Ухвала № 141375353 у справі № 344/15146/26 від 10.11.2026

Справа № 344/15146/26

Провадження № 2/344/7291/26

У Х В А Л А

10 листопада 2026 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої - судді Бабій О.М.,

секретаря Семенюка А.В.

розглянувши у підготовчому засіданні в приміщенні Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочку сплати аліментів,-

В С Т А Н О В И В:

05 серпня 2026 року, через систему Електронний Суд, позивачка звернулась в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочку сплати аліментів.

Перед відкриттям провадження у справі судом перевірено місце реєстрації сторін.

Згідно інформації з Єдиного державного демографічного реєстру ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно інформації з Єдиного державного демографічного реєстру ОСОБА_2 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Визначаючи підсудність Івано-Франківського міського суду позивачка зазначила, що вона є внутрішньо переміщеною особою, та має зареєстроване місце перебування за адресою: АДРЕСА_3 .

Судом перевірено таку інформацію та згідно Єдиної інформаційної системи соціальної сфери позивачка ОСОБА_1 зареєстрована як ВПО за адресою: АДРЕСА_3 .

Позовна заява подана з додержанням вимог ст. ст. 175-177 ЦПК України, віднесена до предметної, суб`єктної, інстанційної та територіальної юрисдикції Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області.

Підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення, відмови у відкритті провадження відсутні.

Тому позовну заяву було прийняти до розгляду та відкрито провадження 14 серпня 2026 року.

Підготовче засідання у справі було призначено на 29 вересня 2026 року.

31 серпня 2026 року, через систему Електронний Суд, від відповідача ОСОБА_2 надійшла заява про розгляд справи за його відсутності та вирішення справи на підставі поданого ним відзиву.

Також 31 серпня 2026 року, через систему Електронний Суд, відповідач подав відзив на позовну заяву.

У відзиві відповідач просив:

у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення неустойки (пені) у розмірі 182 645,16 грн. відмовити повністю у зв`язку з відсутністю вини відповідача у виникненні заборгованості;

перевірити підсудність справи та у разі встановлення непідсудності, тоді передати справу до Херсонського міського суду Херсонської області;

долучити до матеріалів справи та врахувати при розгляді подані докази;

у разі якщо суд вважатиме підстави для стягнення пені частково обґрунтованими, то зменшити її розмір до мінімально можливого з урахуванням відсутності вини, відсутності доходів, наявності утриманців та принципу справедливості;

розглянути справу за моєю відсутністю на підготовчому засіданні 29 вересня 2026 року та на всіх наступних судових засіданнях.

02 вересня 2026 року позивачка надала відповідь на відзив.

Щодо підсудності позивачка зазначила, що позов подано з дотриманням підсудності, з посиланням на ч.1 ст.28 ЦПК України, як підтверджена належними доказами. Окрім того, у постанові від 14.08.2024 у справі 607/5535/22 Верховний Суд зробив висновок, що визначення підсудності може бути як за зареєстрованим місцем проживання особи, так і за місцем її фактичного проживання, де вона взята на облік як ВПО та констатував, що з огляду на викладене, довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце її проживання.

09 вересня 2026 року відповідач ОСОБА_2 подав заперечення на відповідь на відзив в яких зазначив,, що просить суд:

у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення неустойки (пені) у розмірі 182 645,16 грн. відмовити повністю у зв`язку з відсутністю вини відповідача;

перевірити підсудність справи та у разі непідсудності - передати до Херсонського міського суду;

продовжити розгляд справи за відсутності відповідача відповідно до частини першої статті 223 та частини третьої статті 211 ЦПК України;

долучити до матеріалів справи ці заперечення та всі раніше подані докази.

29вересня 2026 року позивачка подала заяву про зменшення розміру позовних вимог та про витребування доказів.

29 вересня 2026 року сторони в підготовче засідання не з`явилися, згідно поданих ними раніше заяв, відзиву, відповіді на відзив та заперечень, просили проводити підготовче засідання без їх участі, що судом було зроблено.

Також за результатами підготовчого засідання було розглянуто клопотання позивачки про витребування доказів та задоволено його.

Відповідач ОСОБА_2 жодних клопотань про передачу справи за підсудністю, станом на 29 вересня 2026 року, день проведення підготовчого засідання, не подавав, а питання підсудності суд вже перевірив під час відкриття провадження у справі.

