Рішення № 141375451 у справі № 342/935/26 від 09.11.2026

Справа № 342/935/26

Провадження № 2/352/1840/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2026 року м. Івано-Франківськ

Тисменицький районний суд Івано-Франківської області у складі судді Гриньків Д.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін за наявними матеріалами цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами,-

В С Т А Н О В И В :

І. Короткий зміст позовних вимог.

03 вересня 2026 року з Городенківського районного суду Івано-Франківської області до Тисменицького районного суду за підсудністю надійшла цивільна справа за позовною заявою ТОВ "ФК "ЄАПБ" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Позовні вимоги мотивовані тим, 16.12.2025 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Макс кредит» укладено кредитний договір № 00-10796770, згідно умов якого відповідач отримала кошти у кредит в розмірі 5500 грн строком на 360 днів з відсотковою ставкою 0,94% в день, комісія за видачу кредиту 20% від суми кредиту.

20.05.2026 між ТОВ «МАКС КРЕДИТ» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» було укладено договір факторингу №20052026-МК/ЄАПБ, у відповідності до умов якого до ТОВ "ФК "ЄАПБ" перейшло про вимоги до боржників, в тому числі і до відповідача за кредитним договором № 00-10796770 в сумі 10 508,30 грн, з яких: 6 600,00 грн. - залишок по тілу кредиту; 2 533,30 грн - залишок по відсоткам; 1 375,00 грн - штрафні санкції згідно умов договору.

Крім цього, 02.09.2025 року між ТОВ «Лінеура Україна» та відповідачем був укладений кредитний договір № 5791289, який підписано електронним підписом позичальника на суму 19000 грн строком на 360 днів з процентною ставкою 0,95% в день та комісія за видачу кредиту - 1900 грн. Кредит надавався у безготівковій формі шляхом його перерахування за реквізитами платіжної карти НОМЕР_1 , реквізити якої надані відповідачем кредитору з метою отримання кредиту.

18.06.2026 року між ТОВ «Лінеура Україна» ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" було укладено договір факторингу № 18062026 у відповідності до умов якого позивач набув право вимоги до боржників у вказаних у реєстрі боржників, зокрема, до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором №5791289 в розмірі 61 384,35 грн, з яких: 18 999,78 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; - 32 884,57 грн. - сума заборгованості за процентами; - 9 500,00 грн. - сума заборгованості за штрафами; - 0,00 грн. - сума заборгованості за комісією за видачу.

17.12.2025 року між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та відповідачем був укладений договір надання коштів у кредит № 45271147, за умовами якого позикодавець зобов`язується передати позичальнику у власність грошові кошти в сумі 3000 грн на строк 30 днів з процентною ставкою 0,466% в день, комісія за надання кредиту 16 % від суми кредиту, що становить - 480 грн, шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника, а позичальник зобов`язується повернути таку ж саму суму грошей у день закінчення строку та сплатити відсотки за користування кредитом.

24.06.2026 року ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ ФК ЄАПБ уклали договір факторингу №24/06/26 у відповідності до умов якого до ТОВ ФК ЄАПБ перейшло про вимоги до боржників, в тому числі і до відповідача в сумі 8 754,40грн, з яких: - 3 000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; - 419,40 грн. - сума заборгованості за відсотками; - 0,00 грн. - сума заборгованості по процентам за понадстрокове користування Позикою; - 4 855,00 грн. - сума заборгованості за пенею; - 480,00 грн. - комісія за надання Позики.

Відповідач свої зобов`язання за вказаними договорами не виконав, тому позивач просить стягнути з відповідача загальну заборгованість за договорами в розмірі 80 647,05 грн та понесені судові витрати.

ІІ.Стислий виклад позиції учасників справи.

Представник позивача в судове засідання не з`явилася, у заяві просила розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження, в разі проведення розгляду справи за правилами загального позовного провадження здійснювати такий розгляд без участі представника позивача, не заперечувала проти ухвалення судом заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, була повідомлена про дату, час та місце судового засідання в електронному кабінеті підсистеми «Електронний суд». У поданому суду відзиві просила розгляд справи проводити без її участі.

Відповідач скористалася правом на подання відзиву на позовну заяву, у якому проти позову заперечила у повному обсязі у зв`язку з їхньою очевидною безпідставністю, арифметичною суперечливістю, достроковістю та грубим порушенням норм чинного матеріального та процесуального права України з боку позивача та первісних кредиторів. Зокрема у договорі №00-10796770 від 16.12.2025 року тіло кредиту становить 5500 грн, натомість в реєстрі боржників тіло кредиту заявлене як 6600.00 грн, оскільки в тіло кредиту була включена комісія за надання кредиту, крім цього позивачем безпідставно заявлено до стягнення штраф в розмірі 1375 грн.

Крім цього, кредитний договір №5791289 з ТОВ "Лінеура Україна" було укладено на строк 360 днів (до 28 серпня 2026 року) на суму 19000.00 грн. Проте первісний кредитор продав борг за Договором факторингу №18062026 від 18.06.2026 року - достроково, за два місяці до закінчення строку дії договору, вписавши "173 дні прострочення" посеред дії річного терміну, що суперечить ст. 530 ЦК України. Згідно з наданими позивачем розрахунком заборгованості, відповідачем за цим договором було реально сплачено 21 358.15 грн. Таким чином, сума фактично отриманого кредиту (19 000.00 грн) повернута повністю з надлишком. Позивач протиправно не зарахував вказані платежі в рахунок погашення тіла, зазначивши в реєстрі боржників, залишок тіла у розмірі 18 999.78 грн, що є спробою безпідставного збагачення. Також у суму вимог включено відсотки у розмірі 32 884.57 грн та штраф у розмірі 9500.00 грн, стягнення якого під час воєнного стану прямо заборонено пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України та лімітами Закону України №3498-IX.

