Постанова № 141375241 у справі № 620/2473/25 від 09.11.2026

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 620/2473/25 Суддя (судді) першої інстанції: Падій В.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Грибан І.О.

судді: Ключкович В.Ю.

Парінов А.Б.

розглянув у порядку письмового провадження апеляційні скарги Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту на прийняте у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 17 липня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася в Чернігівський окружний адміністративний суд з позовом до Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту, у якому просила суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум про відмову у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги членам родини померлого військовослужбовця старшого солдата ОСОБА_2 , викладене в протоколі № 418 від 07.06.2024;

- зобов`язати Адміністрацію Державної спеціальної служби транспорту з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум повторно розглянути матеріали щодо призначення та виплаті одноразової грошової допомоги членам родини померлого військовослужбовця старшого солдата ОСОБА_2 .

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що у спірних правовідносинах на момент їх виникнення відповідачем порушено норми та вимоги чинного законодавства України, що стало підставою для звернення до суду.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 17 липня 2025 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено.

Відповідач, не погоджуючись з вказаним рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить його скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Апеляційна скарга відповідача мотивована тим, що предметом спору є оскарження рішення комісії Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум (далі - Комісія) від 07.06.2024 №418 стосовно відмови членам сім`ї ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги. Комісія відмовила у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги на підставі статей 16, 16-1, 16-2, 16-3, 16-4 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», пункту 29 Порядку у зв`язку з тим, що смерть військовослужбовця є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного сп`яніння. При розгляді справи встановлено, що згідно інформації наданої Комунальним некомерційним підприємством «Чернігівська міська лікарня № 2» Чернігівської міської ради, викладеної в листах від 08.12.2023 № 01-05/2187, від 09.04.2024 № 01-04/679, від 15.04.2024 № 01-04/726 за результатами аналізів вмісту етанолу в біологічних рідинах при госпіталізації у ОСОБА_2 кров 0 ‰, сеча 0.34 ‰. Жодних документів, які спростовують встановлені факти до Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту не надходили.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 серпня 2025 року та від 23 вересня 2025 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 17 липня 2025 року та на підставі частини 2 статті 311 КАС України призначено справу до апеляційного розгляду у порядку письмового провадження.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу у якому заперечує проти апеляційної скарги відповідача у повному обсязі.

Переглядаючи справу в межах доводів апеляційної скарги на предмет законності та обґрунтованості оскаржуваного рішення, колегія суддів виходить з наступного.

Як убачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, що ОСОБА_1 перебувала у шлюбі з ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб, серії НОМЕР_1 , виданого 11.11.2006 відділом реєстрації актів цивільного стану Чернігівського міського управління юстиції (а.с.17).

У шлюбі мають двоє спільних дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвами про народження, серії НОМЕР_2 та серії НОМЕР_3 , виданих повторно 18.06.2020 відділом державної реєстрації цивільного стану Чернігівського міського управління юстиції.

ОСОБА_2 з 04.10.2022 перебував на службі у Військовій частині НОМЕР_4 на посаді водія-сапера інженерно-саперного відділення інженерно-саперного взводу інженерно-саперної роти, що підтверджується наказом командира Військової частини НОМЕР_4 від 04.10.2022 №232.

Згідно свідоцтва про смерть від 14.11.2023, серії НОМЕР_5 , виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м. Чернігові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Зі змісту лікарського свідоцтва про смерть від 14.11.2023 №604 слідує, що смерть настала внаслідок захворювання - набряк мозку, внутрішньо мозковий крововилив внутрішньошлуночковий (а.с. 22-23)

З витягу із протоколу засідання штатної військово-лікарської комісії Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил від 21.12.2023 №5429 слідує, що причина смерті є «Внутрішньо мозковий крововилив внутрішньошлуночковий. Набряк мозку». Лікарським свідоцтвом про смерть від 14.11.2023 №604 - захворювання, яке призвело до смерті та причина смерті, так, пов`язані з проходженням військової служби (а.с.28).

Рішенням комісії Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 07.06.2024 №418 відмовлено членам сім`ї ОСОБА_2 у виплаті одноразової грошової допомоги у зв`язку з тим, що смерть військовослужбовця є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного сп`яніння.

Підставою такого висновку стала інформація, надана Комунальним некомерційним підприємством «Чернігівська міська лікарня № 2» Чернігівської міської ради, викладена в листах від 08.12.2023 № 01-05/2187, від 09.04.2024 № 01-04/679, від 15.04.2024 № 01-04/726, в яких вказано, що за результатами аналізів вмісту етанолу в біологічних рідинах при госпіталізації у ОСОБА_2 - кров 0 ‰, сеча 0.34 ‰, що підтверджує, що смерть військовослужбовця є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного сп`яніння.