У зв`язку із витребування доказів підготовче засідання було відкладено на 10 листопада 2026 року, про що сторони повідомлено в системі Електронний Суд, оскільки обидві сторони мають свої зареєстровані кабінети та подають всі свої клопотання, заяви через Електронний Суд.

Вже після проведення підготовчого засідання та постановлення ухвали про витребування доказів, 01 жовтня 2026 року відповідач подав заперечення на клопотання про витребування доказів.

07 жовтня 2026 року відповідач ОСОБА_2 подав клопотання про передачу справи на розгляд до суду за підсудністю в якому просив:

визнати, що справа № 344/15146/26 прийнята до провадження ІваноФранківського міського суду з порушенням правил підсудності;

передати справу № 344/15146/26 на розгляд до Херсонського міського суду Херсонської області (73039, м. Херсон, вул. Покришева, 41) відповідно до частини першої статті 31 ЦПК України;

розглянути це клопотання за відсутності відповідача відповідно до частини третьої статті 211 та частини першої статті 223 ЦПК України.

Копію такого клопотання було надіслано позивачці, через систему Електронний Суд.

09 листопада 2026 року відповідач ОСОБА_2 подав клопотання про передачу справи за підсудністю до Херсонського міського суду Херсонської області, в якому просив:

передати справу № 344/15146/26 за підсудністю до Херсонського міського суду Херсонської області як суду за місцем реєстрації та фактичного проживання обох сторін;

відкласти або зупинити розгляд справи до вирішення питання про передачу за підсудністю;

не розпочинати розгляд справи по суті на засіданні 10.11.2026 до вирішення питання про підсудність.

10 листопада 2026 року сторони в підготовче засідання не з`явилися, згідно поданих ними раніше заяв, відзиву, відповіді на відзив та заперечень, просили проводити підготовче засідання без їх участі, що судом було зроблено, а представник позивачки - Гресько Василь Васильович, ІНФОРМАЦІЯ_1 , подав клопотання про відкладення підготовчого засідання.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Отже, враховуючи подане відповідачем клопотання про передачу справи за підсудністю та клопотання представника позивачки про відкладення підготовчого засідання, суд вважає за необхідне розглянути клопотання про передачу справи за підсудністю та відкласти підготовче засідання.

Щодо клопотання відповідача про передачу справи за підсудністю.

Відповідач подав такі клопотання 07 жовтня та 09 листопада 2026 року.

Такі клопотання не могли бути розглянуті раніше судом, поза підготовчим засіданням, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 182 ЦПК України, при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань.

Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі.

Заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлено - він встановлюється судом.

В ЦПК України не зазначено якогось особливого порядку для розгляду клопотання про передачу справи за підсудністю, тому воно розглядається в загальному порядку в підготовчому засіданні з урахуванням дуки сторін спору.

Відповідно до ч. 6-9 ст. 187 ЦПК України, у разі якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, яка не є суб`єктом підприємницької діяльності, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.

Інформація про місце проживання (перебування) фізичної особи має бути надана протягом п`яти днів з моменту отримання відповідним органом реєстрації місця проживання та перебування особи відповідного звернення суду.

Суддя з метою визначення підсудності може також користуватися даними Єдиного державного демографічного реєстру.

Якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.

Суд, перевіривши отриману з реєстрів інформацію встановив, що справа підсудна Івано-Франківському міському суду та не мав підстав для передачі її до іншого суду.

Відповідно до п. 10 ч. 2 ст. 197 ЦПК України, у підготовчому засіданні суд вирішує заяви та клопотання учасників справи.

Отже, саме на підготовчому засіданні суд вправі вирішувати клопотання, в тому числі відповідача, про передачу справи за підсудністю, а не негайно, одразу після його подання 07 жовтня чи 09 листопада 2026 року, як це вважає відповідач.

Суд не вправі вирішувати такі клопотання поза межами судового засідання навіть тоді, коли відповідач, спонукаючи суд розглянути таке клопотання поза межами судового засідання, зазначає, що звернувся із дисциплінарною скаргою до Вищої Ради Правосуддя на дії судді.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Розглянувши в підготовчому засіданні клопотання відповідача про передачу справи за підсудністю, суд вважає, що таке клопотання не підлягає до задоволення виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 28 ЦПК України, позови про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, про визнання батьківства відповідача, позови, що виникають з трудових правовідносин, можуть пред`являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача.

Позивачка звернулась до суду з позовом про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів.

