Справа № 367/7662/26
Провадження №2/367/7255/2026
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
Іменем України
10 листопада 2026 року м. Ірпінь
Ірпінський міський суд Київської області у складі:
головуючого судді - Мерзлого Л.В.,
за участю секретаря судового засідання - Колодезної В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ірпінь у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Приватного комунально-побутового підприємства «Теплокомунсервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги,
в с т а н о в и в:
Короткий зміст позовних вимог
18 червня 2026 року до Ірпінського міського суду Київської області надійшла позовна заява Приватного комунально-побутового підприємства «Теплокомунсервіс» (далі - ПКПП «Теплокомунсервіс», позивач) до ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач є співвласником квартири АДРЕСА_1 , у якій позивач надає послугу з централізованого опалення (постачання теплової енергії). Послуги надавалися відповідачу на підставі укладеного з нею договору про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води від 27 червня 2008 року, за яким на ім`я відповідача відкрито окремий особовий рахунок (обліковий код НОМЕР_1 а), а з 04 листопада 2021 року - на підставі типового індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії, який є публічним договором приєднання відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року № 830.
Позивач указує, що належним чином виконував свої зобов`язання з надання послуги, нарахування здійснювалися за фактично спожиту теплову енергію, кількість якої визначено загальнобудинковим тепловим лічильником, за тарифами, затвердженими рішеннями виконавчого комітету Бучанської міської ради. Відповідач оплату не здійснювала, внаслідок чого за період з 01 лютого 2022 року по 31 березня 2026 року утворилась заборгованість у розмірі 44 134,55 грн.
Крім того, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України позивач нарахував за період з 01 березня 2024 року по 15 квітня 2026 року інфляційні втрати у розмірі 2 784,33 грн та три проценти річних у розмірі 822,08 грн, зазначивши, що за період дії заборони, встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2022 року № 206, такі нарахування не здійснювались.
Позивач зазначив, що ухвалою Ірпінського міського суду Київської області йому відмовлено у видачі судового наказу щодо стягнення цієї заборгованості, у зв`язку з чим він звернувся до суду в позовному порядку.
Просив стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за надані послуги з постачання теплової енергії у розмірі 44 134,55 грн за період з 01.02.2022 по 31.03.2026, інфляційні втрати у розмірі 2 784,33 грн, три проценти річних у розмірі 822,08 грн, а також судовий збір у розмірі 3 328,00 грн.
Рух справи та процесуальні дії суду
Ухвалою судді Ірпінського міського суду Київської області від 19 червня 2026 року відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Зареєстроване місце проживання відповідача судом не встановлено. Відповідно до відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру від 13.05.2026 № 2734611 та відповіді Центру надання адміністративних послуг Бучанської міської ради від 12.05.2026 ОСОБА_1 зареєстрованою не значиться.
Відповідач викликалась у судове засідання рекомендованим листом за адресою місцезнаходження належного їй нерухомого майна. Поштове відправлення повернулося до суду з відміткою поштового відділення «адресат відсутній за вказаною адресою». Крім того, відповідно до частини одинадцятої статті 128 ЦПК України відповідач викликалась до суду шляхом розміщення оголошення про виклик на офіційному веб-сайті судової влади України.
Згідно з частиною одинадцятою статті 128 ЦПК України відповідач, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, викликається в суд через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.
Таким чином, відповідач належним чином повідомлена про дату, час і місце судового розгляду, проте у судове засідання не з`явилась, про причини неявки суд не повідомила, відзиву на позовну заяву у встановлений судом строк не подала.
28 липня 2026 року (вх. № 41935) представник позивача Щербак О.М., який діє на підставі довіреності, подав до суду заяву, у якій просив розглянути справу за відсутності представника позивача та зазначив, що не заперечує проти ухвалення заочного рішення.
Відповідно до частини першої статті 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Зважаючи на наявність усіх зазначених умов, суд на підставі статті 281 ЦПК України постановив ухвалу про заочний розгляд справи та ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів.
У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України не здійснювалося.