Щодо Договору №45271147 від 17.12.2025 року (Первинний кредитор - ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів"): Сума отриманого тіла кредиту становить 3000.00 грн, а строк дії договору закінчився 15.01.2026 року. Право вимоги перейшло до ЄАПБ за Договором факторингу №24/06/26 лише 24.06.2026 року. Відповідно до обов`язкової правової позиції Великої Палати Верховного Суду у справі №444/9519/12, після закінчення визначеного договором строку кредитування (тобто з 16.01.26 року) право кредитора нараховувати проценти припиняються. Первісний кредитор понад 5 місяців незаконно нараховував договірні відсотки поза строком. Також у Реєстрі боржників заявлено незаконну комісію 480.00 грн та пеню у розмірі 4855.00 грн. Стягнення пені під час воєнного стану повністю заборонено пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України.

Просила у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

У відповіді на відзив представник позивача зазначила, що за відсутності факту належного направлення кредитором вимоги позичальнику про усунення порушень кредитного договору, суд може стягнути лише прострочену суму боргу, а платежі, за якими строк сплати ще не настав, ні. Звернула увагу на те, що Позивач не звертався до суду з позовною заявою для дострокового стягнення кредитних коштів за кредитним договором. Звертаючись до суду з позовною заявою, ТОВ «ФК «ЄАПБ» просило лише стягнути заборгованість яка сформувалась на момент відступлення прав вимоги: за кредитним договором № 5791289 від первісного кредитора в загальній сумі 61 384,35 грн, за кредитним договором № 00-10796770 від первісного кредитора в загальній сумі 10 508,30 грн. Позивач не здійснював жодних додаткових нарахувань і не застосовував жодних штрафних санкцій до відповідача.

Щодо нарахування неустойки вказала, що положення пункту 6 Розділу IV "Прикінцеві та перехідні положення" Закону про споживче кредитування не застосовуються до договорів споживчого кредиту, які укладатимуться після спливу тридцятого дня включно з дня набрання чинності Законом № 3498-IX. Тобто, на підставі змін, за договорами укладеними з 24.01.24 року, кредиторам дозволено здійснювати нарахування неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, передбачених договором про споживчий кредит за прострочення виконання зобов`язань. Враховуючи те, що договір позики був укладений після набрання чинності Закону № 3498-IX, заборгованість по зазначеним договорам була нарахована первісним кредитором згідно вимог чинного законодавства.

У запереченнях на відповідь на відзив ОСОБА_1 вказала, що позивач сам підтверджує, що згідно п.3.7 договору кінцева дата повернення кредиту - 11 грудня 2026 року. У своїй відповіді на відзив позивач визнає, що за відсутності належного досудового повідомлення боржника, платежі, строк сплати за якими не настав, стягненню не підлягають. Оскільки позивач офіційно підтвердив суду, що взагалі не здійснював заходів досудового врегулювання, а в квитанціях вказав чужий телефон та помилку в прізвищі позивача, позовні вимоги в частині стягнення відсотків "наперед" за договором, строк якого не закінчився, є передчасним та суперечить статті 530 ЦКУ. Сума основного боргу штучно завищена на 1100 грн прихованої комісії (вказано 6600 грн замість фактичних 5500 грн тіла), а вимога про стягнення 1375 грн штрафу прямо порушує заборону нарахування неустойки під час воєнного стану відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України.

Щодо арифметичної спростованості розрахунків та дострокового продажу за договором №5791289 від 02.09.2025 року (ТОВ " Лінеура Україна"): позивач стверджує, що заборгованість у сумі 61 384.35 грн нарахована згідно з Законом №3498-IX, а залишок тіла становить 18 999.78 грн. Проте це спростовується наданим самим же позивачем розрахунком заборгованості, де зафіксовано факт сплати відповідачем суми у розмірі 21358.15 грн. Оскільки отримане тіло кредиту становило 19 000 грн воно повернуте повністю з надлишком. Позивач протиправно не зарахував ці кошти в рахунок тіла кредиту, намагаючись повторно стягнути суму коштів. До того ж позивач стверджує, що не просить дострокового стягнення, а вимагає лише заборгованість на дату факторингу (18.06.2026 року). Однак сума процентів у розмірі 32 884.57 грн суттєво перевищує встановлений Законом №3498-IX ліміт (максимум 1% на день), а вимога при стягненні 9500 грн штрафу є порушенням пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, оскільки будь-які штрафні санкції під час воєнного стану заборонені.

У своїй відповіді на відзив позивач надав заперечення виключно щодо двох вищевказаних кредитів, повністю проігнорувавши доводи відповідача стосовно третього договору "My Credit "( тіло - 3000 грн, строк до 15.01.2026 року). Відповідно до норм ЦПК України, не надання заперечень на аргументи іншої сторона свідчить про їх повне визнання. Таким чином, позивач фактично погодився з незаконністю нарахування пені у розмірі 4855 грн та комісії у розмірі 480 грн під час воєнного стану в порушення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, а також із не правомірності нарахування відсотків поза межами строку дії договору після 15.01.2026 року згідно з обов`язковою постановою Великої Палати Верховного Суду у справі №444/9519/12.

