Постанова № 141374986 у справі № 420/14476/26 від 10.11.2026

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

------------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 листопада 2026 р. м. Одеса Справа № 420/14476/26

Перша інстанція: суддя Радчук А.А.,

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача-Шляхтицького О.І.,

суддів: Федусика А.Г., Семенюка Г. В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 31.08.2026 у справі № 420/14476/26 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головне управління Пенсійного Фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог.

У травні 2026 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом у якому просив:

- визнати протиправними дії Відповідача щодо відмови здійснити з 01.01.2026 обчислення, перерахунок і виплату пенсії Позивачу без будь-якого обмеження її максимальним розміром (на весь час довічного її призначення), враховуючи рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13 серпня 2021 у справі № 420/6140/21, від 30 червня 2022 року у справі № 420/5725/22, від 01 березня 2023 року у справі № 420/18056/22, від 02 жовтня 2023 року у справі №420/19466/23, від 06 травня 2024 року у справі № 420/296/24, постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2024 року у справі №420/26451/24, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2025 року у справі № 420/15248/24, від 24 липня 2025 року у справі №420/10149/25, із збереженням підвищень (індексації) основного розміру пенсії за 2022-2025 роки, передбачених постановами Уряду від 16.02.2022 року № 118, від 24.02.2023 року № 168, від 23.02.2024 року № 185, від 25.02.2025 року № 209 та нарахування і виплати індексації за 2026 рік згідно постанови Уряду від 25.02.2026 року № 236, без застосування, понижуючих коефіцієнтів до відповідних сум перевищення, визначених п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 30.12.2025 року № 1778 "Про визначення порядку виплати пенсії деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану", з 01.03.2026 року без будь-якого обмеження її максимальним розміром на весь час довічного її призначення з урахуванням підвищення (щомісячної індексації) основного розміру пенсії, передбаченого постановою Уряду від 25.02.2026 року № 236 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2026 році", а також без застосування положень постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821 "Про затвердження Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень";

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити виплату з 01.01.2026 року фактично нарахованої ОСОБА_1 пенсії без будь-яких обмежень її загальної суми максимальним розміром (на весь час довічного її призначення), враховуючи рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13 серпня 2021 у справі № 420/6140/21, від 30 червня 2022 року у справі № 420/5725/22, від 01 березня 2023 року у справі №420/18056/22, від 02 жовтня 2023 року у справі № 420/19466/23, від 06 травня 2024 року у справі № 420/296/24, постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2024 року у справі № 420/26451/24, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2025 року у справі №420/15248/24, від 24 липня 2025 року у справі № 420/10149/25, із збереженням підвищень (індексацій) основного розміру пенсії за 2022-2025 роки, передбачених постановами Уряду від 16.02.2022 № 118, від 24.02.2023 року № 168, від 23.02.2024 № 185, від 25.02.2025 № 209, без застосування понижуючих коефіцієнтів до відповідних сум перевищення, визначених п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 30.12.2025 № 1778 "Про визначення порядку виплати пенсії деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану", а також з 01.03.2026 нарахування і виплату пенсії без будь-якого обмеження її максимальним розміром на весь час довічного її призначення, з урахуванням підвищення (щомісячної індексації) основного розміру пенсії (ОСНП 2026), передбаченого постановою Уряду від 25.02.2026 № 236 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2026 році", виплачувати перераховану пенсію у повному розмірі без застосування положень постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821 "Про затвердження Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень", нарахування і виплату компенсації втрати частини недоотриманої пенсії за весь час затримки у зв`язку з порушенням строків її виплати на підставі Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" і постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159 "Про затвердження Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати";

- зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення у встановлений судом строк;

- звернути до негайного виконання рішення у межах суми стягнення доплати до пенсії за один місяць.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ОСОБА_1 перебуває на пенсійному обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області з 03 жовтня 2008 року як отримувач пенсії за вислугу років у відповідності до Закону України № 2262-ХІІ від 09.04.1992 "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Позивач неодноразово звертався до суду у зв`язку з порушенням його прав з богу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області.

Нехтуючи судовими рішеннями та постановою суду апеляційної інстанції, що набрали законної сили в частині зобов`язання Відповідача здійснити виплату пенсії Позивачу без будь-яких обмежень її загальної суми максимальним розміром на весь час її довічного призначення, відповідач з 01.01.2026 та з 01.03.2026 застосував понижуючі коефіцієнти, фактично зменшив (понизив) її розмір до 28 339,85 грн., що підтверджується перерахунком за документами пенсійної справи № [номер приховано].

