ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 320/15206/24 Прізвище судді (суддів) першої інстанції Кушнова А.О.,
Суддя-доповідач Кобаль М.І.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 листопада 2026 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого Кобаля М.І.,
суддів Бужак Н.П., Черпака Ю.К.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2025 року по справі за адміністративним позовом Дочірнього підприємства «Капарол Україна» до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення в частині, -
В С Т А Н О В И В:
Дочірнє підприємство «Капарол Україна» (далі по тексту - позивач, ДП «Капарол Україна») звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (далі по тексту - відповідач, ГУ ДПС у м. Києві) в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення №177480413 від 08.03.2024 в частині застосування штрафних санкцій в розмірі 6 611,10 грн за порушення граничних строків реєстрації в ЄРПН податкових накладних.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2025 року значений позов задоволено.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Частиною 2 статті 311 КАС України визначено, що якщо під час письмового провадження за наявними у справі матеріалами суд апеляційної інстанції дійде висновку про те, що справу необхідно розглядати у судовому засіданні, то він призначає її до апеляційного розгляду в судовому засіданні.
Колегія суддів, враховуючи обставини даної справи, а також те, що апеляційна скарга подана на рішення, перегляд якого можливий за наявними у справі матеріалами на підставі наявних у ній доказів, не вбачає підстав проведення розгляду апеляційної скарги за участю учасників справи у відкритому судовому засіданні.
В матеріалах справи достатньо письмових доказів для вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін у розгляді справи не обов`язкова.
З огляду на викладене, колегія суддів визнала можливим розглянути справу в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін, виходячи з наступного.
Згідно із ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Частиною 1 ст. 242 КАС України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, пункту 75.1 статті 75, у порядку визначеному пунктом 76.3 статті 76 Податкового кодексу України, ГУ ДПС у м. Києві проведено камеральну перевірку дотримання порядку реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до таких податкових накладних з податку на додану вартість в Єдиному реєстрі податкових накладних ДП «Капарол Україна».
За результатами проведеної перевірки, податковим органом складено акт від 07.02.2024 № 9405/Ж5/26-15-04-13-03/32593100 (далі акт перевірки).
У висновках акта перевірки зафіксовано, що дані камеральної перевірки свідчать про порушення ДП «Капарол Україна» граничних строків реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН. Відповідальність платника передбачена пунктом 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України.
На підставі висновків акту перевірки, ГУ ДПС у м. Києві прийнято податкове повідомлення-рішення від 08.09.2024 № 177480413, яким до позивача застосовано штраф у сумі 46 080,92 грн. (далі по тексту - оскаржуване ППР).
Позивач, частково не погоджуючись з оскаржуваним ППР, а саме: в частині застосування штрафу на суму 6 611,10 грн., звернувся до з даним позовом до суду для захисту своїх прав та законних інтересів.
Приймаючи рішення про задоволення адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що строк реєстрації спірних податкових накладних складених ДП «Капарол Україна» не пропущено, а тому податкове повідомлення рішення в частині накладення штрафних санкцій на суму 6 611,10 грн. за несвоєчасну реєстрацію вказаних податкових накладних є протиправним та підлягає скасуванню.
Колегія суддів апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції, оскільки він знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.