ІІІ. Відомості про рух справи. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою від 14.09.2026 року провадження у справі відкрито та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

ІV. Фактичні обставини справи.

Судом встановлено, що 16.12.2025 між ТОВ «МАКС КРЕДИТ" та відповідачем укладено кредитний договір №00-10796770 у формі електронного документа з використанням електронного підпису.

Відповідно до п. 1.1. кредитодавець надає позичальнику кредит у національній валюті у формі Кредитної лінії на умовах, передбачених Договором, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит, сплатити проценти за користування Кредитом та Комісію, а також виконати інші обов`язки, передбачені Договором.

Згідно п.1.2. договору сума ліміту кредитної лінії складає: 5500 гривень. Тип Кредиту - кредитна лінія. Цільове призначення кредиту: на споживчі потреби.

Пунктом 1.3. договору передбачено, що строк дії кредитної лінії: 360 календарних днів. Позичальник зобов`язаний повернути суму кредиту кредитодавцю в останній день строку кредитування «11» грудня 2026 року згідно умов пункту 3.7 цього договору.

Пунктом 1.4. договору Позичальник зобов`язаний здійснювати оплату нарахованих процентів в Періодичні дати платежів, які є останнім днем кожного Розрахункового платіжного періоду, тобто: «31» грудня 2025р., та кожного 15 дня після цієї дати протягом Строку дії кредитної лінії (Строку кредитування). Дата повернення кредиту, Періодичні дати платежів та дата сплати Комісії (якщо умовами Договору передбачено сплату Комісії одним платежем) зазначаються в Графіку платежів, який міститься в Додатку 1 до цього Договору та є його невід`ємною частиною.

Тип процентної ставки - фіксована (п. 1.5 договору). Пунктом 1.5.1. договору вказано, що стандартна процента ставка складає 0,94 % від суми кредиту за кожний день користування кредитом, застосовується у межах строку дії кредитної лінії, зазначеного в пункті 1.3. цього договору.

У п.1.6. договору передбачено, що Кредитодавець одноразово в момент видачі Кредиту нараховує Комісію за надання кредиту у розмірі 20,00% від Суми кредиту, що складає: 1100.00 (одна тисяча сто гривень нуль копійок) грн., яку Позичальник зобов`язаний сплатити на умовах, визначених пунктом 3.5 цього Договору. Комісія за надання кредиту (Комісія) - одноразова плата, яку здійснює Позичальник за надання кредиту. Плата за надання кредиту є економічною сутністю Комісії, при цьому базою розрахунку Комісії є сума ліміту кредитної лінії (сума кредиту), визначеного у п.1.2. цього Договору. Комісія розраховується як фіксований відсоток від суми ліміту кредитної лінії (суми кредиту). У будь-якому разі Комісія не є платою за додаткову та/або супутню послугу Кредитодавця

Відповідно до п. 2.2. договору цей договір укладається сторонами у вигляді електронного договору у розумінні Закону України « Про електронну комерцію» .

Згідно п.2.10. договору Кредитодавець зобов`язаний надати Кредит у дату надання/видачі Кредиту: "16"грудня 2025 р. Сума Кредиту перераховується Кредитодавцем в сумі 5500.00 грн. на рахунок Позичальника за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) НОМЕР_2 .

Відповідно до п. 5.1 договору сума Кредиту, одержана Позичальником за цим Договором, повертається ним в повному обсязі у валюті Кредиту не пізніше дня остаточного повернення Кредиту (включно), зазначеного в Графіку платежів, на поточний рахунок Кредитодавця зазначений в Розділі 9 цього Договору, шляхом ініціювання переказу коштів з платіжної картки Позичальника через РОS-термінал в Особистому кабінеті або у спосіб, передбачений пунктом 5.5. цього Договору.

У відповідності до п. 7.9 договору позичальник, що підписав цей договір підтверджує, що текст договору прочитаний ним повністю, положення договору зрозумілі.

Згідно п. 7.10 договору сторони підтверджують, що договір укладений в електронній формі, має таку саме юридичну силу для сторін, як і документи, складені на паперових носіях та скріплені власноручними підписами сторін, тобто вчинений у простій письмовій формі.. Підписуючи договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, позичальник підтверджує свою повну обізнаність та згоду з усіма (у тому числі істотними) умовами цього договору та правил.

У п. 7.19 договору позичальник підтверджує актуальність та чинність документу, що посвідчує його особу, реквізити якого зазначені в розділі 9 цього договору.

Договір підписаний відповідачем ОСОБА_1 одноразовим ідентифікатором 07794 16.12.2025, який був надісланий на номер телефону + НОМЕР_6) (а.с.11-12).

Згідно графіка платежів, що є додатком до кредитного договору №00-10796770 від "16"грудня 2025 року вказано дату видачі кредиту - 16.12.2025 року та дату повернення кредиту - 11.12.2026 року, кількість днів у розрахунковому періоді - 15, всього - 360, сума кредиту за договором - 5500 грн, комісія за надання кредиту - 1100 грн, реальна річна процентна ставка 3823,38% , Загальна вартість кредиту - 25212 грн (а.с.12).