Як вже було встановлено судом під час відкриття провадження у справі згідно інформації з Єдиного державного демографічного реєстру ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно інформації з Єдиного державного демографічного реєстру ОСОБА_2 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Визначаючи підсудність Івано-Франківського міського суду позивачка зазначила, що вона є внутрішньо переміщеною особою, та має зареєстроване місце перебування за адресою: АДРЕСА_3 .

Судом перевірено таку інформацію та згідно Єдиної інформаційної системи соціальної сфери позивачка ОСОБА_1 зареєстрована як ВПО за адресою: АДРЕСА_3 .

Отже, позивачка має зареєстроване місце перебування в м. Івано-Франківську, тому справа може розглядатися Івано-Франківським міським судом, в даному випадку діють правила підсудності за вибором позивача.

Відповідач зазначає, що статус ВПО це тимчасовий стан, а не зміна реєстрації.

Але ж в ч. 1 ст. 28 ЦПК України мова йде про зареєстроване місцем проживання чи перебування позивача, а не про статус.

А позивачка має зареєстроване місце перебування саме в м. Івано-Франківську.

Окрім того, з даного приводу вже висловився Верховний Суд.

У постанові Верховного Суду від 20 жовтня 2020 року у справі № 263/14171/19 (провадження № 61-21991св19) зазначено, що тлумачення статей 27, 28 ЦПК України свідчить про те, що підсудність за вибором позивача (альтернативна підсудність) - це такий вид підсудності, за умовами якої позивачеві надається право за своїм вибором пред`явити позов в один з декількох визначених у законі судів. Разом із тим, правила альтернативної підсудності не позбавляють позивача права звернутися із позовом за правилами загальної підсудності (стаття 27 ЦПК України), оскільки позивач має право на вибір між кількома судами, яким згідно з цією статтею підсудна справа, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 30 цього Кодексу (частина шістнадцята статті 28 ЦПК України). Право вибору між судами, яким згідно з правилом загальної підсудності і правилом альтернативної підсудності підсудна справа, належить виключно позивачеві.

А в постанові від 14 серпня 2024 року у справі № 607/5535/22 (провадження № 61 17499св23) Верховний Суд зазначив: «Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Згідно з частиною 1 статті 5 Закону довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у статті 1 цього Закону.

Довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у статті 1 цього Закону.

Закон України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» є спеціальним законом щодо статусу вказаних осіб, який підлягає застосуванню.

У постанові від 29 липня 2019 року у справі №409/2636/17 Верховний Суд вказав на те, що, вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, необхідно також враховувати імперативні положення спеціального Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», згідно зі статтею 5 якого довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у статті 1 цього Закону.

Особи, які залишили або покинули своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації та стали на облік як внутрішньо переміщені особи можуть звертатися з позовами до судів за місцем фактичного проживання/перебування. Таким чином, якщо особа-переселенець зареєструвалася на новому місці як ВПО (внутрішньо переміщена особа), то маючи відповідну довідку про взяття на облік, переселенець може звертатись з позовом до суду у місці свого тимчасового перебування.

З огляду на викладене довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання як позивача, так і місце проживання малолітніх дітей.

Отже позивач використала надане їй процесуальним законодавством право обрати суд та звернулась до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області за місцем свого перебування, що відповідає вимогам частини першої статті 28 ЦПК України.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області не порушив правила підсудності під час відкриття провадження у справі».

Отже, питання підсудності справ за участю сторін, які мають статус внутрішньо переміщеної особи, вже неодноразово досліджувалось Верховним Судом та судова практика щодо цього питання є сталою та зрозумілою.

Крім того, навіть якщо позивачка змінить своє зареєстроване місце проживання, то відповідно до ч. 2 ст. 31 ЦПК України, справа, прийнята судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, повинна бути ним розглянута і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому суду, за винятком випадків, коли внаслідок змін у складі відповідачів справа належить до виключної підсудності іншого суду.

Відповідно до п. 9 ч. 2 ст. 353 ЦПК України, окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо передачі справи на розгляд іншого суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 353 ЦПК України, заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Керуючись ст.ст. 28, 31, 182, 187, 197, 258-261, 263, 316, 353 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні клопотання відповідача ОСОБА_2 про передачу цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочку сплати аліментів за підсудністю до Херсонського міського суду Херсонської області - відмовити.

Підготовче засідання відкласти на 27 листопада 2026 року о 10.00 год.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Бабій О.М.