Фактичні обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин
ПКПП «Теплокомунсервіс» (код ЄДРПОУ 19408548) є юридичною особою, яка здійснює виробництво, транспортування та постачання теплової енергії, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 03.04.2026 № 471334800 квартира загальною площею 79,9 кв.м, житловою площею 49,8 кв.м, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , належить на праві приватної спільної часткової власності, зокрема, ОСОБА_1 (1/4 частка), ОСОБА_2 (1/4 частка), ОСОБА_3 (1/4 частка); право власності виникло на підставі рішення Ірпінського міського суду Київської області від 03.08.2007, реєстрацію проведено 17.05.2008.
Рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 07 серпня 2008 року у справі № 2-1624/2008 визначено порядок користування зазначеною квартирою між співвласниками: ОСОБА_4 виділено у користування кімнату площею 11,8 кв.м, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 - кімнати площею 9,0 кв.м, 12,0 кв.м із лоджією площею 1,8 кв.м та 17,0 кв.м; допоміжні приміщення залишено у спільному користуванні співвласників.
27 червня 2008 року між КПП «Теплокомунсервіс» (нині - ПКПП «Теплокомунсервіс») та ОСОБА_1 як власником квартири укладено договір про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, за умовами якого виробник зобов`язався надавати споживачеві послуги з централізованого опалення, а споживач - своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами (п. 1 договору). Опалювальна площа, на яку відкрито особовий рахунок відповідача (обліковий код НОМЕР_1 а), становить 55,5 кв.м (п. 3 договору). Розрахунковим періодом є календарний місяць, оплата здійснюється щомісяця до 20 числа наступного за розрахунковим місяця (пп. 9, 10 договору). У разі зміни тарифів оплата здійснюється з моменту їх прийняття органами місцевого самоврядування (п. 11 договору).
З 04 листопада 2021 року відносини сторін регулюються типовим індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року № 830 (в редакції постанови від 08 вересня 2021 року № 1022), який є публічним договором приєднання та розміщений на офіційному веб-сайті позивача.
Тарифи на теплову енергію та послугу з постачання теплової енергії, що надається позивачем, встановлено рішеннями виконавчого комітету Бучанської міської ради від 18.12.2018 № 661, від 19.10.2021 № 801, від 12.10.2022 № 449, від 13.10.2023 № 1219, від 11.10.2024 № 5241, належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи.
Згідно з розрахунком суми боргу, підписаним директором та головним бухгалтером позивача, за період з 01.02.2022 по 31.03.2026 відповідачу нараховано плату за послугу з постачання теплової енергії (включно з абонентською платою) на загальну суму 44 134,55 грн; оплат за вказаний період не надходило. Заборгованість станом на 31.03.2026 становить 44 134,55 грн.
Відповідно до розрахунку, складеного позивачем на підставі статті 625 ЦК України, за період з 01.03.2024 по 15.04.2026 інфляційні втрати становлять 2 784,33 грн, три проценти річних - 822,08 грн.
Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування
Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно зі статтею 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (зокрема, сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
За статтями 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається; зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина перша статті 612 ЦК України).
Статтею 322 ЦК України встановлено, що власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з пунктом 5 частини другої статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Відповідно до частини першої статті 9 цього Закону споживач отримує житлово-комунальні послуги на підставі договору, що укладається з виконавцем відповідної послуги. Частиною першою статті 12 цього Закону передбачено, що договори про надання комунальних послуг укладаються, зокрема, як індивідуальні договори.
Відповідно до статті 19 Закону України «Про теплопостачання» споживач теплової енергії зобов`язаний додержуватися вимог договору та нормативно-правових актів, своєчасно оплачувати спожиту теплову енергію. Статтею 25 цього Закону встановлено, що відносини між теплопостачальною організацією та споживачем регулюються договором, а споживач несе відповідальність за порушення умов договору, зокрема несвоєчасну оплату.
Верховний Суд у постанові від 02 квітня 2020 року у справі № 757/29813/17-ц дійшов висновку, що непроживання особи у квартирі, яка належить їй на праві власності, та відсутність реєстрації в цій квартирі не звільняють особу від обов`язку нести витрати з оплати житлово-комунальних послуг. Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Судом встановлено, що відповідач є співвласником квартири, до якої позивач постачає теплову енергію, та є стороною договору про надання послуг з централізованого опалення; на її ім`я відкрито окремий особовий рахунок щодо опалювальної площі 55,5 кв.м. Отже, саме відповідач як споживач є зобов`язаною особою щодо оплати послуг, нарахованих за цим особовим рахунком.