У паспорті споживчого кредиту до договору про споживчий кредит №00-10796770 від "16"грудня 2025 р, який підписаний відповідачем ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором 54613, зазначена інформація та контактні дані кредитодавця, основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача: тип кредиту: кредитна лінія, сума кредиту: 5500 грн, строк кредитування: 360 днів, мета отримання: споживчі потреби, спосіб надання кредиту - безготівковим шляхом на рахунок позичальника; інформація щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача: процентна ставка: 343.10% річних, тип процентної ставки: фіксована; платежі за супровідні послуги кредитодавця, обов`язкові для укладання договору: комісія за надання кредиту: 1100 грн, орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача за весь строк кредитування складає 25212 грн; реальна річна процентна ставка за пільговий період 3823,38% річних (а.с. 12зв).

Видача кредиту відповідачу ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , в сумі 5500 грн за договором № 00-10796770 від 16.12.2025 року здійснена шляхом перерахування на банківську картку НОМЕР_2 16.12.2025 року, номер транзакції 46587-31077-20463, підтверджується довідкою, згідно якої ТОВ «Макс Кредит» надало додаткову інформацію щодо ПІБ та РНОКПП та номер договору позичальника, якій були перераховані кошти через платіжний сервіс яким були перераховані кошти через ТОВ "ПрофітГід" (а.с.13).

Відповідно до детального розрахунку заборгованості за кредитним договором № 00-10796770 від 16.12.2025 року за відповідачем рахується заборгованість у загальному розмірі 9133,30 грн, з яких: 5500грн - заборгованість за тілом кредиту, 2533,30 грн - заборгованість за процентами, 1100 грн - заборгованість за комісією, штрафи - 1375 грн. Нарахування відсотків здійснювалось за період з 16.12.2025 по 02.02.2026 року (а.с.13).

20.05.2026 року між позивачем та ТОВ «Макс кредит» укладено договір факторингу № 20052026-МК/ЄАПБ, у відповідності до умов якого до позивача перейшло право грошової вимоги за договором № 00-10796770 від 16.12.2025 року, боржником за яким є відповідач у сумі 9133,30 грн, з яких: 6600 грн - сума заборгованості за основним зобов`язанням, 2533,30 - сума заборгованості по процентам за користування кредитом, 1375 грн сума заборгованості за штрафами, що підтверджується витягом з реєстру боржників Договору Факторингу №20052026-МК/ЄАПБ від «20» травня 2026 року (а.с.13зв.-14).

02.09.2025 року між відповідачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» був укладений договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 5791289.

Згідно п. 1.2. договору, товариство зобов`язується надати клієнту грошові кошти в гривні (далі кредит) на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит, сплатити комісію (якщо передбачена договором) і проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені договором.

Згідно умов договору: Сума кредиту складає 19000 грн. Тип кредиту - кредит. Строк кредиту 360 днів. Періодичність сплати платежів кожні 20 днів. Стандартна процентна ставка становить 0,95 % в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.3 цього Договору.

Відповідно до п. 1.4. договору комісія за надання кредиту становить 1 900,00 гривень. Тип Комісії (якщо передбачена Договором) - разова комісія, нараховується при наданні кредиту в дату надання кредиту та в дату надання додаткової суми кредиту (у разі укладання додаткового договору/угоди згідно з п. 1.2.1 Договору). Комісія за надання кредиту (або Комісія) - грошові кошти, які Клієнт зобов`язується сплатити Товариству в розмірі та в порядку, передбаченому Договором (якщо Комісія передбачена Договором), в якості однієї зі складових оплати (перша складова) за надання та користування кредитом відповідно до умов даного Договору. Якщо після укладення Договору Сторонами буде укладено додаткові договори/угоди до цього Договору про збільшення суми кредиту (надання Клієнту додаткової суми кредиту), то такі додаткові договори/угоди можуть також передбачати додаткове нарахування Комісії за надання кредиту на додаткову суму кредиту. Якщо Договором/додатковими договорами (угодами) до Договору передбачено, що Комісія становить 0 (нуль) гривень або 0 (нуль) %, то це означає, що Комісія відсутня (Комісія не передбачена Договором) та не сплачується Клієнтом;

Згідно п. 2.1. договору Кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок Споживача, уключаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 .

У відповідності до п. 3.1 договору, проценти, що нараховуються за цим договором є платою за користування кредитом. Нарахування процентів за договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом протягом строку кредиту, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод факт/факт.

Сторони домовилися, що повернення (виплата) кредиту та сплата Комісії (якщо передбачена Договором), процентів за користування кредитом включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, здійснюватимуться згідно з Графіком платежів, крім випадку, визначеного в п.4.3. Договору. (пункт 4.1 договору).

У випадку невиконання та/або неналежного виконання (прострочення виконання) Клієнтом своїх грошових зобов`язань за Договором Товариство має право нарахувати, а Клієнт зобов`язаний на вимогу Товариства сплатити Товариству штраф: у розмірі 75% від суми невиконаного та/або неналежно виконаного грошового зобов`язання на 2-й день кожного факту такого невиконання та/або неналежного виконання (п.6.3 договору).

Договір підписано ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором 83298, 02.09.2025року о 09:22:30,год., який надісланий на відповідний номер телефону (а.с.16-19).

Згідно з додатком № 1 до договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту № № 5791289 від 02.09.2025 - таблиці обчислення загальної вартості кредиту для клієнта (споживача) та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит: дата платежу 27.08.2026, кількість днів у розрахунковому періоді - 360; чиста сума кредиту/сума платежу за розрахунковий період 19000 грн; сума кредиту за договором/погашення суми кредиту 19000 грн; проценти за користування кредитом 64980грн; реальна річна процента ставка 3141,84%, загальна вартість кредиту 85880 грн (а.с.19зв.).

