Судові рішення

Постанова № 141375237 у справі № 580/6006/25 від 09.11.2026

Постанова від 09.11.2026 в адміністративній справі № 580/6006/25 (категорія «Загальнообов’язкового державного пенсійного страхування»). Суд: Шостий апеляційний адміністративний суд, суддя Воловик Сергій Володимирович.

Справа№ 580/6006/25
СудШостий апеляційний адміністративний суд
СуддяВоловик Сергій Володимирович
Форма рішенняПостанова
Форма судочинстваАдміністративне
КатегоріяЗагальнообов’язкового державного пенсійного страхування
Дата ухвалення09.11.2026
Надійшло до реєстру11.11.2026
Оригіналreyestr.court.gov.ua/Review/141375237

Лист, коли відкриється Pro

Моніторинг, сповіщення і вивантаження на всіх сайтах мережі Initask. Залиште пошту, і ми напишемо в день запуску.

Менеджер допоможе з першим запуском.

Текст рішення

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 580/6006/25 суддя першої інстанції: Віталіна ГАЙДАШ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі: судді-доповідача Воловика С.В., суддів Кравченка Є.Д., Кобаля М.І., розглянувши у письмовому провадженні в приміщенні суду в місті Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 30 липня 2025 року у справі № 580/6006/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач, апелянт) звернувся з позовною заявою до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області (далі - відповідач, ГУ ДСНС у Черкаській області), у якому просив суд:

- визнати протиправними дії відповідача щодо неврахування щомісячної премії у розмірі 75 % при виготовленні оновленої довідки № 6805-4066/6809 про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2021, щомісячної премії у розмірі 164 % при виготовленні оновленої довідки № 6805-4085/6809 про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2022 та щомісячної премії у розмірі 290 % при виготовленні оновленої довідки № 6805-4084/6809 про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 для проведення перерахунку пенсії позивача;

- зобов`язати відповідача підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області нові довідки про розмір грошового забезпечення позивача для проведення перерахунку пенсії з 01.02.2021, 01.02.2022 та 01.02.2023 з обов`язковим зазначенням премії у розмірі 75 % у довідці станом на 01.01.2021, у розмірі 164 % у довідці станом на 01.01.2022 та у розмірі 290 % у довідці станом на 01.01.2023.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 30 липня 2025 року у задоволенні позову відмовлено з тих підстав, що чинне нормативне регулювання не встановлює фіксованого розміру премії, преміювання є правом, а не обов`язком керівника, та залежить від результатів служби діючого службовця, тоді як позивач є пенсіонером.

За таких мотивів суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач, зазначивши у довідках премію у розмірі 10 % посадового окладу, дотримався вимог абзацу п`ятого пункту 5 Порядку № 45, а висновки Верховного Суду, викладені у зразковій справі, не є релевантними до спірних правовідносин.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням, ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, у якій вказує на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, у зв`язку з чим просить апеляційний суд скасувати рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 30 липня 2025 року та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, позивач зазначає про те, що статті 43, 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постанова Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 та пункт 5 Порядку № 45 передбачають урахування премії у довідці про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії у середніх фактично виплачених розмірах.

Крім того, апелянт зауважив на тому, що суд першої інстанції не дослідив фактичних розмірів премії, виплаченої особам рядового і начальницького складу на відповідних посадах, не надав оцінки його доводам і доказам, неправильно розподілив обов`язок доказування та не врахував правових висновків Верховного Суду, викладених, зокрема, у зразковій справі № 380/19324/23.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 03.09.2025 відкрито апеляційне провадження, встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, апеляційну скаргу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

Відповідач правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався, що відповідно до частини четвертої статті 304 КАС України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини та об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів встановила наступне.

ОСОБА_1 проходив службу в органах цивільного захисту, з 25.12.2020 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Черкаській області та отримує пенсію по інвалідності, призначену відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Посадою, яку позивач обіймав на день звільнення зі служби, є посада начальника Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Управління ДСНС України у Черкаській області.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 01 листопада 2024 року у справі № 580/5533/24, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 травня 2025 року, визнано протиправною бездіяльність відповідача щодо відмови у підготовці та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області оновлених довідок про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022 та 01.01.2023.