Надані позивачем докази - договір, рішення органу місцевого самоврядування про встановлення тарифів, розрахунок заборгованості - є належними, допустимими та достатніми для встановлення факту надання послуги та розміру заборгованості. Відповідач доказів на спростування доводів позивача, зокрема доказів ненадання або неналежного надання послуг, звернення до виконавця з цього приводу, оплати заборгованості чи її іншого розміру, суду не надала, розрахунок позивача не спростувала.
За таких обставин суд дійшов висновку, що вимога про стягнення з відповідача заборгованості за послугу з постачання теплової енергії за період з 01.02.2022 по 31.03.2026 у розмірі 44 134,55 грн є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Щодо вимог про стягнення інфляційних втрат та трьох процентів річних суд виходить з такого.
Згідно з частиною другою статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2022 року № 206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» було заборонено нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, що утворилася за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги. Постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2023 року № 1405 до зазначеної постанови внесено зміни, якими таку заборону скасовано, крім територій, на яких ведуться бойові дії, та тимчасово окупованих територій, до яких м. Буча Київської області у спірний період не належала.
Позивач здійснив нарахування інфляційних втрат і трьох процентів річних лише за період з 01.03.2024 по 15.04.2026, тобто після скасування зазначеної заборони, та лише на суми щомісячних нарахувань, строк оплати яких настав. Перевіривши наданий позивачем розрахунок, суд вважає, що заявлені суми не перевищують сум, на які позивач має право за законом. Відповідач контррозрахунку не надала.
За таких обставин з відповідача на користь позивача підлягають стягненню інфляційні втрати у розмірі 2 784,33 грн та три проценти річних у розмірі 822,08 грн.
Загальна сума, що підлягає стягненню, становить: 44 134,55 + 2 784,33 + 822,08 = 47 740,96 грн.
Розподіл судових витрат
Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем сплачено судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 2 995,20 грн (платіжна інструкція від 26.05.2026 № 1570), а також 332,80 грн за подання заяви про видачу судового наказу (платіжна інструкція від 19.01.2026 № 131), який відповідно до частини другої статті 164 ЦПК України зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви. Загальний розмір сплаченого судового збору становить 3 328,00 грн, що відповідає мінімальному розміру судового збору за подання юридичною особою позовної заяви майнового характеру (підпункт 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір»).
Оскільки позов задоволено повністю, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 3 328,00 грн.
На підставі викладеного, керуючись статтями 4, 5, 10, 12, 13, 76-81, 89, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 274, 280-284, 354 ЦПК України, суд
у х в а л и в:
Позов Приватного комунально-побутового підприємства «Теплокомунсервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги - задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Приватного комунально-побутового підприємства «Теплокомунсервіс» заборгованість за послугу з постачання теплової енергії за період з 01 лютого 2022 року по 31 березня 2026 року у розмірі 44 134,55 грн (сорок чотири тисячі сто тридцять чотири гривні 55 копійок), інфляційні втрати у розмірі 2 784,33 грн (дві тисячі сімсот вісімдесят чотири гривні 33 копійки) та три проценти річних у розмірі 822,08 грн (вісімсот двадцять дві гривні 08 копійок), а всього - 47 740,96 грн (сорок сім тисяч сімсот сорок гривень 96 копійок).
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Приватного комунально-побутового підприємства «Теплокомунсервіс» судовий збір у розмірі 3 328,00 грн (три тисячі триста двадцять вісім гривень 00 копійок).
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України, шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складення повного тексту). У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку; у такому разі строк на апеляційне оскарження обчислюється з дня постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановленого строку заяву про його перегляд не було подано або її було залишено без задоволення, та після закінчення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Позивач: Приватне комунально-побутове підприємство «Теплокомунсервіс», код ЄДРПОУ 19408548, місцезнаходження: 08292, Київська обл., м. Буча, вул. В. Ковальського (Пушкінська), 59-Б, офіс 127; р/р НОМЕР_2 в АБ «Укргазбанк».
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання не встановлено; місцезнаходження належного їй майна: АДРЕСА_2 .
Повний текст рішення складено 10.11.2026.
Суддя: Л.В. Мерзлий