітко регламентований прямий обов`язок проходити ВЛК з метою якісного проведення призову громадян на військову службу за станом здоров`я та неможливість відмовитися від проходження ВЛК. Проходження ВЛК є не правом, а обов`язком військовозобов`язаного, за порушення якого може наставати відповідальність. ОСОБА_1 у встановленому порядку було вручено повістку для проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби, для чого йому необхідно було з`явитися до ІНФОРМАЦІЯ_3 о 12.00 год. 27.02.2025р., а також направлення і картку обстеження та медичного огляду на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду. Дії позивача мають ознаки свідомого невиконання обов`язків, покладених на нього законодавством України, оскільки він був належним чином повідомлений про необхідність прибуття та проходження медичного огляду, однак без поважних причин відмовився від виконання таких обов`язків. Такі дії ОСОБА_1 вказують на наявність об`єктивної сторони складу правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

ОСОБА_1 подав письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому просить скаргу ІНФОРМАЦІЯ_3 залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - без змін. Позивач зазначає, що 04.06.2022р. він пройшов ВЛК та визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку на підставі ст.53а Розкладу хвороб. Особа, яка виключена з військового обліку, не може бути притягнута до адміністративної відповідальності за порушення правил військового обліку, оскільки не є військовозобов`язаною особою та, як наслідок, не є суб`єктом відповідальності за ст.210-1 КУПАП. Позивач просить суд апеляційної інстанції врахувати, що згідно повістки №2702/01 від 27.02.2025р. йому необхідно було з`явитися до ІНФОРМАЦІЯ_3 о 12.00 год. 27.02.2025р., в той час як згідно протоколу №134 від 27.02.2025р. порушення встановлено о 10:45 год. 27.02.2025р. Крім того, при прийнятті спірної постанови ІНФОРМАЦІЯ_4 не враховано, що позивач звільнений від мобілізації за п.5 ч.1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», згідно з якою не підлягають мобілізації жінки та чоловіки, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, які виховують дитину з інвалідністю віком до 18 років.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 просив розглянути справу у відсутність позивача та його представника.

14.10.2026р. до суду апеляційної інстанції від ІНФОРМАЦІЯ_3 також надійшло клопотання про розгляд справи за відсутністю його представника.

А відтак, на підставі п.2 ч.1 ст.311 КАС України, справу розглянуто колегією суддів в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів і вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступного:

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, згідно довідки ВЛК від 04.06.2022р. №3 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку на підставі ст.53а Розкладу хвороб.

Згідно тимчасового посвідчення військовозобов`язаного серії НОМЕР_1 від 04.06.2022р. ОСОБА_1 згідно пр.№99 від 04.06.2022р. медичною комісією при ІНФОРМАЦІЯ_6 визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку гр.ІІ ст.53а та 04.06.2022р. виключений з військового обліку військовозобов`язаних третім відділом ІНФОРМАЦІЯ_7 згідно п.3 ч.6 ст.37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Як стверджує ІНФОРМАЦІЯ_4 , відповідно до вимог пункту 81 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №560, військовозобов`язаному ОСОБА_1 було вручено повістку №2702/01 для проходження медичного огляду з метою визначення придатності до військової служби, для чого йому необхідно було з`явитися до ІНФОРМАЦІЯ_3 о 12.00 год. 27.02.2025р. Також, позивачу було вручено направлення і картку обстеження та медичного огляду на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду.

Від підпису та отримання повістки на проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби ОСОБА_1 відмовився, про що посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_3 складений акт відмови від отримання.

27.02.2025р. головним спеціалістом командування ІНФОРМАЦІЯ_3 держаним службовцем ОСОБА_3 складено протокол №134 про адміністративне правопорушення, в якому зазначено, що 27.02.2025р. о 10 год. 45 хв. у ІНФОРМАЦІЯ_4 встановлено порушення гр. ОСОБА_1 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», що виразилося у відмові від проходження медичного огляду згідно рішення ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_3 . Дане правопорушення вчинено в особливий період, відповідальність передбачена ч.3 ст.210-1 КУпАП.

У протоколі зазначено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться о 11 год. 00 хв. 04.03.2025р. в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_3 .

04.03.2025р., начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 полковником ОСОБА_2 , за наслідком розгляду відповідно до ст.235 КУпАП матеріалів справи про адміністративне правопорушення відносно гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення №134, якою позивача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.3 ст.210-1 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 25 500,00 грн.

Згідно вказаної постанови, 04.03.2025р. о 11 год. 00 хв. установлено адміністративне правопорушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинене гр. ОСОБА_1 , а саме: порушення ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», що виразилося у відмові від проходження медичного огляду згідно рішення ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Не погоджуючись з правомірністю вказаної постанови ОСОБА_1 оскаржив її в судовому порядку.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов ОСОБА_1 та скасовуючи спірну постанову, виходив з того, що виклик військовозобов`язаного повісткою до ТЦК та СП, вручення повістки на проходження ВЛК повинно мати під собою правове підґрунтя, зокрема, наявність у особи статусу військовозобов`язаного. Однак, у даній справі ОСОБА_1 такого статусу не має, оскільки 04.06.2022р. за наслідками проходження ВЛК він визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку. З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що відповідач належними та допустимими доказами не підтвердив порушення позивачем законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію та, відповідно, правомірність притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч.3 ст.210- 1 КУпАП, з огляду на що оскаржувана постанова підлягає скасуванню.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно зі ст.65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності і територіальної цілісності України, шанування її державних символів - є обов`язком громадян України.

Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону. Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, сил оборони і сил безпеки, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і час демобілізації після закінчення воєнних дій.

24.02.2022р., відповідно до п.20 ч.1 ст.106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Указом Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні постановлено ввести воєнний стан з 24.02.2022р. строком на 30 діб.

В подальшому строк дії воєнного стану в Україні було неодноразово продовжено, тому особливий період в Україні триває по теперішній час.

З метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань згідно з Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №69/2022 запроваджено загальну мобілізацію.

Частиною третьою статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» передбачено, що військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

За приписами ч.7 ст.1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» виконання військового обов`язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя.

Згідно ч.10 ст.1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані, серед іншого:

- прибувати за викликом районного (об`єднаного районного), міського (районного у місті, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів;

- проходити медичний огляд згідно з рішеннями комісії з питань взяття на військовий облік, комісії з питань направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України, розвідувальному органі Міністерства оборони України чи розвідувальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України чи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, відповідно;

- проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов`язок у запасі;

- виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.

Відповідно до Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які є додатком 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022р. №1487, призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні, зокрема:

прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки на збірні пункти, призовні дільниці, до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов`язаних та резервістів;

проходити медичний огляд та лікування в закладах охорони здоров`я згідно з рішеннями комісій з питань приписки, призовних комісій або військово-лікарських комісій районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я СБУ, а у Службі зовнішньої розвідки - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки.

Відповідно до п. 79 Порядку районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки організовують оповіщення призовників, військовозобов`язаних та резервістів про їх виклик до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, приписки до призовної дільниці, взяття на військовий облік, призначення на особливий період, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів і забезпечують здійснення контролю за їх прибуттям.

Положенням про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженим Наказом Міністра оборони України від 14.08.2008р. №402, передбачено, що військово-лікарська експертиза - це: медичний огляд призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової військової служби); військовозобов`язаних, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військових навчальних закладах, військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти та закладах фахової передвищої військової освіти (далі - ВВНЗ), ліцеїстів військових (військово-морських, військово-спортивних) ліцеїв (далі - ліцеїсти); осіб, звільнених з військової служби; визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ; встановлення причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів, осіб, звільнених з військової служби, а також причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв), які призвели до смерті військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби.

Військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів.

Медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров`я і фізичного розвитку громадян на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби, навчання за військово-обліковими спеціальностями, вирішення інших питань, передбачених цим Положенням, з винесенням письмового висновку (постанови).

Згідно ч.1 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», громадяни зобов`язані:

з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду;

проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.

Частиною третьою статті 210-1КУпАП передбачена відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Як вже зазначалося колегією суддів, оскаржуваною постановою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він відмовився від проходження медичного огляду згідно рішення військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_8 .

Однак, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач не мав визначеного законодавством обов`язку проходити ВЛК, оскільки 04.06.2022р. за наслідками проходження ВЛК він визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку.

Особа яка виключена з військового обліку, не може бути притягнута до адміністративної відповідальності за порушення правил військового обліку, оскільки не є військовозобов`язаною особою. Отже, не є суб`єктом відповідальності за ст. 210-1 КУПАП.

Колегія суддів звертає увагу, що суб`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ст.210-1 КУпАП, може бути лише особа, на яку законом покладено відповідні мобілізаційні обов`язки (призовник, військовозобов`язаний, резервіст або посадова особа).

В особи, яка законно виключена з військового обліку, відсутній юридичний обов`язок проходити процедуру призову, у тому числі, повторно проходити військово-лікарську комісію (ВЛК). На таку особу більше не поширюються вимоги Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» щодо обов`язків військовозобов`язаних (зокрема, щодо з`явлення за викликами ТЦК, проходження ВЛК чи оновлення облікових даних).

В апеляційній скарзі ІНФОРМАЦІЯ_4 наводить норми чинного законодавства, згідно якого на військовозобов`язаних осіб покладено обов`язок з`являтися до територіальних центрів комплектування за викликом (повісткою) та проходити у встановленому порядку військово-лікарську комісію.

Однак, апелянт не враховує статус позивача, як особи, виключеної з військового обліку за станом здоров`я; про вказану обставину ІНФОРМАЦІЯ_4 не зазначає та, одночасно, не заперечує її.

На підставі викладеного колегія суддів доходить висновку, що ІНФОРМАЦІЯ_4 , як суб`єктом владних повноважень, на якого ч.2 ст.77 КАС України покладено обов`язок доказування в суді правомірності прийнятих ним рішень, не доведено правомірність прийнятої ним постанови по справі про адміністративне правопорушення від 04 березня 2025 року №134.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції про задоволення позову ОСОБА_1 , а тому підстав для задоволення скарги та скасування рішення Південного міського суду Одеської області від 30 вересня 2026 року колегія суддів не вбачає.

Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, відповідно до ст.316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін.

Стаття 272 КАС України встановлює особливості оскарження даної категорії справ та встановлює, що судові рішення суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду справ, визначених статтями 273-277, 282-286 цього Кодексу, набирають законної сили з моменту проголошення і не можуть бути оскаржені.

Керуючись ст.ст. 272, 286, 308, 311, п.1 ч.1 ст.315, ст.ст. 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 залишити без задоволення, а рішення Південного міського суду Одеської області від 30 вересня 2026 року - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя-доповідач А.В. Бойко

Судді І.І. Тарновецький О.А. Шевчук