Відповідно до ч.1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Колегія суддів апеляційної інстанції надає правову оцінку спірним правовідносинам та переглядає рішення суду першої інстанції тільки в частині задоволених позовних вимог.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
У даному випадку, ДП «Капарол Україна» оскаржує податкове повідомлення-рішення від 08.09.2024 № 177480413 в частині застосованого контролюючим органом штрафу в розмірі 6 611,10 грн., за порушення граничних строків реєстрації в ЄРПН податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, а саме:
1) від 19.07.2022 № 599, граничний термін реєстрації 15.08.2022, фактичний термін реєстрації 16.08.2022, кількість днів затримки 1 день, розмір штрафу 42,78 грн;
2) від 19.07.2022 № 586, граничний термін реєстрації 15.08.2022, фактичний термін реєстрації 18.08.2022, кількість днів затримки 3 дні, розмір штрафу 381,18 грн;
3) від 20.07.2022 № 637, граничний термін реєстрації 15.08.2022, фактичний термін реєстрації 18.08.2022, кількість днів затримки 3 дні, розмір штрафу 394,06 грн;
4) від 22.07.2022 № 811, граничний термін реєстрації 15.08.2022, фактичний термін реєстрації 18.08.2022, кількість днів затримки 3 дні, розмір штрафу 20,24 грн;
5) від 25.07.2022 № 852, граничний термін реєстрації 15.08.2022, фактичний термін реєстрації 16.08.2022, кількість днів затримки 1 день, розмір штрафу 1 353,49 грн;
6) від 26.07.2022 № 826, граничний термін реєстрації 15.08.2022, фактичний термін реєстрації 18.08.2022, кількість днів затримки 3 дні, розмір штрафу 60 грн;
7) від 27.07.2022 № 937, граничний термін реєстрації 15.08.2022, фактичний термін реєстрації 16.08.2022, кількість днів затримки 1 день, розмір штрафу 910,30 грн;
8) від 29.07.2022 № 1136, граничний термін реєстрації 15.08.2022, фактичний термін реєстрації 18.08.2022, кількість днів затримки 3 дні, розмір штрафу 14,18 грн;
9) від 29.07.2022 № 1129, граничний термін реєстрації 15.08.2022, фактичний термін реєстрації 18.08.2022, кількість днів затримки 3 дні, розмір штрафу 80,96 грн;
10) від 29.07.2022 № 1139, граничний термін реєстрації 15.08.2022, фактичний термін реєстрації 18.08.2022, кількість днів затримки 3 дні, розмір штрафу 31,12 грн;
11) від 29.07.2022 № 1143, граничний термін реєстрації 15.08.2022, фактичний термін реєстрації 18.08.2022, кількість днів затримки 3 дні, розмір штрафу 347,61 грн;
12) від 29.07.2022 № 1144, граничний термін реєстрації 15.08.2022, фактичний термін реєстрації 18.08.2022, кількість днів затримки 3 дні, розмір штрафу 231,58 грн;
13) від 29.07.2022 № 1111, граничний термін реєстрації 15.08.2022, фактичний термін реєстрації 18.08.2022, кількість днів затримки 3 дні, розмір штрафу 568,39 грн;
14) від 25.10.2022 № 791, граничний термін реєстрації 15.11.2022, фактичний термін реєстрації 16.11.2022, кількість днів затримки 1 день, розмір штрафу 854,36 грн;
15) від 27.10.2022 № 882, граничний термін реєстрації 15.11.2022, фактичний термін реєстрації 16.11.2022, кількість днів затримки 1 день, розмір штрафу 564,85 грн;
16) від 20.09.2022 № 54 (розрахунок коригування), граничний термін реєстрації 15.10.2022, фактичний термін реєстрації 15.10.2022, кількість днів затримки 128 днів, розмір штрафу 660 грн;
17) від 07.08.2023 № 24 (розрахунок коригування), граничний термін реєстрації 05.09.2023, фактичний термін реєстрації 20.09.2023, кількість днів затримки 15 днів, розмір штрафу 96,00 грн.
Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Податковим кодексом України (далі по тексту - ПК України) та іншими законами України з питань оподаткування (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Згідно з пп. 14.1.60 п. 14.1 ст. 14 ПК України Єдиний реєстр податкових накладних - це реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконаної влади, що реалізує державну податкову політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.
Відповідно до пп. 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 ПК України, платник податків зобов`язаний, зокрема, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.
Згідно з п. 201.1 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Пунктом 201.10 ст. 201 ПК України встановлено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:
- для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;
- для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;
- для зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 цього Кодексу - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені;
- для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).
У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.
Правовими положеннями пунктом 120-1.1 статті 120 ПК України регламентовано, що порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених статтею 201 цього Кодексу, тягнуть за собою накладення на платників податку на додану вартість, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:
- 10 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів;
- 20 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 16 до 30 календарних днів;
- 30 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 31 до 60 календарних днів;
- 40 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації на 61 і більше календарних днів.
Отже, податковим законодавством визначено обов`язок платника податку зареєструвати в ЄРПН податкові накладні/розрахунки коригування, та у разі порушення визначених законодавством граничних строків для такої реєстрації застосовуються штрафні санкції.
В обґрунтування позовної заяви позивач зазначає що у зв`язку з незалежних від нього причин, фактично було порушено терміни реєстрації ПН/PK, передбачені п. 201.10 ст. 201 ПК України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Порядок № 1246), який визначає механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до ЄРПН.
Згідно з п. 5 Порядку № 1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування приймаються до Реєстру у разі дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192, пунктами 200-1.3, 200-1.9 статті 200-1 та пунктами 201.1, 201.10 і 201.16 статті 201 Кодексу, а також з урахуванням Законів України «Про електронні довірчі послуги, Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Реєстрації підлягають податкові накладні та/або розрахунки коригування (у тому числі ті, що не надаються отримувачу (покупцю) товарів/послуг, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, складені за операціями з постачання послуг нерезидентом) незалежно від суми податку на додану вартість в одній податковій накладній/розрахунку коригування.