Цим же рішенням відповідача зобов`язано підготувати та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області оновлені довідки про розмір грошового забезпечення позивача станом на зазначені дати із зазначенням розміру посадового окладу та окладу за спеціальним званням, обчислених відповідно до пункту 4 Постанови № 704 із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, та з обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії.

Конкретних відсоткових значень премії, які підлягали зазначенню у довідках, зазначене судове рішення не містить.

На виконання згаданого рішення відповідач листом від 14.05.2025 № 68 05-4078/68 09 направив до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області та позивачу довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку основного розміру пенсії за посадою «начальник АРЗ СП УДСНС».

У довідці від 13.05.2025 № 6805-4066/6809 станом на 01.01.2021 відповідач зазначив посадовий оклад у розмірі 7080,00 грн, премію у розмірі 10 % посадового окладу - 708,00 грн, а загальний розмір грошового забезпечення - 21 003,00 грн.

У довідці від 14.05.2025 № 6805-4085/6809 станом на 01.01.2022 відповідач зазначив посадовий оклад у розмірі 7740,00 грн, премію у розмірі 10 % посадового окладу - 774,00 грн, а загальний розмір грошового забезпечення - 23 975,10 грн.

У довідці від 14.05.2025 № 6805-4084/6809 станом на 01.01.2023 відповідач зазначив посадовий оклад у розмірі 8370,00 грн, премію у розмірі 10 % посадового окладу - 837,00 грн, а загальний розмір грошового забезпечення - 26 246,70 грн.

При цьому колегія суддів зауважує, що суд першої інстанції помилково зазначив датою складення всіх трьох довідок 13.05.2025, тоді як довідки № 6805-4085/6809 та № 6805-4084/6809 датовані 14.05.2025.

Листом від 12.11.2024 № 68 05-8078/68 03, наданим у відповідь на звернення позивача, відповідач надіслав йому засвідчені копії наказів про преміювання персоналу за січень 2020, 2021, 2022 та 2023 років, витяги з додатків до них, а також накази про затвердження положень про преміювання.

Згідно з витягом з додатка 3 до наказу Управління ДСНС України у Черкаській області від 11.02.2021 № 10 премія за січень 2021 року за посадою начальника Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Управління виплачена у розмірі 75 %.

Відповідно до витягу з додатка 3 до наказу ГУ ДСНС України у Черкаській області від 18.02.2022 № 23 премія за січень 2022 року за посадою начальника Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління виплачена у розмірі 164 %.

За витягом з додатка 3 до наказу ГУ ДСНС України у Черкаській області від 15.02.2023 № 26 премія за січень 2023 року за посадою начальника Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління виплачена у розмірі 290 %.

Крім того, згідно з витягом з додатка 3 до наказу Управління ДСНС України у Черкаській області від 18.02.2020 № 28 премія за січень 2020 року самому позивачу як начальнику Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Управління виплачена у розмірі 65 %.

19.05.2025 позивач звернувся до відповідача із заявою про перевірку та виправлення розміру премії в довідках, на що листом від 22.05.2025 № 68 05-4365/68 09 відповідач повідомив, що при складанні довідок враховано розміри додаткових видів грошового забезпечення та премії у розмірах, фактично виплачених за аналогічною посадою, в межах загального розміру нарахованого грошового забезпечення, та відмовив у складанні нових довідок.

Не погоджуючись з такою відмовою, ОСОБА_1 звернувся до суду і, за результатами розгляду справи у задоволенні позову було відмовлено.

Перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального права й дотримання норм процесуального права, повноту встановлення фактичних обставин справи та їх правову оцінку в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає, що на виконання частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Водночас відповідно до частини другої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно зі статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення осіб, які перебували, зокрема, на службі в органах і підрозділах цивільного захисту, визначає Закон України від 09 квітня 1992 року № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-XII).