В паспорті споживчого кредиту, який підписаний відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором 51524 від 02.09.2025 року, теж міститься детальна інформація щодо укладення договору ідентична умовам договору, яка надавалась відповідачу перед укладенням договору (а.с.19зв-20).

Відповідно до листа товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕЙТЕК» до ТОВ «Лінеура Україна» № 20260624-8845 від 24.06.2026 року, та згідно Договір про надання платіжних послуг з переказу коштів без відкриття рахунку № 03012024-1 від 2024-01-03 успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта: 02.09.2025 року о 09:23:11 годині на суму 19000.00 грн, Призначення платежу: Виконання фінансових зобов`язань відповідно до укладеного договору № 5791289 від 2025-09-02, Електронний платіжний засіб - 5225315001978667. (а.с.20).

З розрахунку заборгованості ТОВ «Лінеура Україна» вбачається, що станом на 18.06.2025 року за ОСОБА_1 існує заборгованість за договором №5791289 від 02.09.2025 року в загальному розмірі 61384.35 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту 18999.78 грн, заборгованість за відсотками 32884.57 грн, 9500 грн - штрафи. Позичальник здійснювала погашення заборгованості за кредитом в загальному розмірі 21358.15 грн, з яких первісним кредитором зараховано:0,22 грн на тіло кредиту, 19457,93 грн - на відсотки, 1900 грн - комісії та 0 грн штрафних санкцій. Нарахування відсотків здійснено за ставкою 0,95 % за період з 02.09.2025 по 18.06.2026 року (а.с.20зв.-21).

18.06.2026 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ "ФК "ЄАПБ" було укладено договір факторингу №18062026 .

Згідно п.1.1., п. 1.2. договору фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом, пеню та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту. Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в реєстрі боржників, який формується згідно додатку №1 та є невід`ємною частиною договору. Перехід від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості до Боржників відбувається в момент підписання Сторонами Акту прийому-передачі Реєстру Боржників згідно Додатку №2, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно Заборгованостей та набуває відповідні Права Вимоги (а.с.21зв.-22).

Згідно витягу реєстрів боржників, які є додатком №1 до Договору факторингу до Договору факторингу №18062026 від «18» червня 2026 року, клієнт ТОВ «Лінеура Україна» відступив позивачу право вимоги заборгованостей до боржників, зокрема - ОСОБА_1 за договором №5791289 від 02.09.2025 року в розмірі 61 384,35 грн (23зв.).

Крім цього, 17.12.2025 року між ТОВ 1 безпечне агентство необхідних кредитів та відповідачем укладений договір про надання коштів у кредит 45271147, згідно якого кредитодавець зобов`язується передати позичальнику власність грошові кошти на погодженої умовами договору строк шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу позичальника, а позичальник зобов`язаний повернути по законодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики або достроково та сплатити позикодавцю плату- проценти від суми позики та комісію за надання кредиту. Сума кредиту - 3000 грн, строк кредиту - 30 днів, процентна ставка в день за користування позикою 0,466%, тип процентної ставки - фіксована, дата повернення кредиту 15.01.2026 року, пеня 4% в день.

Згідно п. 2.2.4. комісія за надання кредиту 16,00% від суми наданого Кредиту (що у грошовому виразі складає 480 грн.).

Згідно п. 7.1. позичальник має право ініціювати укладення додаткового договору для продовження Строку кредитування та/ або строку виплати Кредиту, установлених цим Договором (Пролонгація) на підставі поданого до Кредитодавця звернення із зазначеною датою в електронній формі із застосуванням одноразового ідентифікатора кожного разу під час такого ініціювання. Продовження Строку кредитування здійснюється шляхом укладення додаткової угоди, що підписується із застосуванням одноразового ідентифікатора кожного разу під час реалізації Позичальником такого права.

Вказаний договір був підписаний відповідачем ОСОБА_1 02.09.2025 року за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором 77762, номер електронного платіжного засобу НОМЕР_5 (а.с.25-26).

Згідно довідки ТОВ «Європейська платіжна система» № КД-000107834 від 08.07.2026 року підтверджено прийняття до виконання платіжну інструкцію, наданої за допомогою API-інтерфейсу ініціатором платіжної операції - ТОВ 1 безпечне агентство необхідних кредитів (код за ЄДРПОУ 39861924), відповідно до умов договору про переказ коштів №ПВ30-09-20 /1. від 30.09.2020 року, укладеного між Установою та ТОВ 1 безпечне агентство необхідних кредитів та завершення наступних платіжних операцій: Дата 17.12.2025 року; 2) Номер платежу ed409814-2561-4ad4-9b7c-f825fe63c860; 3) Сума 3000.00 грн.; 4) Отримувач Фреюк Леся - ЕПЗ номер НОМЕР_5 (доказ в електронному вигляді).

28.01.2026 року між тими ж сторонами була укладена додаткова угода № 16712488 до договору надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) № 45271147 від 17.12.2025 року про наступне: У зв`язку з виникненням у Позичальника заборгованості за Договором (далі - «Заборгованість») та зверненням до Кредитодавця з проханням про розстрочку погашення Заборгованості, Сторони домовилися про реструктуризацію погашення Позичальником Заборгованості, що утворилася на дату укладення цієї Додаткової угоди в сумі 5459 грн. 40 коп. (п`ять тисяч чотириста п`ятдесят дев`ять гривень сорок копійок) на 120 (сто двадцять) днів. 2. Загальна сума Заборгованості є фіксованою. 3. Позичальник сплачує Кредитодавцю суму Заборгованості, вказану у п. 1 Додаткової угоди, частинами за наступним графіком: 1) 28.01.2026 - 1091,88 грн. 2) 27.02.2026 - 1091,88 грн. 3) 29.03.2026 - 1091,88 грн. 4) 28.04.2026 - 1091,88 грн. 5) 28.05.2026 - 1091,88 грн.

