Справа № 291/976/26
Провадження №2/291/845/26
РІШЕННЯ
іменем України
(заочне)
10 листопада 2026 року селище Ружин
Ружинський районний суд Житомирської області у складі головуючої судді Гарбарук І.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними матеріалами цивільну справу №291/976/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
В С Т А Н О В И В:
Короткий зміст позовних вимог
1 вересня 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (далі - ТОВ «Бізнес Позика») через систему «Електронний суд» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання кредиту № 553352-КС-003 від 3 листопада 2025 року.
Позивач зазначає, що за цим договором надав відповідачці 50 000,00 грн кредиту з фіксованою процентною ставкою 1 % за кожен день користування кредитом. 1 лютого 2026 року сторони уклали додаткову угоду № 1, якою строк дії договору продовжили до 12 квітня 2026 року. Кредитні кошти перераховано на платіжну картку відповідачки. За твердженням позивача, вона частково сплатила за договором 118 285,86 грн, однак свої зобов`язання в повному обсязі не виконала.
Згідно з розрахунком позивача станом на 6 серпня 2026 року заборгованість становить 15 435,96 грн, з яких: 7 079,44 грн - прострочені платежі за тілом кредиту; 1 982,12 грн - прострочені проценти; 6 374,40 грн - проценти, заявлені на підставі статті 625 ЦК України.
Позивач просить стягнути з відповідачки 15 435,96 грн заборгованості та 2 662,40 грн судового збору. У позовній заяві представник позивача просив розглянути справу без його участі та не заперечував проти ухвалення заочного рішення.
Позиція відповідачки
Відзиву на позовну заяву, доказів погашення заборгованості чи власного розрахунку відповідачка не подала.
Процесуальні дії у справі
01.09.2026 через «Електронний суд» на адресу суду надійшов вказаний позов.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.09.2026 головуючим суддею по справі визначено суддю Гарбарук І.М.
02.09.2026 судом отримано відповідь №3254800 з Єдиного державного демографічного реєстру відомості щодо зареєстрованого місця проживання відповідача.
03.09.2026 було відкрито провадження у справі та призначено розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами та витребувано у АТ КБ «ПриватБанк» інформацію.
15.10.2026 представником АТ КБ «ПриватБанк» направлено витребувану інформацію.
Відповідно ч.8 ст. 128, п.5 ч.6 ст.272 ЦПК України відповідачу було направлено ухвалу про відкриття провадження у справі та позовну заяву з додатками до неї та роз`яснено його право подати відзив на позовну заяву і всі наявні докази, що підтверджують заперечення проти позову протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії ухвали суду про відкриття провадження у справі.
До суду не надходило клопотань від жодної із сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, а тому відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу за наявними у справі матеріалами.
Згідно з електронного сайту Ружинського районного суду Житомирської області користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин, інформацію про призначені судові засідання.
Розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що відповідає вимогам ч. 2 ст.247 ЦПК України.
Частиною першою статті 280 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) передбачено, що суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов:
1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання;
2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин;
3) відповідач не подав відзив;
4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Оскільки відповідач був належним чином повідомлений про судовий розгляд, але не подав відзиву на позов, за погодженням представника позивача суд ухвалив проводити заочний розгляд справи.
Позовна заява з доданими матеріалами надсилалася на зареєстровану адресу місця проживання відповідача.
Обставини справи встановлені судом
3 листопада 2025 року ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 уклали в електронній формі договір про надання кредиту № 553352-КС-003.
Відповідно до його умов кредитодавець надає позичальниці 50 000,00 грн, а вона зобов`язується повернути кредит і сплатити проценти. У договорі визначено фіксовану ставку 1 % за кожен день користування кредитом та погоджено графік платежів.
Позивач посилається на акцепт договору за допомогою одноразового ідентифікатора UA-2608, надісланого на номер телефону, зазначений позичальницею.
На підтвердження видачі кредиту позивач надав докази перерахування 50 000,00 грн на вказану відповідачкою платіжну картку.
Згідно з повідомленням АТ КБ "ПриватБанк" від 15.10.266 на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ). Відповідно до банківської виписки 03.11.2025 на цю картку зараховано 50 000,00 грн кредитних коштів.
Додатковою угодою № 1 від 1 лютого 2026 року сторони продовжили строк дії договору до 12 квітня 2026 року.
Згідно з наданим позивачем розрахунком відповідачка внесла за договором платежі на загальну суму 118 285,86 грн, після зарахування яких залишилися несплаченими 7 079,44 грн тіла кредиту та 1 982,12 грн д процентів. Окремою складовою позивач визначив 6 374,40 грн процентів, нарахованих на підставі ст..625 ЦК України.
