Постанова № 141375646 у справі № 320/11329/25 від 09.11.2026

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 320/11329/25 Суддя (судді) першої інстанції: Діска А.Б.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2026 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача - Єгорової Н.М.,

суддів - Сорочка Є.О., Чаку Є.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 29 червня 2026 року про повернення зустрічної позовної заяви у справі за адміністративним позовом Головного управління ДПС у м. Києві до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,-

ВСТАНОВИЛА:

У березні 2025 року позивач - ГУ ДПС у м. Києві звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , яким просив стягнути з розрахункових рахунків ФОП ОСОБА_1 податковий борг у розмірі 1905548,00 грн.

08 грудня 2025 року ФОП ОСОБА_1 подано до Київського окружного адміністративного суду зустрічну позовну заяву, якою останній просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 07 червня 2023 року №[номер приховано], №[номер приховано], від 08 червня 2023 року №[номер приховано], №[номер приховано], №[номер приховано], №[номер приховано], від 11 жовтня 2023 року №0[телефон приховано], №0[телефон приховано], від 06 вересня 2023 року №0[телефон приховано], №0[телефон приховано], №0[телефон приховано], №0[телефон приховано], від 14 листопада 2023 року №0[телефон приховано], №[номер приховано], №0[телефон приховано], від 14 лютого 2024 року №0[телефон приховано].

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 29 червня 2026 року зустрічну позовну заяву ФОП ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень повернуто.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, ФОП ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права, неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи.

Апелянт зазначив про те, що суд першої інстанції в порушення ч. 7 ст. 169 КАС України повторно повернув зустрічну позовну заяву, після скасування Шостим апеляційним адміністративним судом узвали від 26 січня 2026 року.

Звернув увагу суду на передчасність висновків суду першої інстанції про те, що процесуальне навантаження створене внаслідок адміністративного тиску ГУ ДПС у м. Києві є наслідком діяльності ОСОБА_1., враховуючи, що він звертається до суду безпосередньо з метою оскарження даних рішень, як незаконних та протиправних.

Додатково зазначила, що судом першої інстанції не враховано, що внаслідок захворювань, які були в нього виявленні та які він лікував перебуваючи на стаціонарному лікуванні, встановлення йому ІІ групи інвалідності ускладнюють його участь у суспільних процесах. Крім того, обставини пропуску строку звернення до суду підлягають оцінці в їх сукупності.

У межах встановленого судом строку відзиву на апеляційну скаргу не надійшло.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 26 січня 2026 року зустрічний позов ФОП ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень повернуто ФОП ОСОБА_1 .

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 березня 2026 року ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 26 січня 2026 року скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 01 червня 2026 року зустрічну позовну заяву ФОП ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 08 червня 2023 року №[номер приховано], №[номер приховано], від 14 лютого 2024 року №[номер приховано], №0[телефон приховано] повернуто заявнику, зустрічну позовну заяву ФОП ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень залишено без руху та встановлено десятиденний строк з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків, шляхом подання заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, вказавши інші підстави для поновлення строку та доказів на підтвердження наявності обставин, що зумовили пропуск позивачем строку звернення до суду.

28 червня 2026 року ФОП ОСОБА_1 подано до суду додаткові пояснення, згідно з якими останній просив:

- визнати поважними причини пропуску ФОП ОСОБА_1 , строку звернення до суду із зустрічною позовною заявою про скасування неправомірних рішень Державної податкової служби України від 08 грудня 2025 року у справі №320/11329/25;

- поновити ФОП ОСОБА_1 пропущений строк звернення до суду із позовом про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень наведених в тексті зустрічної позовної заяви про скасування неправомірних рішень Державної податкової служби України від 08 грудня 2025 року у справі №320/11329/25;

- прийняти зустрічну позовну заяву про скасування неправомірних рішень Державної податкової служби України від 08 грудня 2025 року у справі №320/11329/25 до спільного розгляду з первісним позовом у справі №320/11329/25;

- у разі відмови в прийнятті зустрічної позовної заяви про скасування неправомірних рішень Державної податкової служби України від 08 грудня 2025 року у справі №320/11329/25 до спільного розгляду з первісним позовом у справі №320/11329/25, її повернення ФОП ОСОБА_1 та/або залишення без руху, оголосити перерву в судовому засіданні по справі №320/11329/25, яке призначене на 29 червня 2026 року о 12:00 год.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 29 червня 2026 року клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду із зустрічним позовом залишено без задоволення, визнано не поважними причини пропуску строку звернення до суду із зустрічним позовом, зустрічну позовну заяву ФОП ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень повернуто позивачу за зустрічним позовом.

Приймаючи оскаржувану ухвалу суд першої інстанції виходив з того, що зазначені ФОП ОСОБА_1 обґрунтування пропуску строку на подання позовної заяви до суду, не можуть бути визнані поважними, оскільки надані докази не підтверджують поважності причин пропуску строку і не є такими, які об`єктивно унеможливлювали подання позовної заяви у визначений законом строк.

Також зазначив про те, що наведені позивачем за зустрічним позовом обставини не вказують на поважність причин пропуску строку звернення позивача за зустрічним позовом до суду, відтак жодних об`єктивних причин, підтверджених належними доказами, за яких позивач за зустрічним позовом не міг звернутись до суду в місячний строк, встановлений п. 56.19 ст. 56 ПК України, у заяві про поновлення строку звернення до суду, не знайшли свого підтвердження.