Частиною третьою статті 43 Закону № 2262-XII визначено, що пенсії обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

За змістом частини четвертої статті 63 Закону № 2262-XII усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

Частиною третьою статті 51 Закону № 2262-XII передбачено, що перерахунок пенсій у зв`язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій осіб, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.

Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова № 704) установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Підпунктом 2 пункту 5 Постанови № 704 керівникам державних органів надано право у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання, здійснювати преміювання осіб рядового і начальницького складу відповідно до їх особистого внеску в загальний результат служби у межах фонду преміювання, утвореного в розмірі не менш як 10 відсотків посадових окладів та економії фонду грошового забезпечення.

Відповідно до пунктів 1, 2 розділу XVI Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 20 липня 2018 року № 623 (далі - Інструкція № 623), керівники органів управління (підрозділів) мають право в межах фонду преміювання та економії грошового забезпечення здійснювати преміювання осіб рядового і начальницького складу відповідно до їх особистого внеску в загальний результат служби.

Преміювання осіб рядового і начальницького складу здійснюється в межах фонду преміювання, утвореного в розмірі, визначеному наказом ДСНС на відповідний рік, але не менше 10 відсотків фонду посадових окладів.

Механізм перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-XII, визначає Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 (далі - Порядок № 45).

За приписами пункту 3 Порядку № 45 для перерахунку пенсії готуються довідки про розмір грошового забезпечення за формою згідно з додатком 2, які видаються державним органом, з якого особи були звільнені зі служби, якщо інше не передбачено цим Порядком, а формою довідки, наведеною у додатку 2 до Порядку № 45, передбачено зазначення, зокрема, премії.

Внаслідок визнання протиправними та нечинними змін до пункту 5 і додатка 2 Порядку № 45, внесених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2018 року у справі № 826/3858/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2019 року, з 05 березня 2019 року діє редакція пункту 5 Порядку № 45, що була чинною до внесення таких змін.

Згідно з пунктом 5 Порядку № 45 у зазначеній редакції для перерахунку пенсій грошове забезпечення враховується у розмірі, встановленому за відповідною посадою (посадами), в межах визначеної законодавством максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, з урахуванням, зокрема, інших щомісячних надбавок, доплат, підвищень та щомісячної премії - у середніх розмірах, що фактично виплачені за місяць, у якому виникло право на перерахунок пенсії за відповідною посадою (посадами) у тому державному органі, звідки особа звільнилася на пенсію.

Додаткові види грошового забезпечення та премії, скасовані чи такі, що не виплачуються на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною посадою (посадами), для перерахунку пенсії не враховуються.

Отже, станом на 01 січня 2021 року, 01 січня 2022 року та 01 січня 2023 року премія підлягала зазначенню в довідці про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії не в мінімальному чи довільно обраному розмірі, а в середньому розмірі, що фактично виплачений за місяць виникнення права на перерахунок за відповідною посадою у тому державному органі, звідки особа звільнилася на пенсію.

Аналогічна правова позиція щодо необхідності зазначення у довідках для перерахунку пенсій премії у середньому розмірі, що фактично виплачений за відповідною посадою, викладена у рішенні Верховного Суду від 12 березня 2018 року у зразковій справі № 802/2196/17-а, залишеному без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року.

Крім того, у рішенні від 05 березня 2024 року у зразковій справі № 380/19324/23, залишеному без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2024 року, Верховний Суд виснував, що надбавка за особливості проходження служби та премія мають бути зазначені у довідках про розмір грошового забезпечення у середніх розмірах, що фактично виплачені за місяць, у якому виникло право на перерахунок пенсії, за відповідною посадою у тому державному органі, звідки особа звільнилася на пенсію.

У цьому ж рішенні Верховний Суд наголосив, що підхід, за якого особам, які проходять службу, премія виплачується у фактичних розмірах, а пенсіонерам, яким довідки видаються на виконання рішень судів, зазначається у гарантовано мінімальних розмірах, є протиправним і таким, що не ґрунтується на нормі закону.