Згідно п. 4. Сторони домовились, що починаючи з дати підписання цієї Додаткової угоди нарахування Процентів за понадстрокове користування Кредитом або пені (застосовується в залежності від Суми кредиту, отриманого Позичальником за Договором), визначених п. 2.2. Договору (у разі їх нарахування на дату укладення Додаткової угоди), призупиняється та може бути відновлено у порядку, визначеному п. 8 Додаткової угоди.

Вказана додаткова угода підписана 28.01.2026 року ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором 65221 (а.с.28).

Згідно розрахунку заборгованості ТОВ» 1 безпечне агентство необхідних кредитів» за договором позики №45271147 за період з 17.12.2025 року по 24.06.2026 року за боржником, яким є ОСОБА_1 рахується заборгованість в загальному розмірі 8754,40 грн, з яких 3000 грн - сума заборгованості за основною сумою, 419 грн - заборгованість за відсотками, 480грн комісія за надання кредиту, 4855 грн - пеня. При цьому позичальником було сплачено 1145 грн , які первісним кредитором зараховано на погашення пені (а.с.29).

24.06.2026 року ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ ФК ЄАПБ уклали договір факторингу №24/06/2026 у відповідності до умов якого до ТОВ ФК ЄАПБ перейшло про вимоги до боржників, в тому числі і до відповідача в сумі 8 754,40 грн, що підтверджується витягом з реєстру боржників №1 від 24.06.2026 року до договору факторингу №24/06/2026 (доказ в електронному вигляді).

V.Мотиви з яких виходить суд та норми права.

Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

За правилами ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Згідно положень статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).

Статті 6 та 627 ЦК України визначають, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до частини 2статті 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем він вважається укладеним в письмовій формі.

З огляду на зазначені норми права Верховний Суд в своїх постановах дійшов висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі ЦК України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).

Такі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19, від 16 грудня 2020 року у справі №561/77/19.

Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1, 3 ст. 1056-1 ЦК України визначено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

В п. 1 ст. 629 ЦК України вказано, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до п. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

В п. 1 ст. 612 ЦК України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 526 ЦК України презюмується, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (статті 610, 611 ЦК України).

У постанові Верховного Суду від 30 січня 2018 року у справі № 161/16891/15-ц (провадження №61-517св18) зроблено правовий висновок про те, що: «доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

Згідно з вказаною нормою підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

У постанові Верховного Суду від 14 листопада 2018 року в справі № 2-383/2010 (провадження № 14-308цс18) зроблено висновок, що: «у разі неспростування презумпції правомірності договору усі права, набуті за ним сторонами правочину, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню».

Дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.

У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Отже, спростувати розрахунок боргу за кредитом можливо лише в призмі оцінки доводів сторони, яка заперечує такий розрахунок.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 2 жовтня 2018 року у справі № 910/18036/17, від 23 жовтня 2019 року у справі № 917/1307/18(пункт 41)). Тобто, певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (див. пункт 43 постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року у справі № 917/1307/18).

Суд з дотриманням вимог щодо всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього дослідження наявних у справі доказів визначає певну сукупність доказів з урахуванням їх вірогідності та взаємного зв`язку, які, за його внутрішнім переконанням, дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, що входять до предмета доказування. Сторона судового спору, яка не погоджується з доводами опонента, має їх спростовувати шляхом подання відповідних доказів, наведення аргументів, надання пояснень тощо. Інакше принцип змагальності втрачає сенс (постанова Великої Палати Верховного Суду від 21 червня 2023 року у справі № 916/3027/21).

Згідно ч.1 ст. 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлено строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Щодо кредитного договору, то сторони вправі встановити строк кредитування, протягом якого боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок за договором із повернення кредиту та сплати процентів. У свою чергу, впродовж цього строку кредитодавець вправі реалізувати своє право на проценти за користування кредитними коштами.

При цьому право кредитора нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом і комісії припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

Саме таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28.03.2018 року (справа №444/9519/12) та від 31.10.2018 року (№202/4494/16-ц), яка в силу частини четвертої статті 263ЦПК України має бути врахована судами при виборі і застосуванні норм права.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.04.2023 року (справа №910/4518/16) не знайшла підстав для відступу від цього правового висновку. Одночасно Велика Палата Верховного Суду зазначила, що припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України.

У цій же постанові Велика Палата Верховного Суду, уточняючи свій правовий висновок, який викладений у постанові від 18.01.2022 року (справа 910/17048/17), щодо нарахування процентів до дня фактичного повернення кредиту відповідно до умов кредитного договору, незалежно від закінчення строку дії кредитних договорів, вказала на те, що можливість нарахування процентів поза межами строку кредитування чи після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту та розмір таких процентів залежать від підстави їх нарахування згідно з частиною другою статті 625 ЦК України. У подібних спорах судам необхідно здійснити тлумачення умов відповідних договорів та дійти висновку, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування або після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, чи у відповідному розділі договору передбачили тільки проценти за правомірну поведінку позичальника (за «користування кредитом»). У разі сумніву слід застосовувати принцип contra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem, тобто слова договору тлумачаться проти того, хто їх написав).

