Постанова № 141375183 у справі № 640/13425/22 від 09.11.2026

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 640/13425/22 Суддя (судді) першої інстанції: Є.О. Кисельова

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Парінов А.Б.,

судді: Беспалов О.О.,

Грибан І.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 19 серпня 2025 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Вторресурси" до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Вторресурси" звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві та Державної податкової служби України , у якому просило визнати протиправними та скасувати рішення комісії ГУ ДПС у м. Києві про відмову в реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних від 22.07.2022 № 7099831/42445182 і № 7099832/42445182, від 25.07.2022 № 7104202/42445182 і № 7104203/42445182, від 26.07.2022 № 7109829/42445182 і № 7109830/42445182, від 01.08.2022 № 7138210/42445182 і № 7138211/42445182, а також зобов`язати ДПС України зареєструвати в Реєстрі податкові накладні від 18.05.2022 № 18052, від 19.05.2022 № 19001 і № 19002, від 20.05.2022 № 20001 і № 20002, від 23.05.2022 № 23001 і № 23003, від 24.05.2022 № 24001 і № 24003 датами їх фактичного подання.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що на пропозицію контролюючого органу, викладену в квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних, позивач подав пояснення та копії документів, які підтверджують операції з постачання товару, проте комісія відмовила в реєстрації накладних з мотивів ненадання первинних документів, не зазначивши, яких саме документів їй забракло.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 10 липня 2025 року провадження у справі в частині зобов`язання ДПС України зареєструвати податкову накладну від 24.05.2022 № 24003 закрито.

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 19 серпня 2025 року позов задоволено: визнано протиправними та скасовано вісім зазначених рішень ГУ ДПС у м. Києві і зобов`язано ДПС України зареєструвати в Реєстрі податкові накладні від 18.05.2022 № 18052, від 19.05.2022 № 19001 і № 19002, від 20.05.2022 № 20001 і № 20002, від 23.05.2022 № 23001 і № 23003, від 24.05.2022 № 24001 датою їх подання.

Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції виходив із того, що квитанції про зупинення реєстрації податкових накладних не конкретизували, які саме документи має подати платник податку, тому позивач визначав їх самостійно. Рішення про відмову в реєстрації суд визнав необґрунтованими, оскільки в них не наведено обставин, які перешкоджали реєстрації, і не надано оцінки поданим позивачем документам. Зобов`язання ДПС України зареєструвати податкові накладні суд визнав належним способом захисту, який не є втручанням у дискреційні повноваження контролюючого органу.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, ГУ ДПС у м. Києві подало апеляційну скаргу, у якій просить його скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

На обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на те, що суд першої інстанції, на його думку, не з`ясував усіх обставин справи, не дослідив і не врахував надані докази та не застосував принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі, закріплений пунктом 4 частини третьої статті 2 і частиною четвертою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Апелянт зазначає, що реєстрацію податкових накладних зупинено правомірно, оскільки операції, на його думку, відповідали пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, а квитанції - вимогам пункту 11 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 (далі - Порядок № 1165). Апелянт також вважає правомірними рішення про відмову в реєстрації, ухвалені, як він стверджує, у зв`язку з ненаданням позивачем копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів, їх зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів, рахунків-фактури, актів приймання-передачі та накладних. Крім того, апелянт вказує, що податкові наслідки, на його думку, створює лише фактичний рух активів, і посилається на постанови Верховного Суду від 20.08.2020 у справі № 826/5743/14, від 10.04.2020 у справі № 823/1389/16, від 24.03.2020 у справі № 260/410/19 і від 03.03.2020 у справі № 140/2715/18. Апелянт також стверджує, що дослідження судом документів, які не подавалися на розгляд комісії, на його думку, порушує принцип офіційного з`ясування обставин справи і рівність учасників судового процесу, і посилається на постанови Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 826/15560/15 і від 21.05.2019 у справі № 0940/1240/18. Водночас апелянт вважає, що зобов`язання ДПС України зареєструвати податкові накладні є втручанням у дискреційні повноваження контролюючого органу з огляду на частину четверту статті 245 КАС України і пункт 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 (далі - Порядок № 1246).

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Судом встановлено, що 15.05.2022 ТОВ "Компанія "Вторресурси" (постачальник) і Товариство з обмеженою відповідальністю "Алюпро Груп" (далі - ТОВ "Алюпро Груп", покупець) уклали договір поставки № 115-22/п, на виконання якого позивач у травні 2022 року поставив покупцеві чушку алюмінієву марки А5 власного виробництва (код товару згідно з УКТ ЗЕД 7601).