В такий же спосіб, пізніше в часі Відповідач фактично нараховану суму пенсії за підсумком (з надбавками) неправомірно понизив її розмір: з 01.01.2026 - 34 493,87 грн., що враховує індексації базового ОСНП 2023 - 1 500,00 грн., ОСНП 2024 - 1 500,00 грн. та ОСНП 2025 - 1 500,00 грн., неправомірно обмежив її максимальний розмір до суми 31 275,87 грн.; з 01.03.2026 року - 37 088,60 грн., що враховує індексації базового ОСНП 2023 - 1 500,00 грн., ОСНП 2024 - 1 500,00 грн., ОСНП 2025 - 1 500,00 грн. та ОСНП 2026- 2 950 грн., неправомірно вдруге обмежив максимальний її розмір до тієї ж суми 31 275,87 грн., яка ним при виплаті, як і раніше (з 01.01.2026) була зменшена (понижена) до тих же 28 339,85 грн.

Позивач також звертався до Відповідача із заявами про перерахунок і виплату пенсії з 01.01.2026 та з 01.03.2026 у розмірі її фактичного нарахування в повному обсязі без будь-яких обмежень максимального розміру та застосування понижуючих коефіцієнтів. Однак вказаний перерахунок органом ПФУ здійснено не було.

Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Також позивач вважає, що має право на перерахунок і виплату пенсії із збереженням підвищень (індексацій) основного розміру пенсії за 2022-2025 роки, передбачених постановами Уряду від 16.02.2022 № 118, від 24.02.2023 № 168, від 23.02.2024 № 185, від 25.02.2025 № 209, без застосування положень постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821 "Про затвердження Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень", та наголошує на наявності підстав для нарахування і виплати компенсації втрати частини недоотриманої пенсії за весь час затримки у зв`язку з порушенням строків її виплати на підставі Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" і постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159 "Про затвердження Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати".

09.06.2026 до суду надійшов відзив на адміністративний позов, відповідно до якого відповідач заперечує щодо задоволення позовних вимог.

Обґрунтовуючи свою позицію Головне управління зазначає, що обмеження розміру пенсії максимальним встановлено статтею 2 Закону України від 08.07.2011 № 3668 "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи".

Дії щодо застосування коефіцієнтів відповідач вважає правомірними з огляду на положення постанови КМУ № 1778 від 30.12.2025 до статті 30 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" Кабінет Міністрів України, а саме статтею 30 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" передбачено застосування у 2026 році у період дії воєнного стану обмежувальних коефіцієнтів до пенсій, розмір яких перевищує 10 прожиткових мінімумів (ПМ), установлених для осіб, які втратили працездатність (2 595), тобто є більшим від максимального розміру пенсії (25 950 грн). Уряд 30 грудня 2025 року ухвалив постанову № 1778 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період дії воєнного стану", якою визначив розміри і порядок застосування обмежувальних коефіцієнтів до спеціальних пенсій.

Щодо виплати пенсії без застосування Постанови № 821, відповідач вказує, що підстави тимчасової не виплати заборгованості з пенсійних виплат на виконання рішення суду, у зв`язку з набранням чинності Постанови № 821 та тривалого введення в дію оновленого програмного забезпечення, є поважними та такими, що не залежали від волі та дій Відповідача та зазначає, що станом на 08.06.2026 постанова Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821 є чинною та неконституційною не визнавалась.

Щодо нарахування сум індексації пенсії відповідно до Постанов № 118 та № 168 відповідач, з посиланням на постанову Великої Палати Верховного Суду від 17.03.2025 по справі № 400/6254/24, вказує, що оскільки пенсія позивача перерахована відповідно до рішень суду по справах №420/26451/24 та №420/27595/25 на підставі довідок про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2022 та 01.01.2023, підстави для нарахування сум такої індексації пенсії відсутні.

Також відповідач заперечує щодо допущення до негайного виконання рішення суду у межах суми стягнення за один місяць та щодо компенсації втрати частини грошових доходів внаслідок порушення строків виплати пенсії за час затримки виконання судового рішення.

09.06.2026 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву, відповідно до якої позивач дії відповідача вважає протиправними з підстав зазначених в позовній заяві.

Короткий зміст рішення та мотиви суду першої інстанції.

Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 31.08.2026 у справі № 420/14476/26 адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнив.

Визнав протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови здійснити з 01.01.2026 та з 01.03.2026 обчислення, перерахунок і виплату пенсії ОСОБА_1 без обмеження її максимальним розміром та без застосування, понижуючих коефіцієнтів до відповідних сум перевищення, визначених п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 30.12.2025 № 1778 "Про визначення порядку виплати пенсії деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану".

Зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок з 01.01.2026 та з 01.03.2026 фактично нарахованої ОСОБА_1 пенсії без обмежень її загальної суми максимальним розміром та без застосування понижуючих коефіцієнтів до відповідних сум перевищення, визначених п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 30.12.2025 № 1778 "Про визначення порядку виплати пенсії деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану", та здійснити її виплату з урахуванням раніше проведених виплат.

Стягнув за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65012, код ЄДРПОУ 20987385) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) грн. 20 коп.

В іншій частині позову - відмовив.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач зобов`язаний виплачувати позивачу пенсію без обмеження її максимальним розміром, зокрема і без застосування коефіцієнтів до відповідних сум перевищення, встановлених Постановою № 1778.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

Не погоджуючись з даним рішенням суду, представник Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області подав апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі зазначено, що рішення судом першої інстанції ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального права, неповним з`ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків суду обставинам справи, недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважав встановленими, у зв`язку з чим просить його скасувати та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Апелянт, мотивуючи власну правову позицію, акцентує на таких обставинах і причинах незаконності і необґрунтованості оскаржуваного судового рішення:

- суд першої інстанції не взяв до уваги, що постанова Кабінету Міністрів України від 30.12.2025 № 1778 є чинною та неконституційною не визнавалась, відтак Головне управління діяло на законних підставах застосувавши постанову Кабінету Міністрів України від 30.12.2025 № 1778.

Обставини справи.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Згідно з копією Розрахунку пенсії позивача з 01 січня 2026 року нарахування пенсії здійснюється таким чином:

Основний розмір пенсії: 70% грошового забезпечення (вислуга років 30) у розмірі: 26244,4.

Базовий розмір пенсії (37492 * 70%): 26244.40

Індексація базового ОСНП 2023(26244,4* 0,1970): 1500.00

Індексація базового ОСНП 2024 (27744,4 0,0796): 1500.00

Індексація базового ОСНП 2025 (29244,4 0,1150): 1500.00

Щомісячна доплата до 100 грн. 0.00

ПІДСУМОК ПЕНСІЇ (з надбавками): 30744,4.

З урахуванням максимального розміру пенсії:: 31275,87.

З урахуванням максимального розміру пенсії: Пониження суми 31275,87 згідно ПКМУ №1778 від 30.12.2025: 28339.85.

Також в матеріалах справи міститься інший Розрахунок пенсії позивача станом на 01.01.2026 року, відповідно до якого нарахування пенсії здійснюється таким чином:

Основний розмір пенсії: 80% грошового забезпечення (вислуга років 30) у розмірі: 29993,6.

Базовий розмір пенсії (37492 80%): 29993,6.

Індексація базового ОСНП 2023(29993,6* 0,1970): 1500.00

Індексація базового ОСНП 2024(31493,6* 0,0796): 1500.00

Індексація базового ОСНП 2025(32993,6* 0,1150): 1500.00

Щомісячна доплата до 100 грн.: 0,00

ПІДСУМОК ПЕНСІЇ (з надбавками): 34493,6.

З урахуванням максимального розміру пенсії: 31275,87.

З урахуванням максимального розміру пенсії: Пониження суми 31275,87 згідно ПКМУ №1778 від 30.12.2025.

Також згідно з копією Розрахунку пенсії позивача з 01 березня 2026 року нарахування пенсії позивачу здійснюється таким чином:

Основний розмір пенсії: 80% грошового забезпечення (вислуга років 30) у розмірі: 29993,6.

Індексація базового ОСНП 2023(29993,6* 0,1970): 1500.00

Індексація базового ОСНП 2024(31493,6* 0,0796): 1500.00

Індексація базового ОСНП 2025(32993,6 0,1150): 1500.00

Індексація базового ОСНП 2026(34493,6 0,1210): 1500.00

Щомісячна доплата до 100 грн. 0,00

ПІДСУМОК ПЕНСІЇ (з надбавками): 37088,6.

З урахуванням максимального розміру пенсії: 31275,87. З урахуванням максимального розміру пенсії: Пониження суми 31275,87 згідно ПКМУ №1778 від 30.12.2025: 28339.85.

Отже, Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області при здійсненні перерахунку пенсії позивача з 01.01.2026 та з 01.03.2026 здійснило обмеження пенсії максимальним розміром та застосувало до пенсії коефіцієнти, передбачені постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2025 № 1778 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану".

Позивач неодноразово звертався до ГУ ПФУ в Одеській області з заявами щодо перерахунку його пенсії, зокрема з заявою від 22.01.2026, 02.03.2026, 24.03.2026, 03.04.2026.