При цьому Верховний Суд у зазначеному рішенні виходив з того, що Постанова № 704 не містить імперативної вказівки на конкретний відсоток премії, однак визнав дії відповідача протиправними саме з огляду на недоведення ним дотримання вимог абзацу п`ятого пункту 5 Порядку № 45 під час оформлення довідок. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 23 травня 2024 року у справі № 380/19324/23 погодилася з такими висновками та наголосила, що розміри надбавки за особливості проходження служби та премії мали бути визначені у довідках у середніх розмірах, що фактично виплачені за місяць, у якому виникло право на перерахунок пенсії.

Наведені висновки Верховний Суд послідовно застосовує й у спорах щодо змісту довідок, які видаються іншими державними органами, а не лише територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки. Зокрема, у постанові від 19 березня 2026 року у справі № 460/7328/24 Верховний Суд зазначив, що граничні значення, встановлені Постановою № 704, не можуть автоматично підміняти фактичні показники виплати, а суди зобов`язані встановити, чи нараховувалися та фактично виплачувалися надбавка за особливості проходження служби і премія за відповідною посадою у місяці виникнення права на перерахунок пенсії, і якщо так - у яких саме розмірах. Якщо ж такі виплати за відповідною посадою не здійснювалися, то відповідно до абзацу шостого пункту 5 Порядку № 45 вони для перерахунку пенсії не враховуються.

Також у постанові від 07 липня 2026 року у справі № 460/14758/24 (адміністративне провадження № К/990/20442/26) Верховний Суд зазначив, що сама лише відповідність зазначених у довідках показників граничним розмірам, визначеним Постановою № 704 і відомчими актами, не є достатньою для висновку про правомірність дій відповідача, а відповідні показники мають визначатися на підставі належних, достовірних і перевірених даних про середні розміри фактично виплачених сум за відповідною або прирівняною посадою. Водночас Верховний Суд наголосив, що такі показники підлягають установленню на підставі доказів щодо фактичних середніх виплат за відповідною посадою у відповідні місяці.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду, у довідках від 13.05.2025 № 6805-4066/6809, від 14.05.2025 № 6805-4085/6809 та від 14.05.2025 № 6805-4084/6809 відповідач зазначив премію у розмірі 10 % посадового окладу станом на кожну з дат, з яких у позивача виникло право на перерахунок пенсії.

Водночас Постанова № 704 та Інструкція № 623 встановлюють мінімальний розмір фонду преміювання - не менше 10 відсотків фонду посадових окладів, а не розмір премії, що виплачується особі за відповідною посадою, у зв`язку з чим зазначення премії у розмірі 10 % саме по собі не свідчить про її відповідність середньому розміру фактично виплаченої премії.

Посилання суду першої інстанції на те, що преміювання є правом керівника та залежить від особистого внеску діючого службовця, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки ці приписи регулюють виплату грошового забезпечення особам, які проходять службу, тоді як для цілей перерахунку пенсії спеціальною нормою є пункт 5 Порядку № 45, що пов`язує розмір премії не з особою пенсіонера, а з посадою та фактичними виплатами за нею.

З тих самих підстав є безпідставними і доводи відповідача про індивідуальний характер премії та неможливість її поширення на колишніх працівників, оскільки вони суперечать змісту абзацу п`ятого пункту 5 Порядку № 45 та наведеним висновкам Верховного Суду.

Суд першої інстанції, хоч і послався на абзац п`ятий пункту 5 Порядку № 45, однак не встановив середнього розміру премії, фактично виплаченої за відповідною (прирівняною) посадою позивача у січні 2021, 2022 та 2023 років, та дійшов висновку про дотримання відповідачем цієї норми за відсутності будь-яких доказів на підтвердження такої обставини.

Згідно з частиною другою статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до частини четвертої статті 9 КАС України суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Проте суд першої інстанції, поклавши на позивача наслідки недоведеності фактичних розмірів премії, не витребував відповідних відомостей у відповідача, не надав оцінки доказам позивача та не встановив обставин, які входять до предмета доказування, чим порушив вимоги статей 9, 77, 90 КАС України.

