Постанова № 141375073 у справі № 620/10965/25 від 10.11.2026

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 620/10965/25 Суддя першої інстанції: Марія ДУБІНА

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача - Кравченка Є.Д.,

суддів: Осіпової О.О., Златіна С.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 22.07.2026 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

У вересні 2025 року, позивач - ОСОБА_1 , звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, яким просив:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо нездійснення із 01 березня 2025 року перерахунку та виплати йому пенсії без обмеження її максимального розміру, з урахуванням суми індексації, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2025 року №209 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році", виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 65% сум грошового забезпечення та без застосування понижуючих коефіцієнтів, встановлених Постановою Кабінету Міністрів України від 03 січня 2025 року №1 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану" і з урахуванням раніше виплачених сум;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснити з 01 березня 2025 року перерахунок та виплату йому пенсії без обмеження її максимального розміру, з урахуванням суми індексації, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2025 року №209, виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 65% сум грошового забезпечення та без застосування понижуючих коефіцієнтів, встановлених Постановою Кабінету Міністрів України від 03 січня 2025 року №1, з урахуванням раніше виплачених сум.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2025 року позовні вимоги задоволено частково:

- визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо обмеження ОСОБА_1 з 01 січня 2025 року та з 01 березня 2025 року пенсії максимальним розміром, що не перевищує десяти прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність та застосування до неї коефіцієнтів зменшення пенсії, передбачених ст. 46 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" та п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 03 січня 2025 року №1 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану";

- зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснити ОСОБА_1 з 01 січня 2025 року та з 01 березня 2025 року перерахунок пенсії та виплату пенсії без обмеження максимальним розміром, та без застосування до неї коефіцієнтів зменшення пенсії, передбачених ст. 46 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" та п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 03. Січня 2025 року №1 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану", з урахуванням фактично проведених виплат;

- стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі у розмірі 2437,40 грн.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.02.2026 рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 07.11.2025 залишено без змін.

У подальшому, через систему «Електронний суд» від представника Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України надійшла заява, у якій останній просив встановити спосіб і порядок виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду № 620/10965/25 від 07.11.2025, шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на користь ОСОБА_1 невиплачену заборгованість по пенсії в сумі 78052,65 грн.

Заява мотивована тим, що рішення суду в указаній справі залишається частково не виконаним у зв`язку із відсутністю бюджетних призначень на забезпечення виконання судових рішень. Зауважує, що спосіб захисту порушених прав повинен бути ефективним, а зміна його способу із зобов`язання на стягнення дозволить реально виконати судове рішення та поновити порушені права позивача.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 22.07.2026 заяву представника Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про встановлення способу і порядку виконання рішення суду у справі № 620/10965/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії -задоволено. Встановлено спосіб і порядок виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 07.11.2025 у справі № 620/10965/25 шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 нараховану, але невиплачену доплату до пенсії за період з 01.01.2025 по 31.03.2026 у сумі 76852,65 грн.

Не погоджуючись із таким рішенням суду, зокрема, ухвалою про встановлення способу і порядку виконання рішення суду, Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області подало апеляційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 22.07.2026 у справі № 620/10965/25 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви про встановлення способу і порядку виконання рішення виконання рішення суду.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції приймаючи оскаржувану ухвалу про встановлення способу і порядку виконання рішення суду шляхом стягнення з Управління конкретної суми, фактично змінив саме судове рішення, що є неприпустимим.

Також апелянт зазначив, що на виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 07.11.2025 у справі № 620/10965/25 позивачу було проведено перерахунок пенсії. Доплата за період з 01.01.2025 по 31.03.2026 становить 78138,36 грн. Після набрання рішення законної сили, Головним управлінням розпочато його виконання та додатковими виплатними відомостями частково погашено заборгованість пропорційно виділеним бюджетним призначенням на загальну суму 7991,21 грн. Станом на 15.07.2026 залишок невиплаченої заборгованості, нарахованої на виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 07.11.2025 у справі № 620/10965/25, складає 76852,65 грн.

Враховуючи наведене, апелянт висновує, що ухвала, що оскаржується, є незаконною та підлягає скасуванню, як така, що прийнята без належного з`ясування дійсних обставин справи, з неправильним застосуванням норм матеріального права. Відтак, з наведених мотивів у задоволенні заяви про встановлення способу і порядку виконання судового рішення належить відмовити.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.08.2026 відкрито апеляційне провадження у справі, встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу та витребувано матеріали справи із суду першої інстанції.

Відзив на апеляційну скаргу у встановлений судом строк не надійшов, що не перешкоджає апеляційному розгляду справи.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 03.11.2026 справу призначено до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження. Також судом продовжено строк розгляду справи на більш розумний термін.

Згідно із ч. 1 ст. 312 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Частиною першою статті 308 КАС України унормовано, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши ухвалу суду першої інстанції, матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положенням частини першої статті 129-1 Конституції України передбачено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Згідно із частинами другою, третьою статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до частини першої статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Порядок та підстави зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення в адміністративному судочинстві врегульовані статтею 378 КАС України.