Так, зокрема, 24.03.2026 Позивач звернувся до Відповідача із заявою, в якій просив, між іншим, здійснити нарахування та виплату пенсії з 01.01.2026 у розмірі її фактичного нарахування в повному обсязі без застосування понижуючих коефіцієнтів до відповідних сум перевищення, визначених відповідно до п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 30.12.2025 №1778 "Про визначення порядку виплати пенсії деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану", а також з урахуванням висновків та рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24 липня 2025 року по справі № 420/10149/25, залишеного без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 19 січня 2026 року, без будь-яких обмежень її загальної суми максимальним розміром на весь час її довічного призначення, у тому числі з 01.03.2026 із збереженням підвищень (щомісячної індексації) основного розміру пенсії за 2025-2026 роки, установлених згідно з постановами Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 № 209 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році" та від 25.02.2026 року №236 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2026 році", з урахуванням раніше виплачених сум, а також виплатити різницю між максимально нарахованим та фактично виплаченим розміром пенсії з 01.01.2026 по день проведення повного фактичного розрахунку у цьому розмірі.

Листом від 27.04.2026 № 22045-18196/Я02/8-1500/26 Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області надало відповідь на вказане звернення надав розрахунки пенсії з 01.01.2025, з 01.03.2025, з 01.01.2026 та з 01.03.2026, відповідно до яких розмір розрахованої пенсії обмежений. Отже, відповідач перерахунки пенсії на виконання заяви позивача від 24.03.2026 не здійснив.

Аналогічно, у відповідь на інші заяви позивача - від 22.01.2026, 02.03.2026, 03.04.2026 відповідні перерахунки пенсії позивачу не були здійснені.

Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з позовом.

Також позивач вважає, що має право на перерахунок і виплату пенсії із збереженням підвищень (індексацій) основного розміру пенсії за 2022-2025 роки, передбачених постановами Уряду від 16.02.2022 № 118, від 24.02.2023 № 168, від 23.02.2024 № 185, від 25.02.2025 № 209, без застосування положень постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821 "Про затвердження Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень", та наголошує на наявності підстав для нарахування і виплати компенсації втрати частини недоотриманої пенсії за весь час затримки у зв`язку з порушенням строків її виплати на підставі Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" і постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159 "Про затвердження Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати".

Вказані обставини сторонами не заперечуються, а отже є встановленими.

Джерела права й акти їх застосування та оцінка суду.

За змістом частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, є, зокрема, Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» № 2262-ХІІ від 09.04.1992 (далі Закон № 2262-ХІІ).

Відповідно до преамбули Закону № 2262-ХІІ цей Закон визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Державному бюро розслідувань, Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції, Бюро економічної безпеки України чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.

Закон має на меті реалізацію особами, які мають право на пенсію за цим Законом, свого конституційного права на державне пенсійне забезпечення у випадках, передбачених Конституцією України та цим Законом, і спрямований на встановлення єдності умов та норм пенсійного забезпечення зазначеної категорії громадян України.

Держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв`язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.

Згідно з частинами першою та третьою статті 1-1 Закону № 2262-ХІІ законодавство про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, базується на Конституції України і складається з цього Закону, Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та інших нормативно-правових актів України, прийнятих відповідно до цих законів.

Зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Отже, умови і норми пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за Законом № 2262-ХІІ, визначаються виключно Законами України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цих законів.

Статтею 30 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» №4695-IX встановлено, що у 2026 році, у період дії воєнного стану пенсії, призначені (перераховані), в тому числі відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством), розмір яких (пенсійної виплати) перевищує десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, виплачуються із застосуванням до суми перевищення коефіцієнтів у розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України.

На виконання приписів статті 30 Закону №4695-IX Кабінет Міністрів України 30.12.2025 прийняв Постанову №1778, якою визначено розміри і порядок застосування обмежувальних коефіцієнтів до спеціальних пенсій.

Відповідно до пункту 1 Постанови №1778, у період воєнного стану у 2026 році пенсії (пенсійні виплати), призначені (перераховані), в тому числі відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством), розмір яких перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, виплачуються із застосуванням коефіцієнтів до відповідних сум перевищення:

до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 11 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,5;

до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 11 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 13 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,4;

до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 13 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 17 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,3;

до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 17 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 21 розмір прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,2;

до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 21 розмір прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,1.

Таким чином, Законом України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» та постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2025 №1778 установлені додаткові підстави для обмеження розміру пенсії шляхом застосування коефіцієнтів зменшення розміру пенсій, зокрема, призначених на підставі Закону №2262-ХІІ, що прямо заборонено частиною третьою статті 1-1 Закону №2262-ХІІ.