Вважаючи висновок комісії, викладений в оскаржуваному рішення протиправним позивачка звернулася до суду за захистом прав та інтересів.

Вважаючи вказане рішення відповідача протиправним, позивач звернулася до суду з позовом за захистом своїх охоронюваних законом прав та інтересів.

Задовольняючи даний позов, суд першої інстанції зазначив про наявність у позивача станом на момент звернення до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» стажу роботи на посадах державної служби понад 20 років. Також, суд першої інстанції зазначив, що всі відображені в довідках види оплати праці є складовими частинами заробітної плати позивача, з якої сплачені внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, тому вони мають братися до уваги при розрахунку розміру пенсії позивача відповідно до статті 37 Закону України від 16.12.1993 №3723-XII «Про державну службу».

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі визначає Закон України від 20.12.1991 №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон №2011-XII, у редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин).

Статтею 1 Закону №2011-XII визначено, що соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Згідно статей 1-2 та 2 Закону №2011-XII військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.

У зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Ніхто не вправі обмежувати військовослужбовців та членів їх сімей у правах і свободах, визначених законодавством України.

Частиною 1 статті 16 Закону №2011-XII встановлено, що одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі, зокрема, загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби (пункт 1 частини 2 статті 16 Закону №2011-XII).

Згідно частини 3 статті 16 Закону №2011-XII військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язки військової служби, за умов, визначених Законом України "Про військовий обов`язок і військову службу".

У випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 №2011-XII право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають батьки, один із подружжя, який не одружився вдруге, діти, які не досягли повноліття, утриманці загиблого (померлого). Утриманцями вважаються члени сім`ї, які мають право на пенсію у разі втрати годувальника відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" за загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста (особу, звільнену з військової служби, смерть якої настала протягом року після звільнення) (частина 1 статті 16-1 Закону №2011-XII).

Згідно підпункту б) частини 1 статті 16-4 Закону №2011-XII призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), захворювання, інвалідність або часткова втрата працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння.

Предметом даного спору є рішення комісії Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 07.06.2024 № 418, яким відмовлено членам сім`ї ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2 з 04.10.2022 перебував на службі у Військовій частині НОМЕР_4 на посаді водія-сапера інженерно-саперного відділення інженерно-саперного взводу інженерно-саперної роти та згідно свідоцтва про смерть від 14.11.2023 серія НОМЕР_5 , виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м. Чернігові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції помер ІНФОРМАЦІЯ_3 . Зі змісту лікарського свідоцтва про смерть від 14.11.2023 №604 слідує, що смерть настала внаслідок захворювання - набряк мозку, внутрішньо мозковий крововилив внутрішньошлуночковий.

З витягу із протоколу засідання штатної військово-лікарської комісії Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил від 21.12.2023 №5429 слідує, що причина смерті є «Внутрішньо мозковий крововилив внутрішньошлуночковий. Набряк мозку». Лікарським свідоцтвом про смерть від 14.11.2023 №604 - захворювання, яке призвело до смерті та причина смерті, так, пов`язані з проходженням військової служби.

Відповідач відмовив родині померлого військовослужбовця ОСОБА_2 у призначенні одноразової грошової допомоги з підстав, що смерть військовослужбовця є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного сп`яніння на підставі інформації наданої Комунальним некомерційним підприємством «Чернігівська міська лікарня № 2» Чернігівської міської ради, викладеної в листах від 08.12.2023 №01-05/2187, від 09.04.2024 № 01-04/679, від 15.04.2024 № 01-04/726, в яких вказано, що за результатами аналізів вмісту етанолу в біологічних рідинах при госпіталізації у ОСОБА_2 становила кров 0 ‰, сеча 0.34 ‰.

В апеляційній скарзі відповідач зазначає, що смерть військовослужбовця є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного сп`яніння, колегія суддів вважає дані твердження безпідставними, з огляду на наступне.

Зі змісту листа Комунального некомерційного підприємства «Чернігівська міська лікарня № 2» Чернігівської міської ради від 08.12.2023 №01-05/2187 слідує, що згідно листа первинного огляду ОСОБА_1 з медичної карти стаціонарного хворого №24808 «пацієнт поступив 10.11.2023 о 23 год. 07 хв., доставлений КШМД в стані коми з діагнозом алкогольна кома (під питанням), отруєння сурогатами алкоголю (під питанням). Згідно з результатами токсилогічного дослідження лікарні №1212 від 22.11.2023 (біологічний матеріал кров, сеча від 11.11.2023) кров 0,00 г/л ‰, сеча 0,34 г/л ‰ виявлено етанол, в концентрації (за методикою ГРХ). Відповідно до Посмертного епікрізу №24808 з медичної карти стаціонарного хворого встановлено діагноз: ЦВХ.ГПМК (10.11.2023) по типу паренхіматозно-субарахноідально-вентрикулярного крововиливу з формуванням інсульт-гематоми в глитинних відділах лівої гемісфери головного мозку (басейн ЛСМА) з проривом крові в шлуночки головного мозку. Пригнічення свідомості до рівня коми. 13.11.2023 о 21 год.15 хв. констатована біологічна смерть хворого. Причина смерті: набряк головного мозку, внутрішньо мозковий внутрішньошлуночковий крововилив».