Верховний Суд у постанові від 30 вересня 2026 року у справі № 420/43127/25 наголосив, що якщо необхідні для вирішення спору відомості перебувають у володінні суб`єкта владних повноважень, суд не може покладати на позивача негативні наслідки їх недостатності, не врахувавши обов`язок відповідача доводити правомірність своїх дій та повноваження суду витребувати необхідні докази.

Окрім цього, висновок суду першої інстанції про нерелевантність правових висновків Верховного Суду, викладених у зразковій справі, є немотивованим, оскільки суд обґрунтував його відмінністю предмета, підстав позову та складу учасників у справі № 580/8919/24, яка не є зразковою, та не навів, у чому саме полягає відмінність спірних правовідносин.

Колегія суддів враховує, що відповідач у цій справі не належить до кола відповідачів, визначених як ознака типової справи у рішенні від 05 березня 2024 року, однак правовідносини є подібними, оскільки їх врегульовано тими самими нормами Закону № 2262-XII, Постанови № 704 та пункту 5 Порядку № 45, а отже, відповідні висновки підлягають урахуванню на підставі частини п`ятої статті 242 КАС України. Та обставина, що у зразковій справі довідки видавалися на виконання судових рішень щодо обчислення окладів із 50 % мінімальної заробітної плати, тоді як у цій справі - із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, стосується порядку обчислення окладів і не впливає на правило визначення розміру премії, встановлене абзацом п`ятим пункту 5 Порядку № 45.

Натомість з досліджених колегією суддів наказів відповідача про преміювання та витягів з додатків до них убачається, що за посадою начальника Аварійно-рятувального загону спеціального призначення, тобто за посадою, з якої позивача звільнено зі служби, премія за січень 2021 року виплачена у розмірі 75 %, за січень 2022 року - 164 %, за січень 2023 року - 290 %.

Зазначені докази є належними та допустимими, оскільки походять від самого відповідача, засвідчені відділом персоналу та прямо стосуються розміру премії, фактично виплаченої за відповідною посадою саме у місяцях виникнення у позивача права на перерахунок пенсії.

Відповідач не спростував твердження позивача про те, що зазначена посада у штаті є одна, а отже, розмір премії, фактично виплаченої особі, яка її обіймала у відповідному місяці, є водночас і середнім розміром премії за цією посадою у розумінні абзацу п`ятого пункту 5 Порядку № 45.

Твердження відповідача, викладене у листі від 22.05.2025, про те, що в довідках враховано премію у розмірах, фактично виплачених за аналогічною посадою, спростовується його ж наказами про преміювання, а зазначення премії «в межах загального розміру нарахованого грошового забезпечення» не ґрунтується на положеннях пункту 5 Порядку № 45, який не передбачає зменшення однієї складової грошового забезпечення з метою збереження його загального розміру.

Колегія суддів враховує також, що лист ДСНС від 04.09.2023 № 20-16549/201 рекомендує територіальним органам під час виконання судових рішень коригувати надбавку за особливості проходження служби та зазначати премію у розмірі не менше 10 % з огляду на обсяг бюджетних асигнувань. Однак такий лист не є нормативно-правовим актом, не змінює змісту пункту 5 Порядку № 45 та не може бути підставою для зазначення у довідці премії в розмірі, відмінному від фактично виплаченого, на що, щодо аналогічного листа Міністерства оборони України, вказав Верховний Суд у рішенні від 05 березня 2024 року у справі № 380/19324/23.

Посилання на обмеженість бюджетних асигнувань також не впливає на висновки колегії суддів, оскільки предметом спору є не виплата грошового забезпечення діючим особам, а достовірність відомостей у довідці, що видається для перерахунку пенсії, тоді як обов`язок відобразити у ній фактичний розмір премії прямо встановлений пунктом 5 Порядку № 45.

Жодних доказів того, що зазначений у довідках розмір премії 10 % відповідає середньому розміру премії, фактично виплаченої за відповідною посадою у січні 2021, 2022 та 2023 років, відповідач не надав.