Закон України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» від 03.12.2025 № 4695-IX та постанова КМУ №1778 від 30.12.2025 фактично змінили умови та норми пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, без унесення відповідних змін до Закону №2262-ХІІ та Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», що порушує соціальні гарантії гідного пенсійного забезпечення таких осіб, які встановлені Законом №2262-ХІІ.

Колегія суддів наголошує, що для спірних правовідносин спеціальними є норми статті 1-1 Закону №2262-ХІІ, які у часі прийняті раніше та мають пріоритет стосовно пізніших положень Закону №4695-ІХ, який приймається на один фінансовий рік та метою якого не є врегулювання пенсійних правовідносин.

У рішеннях від 09 липня 2007 року №6-рп/2007, від 22 травня 2008 року №10-рп/2008 та від 30 листопада 2010 року №22-рп/2010 Конституційний Суд України дійшов висновку, що законом про Державний бюджет України не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки з об`єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві; у разі необхідності зупинення дії законів, внесення до них змін і доповнень, визнання їх нечинними мають використовуватися окремі закони.

В абзаці третьому пункту 4 мотивувальної частини рішення від 28 серпня 2020 року №10-р/2020 Конституційний Суд України вкотре наголосив на тому, що скасування чи зміна законом про Державний бюджет України обсягу прав і гарантій та законодавчого регулювання, передбачених у спеціальних законах, суперечить статті 6, частині другій статті 19, статті 130 Конституції України.

Тож у разі суперечності між правовими нормами Закону України про Державний бюджет України та правовими нормами спеціальних законів України, якими врегульовано ті ж самі правовідносини, застосуванню підлягають правові норми спеціальних законів України.

Оскільки Законом №2262-ХІІ, як спеціальним законом, і Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» не передбачено обмеження розміру пенсій, розмір яких (пенсійної виплати) перевищує десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, у спосіб застосування до суми перевищення коефіцієнтів, тому до спірних правовідносин не підлягають застосуванню положення статті 30 Закону №4695-ІХ та Постанови №1778.

Також, суд апеляційної інстанції зазначає, що приписи статті 2 Закону України від 08.07.2011 №3668 «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» зі змінами, що поширюють свою дію на Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 9 квітня 1992 року №2262-ХІІ, в тім, що вони не забезпечують соціальних гарантій високого рівня, які випливають зі спеціального юридичного статусу громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також осіб, що збройно захищають суверенітет, територіальну цілісність та недоторканність України під час агресії Російської Федерації проти України, розпочатої в лютому 2014 року, визнано такими, що не відповідають Конституції України є неконституційними, згідно з рішенням Конституційного Суду №7-р(ІІ)/2022 від 12.10.2022.

Конституційний Суд України у рішенні від 13.05.2015 за №4-рп/2015 у справі за конституційним зверненням громадянина щодо офіційного тлумачення положень частини третьої статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» наголосив на тому, що виключно Верховна Рада України шляхом прийняття законів визначає види грошового забезпечення для обчислення та перерахунку пенсій військовослужбовців та осіб, які мають право на пенсію за Законом, а Кабінет Міністрів України вживає заходів щодо забезпечення права осіб на пенсійне забезпечення, керуючись Конституцією та законами України.

Отже, зміна умов чи норм пенсійного забезпечення (зокрема, визначення видів грошового забезпечення для перерахунку пенсій) підзаконними нормативно-правовими актами є порушенням закону.

З огляду на вказане колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови здійснити з 01.01.2026 та з 01.03.2026 обчислення, перерахунок і виплату пенсії ОСОБА_1 без обмеження її максимальним розміром та без застосування, понижуючих коефіцієнтів до відповідних сум перевищення, визначених п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 30.12.2025 № 1778 "Про визначення порядку виплати пенсії деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану" є протиправними.

Враховуючи викладене, на думку колегії суддів, суд першої інстанції правильно дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Доводи апеляційної скарги.

Викладені в цій постанові мотиви та аргументи дають відповідь на всі суттєві доводи апеляційної скарги.

Доводи апеляційної скарги, яким надано оцінку в мотивувальній частині постанови, встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Апеляційний суд враховує усталену практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (див. п. п. 29 - 30 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Руїз Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain), заява № 18390/91, від 09.12.1994.

При цьому, право на обґрунтоване рішення дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх ( див. пункт 30 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), заява № 49684/99, від 27.09.2001.

З огляду на вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Згідно з частиною 1 статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 308, 309, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області - залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 31.08.2026 у справі № 420/14476/26 - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, за виключенням випадків, передбачених підпунктами а), б), в), г) пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Суддя-доповідач О.І. Шляхтицький

Судді А.Г. Федусик Г.В. Семенюк