За цими операціями позивач склав і подав на реєстрацію в Реєстрі вісім податкових накладних:

від 18.05.2022 № 18052 на суму 547 731,59 грн, у тому числі податок на додану вартість 91 288,60 грн;

від 19.05.2022 № 19001 на суму 551 032,86 грн, у тому числі податок на додану вартість 91 838,81 грн;

від 19.05.2022 № 19002 на суму 566 836,86 грн, у тому числі податок на додану вартість 94 472,81 грн;

від 20.05.2022 № 20001 на суму 543 657,66 грн, у тому числі податок на додану вартість 90 609,61 грн;

від 20.05.2022 № 20002 на суму 531 014,46 грн, у тому числі податок на додану вартість 88 502,41 грн;

від 23.05.2022 № 23001 на суму 556 581,83 грн, у тому числі податок на додану вартість 92 763,64 грн;

від 23.05.2022 № 23003 на суму 560 866,46 грн, у тому числі податок на додану вартість 93 477,74 грн;

від 24.05.2022 № 24001 на суму 552 086,46 грн, у тому числі податок на додану вартість 92 014,41 грн.

Квитанціями від 15.06.2022 (податкові накладні № 18052, № 19001, № 19002 і № 20001), від 16.06.2022 (№ 20002, № 23001 і № 23003) і від 17.06.2022 (№ 24001) податкові накладні прийнято, а їх реєстрацію зупинено з такої підстави: "Коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 7601, відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Пропонуємо надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних".

Переліку документів, які належить подати, жодна з квитанцій не містить.

На виконання квитанцій позивач подав до ГУ ДПС у м. Києві повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних, реєстрацію яких зупинено:

від 14.07.2022 № 1407 щодо податкових накладних № 20002 і № 23001 з 46 додатками, прийняте до розгляду 15.07.2022;

від 17.07.2022 № 1807 щодо податкових накладних № 18052 і № 19001 з 59 додатками, прийняте до розгляду 18.07.2022;

від 19.07.2022 № 1907 щодо податкових накладних № 19002 і № 20001 з 59 додатками, прийняте до розгляду 19.07.2022;

від 26.07.2022 № 2607 щодо податкових накладних № 23003 і № 24001 з 60 додатками, прийняте до розгляду 26.07.2022.

Прийняття кожного повідомлення до розгляду підтверджено квитанцією № 2. У поясненнях позивач зазначив, що виготовляє продукцію власного виробництва - чушку алюмінієву марки А5, яку реалізував ТОВ "Алюпро Груп", і просив розглянути скан-копії поданих документів та зареєструвати податкові накладні.

За наслідками розгляду поданих пояснень і документів комісія ГУ ДПС у м. Києві ухвалила рішення про відмову в реєстрації податкових накладних у Реєстрі:

від 22.07.2022 № 7099832/42445182 щодо податкової накладної № 20002;

від 22.07.2022 № 7099831/42445182 щодо податкової накладної № 23001;

від 25.07.2022 № 7104203/42445182 щодо податкової накладної № 18052;

від 25.07.2022 № 7104202/42445182 щодо податкової накладної № 19001;

від 26.07.2022 № 7109830/42445182 щодо податкової накладної № 19002;

від 26.07.2022 № 7109829/42445182 щодо податкової накладної № 20001;

від 01.08.2022 № 7138210/42445182 щодо податкової накладної № 23003;

від 01.08.2022 № 7138211/42445182 щодо податкової накладної № 24001.

Усі вісім рішень складено за однією формою. У кожному з них відмічено підставу "ненаданням платником податку копій документів" і рядок "первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних (документи, які не надано, підкреслити)".

Жодного документа в цьому рядку не підкреслено, графи "Додаткова інформація" не заповнено.

Щодо кожної з восьми податкових накладних у справі наявні рахунок на оплату і видаткова накладна з тими самими номером і датою, що й податкова накладна, а також товарно-транспортна накладна від тієї самої дати. Виписки АБ "Укргазбанк" по рахунку позивача за 18, 19, 20, 23 і 24 травня 2022 року підтверджують зарахування від ТОВ "Алюпро Груп" коштів у сумах, що дорівнюють сумам відповідних податкових накладних, з посиланням у призначенні платежу на номер і дату відповідного рахунку.