За таких обставин відповідач не довів правомірності своїх дій щодо зазначення у довідках від 13.05.2025 № 6805-4066/6809, від 14.05.2025 № 6805-4085/6809 та від 14.05.2025 № 6805-4084/6809 премії у розмірі 10 % посадового окладу, а отже, такі дії є протиправними.

Колегія суддів зазначає, що розмір надбавки за особливості проходження служби, зазначений у спірних довідках, предметом позову не є, а тому з огляду на частину другу статті 9 та частину п`яту статті 308 КАС України правова оцінка йому не надається.

Оскільки рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 01 листопада 2024 року у справі № 580/5533/24 не містить вказівки на конкретне відсоткове значення премії, спір щодо її розміру не може бути вирішений у порядку статті 383 КАС України та підлягає розгляду в позовному провадженні, на що вказав Верховний Суд у рішенні від 05 березня 2024 року у справі № 380/19324/23.

Обираючи спосіб захисту порушеного права, колегія суддів враховує висновок Верховного Суду, викладений у тому ж рішенні, про те, що з метою уникнення подальших спорів суд у резолютивній частині має вказувати, у якому розмірі (відсоткове значення) премія підлягає зазначенню у довідках.

Встановлення конкретних розмірів премії на підставі досліджених доказів не є втручанням у дискреційні повноваження відповідача, оскільки абзац п`ятий пункту 5 Порядку № 45 не наділяє орган, що видає довідку, правом вибору її розміру, а зобов`язує відобразити об`єктивно існуючу величину фактично виплаченої премії.

Колегія суддів також зауважує, що довідка про розмір грошового забезпечення є підставою для перерахунку пенсії, однак не звільняє орган Пенсійного фонду України від застосування встановлених законом обмежень під час її обчислення, а тому визначення розміру премії у довідці не зумовлює автоматичного збільшення пенсії понад межі, визначені Законом № 2262-XII.

Частинами першою - третьою статті 242 КАС України встановлено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до пунктів 1, 4 частини першої статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, а також неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи (абзац другий частини другої статті 317 КАС України).

Таким чином, враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи, неправильно застосував норми матеріального права та порушив норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору та свідчить про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги, скасування оскаржуваного судового рішення та ухвалення нового рішення про задоволення позовних вимог.

Керуючись статтями 139, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 30 липня 2025 року у справі № 580/6006/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 30 липня 2025 року у справі № 580/6006/25 - скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області щодо зазначення у довідках про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 від 13.05.2025 № 6805-4066/6809 станом на 01.01.2021, від 14.05.2025 № 6805-4085/6809 станом на 01.01.2022 та від 14.05.2025 № 6805-4084/6809 станом на 01.01.2023 щомісячної премії у розмірі 10 % посадового окладу замість 75 %, 164 % та 290 % посадового окладу відповідно.

Зобов`язати Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області підготувати та подати до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області нові довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2021, 01.01.2022 та 01.01.2023 для проведення перерахунку пенсії з 01.02.2021, 01.02.2022 та 01.02.2023 відповідно, із зазначенням у них щомісячної премії у розмірі 75 % посадового окладу станом на 01.01.2021, 164 % посадового окладу станом на 01.01.2022 та 290 % посадового окладу станом на 01.01.2023.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення відповідно до статей 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя-доповідач С.В. Воловик

Судді Є.Д. Кравченко

М.І. Кобаль

Інші рішення у справі

ДатаДокументСуд
22.09.2026 Ухвала № 139992736 Шостий апеляційний адміністративний суд
03.09.2025 Ухвала № 129974952 без тексту Шостий апеляційний адміністративний суд
14.08.2025 Ухвала № 129565524 без тексту Шостий апеляційний адміністративний суд
30.07.2025 Рішення № 129198175 без тексту Черкаський окружний адміністративний суд
29.07.2025 Ухвала № 129198077 без тексту Черкаський окружний адміністративний суд
02.06.2025 Ухвала № 127803811 без тексту Черкаський окружний адміністративний суд