Щодо відступлення прав вимоги новому кредитору

Відповідно до статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора; зобов`язання в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Положеннями статті 516 ЦК України визначено, що заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

За приписами статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Щодо стягнення неустойки.

Пунктом 18 розділу Прикінцевих та перехідних положень ЦК України передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Тобто, в даному випадку законодавством звільнено позичальника від сплати неустойки (штрафу, пені) за прострочення своїх кредитних (боргових) зобов`язань.

У постанові Верховного Суду від 06 вересня 2023 року у справі № 910/8349/22 суд виснував щодо застосування пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України до зобов`язань, які виникли на підставі окремих договорів. Зокрема, вказувалося, що на договір про надання поворотної фінансової допомоги (позики) розповсюджується дія пункту 18 Прикінцеві та перехідні положення ЦК України.

Тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється: 1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; 2) в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; 3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною 2 статті 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 31.01.2024 у справі №183/7850/22.

Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року на території України з 24 лютого 2022 року строком на 90 днів введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався та діє на даний час.

Щодо одноразової комісії за надання та обслуговування кредиту.

Так, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 13 липня 2022 року у справі № 363/1834/17 (провадження 14-53цс21) зазначила про таке.

Закон № 1734-VIII (ЗУ Про споживче кредитування) у редакції, чинній до 19 жовтня 2019 року (дати набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав споживачів фінансових послуг» від 20 вересня 2019 року), до загальних витрат за споживчим кредитом відносив витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту (пункт 4 частини першої статті 1). Цей же пункт з 19 жовтня 2019 року визначив, що до загальних витрат за споживчим кредитом належать витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за супровідні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.

В цьому висновку Велика Палата Верховного Суду зауважує, що згідно п. 8 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав споживачів фінансових послуг» від 20 вересня 2019 року, що набрав чинності 19 жовтня 2019 року і положення якого зберігають свою чинність на день перегляду рішення суду першої інстанції), пункт 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» виклали в такій редакції, згідно якої до загальних витрат за споживчим кредитом відносять витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту (пункт 4 частини першої статті 1). Цими ж змінами починаючи з 19 жовтня 2019 року визначено у частині другій статті 8 Закону України «Про споживче кредитування», що до загальних витрат за споживчим кредитом належать витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за супровідні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.

VІ. Висновки суду.

Розглянувши матеріали цивільної справи, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог з огляду на нижчевикладене.

Судом встановлено, що 16.12.2025 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Макс Кредит" укладено кредитний договір № 00-10796770 в електронній формі, в порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію» на суму кредиту 5500 грн зі сплатою комісії за надання кредиту в розмірі 1100 грн, строком на 360 днів, шляхом переказу на її банківську картку, зі сплатою відсотків за користування кредитом за стандартною процентною ставкою - 0,94% за кожен день користування кредитом протягом строку дії кредитної лінії, який підписаний відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора, що був надісланий на номер телефону, що вказаний в договорі.

Відповідач отримала кредит, що підтверджується інформацією наданою директором ТОВ «Макс кредит», в подальшому розпорядилася даними коштами на власний розсуд, свої зобов`язання щодо повернення грошових коштів не виконала, кредитні кошти не повернула. Крім цього, відповідачем не заперечувалась обставина отримання нею кредитних коштів в розмірі 5500 грн.

Натомість позивач просить стягнути з відповідача тіло кредиту в сумі 6600 грн, однак суд із таким погодитись не може, а тому вважає, що з відповідача слід стягнути тіло кредиту в розмірі 5500 грн та відсотки за користування кредитом в сумі 2533,30 грн нараховані за період з 16.12.2025 по 02.02.2026 року (5500*0,94%*49днів). Позовних вимог про стягнення комісії за надання кредиту позивачем не заявлено. Позивач, який правомірно набув право вимоги за спірним договором до відповідача не здійснював нарахування відсотків після 20.05.2026 року (дата укладення договору факторингу).

Стосовно вимоги позивача про стягнення із відповідача штрафних санкцій в розмірі 1375 грн, то суд вважає, що остання до задоволення не підлягає, оскільки суперечить п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, які передбачають особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань, зокрема, списання сум неустойки в період дії на території України воєнного стану з 24.02.2022 року по даний час.

Тому в цій частині позовні вимоги підлягають до часткового задоволення в загальному розмірі 8033,30 грн.

Крім цього, суд встановив, що ТОВ "Лінеура Україна" виконано умови договору № 5791289 від 02.09.2025 року, за яким відповідачу було надано кредит в розмірі 19 000 грн строком на 360 днів та зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 0,95% в день. Відповідач отримала кредит, що підтверджується інформаційною довідкою з додатком ТОВ «ПЕЙТЕК Україна», в подальшому розпорядилася даними коштами на власний розсуд, свої зобов`язання щодо повернення грошових коштів в повному обсязі не виконала, кредитні кошти не повернула.

В той же час суд зазначає, що у даному договорі сторони погодили, що повернення кредиту та сплата комісії, процентів за користування кредитом включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, здійснюватимуться згідно з графіком платежів. Так, за графіком платежів кредит мав сплачуватися протягом 17 платежів в розмірі по 3610 грн та перший платіж за графіком в сумі 5510, який включає також сплату комісії за надання кредиту в сумі 1900 грн.

З розрахунку заборгованості первісного кредитора вбачається, що позичальником в загальному було сплачено в рахунок погашення заборгованості за кредитом в розмірі 21358,15 грн. При цьому суми платежів позичальника практично не перевищували розміру платежу за розрахунковий період, а тому на погашення тіла кредиту було спрямовано лише 0,22 грн сплачених коштів.