ГУ ДПС у м. Києві в апеляційній скарзі підтверджує, що рішення про відмову ухвалено "в результаті розгляду наданих позивачем пояснень". Матеріалів, які розглядала комісія, відповідач суду не подав і жодного конкретного документа, якого бракувало для реєстрації, не назвав.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з абзацом першим пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України; тут і далі - у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

За пунктом 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 187.1 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, …; б) дата відвантаження товарів, … .

Згідно з пунктом 11 Порядку № 1165 у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;

2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджено наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року № 520 (далі - Порядок № 520; тут і далі - у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

За пунктом 4 Порядку № 520 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Пунктом 5 Порядку № 520 визначено, що перелік документів, необхідних для розгляду такого питання, може включати, зокрема, первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні, а також розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків.

Відповідно до пункту 11 Порядку № 520 комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Відповідно до частини першої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Довід апелянта про неповне з`ясування обставин справи і недослідження доказів не знайшов підтвердження. Апелянт не назвав жодного доказу, який суд першої інстанції залишив поза увагою, а матеріали справи містять усі документи, необхідні для вирішення спору.

У постанові від 10 вересня 2026 року у справі № 380/4422/25 Верховний Суд зазначив: "Суд має оцінити процедуру прийняття такого рішення у її послідовності та взаємозв`язку, зокрема з`ясувати, які документи були подані платником на стадії зупинення реєстрації податкової накладної, чи були вони достатніми для підтвердження інформації, зазначеної у ній".

У тій самій постанові Верховний Суд визначив предметом судової оцінки те, чи підтверджують подані документи у своїй сукупності "подію, з настанням якої пункт 187.1 статті 187 ПК України пов`язує виникнення податкового зобов`язання, сторін господарської операції, її обсяг та вартість".

Колегія суддів встановила, що позивач скористався правом, передбаченим пунктом 4 Порядку № 520: щодо кожної з восьми податкових накладних він подав комісії пояснення та копії документів у складі чотирьох повідомлень, кожне з яких прийнято до розгляду до ухвалення відповідного рішення про відмову.

Кожну податкову накладну складено на дату, коли відбулися обидві події, з якими пункт 187.1 статті 187 ПК України пов`язує виникнення податкового зобов`язання: відвантаження товару ТОВ "Алюпро Груп" за видатковою і товарно-транспортною накладними та зарахування оплати від покупця на рахунок позивача. Сторони операції, товар і його вартість у рахунках, видаткових накладних і банківських виписках збігаються з даними податкових накладних.

Відповідач не стверджує, що будь-який із цих документів не входив до поданих комісії пакетів, і не подав суду матеріалів, які розглядала комісія.

Отже, інформацію, зазначену в податкових накладних, підтверджено документами, а відповідач не довів, що подані комісії матеріали були недостатніми для її підтвердження.

Твердження апелянта про правомірність зупинення реєстрації податкових накладних на результат вирішення спору не впливає. Зупинення реєстрації позивач не оскаржував, і суд першої інстанції його протиправним не визнавав. Значення для справи має інше: квитанції містили лише загальну пропозицію надати пояснення та копії документів, без переліку документів, тому позивач визначав склад документів самостійно.

Механізм надіслання платникові повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів запроваджено наказом Міністерства фінансів України від 12 січня 2023 року № 17, і застосовується він з 08 березня 2023 року. У липні - серпні 2022 року єдиним документом, у якому контролюючий орган міг конкретизувати свої вимоги до платника, залишалася квитанція про зупинення реєстрації.

У постанові від 29 жовтня 2025 року у справі № 140/6679/22, ухваленій за тотожних обставин - зупинення реєстрації податкової накладної за пунктом 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій і відмова в реєстрації із загальним переліком первинних документів, - Верховний Суд зазначив: "Можливість надання платником податків достатніх документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного переліку необхідних документів для прийняття рішення щодо реєстрації податкової накладної".

Доводи апелянта про правомірність відмови в реєстрації з мотивів ненадання первинних документів спростовуються матеріалами справи.

Форма, за якою комісія ухвалила спірні рішення, вимагає підкреслити документи, які не надано, і містить графу "Додаткова інформація". Комісія не підкреслила жодного документа і не заповнила цієї графи, тобто не визначила, яких саме документів їй забракло.

Водночас первинні документи щодо постачання і транспортування товару (рахунки на оплату, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні) та банківські виписки щодо кожної податкової накладної у справі наявні. А отже, наведена в рішеннях підстава - ненадання первинних документів щодо постачання і транспортування, рахунків-фактури і накладних - не узгоджується з обставинами справи.