Відповідно до п.п. 11-15 Порядку після накладення електронного цифрового підпису платник податку здійснює шифрування податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі та надсилає їх ДПС за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем з урахуванням вимог Законів України Про електронний цифровий підпис, Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Примірник податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі зберігається у платника податку.
Після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки податкової накладної.
За результатами перевірок, визначених п. 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).
Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДПС.
У квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття.
При цьому, за п. 3 Порядку операційний день триває в робочі дні з 8 години 00 хвилин до 20 години 00 хвилин. Технічне обслуговування та регламентні роботи, що потребують зупинки Реєстру, не проводяться протягом операційного дня, крім аварійних випадків. Якщо граничні строки реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування припадають на вихідний, святковий або неробочий день, такий день вважається операційним днем.
Таким чином, і ПК України і Порядком № 1246 передбачено, що у разі отримання контролюючим органом податкової накладної від платника податку, за результатами проведення їх перевірки платнику податку надсилається квитанція про прийняття, неприйняття або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування протягом операційного дня.
Враховуючи вищевикладені норми, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, в усіх без виключення випадках, при направленні платником податків податкових накладних/розрахунків коригування для реєстрації має бути надіслана платнику податків до 20 години того ж дня.
Як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, уповноваженою особою ДП «Капарол Україна» за допомогою Автоматизованої системи «Єдине вікно подання електронних документів», первинно направлені для реєстрації податкові накладні:
1)від 19.07.2022 № 599 15.08.2022 о 10:29:55 (т. 1, а.с. 28);
2)від 19.07.2022 № 586 15.08.2022 о 10:29:57 (т. 1, а.с. 31);
3)від 20.07.2022 № 637 15.08.2022 о 10:29:59 (т. 1, а.с. 34);
4)від 22.07.2022 № 811 15.08.2022 о 10:23:22 (т. 1, а.с. 37);
5)від 25.07.2022 № 852 15.08.2022 о 10:30:03 (т. 1, а.с. 41);
6)від 26.07.2022 № 826 15.08.2022 о 10:30:02 (т. 1, а.с. 44);
7)від 27.07.2022 № 937 15.08.2022 о 10:30:07 (т. 1, а.с. 47);
8)від 29.07.2022 № 1136 15.08.2022 о 10:27:06 (т. 1, а.с. 50);
9)від 29.07.2022 № 1129 15.08.2022 о 10:28:25 (т. 1, а.с. 53);
10)від 29.07.2022 № 1139 15.08.2022 о 10:26:38 (т. 1, а.с. 56);
11) від 29.07.2022 № 1143 15.08.2022 о 10:26:06 (т. 1, а.с. 77);
12)від 29.07.2022 № 1144 15.08.2022 о 10:25:55 (т. 1, а.с. 59);
13)від 29.07.2022 № 1111 15.08.2022 о 10:30:08 (т. 1, а.с. 62);
14)від 25.10.2022 № 791 15.11.2022 о 14:36:20 (т. 1, а.с. 65);
15)від 27.10.2022 № 882 15.11.2022 о 14:36:20 (т. 1, а.с. 66).
Зазначені обставини досліджено судом апеляційної інстанції і вказані обставини підтверджуються наявними у матеріалах справи квитанціями ДПС України.
Граничний термін реєстрації вищевказаних податкових накладних ДП «Капарол Україна» - 15.08.2022 та розрахунків коригування - 15.11.2022.
Тобто, позивачем направлено на реєстрацію спірні податкові накладні в межах строків визначених ПК України, проте зазначені обставини не взято до уваги податковим органом та протиправно зазначено в розрахунку штрафних санкцій до оскаржуваного ППР про те, що вказані накладні подано з простроченням, та як наслідок протиправно застосовано до позивача штраф по кожній накладній на суму 6 611,10 грн., яка в даному випадку і оскаржується позивачем.
У свою чергу, штраф за інші податкові накладні, який входить до оскаржуваного ППР позивачем не оскаржуються.
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:
Для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;
Для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;
для зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 цього Кодексу, - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені;
для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).
Отже, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що спірні податкові накладні, за несвоєчасну реєстрацію яких, на позивача податковим органом накладено штраф в розмірі 6 611,10 грн., були направлені ДП «Капарол Україна» на реєстрацію в межах граничних строків, визначених ПК України, тобто до 15.08.2022 та 15.11.2022, оскільки вони були складені після 15 числа минулого місяця.