Зі змісту листа Комунального некомерційного підприємства «Чернігівська міська лікарня № 2» Чернігівської міської ради від 15.04.2024 №01-04/726 слідує, що причина смерті ОСОБА_2 гостре порушення мозкового кровообігу по типу паренхіматозно-субарахноідально-вентрикулярного крововиливу з формуванням інсульт-гематоми в лівій гемісфері головного мозку не пов`язана з наявністю етанолу в сечі 0,34 г/л ‰.

В матеріалах справи міститься Протокол (карта) патологоанатомічного дослідження №215 зазначено основне захворювання: 161.5 ЦВХ інсульт-гематома лівої задьнолобно-тім`яно-скронево-підкіркової ділянки з проривом у порожнину лівого бічного шлуночка на тлі артеріальної гіпертензії (ІІ анатомічна стадія-гіпертензивне серце кризовий перебіг - фібриноїдний некроз артеріол головного мозку, гіаліноз ниркових клубочків) Ускладнення Набряк мозку…. Двобічна гіпостатична пневмонія. Гостра серцева-легенева недостатність. Венозне повнокрів`я та паренхиматозна дистрофія внутрішніх органів (а.с.18).

З аналізу матеріалів справи колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції, що кров є основним біологічним середовищем, за яким визначається стан сп`яніння у медико-правовому полі, а у ОСОБА_2 в крові етанолу було виявлено 0,00 г/л, отже на момент взяття зразка останній не перебував у стані алкогольного сп`яніння.

Виявлений вміст етанолу в сечі 0,34 г/л в ОСОБА_2 свідчить лише про можливе попереднє вживання алкоголю, проте не підтверджує наявність сп`яніння на момент обстеження.

Отже на момент медичного огляду ОСОБА_2 перебував у тверезому стані.

В даному випадку твердження відповідача про перебування ОСОБА_2 в стані алкогольного сп`яніння є безпідставними та матеріалами справи не підтверджується, а посилання на інформацію, яка містилася в листі первинного огляду №240808, то там питання «про перебування в стані коми з діагнозом алкогольної коми/ отруєнням сурогатами алкоголю» ставилися під сумнів та не були підтвердженими клінічно в подальшому.

Судом першої інстанції правильно встановлено, що відповідач, приймаючи оскаржуване рішення, не взяв до уваги лист Комунального некомерційного підприємства «Чернігівська міська лікарня № 2» Чернігівської міської ради від 15.04.2024 №01-04/726 з якого слідує, що причиною смерті ОСОБА_2 стало гостре порушення мозкового кровообігу по типу паренхіматозно-субарахноідально-вентрикулярного крововиливу з формуванням інсульт-гематоми в лівій гемісфері головного мозку та не пов`язана з наявністю етанолу в сечі 0,34 г/л ‰.

Відповідач також не взяв до уваги і рішення штатної військово-лікарської комісії Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил від 21.12.2023 №5429, з якого вбачається, що причина смерті ОСОБА_2 є внутрішньо мозковий крововилив внутрішньошлуночковий. Набряк мозку та захворювання, яке призвело до смерті та причина смерті, так, пов`язані з проходженням військової служби.

Судом першої інстанції правильно зроблено висновок, що матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів на підтвердження того, що смерть військовослужбовця є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного сп`яніння.

Оскаржуване рішення відповідача також не містить перелік дій, які вчинив ОСОБА_2 , у стані алкогольного сп`яніння, які призвели до його смерті.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції, що висновок комісії відповідача, що смерть ОСОБА_2 є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного сп`яніння є помилковим та зробленим, без врахування всіх обставин справи та на невірному застосуванню норм законодавства, яке призвело до прийняття оскаржуваного рішення.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення адміністративного позову.

Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно пункту 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а викладені в апеляційній скарзі доводи висновків суду першої інстанції не спростовують.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Приписи статті 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту залишити без задоволення.

Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 17 липня 2025 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328, 329 КАС України.

Головуючий суддя І.О. Грибан

Судді: В.Ю. Ключкович

А.Б. Парінов

(повний текст постанови складено 09 листопада 2026 р.)