У постанові від 06 серпня 2026 року у справі № 320/22934/23 Верховний Суд зазначив: "процедура, передбачена пунктом 201.16 статті 201 ПК України, спрямована на вирішення питання про наявність чи відсутність достатнього документального підтвердження інформації, зазначеної у конкретній податковій накладній".

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

ГУ ДПС у м. Києві цього обов`язку не виконало: воно не довело ні того, що конкретизувало позивачеві перелік необхідних документів, ні того, що подані позивачем пояснення і документи були недостатніми для підтвердження інформації, зазначеної в податкових накладних.

Таким чином, рішення про відмову в реєстрації податкових накладних не відповідають вимозі пункту 3 частини другої статті 2 КАС України, за якою рішення суб`єкта владних повноважень має бути прийняте обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Посилання апелянта на те, що податкові наслідки створює лише фактичний рух активів, і на постанови Верховного Суду у справах № 826/5743/14, № 823/1389/16, № 260/410/19 і № 140/2715/18 не стосуються предмета цього спору. Ці постанови ухвалено у спорах про формування податкового кредиту і витрат, тоді як предметом цієї справи є правомірність відмови в реєстрації податкових накладних.

У постанові від 30 квітня 2026 року у справі № 160/21238/24 Верховний Суд зазначив: "приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків".

Крім того, жодне зі спірних рішень не містить висновку про нереальність операцій: єдиною підставою відмови в них зазначено ненадання копій документів.

У постанові від 16 квітня 2026 року у справі № 440/12686/24 Верховний Суд зазначив: "Правомірність індивідуального акта суб`єкта владних повноважень оцінюється виходячи з тих підстав, які прямо зазначені у ньому на момент його прийняття".

Довід апелянта про порушення принципу офіційного з`ясування обставин справи і рівності учасників процесу через дослідження документів, які не подавалися на розгляд комісії, спростовується встановленими обставинами. Позивач подав пояснення і документи комісії в чотирьох повідомленнях, прийнятих до розгляду, а сам апелянт підтверджує, що рішення ухвалено "в результаті розгляду наданих позивачем пояснень".

У постанові від 05 червня 2026 року у справі № 380/17115/24 Верховний Суд, відхиляючи аналогічний довід контролюючого органу, зазначив: "Верховний Суд також враховує, що суд першої інстанції досліджував саме ті документи, які, за встановленими ним обставинами, подавалися платником контролюючому органу в межах процедури розгляду питання реєстрації податкових накладних".

Постанови Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 826/15560/15 і від 21.05.2019 у справі № 0940/1240/18, на які посилається апелянт, ухвалено за інших фактичних обставин, коли первинні документи вперше подавалися безпосередньо до суду і не були предметом розгляду комісії. У цій справі документи подано контролюючому органу в липні 2022 року, тому наведена апелянтом правова позиція до спірних правовідносин не застосовна.

Довід про втручання суду першої інстанції в дискреційні повноваження контролюючого органу є безпідставним.

Частиною четвертою статті 245 КАС України встановлено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Після скасування рішень про відмову в реєстрації і за відсутності передбачених законом перешкод для реєстрації податкових накладних у контролюючого органу залишився єдиний правомірний варіант поведінки.

У постанові від 05 червня 2026 року у справі № 380/17115/24 Верховний Суд зазначив: "Такий спосіб захисту не є втручанням у дискреційні повноваження контролюючого органу, оскільки за встановлених обставин у суб`єкта владних повноважень залишився лише один правомірний варіант поведінки - зареєструвати податкові накладні".

Пунктом 20 Порядку № 1246 передбачено, що датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням. Визначивши в рішенні датою реєстрації податкових накладних дату їх подання, суд першої інстанції діяв відповідно до цієї норми.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про протиправність рішень ГУ ДПС у м. Києві про відмову в реєстрації податкових накладних і обґрунтовано зобов`язав ДПС України зареєструвати податкові накладні датою їх подання, а доводи апеляційної скарги цього висновку не спростовують.

Відповідно до частини першої статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 242, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві - залишити без задоволення.

Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 19 серпня 2025 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328, 329 КАС України.

Головуючий суддя А.Б. Парінов

Судді: О.О. Беспалов

І.О. Грибан

(повний текст постанови суду виготовлено 09 листопада 2026 року)