Норми права, застосовані судом, та висновки суду
Відповідно до статей 12, 13, 76-81, 89 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо та достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
За змістом ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом (ч. 4 ст. 203 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 627 ЦК України та ст. 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
За змістом ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Згідно з ч. 1 ст. 212 ЦК України особи, які вчиняють правочин, мають право обумовити настання або зміну прав та обов`язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні (відкладальна обставина).
За змістом ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч. 2 ст. 639 ЦК України).
Абзац 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Відповідно до частини дванадцятої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями та підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Згідно з частиною першою статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» моментом підписання електронного правочину є, зокрема, використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором. У постанові від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19 Верховний Суд зазначив, що підписання договору одноразовим паролем-ідентифікатором підтверджує укладення електронного правочину.
Договір, довідка про ідентифікацію відповідачки та підтвердження переказу коштів у сукупності доводять укладення кредитного договору в електронній формі й одержання відповідачкою 50 000,00 грн кредитних коштів.
За змістом статей 509, 526, 530, 610, 612, 629 ЦК України зобов`язання повинно виконуватися належним чином, у встановлений строк і відповідно до умов договору. Порушенням зобов`язання є його невиконання або неналежне виконання, а договір є обов`язковим для сторін.
Відповідно до статей 1048, 1049, 1054 та 1056-1 ЦК України кредитодавець надає позичальникові кошти у розмірі та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов`язаний повернути кредит і сплатити проценти. Розмір процентів, тип процентної ставки та порядок їх сплати визначаються договором.
Мотивована оцінка вимог
Надані матеріали підтверджують укладення договору в електронній формі, видачу кредиту та укладення додаткової угоди про продовження строку договору. Часткове внесення платежів, відображене в розрахунку позивача, узгоджується з виконанням відповідачкою зобов`язання за договором, але не свідчить про повне його погашення.
За розрахунком позивача, після врахування здійснених платежів неповернутими залишилися 7 079,44 грн тіла кредиту та 1 982,12 грн договірних процентів. Позивач зазначив, що після завершення строку дії договору договірні проценти не нараховував.
Досліджений розрахунок заборгованості відповідачем не спростований, доказів помилковості чи неправильності наданих позивачем розрахунків, а також належного виконання зобов`язань за кредитним договором не надано. Крім того, суду не надано беззаперечних, належних та допустимих доказів, які свідчать про наявність підстав звільнення відповідача від відповідальності за порушення зобов`язання відповідно до ст. 617 ЦК України.
Щодо процентів за статтею 625 ЦК України
Окремо позивач просить стягнути 6 374,40 грн процентів відповідно до статті 625 ЦК України. На відміну від договірних процентів за користування кредитом, такі проценти є наслідком прострочення виконання грошового зобов`язання. Саме правову підставу нарахування цієї складової та період її виникнення суд має оцінити незалежно від того, що відповідачка не подала відзиву.
Згідно з частиною другою статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора сплачує суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.
Пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Оскільки проценти, передбачені ст.625 ЦК України, розміром 6 374,40 грн були нараховані відповідачем у період дії на території України воєнного стану, вони не можуть бути стягнуті з позичальника, а тому в цій частині позовних вимог необхідно відмовити.
Також незаконним є будь-яке зарахування коштів позичальника на погашення таких відсотків.
Таким чином, позов підлягає частковому задоволенню: з відповідачки належить стягнути 9 061,56 грн, із яких 7 079,44 грн - тіло кредиту і 1 982,12 грн - проценти.
Розподіл судових витрат
Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позов подано через підсистему «Електронний суд», тому позивач сплатив 2 662,40 грн судового збору із застосуванням коефіцієнта 0,8, передбаченого частиною третьою статті 4 Закону України «Про судовий збір».
Позовні вимоги задовольняються в розмірі 9 061,56 грн із заявлених 15 435,96 грн, тобто на 58,70 %.
Тому з відповідачки на користь позивача належить стягнути 1 562,83 грн судового збору.
Керуючись статтями 12, 13, 76-81, 89, 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273, 279, 352, 354 ЦПК України, суд,
УХВАЛИВ:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» заборгованість за договором про надання кредиту № 553352-КС-003 від 3 листопада 2025 року в розмірі 9 061 (дев`ять тисяч шістдесят одна) грн 56 коп., із яких 7 079,44 грн - заборгованість за тілом кредиту та 1 982,12 грн - заборгованість за процентами.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» 1 562 (одну тисячу п`ятсот шістдесят дві) грн 83 коп. судового збору.
У решті позову відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.
Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне найменування учасників справи
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика», адреса: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 26, офіс 411; код ЄДРПОУ 41084239.
Відповідачка: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 .
Повне рішення суду
складено 10.11.2026.
Суддя Ружинського районного суду
Житомирської області І.М. Гарбарук