Відтак, на думку суду, підставними є вимоги позивача про стягнення тіла кредиту в розмірі 18999,78 грн та відсотків за користування кредитом в сумі 32884,57 грн, що нараховані за період з 02.09.2025 по 18.06.2026 року (дата відступлення права вимоги позивачу) (290 днів) за ставкою 0,95% в день від тіла кредиту з урахуванням сплачених позивачем коштів в сумі 19457,93 грн.

Стосовно вимоги позивача про стягнення із відповідача пені в розмірі 9500 грн, то суд вважає, що така до задоволення не підлягає, оскільки суперечить п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, які передбачають особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань, зокрема, списання сум неустойки (штрафу, пені) в період дії на території України воєнного стану з 24.02.2022 року по даний час.

При цьому, наведені приписи ЦК України, ЗУ «Про споживче кредитування» не вказують на недійсність умови кредитного договору про встановлення комісії за надання кредиту, яку передбачає кредитний договір № 5791289.

Умови кредитного договору, якими визначено права споживача, є зрозумілими та не дають підстав для висновку, що одноразова комісія за надання кредиту може передбачати плату за інші послуги, які банк зобов`язаний надати безкоштовно, а отже і для висновку про нікчемність такої умови. Таким чином сума комісії за надання кредиту була правомірно стягнута з відповідача.

Відтак, в цій частині позов слід задовольнити частково на суму 51 884,35 грн.

Також судом встановлено, що 17.12.2025 року: між ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачем укладений договір надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) №45271147, згідно якого відповідачу був наданий кредит в сумі 3000 грн, на строк 30 днів, з процентною ставкою в день за користування позикою 0,466% в день.

Відповідач отримала кошти, що підтверджується інформацією ТОВ «Європейська платіжна система» розпорядилася ними на власний розсуд, однак зобов`язання за договором не виконала, кредитні кошти не повернула.

28.01.2026 року між тими ж сторонами було укладено додаткову угоду до цього ж договору про розстрочку погашення заборгованості, що утворилася на дату укладення цієї додаткової угоди в сумі 5459 грн. 40 коп. на 120 днів. При цьому у розрахунку заборгованості первісного кредитора зазначено про сплату позичальником суми коштів в розмірі 1145 грн, яка первісним кредитором була спрямована на часткове погашення нарахованої пені. Інших платежів позичальником не здійснювалось.

Стосовно вимоги позивача про стягнення із відповідача залишку нарахованої пені в розмірі 4855 грн, то суд вважає, що така до задоволення не підлягає, оскільки суперечить п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, які передбачають особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань, зокрема, списання сум неустойки (штрафу, пені) в період дії на території України воєнного стану з 24.02.2022 року по даний час.

Відтак, суму сплаченої позичальником пені в розмірі 1145 грн слід зарахувати на погашення комісії за надання кредиту, відсотків за користування кредитними коштами та тіла кредиту, а тому комісія за надання кредиту 480 грн та відсотки за кредитом в розмірі 419,40 грн вважаються сплаченими повністю, тоді як залишок коштів в розмірі 245,60 грн слід зарахувати на погашення тіла кредиту, яке становитиме 2754,40 грн.

Отже, позов в цій частині підлягає до часткового задоволення в розмірі 2754,40 грн.

Відтак, загальна сума задоволених вимог за даним позовом становить 62 672,05 грн, а позов слід задовольнити частково.

VІІ. Судові витрати.

Згідно із ч. 1ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Тому пропорційно до суми задоволених позовних вимог з відповідача слід стягнути 2068,99 гривень судового збору на користь позивача.

На підставі вищевикладеного, ст.625, 626, 628, 638, 639, 1048, 1049, 1050,1054, ст.3,11,12 Закону України "Про електронну комерцію", та керуючись ст.258, 259, 264,265,268 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість в загальній сумі 62 672 (шістдесят дві тисячі шістсот сімдесят дві) грн 05 коп., з яких: за кредитним договором № 00-10796770 в розмірі 8 033 (вісім тисяч тридцять три) грн 30 коп., з яких: за основною сумою боргу - 5 500 (п`ять тисяч п`ятсот) грн, заборгованість за відсотками - 2 533 (дві тисячі п`ятсот тридцять три) грн 30 коп.; за кредитним договором № 5791289 заборгованість в сумі 51 884 (п`ятдесят одна тисяча вісімсот вісімдесят чотири) грн 35 коп., з яких: 18 999 (вісімнадцять тисяч дев`ятсот дев`яносто дев`ять) грн 78 коп. - заборгованість за тілом кредиту, 32 884 (тридцять дві тисячі вісімсот вісімдесят чотири) грн 57 коп. - заборгованість за відсотками та за кредитним договором № 45271147 в розмірі 2 754 (дві тисячі сімсот п`ятдесят чотири) грн 40 коп.

В задоволенні позову в іншій частині відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» понесені судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 068 (дві тисячі шістдесят вісім) грн 99 коп.

Згідно ст.273 ЦПК України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів», вул. Лісова,2, м. Бровари, Броварський район, Київська область, 07400, ЄДРПОУ: 35625014;

Відповідач: ОСОБА_1 , останнє відоме місце реєстрації АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 .

Рішення складене у повному обсязі 09.11.2026 року.

Суддя Тисменицького районного суду

Івано-Франківської області Гриньків Д.В.