Ухвала № 141375181 у справі № 640/6396/21 від 09.11.2026

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 640/6396/21

УХВАЛА

09 листопада 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Парінов А.Б.,

судді: Беспалов О.О.,

Грибан І.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження питання щодо строку звернення до адміністративного суду у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання протиправною бездіяльності та стягнення коштів, яка переглядається за апеляційною скаргою Міністерства оборони України на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 26 серпня 2025 року,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Міністерства оборони України, у якому просив визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо непроведення з ним повного розрахунку при звільненні та стягнути середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 14 вересня 2019 року по 14 січня 2021 року в сумі 487 645,47 грн.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 26 серпня 2025 року позов задоволено частково. Суд зобов`язав Міністерство оборони України нарахувати та виплатити позивачу середній заробіток (грошове забезпечення) за час затримки розрахунку при звільненні за період з 14 вересня 2019 року по 14 січня 2021 року включно та визначив спосіб виконання рішення. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Міністерство оборони України подало апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та залишити позовну заяву без розгляду, а в разі незадоволення цієї вимоги - скасувати рішення та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Обґрунтовуючи вимогу про залишення позовної заяви без розгляду, апелянт посилається на пропуск позивачем місячного строку звернення до суду, встановленого частиною п`ятою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, та на висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 11 лютого 2021 року у справі № 240/532/20. Апелянт зазначає, що фактичний розрахунок із позивачем відбувся 14 січня 2021 року, а з позовною заявою позивач звернувся до суду лише 5 березня 2021 року. На думку апелянта, суд першої інстанції цієї обставини не дослідив, а позов належало залишити без розгляду.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Відповідно до частини першої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

У постанові від 19 липня 2022 року у справі № 120/5741/21-а Верховний Суд зазначив: "Наявність у суду апеляційної інстанції повноважень скасовувати рішення суду першої інстанції із залишенням позовної заяви без розгляду не надає права суду апеляційної інстанції застосовувати ці повноваження з власної ініціативи."

Довід про пропуск позивачем строку звернення до суду заявлено в апеляційній скарзі, тому його перевірка охоплюється межами апеляційного перегляду.

Перевірка цього довода передує перегляду рішення по суті. У постанові від 10 листопада 2021 року у справі № 140/15918/20 Верховний Суд зазначив, що "з`ясування обставин дотримання позивачем строку звернення до суду є обов`язковою передумовою вирішення адміністративного спору по суті".

Відповідно до частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з частиною п`ятою статті 122 цього Кодексу для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

За пунктом 17 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України військова служба належить до публічної служби.

У постанові від 24 березня 2026 року у справі № 580/9441/23, ухваленій у спорі колишнього військовослужбовця про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, Верховний Суд зазначив: "З урахуванням викладеного, з позовом про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні особа - колишній публічний службовець - може звернутися в місячний строк з моменту фактичного розрахунку у повному обсязі."

Цей висновок Верховний Суд обґрунтував постановою судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду від 11 лютого 2021 року у справі № 240/532/20 і висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 13 травня 2020 року у справі № 810/451/17, про те, що обов`язок роботодавця щодо своєчасного розрахунку при звільненні припиняється проведенням фактичного розрахунку.

У постанові від 11 вересня 2025 року у справі № 320/4309/21, ухваленій за касаційною скаргою Міністерства оборони України у спорі про середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні з військової служби, Верховний Суд зазначив, що у справі № 240/532/20 "Верховний Суд вважав датою початку відліку місячного строку день проведення остаточного розрахунку".

У постанові від 09 липня 2026 року у справі № 440/3553/24 Верховний Суд зазначив, що "середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою", і погодився з тим, що строк пред`явлення до суду вимог про стягнення цієї виплати обмежується місячним строком, встановленим частиною п`ятою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України.

Такого самого висновку Верховний Суд дійшов у постановах від 10 грудня 2025 року у справі № 560/18255/24 та від 15 жовтня 2026 року у справі № 240/619/25.

Як убачається з матеріалів справи, наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 13 вересня 2019 року № 139 позивача з 13 вересня 2019 року виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 вересня 2020 року у справі № 640/20127/19, яке набрало законної сили 15 жовтня 2020 року, Міністерство оборони України зобов`язано нарахувати та виплатити позивачу грошову компенсацію за відпустку як учаснику бойових дій за період з 2015 року по 2019 рік.