Згідно із частиною першою статті 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Відповідно до абзацу першого частини третьої статті 378 КАС України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

19.12.2024 набрав чинності Закон № 4094-ІХ, відповідно до якого у статті 378 КАС України частину третю доповнено абзацом другим такого змісту: «Невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат».

Верховний Суд у постанові від 28.10.2025 у справі № 380/7706/22 зазначив, що ця норма встановлює самостійну та достатню підставу для зміни способу виконання після двомісячного строку невиконання рішення про пенсійні виплати. Зміни до частини третьої статті 378 КАС України, внесені Законом № 4094-ІХ, запроваджують автоматичний наслідок у вигляді можливості зміни способу виконання після двох місяців невиконання рішення. Прийняттям Закону № 4094-ІХ Верховна Рада України змінила концепцію статті 378 КАС України, запровадивши самостійну підставу для зміни судом способу виконання судового рішення. Крім того, Верховна Рада України цим законодавчим актом усунула необхідність для позивача звертатися з новим позовом для стягнення вже нарахованих, але невиплачених сум, визнавши це непропорційним і таким, що підриває ефективність судового захисту. Виходячи з мети цих змін, судове втручання у спосіб виконання не є переглядом суті рішення, а становить механізм забезпечення реального і своєчасного виконання судового рішення, що відповідає вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та статті 129-1 Конституції України.

Згідно із частиною шостою статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 07.11.2025 у справі № 620/10965/25 позивачу проведено перерахунок пенсії. Доплата за період з 01.01.2025 по 31.03.2026 становить 78138,36 грн. Після набрання рішення законної сили, Головним управлінням розпочато його виконання та додатковими виплатними відомостями частково погашено заборгованість пропорційно виділеним бюджетним призначенням, та станом на дату винесення ухвали суду така заборгованість становила 76852,65 грн.

Разом з тим, Головне управління Пенсійного фонду не здійснило виплату суми боргу у повному обсязі, що не є спірним.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, а рішення суду вважає законними і обґрунтованими, оскільки у даній ситуації наявний факт часткового невиконання відповідачем рішення суду, яке набрало законної сили, щодо виплати на користь позивача перерахованої пенсійної виплати, протягом більш ніж двох місяців.

Також суд апеляційної інстанції відхиляє доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, щодо неможливості заміни зобов`язання вчинити дії на стягнення коштів, оскільки такий підхід не враховує змін, які відбулися у статті 378 КАС України згідно із Законом № 4094-ІХ, а також вважає посилання відповідача на висновки Верховного Суду нерелевантними та такими, що не можуть бути застосовані до спірних правовідносин з огляду на те, що такі висновки стосувалися застосування положень статті 378 КАС України в редакції, чинній до 19.12.2024.

Щодо часткової виплати суми заборгованості, колегія суддів зауважує, що сам факт посилання відповідача на часткове погашення заборгованості та визначення залишку невиплаченої суми не спростовує встановлених судом обставин щодо невиконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 27.02.2026 у справі № 620/10965/25 у повному обсязі. Навпаки, такі доводи підтверджують, що нарахована на виконання судового рішення сума пенсійної заборгованості залишається фактично невиплаченою у переважній частині протягом року, а отже, судове рішення в частині виплати перерахованої пенсії не виконано.

Відповідно до поданих заперечень на заяву про зміну способу і порядку виконання рішення суду, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернігівській області на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821, додатковими виплатними відомостями було частково погашено заборгованість пропорційно виділеним бюджетним призначенням. Станом на 16.07.2026 залишок невиплаченої заборгованості, нарахованої на виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду у справі № 620/10965/25 складає 76852,65 грн.

З огляду на надані відповідачем розрахунки, суд визначив суму стягнення у сумі 76852,65 грн.

У той же час, у апеляційній скарзі апелянт зазначає про те, що позивачу виплачено 7991,21 грн.

Однак, на підтвердження вищевказаних обставин, представником відповідача до суду першої та апеляційної інстанції не надано жодних доказів, які підтверджували б вказані факти.

Враховуючи суперечність таких доводів фактичним обставинам справи, колегія суддів оцінює їх критично та відхиляє.

Таким чином, доводи апелянта щодо залишку невиплаченої заборгованості не дають підстав для висновку про відсутність підстав для зміни способу і порядку виконання рішення суду та не спростовують права позивача на стягнення нарахованої, але невиплаченої пенсії у розмірі 76852,65 грн.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції є законним, підстави для його скасування відсутні, оскільки суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 315 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Приписи статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищезазначене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив законне і обґрунтоване судове рішення, з додержанням норм процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а ухвалу суду - без змін.

Відповідно до приписів статті 139 КАС України понесені судові витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 311, 315, 316, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 22.07.2026 - залишити без задоволення.

Ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 22.07.2026 по справі № 620/10965/25 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Суддя-доповідач Є.Д. Кравченко

Судді: О.О. Осіпова

С.В. Златін