Відповідно до п. 109.1 ст. 109 ПК України податковим правопорушенням є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених цим Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (в тому числі осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб`єктів у випадках, прямо передбачених цим Кодексом.
Діяння вважаються вчиненими умисно, якщо існують доведені контролюючим органом обставини, які свідчать, що платник податків удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
При розгляді справ щодо накладення податковими органами штрафних санкцій на платника податків суд повинен встановити наявність чи відсутність вини платника податків, як необхідної складової податкового правопорушення.
Відповідно до позиції Верховного Суду, викладеної, зокрема, у постанові від 30 січня 2018 року у справі № 815/2745/17; від 26 червня 2018 року у справі № 808/2127/17; від 03 травня 2018 року у справі № 818/1070/17, платник податків може нести відповідальність за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних лише якщо така несвоєчасна реєстрація зумовлена його винними діями.
Законодавець передбачив можливість застосування до платника податків наслідків несвоєчасної реєстрації податкової накладної, передбачених статтею 120-1 ПК України, лише за наявності його вини. При цьому, не направлення відповідачем квитанції, що свідчить про прийняття ПН/РК з невідомої причини та, відповідно, незалежної від позивача, свідчить про відсутність вини суб`єкта господарювання.
Суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що позивачем вжито всіх можливих заходів для проведення своєчасної реєстрації податкових накладних, що підтверджено належними доказами. Наведене виключає висновок про наявність у діях позивача, як платника податку, порушень діючого законодавства України щодо порушення реєстрації податкових накладних.
Отже, колегія суддів апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції, що оскаржуване ППР в частині накладення штрафних санкцій у розмірі 6 611,10 грн., за несвоєчасну реєстрацію вище вказаних податкових накладних є протиправним та підлягає скасуванню.
Щодо доводів апелянта про те, що розрахунок коригування №54 від 20.09.2022 зареєстровано в ЄРПН 20.02.2023 із затримкою в 128 днів та розрахунок коригування №24 від 07.08.2023 зареєстровано в ЄРПН 20.09.2023 із затримкою в 15 днів, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що вказані доводи є безпідставними та не заслуговують на увагу суду, оскільки для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).
Колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень має на увазі, що рішенням повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення.
Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року, вказує, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
У рішенні від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються, а в рішенні від 27.09.2010 по справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» - що ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.
Як зазначено в п. 4.1 Рішення Конституційного суду України від 02.11.2004 р. N 15-рп/2004 суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує захист гарантованих Конституцією та законами України прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях визначив окремі ознаки принципу верховенства права у розбудові національних систем правосуддя та здійсненні судочинства, яких мають дотримуватись держави - члени Ради Європи, що підписали Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги правову позицію Європейського суду з прав людини, яка викладена в справі «Пономарьов проти України» (пункт 40 мотивувальної частини рішення від 3 квітня 2008 року), в якому Суд наголосив, що «право на справедливий судовий розгляд», яке гарантовано п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, має розумітися у світлі преамбули Конвенції, у відповідній частині якої зазначено, що верховенство права є спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з фундаментальних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду.
У справі «Сокуренко і Стригун проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що «стаття 6 Конвенції не зобов`язує держав - учасників Конвенції створювати апеляційні чи касаційні суди. Однак там, де такі суди існують, необхідно дотримуватись гарантій, визначених у статті 6» (пункт 22 мотивувальної частини рішення від 20 липня 2006 року).
Аналіз наведених положень дає підстави колегії суддів апеляційної інстанції дійти висновку, що даний адміністративний позов підлягає задоволенню, а тому доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу суду, оскільки позивачем було доведено належними доказами подання податкових накладних без пропуску строку.
Колегія суддів апеляційної інстанції доходить до висновку, що інші доводи апелянта не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, а тому судом до уваги не приймаються.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Отже, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.
Обставини, викладені в апеляційній скарзі, до уваги не приймаються, оскільки є необґрунтованими та не є підставами для скасування рішення суду першої інстанції.
В зв`язку з цим, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Відповідно до ч. 1 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
Так, згідно ч. 1 ст. 260 КАС України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності.
Керуючись ст.ст. 242, 257, 260, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві - залишити без задоволення.
Рішення Київського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2025 року - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: М.І. Кобаль
Судді: Н.П. Бужак
Ю.К. Черпак
Повний текст виготовлено 09.11.2026 року