14 січня 2021 року на виконання цього рішення на картковий рахунок позивача зараховано 70 695,43 грн. Саме цю дату позивач у позовній заяві визначає днем остаточного розрахунку, нею ж завершується період, за який він просить стягнути середній заробіток.

Отже, місячний строк звернення до суду з цим позовом почав перебіг 15 січня 2021 року. Оскільки 14 лютого 2021 року припадало на неділю, останнім днем строку було 15 лютого 2021 року.

Позовна заява підписана позивачем 4 березня 2021 року, а отже, подана до суду після закінчення місячного строку, встановленого частиною п`ятою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заяви про поновлення строку звернення до суду позовна заява не містить. Суд першої інстанції питання дотримання позивачем строку звернення до суду не досліджував. Уперше це питання порушено в апеляційній скарзі.

Відповідно до частини третьої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Згідно з частиною першою статті 319 цього Кодексу судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.

За пунктом 8 частини першої статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України суд залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 121 цього Кодексу суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Частиною першою статті 123 цього Кодексу передбачено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

У постанові від 17 липня 2025 року у справі № 620/87/24 Верховний Суд скасував постанову Шостого апеляційного адміністративного суду, якою позов залишено без розгляду за доводом апеляційної скарги про пропуск строку звернення до суду, і зазначив: "статтею 123 КАС України передбачено, що передумовою настання відповідних наслідків для позивача є надання можливості останньому скористатись можливістю подати заяву про поновлення пропущеного строку в разі її неподання, або ж вказати інші причини поважності пропущеного строку ніж ті, які були зазначені в первинній заяві про поновлення строку та визнані судом неповажними".

У тій самій постанові Верховний Суд виснував: "Таким чином суд апеляційної інстанції повинен був вжити всіх заходів щодо надання можливості позивачу звернутися із відповідною заявою про поновлення пропущеного строку." Верховний Суд окремо врахував, що розгляд справи судом апеляційної інстанції відбувався в порядку письмового провадження.

Аналогічний висновок Верховний Суд виклав у постанові від 18 листопада 2021 року у справі № 380/5811/20, у якій навів і раніші постанови з таким самим тлумаченням статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України.

У постанові від 09 липня 2026 року у справі № 440/3553/24 Верховний Суд зазначив: "Позивач має бути обізнаний про виникнення у суду питання щодо дотримання ним строку звернення до суду з позовом задля забезпечення реальної можливості спростувати факт пропуску строку або довести наявність підстав для його поновлення".

У тій самій постанові Верховний Суд підсумував: "Отже положення КАС України однозначно закріплюють, що у випадку встановлення судом факту пропуску позивачем строку звернення до суду з позовом, такій особі гарантується надання часу для подання заяви про поновлення строку звернення до суду з позовом, із наданням доказів поважності причин його пропуску."

У справі № 440/3553/24 суд апеляційної інстанції ухвалою запропонував позивачу протягом десяти днів з дня вручення ухвали подати заяву про поновлення пропущеного строку з доказами поважності причин його пропуску. Верховний Суд погодився із залишенням позову без розгляду після того, як позивач такою можливістю не скористався.

Відповідно до частини другої статті 321 Кодексу адміністративного судочинства України процедурні питання, пов`язані з рухом справи, клопотання та заяви учасників справи, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення провадження у справі, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом апеляційної інстанції шляхом постановлення ухвал в порядку, визначеному цим Кодексом для постановлення ухвал суду першої інстанції.

За таких обставин, з урахуванням наведених висновків Верховного Суду, колегія суддів дійшла висновку про необхідність запропонувати позивачу подати заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням причин його пропуску та доказами їх поважності або надати пояснення щодо дотримання цього строку.

Строк для подання заяви колегія суддів визначає в десять днів з дня вручення копії цієї ухвали, виходячи з частини першої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, яка встановлює такий самий строк для звернення із заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду.

Керуючись статтями 118, 121, 122, 123, 242, 243, 248, 250, 308, 311, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Запропонувати ОСОБА_1 протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали подати до Шостого апеляційного адміністративного суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням причин його пропуску та доказами, що підтверджують їх поважність, або пояснення щодо дотримання строку звернення до суду.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що відповідно до частини третьої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України в разі неподання заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду або визнання вказаних у ній підстав неповажними суд залишає позовну заяву без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя А.Б. Парінов

Судді: О.О. Беспалов

І.О. Грибан