Надаючи правову оцінку обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до ч. 9 ст. 47 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), відповідач, який не є суб`єктом владних повноважень, може пред`явити зустрічний позов відповідно до положень статті 177 цього Кодексу.

Згідно з ст. 177 КАС України передбачено, що відповідач, який не є суб`єктом владних повноважень, має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву (ч. 1).

Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову (ч. 2).

Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об`єднуються в одне провадження з первісним позовом (ч. 3).

У випадку подання зустрічного позову у справі, яка розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, суд постановляє ухвалу про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження (ч. 4).

Відповідно до ст. 178 КАС України зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред`явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 160, 161, 172 цього Кодексу.

До зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої цієї статті, повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи.

В обґрунтування апеляційної скарги ОСОБА_1 зазначив про те, що суд першої інстанції в порушення ч. 7 ст. 169 КАС України повторно повернув зустрічну позовну заяву, після скасування Шостим апеляційним адміністративним судом узвали від 26 січня 2026 року.

Відповідно до ч. 7 ст. 169 КАС України ухвалу про повернення позовної заяви може бути оскаржено. У разі скасування ухвали про повернення позовної заяви за результатами її перегляду та направлення справи для продовження розгляду суд не має права повторно повертати позовну заяву.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду викладеній у постанові від 28 січня 2021 року у справі №133/1800/20 правова норма ч. 7 ст. 169 КАС України забороняє повторно повертати позовну заяву лише з тих самих підстав, з яких вона вже поверталася та вказане рішення про повернення позовної заяви за результатами її перегляду було скасовано, а справу направлено для продовження розгляду.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 20 березня 2026 року у справі №600/4016/24-а.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 26 січня 2026 року зустрічний адміністративний позов ФОП ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень повернуто у зв`язку з його поданням поза межами строків встановлених ст. 177 КАС України.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 березня 2026 року ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 26 січня 2026 року скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Суд апеляційної інстанції скасовуючи ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 26 січня 2026 року у даній справі зазначив про відсутність в матеріалах справи доказів направлення та отримання ОСОБА_1 ухвали Київського окружного адміністративного суду про відкриття провадження у справі від 27 березня 2025 року через підсистему "Електронний суд".

Разом з тим, підставою для прийняття оскаржуваної ухвали Київського окружного адміністративного суду від 29 червня 2026 року слугували висновки суду першої інстанції щодо пропуску ОСОБА_1 строку на оскарження податкових повідомлень-рішень, водночас зазначені ОСОБА_1 підстави для поновлення строку звернення до суду з зустрічним позовом поважними визнані не були.

Оскільки підстави повернення зустрічної позовної заяви судом першої інстанції були різними, доводи апелянта щодо порушення Київським окружним адміністративним судом ч. 7 ст. 169 КАС України є помилковими.

Стосовно доводів апелянта про необ`єктивність оцінки судом першої інстанції обставин що свідчать про поважність причин пропуску строку для оскарження податкових повідомлень-рішень, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами (ч. 1).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 липня 2025 року у справі №500/2276/24 вказала, що в адміністративному судочинстві можна виділити такі строки оскарження рішень / дій / бездіяльності суб`єкта владних повноважень:

1) якщо платник податків не оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку - строк звернення до суду становить 6 місяців (ч. 2 ст. 122 КАС України);

2) якщо платник податків оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку, яке не стосується нарахування грошових зобов`язань (наприклад, блокування ПН; присвоєння ризикового статусу тощо), - строк звернення до суду становить 3 місяці (ч. 4 ст. 122 КАС України);

3) якщо платник податків оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку, яке передбачає нарахування грошових зобов`язань (наприклад, податкове повідомлення-рішення), - строк звернення до суду становить 1 місяць (п. 56.19 ст. 56 ПК України).

Як встановлено судом першої інстанції, оскаржувані податкові повідомлення-рішення ФОП ОСОБА_1 було оскаржено в адміністративному порядку.

Рішеннями Державної податкової служби України від 22 серпня 2023 року №24145/6/99-00-06-03-02-06 податкові повідомлення-рішення від 07 червня 2023 року №[номер приховано] та № [номер приховано] залишено без змін.

Також, Державною податковою службою України за наслідками розгляду скарг на податкові повідомлення-рішення прийняті рішення:

- від 22 серпня 2023 року №24152/6/99-00-06-03-02-06 про відмову в задоволенні скарги, а податкові повідомлення-рішення від 08 червня 2023 року №[номер приховано], №[номер приховано] - залишено без змін;

- від 21 листопада 2023 року №34705/6/99-00-06-03-02-06 про відмову в задоволенні скарги, а податкові повідомлення-рішення від 06 вересня 2023 року №0[телефон приховано], №0[телефон приховано] - залишено без змін;

- від 23 листопада 2023 року №34927/6/99-00-06-03-02-06 про відмову в задоволенні скарги, а податкові повідомлення-рішення від 06 вересня 2023 року №0[телефон приховано], №0[телефон приховано] - залишено без змін;

- від 31 січня 2024 року №2409/6/99-00-06-03-02-06 про відмову в задоволенні скарги, а податкові повідомлення-рішення від 14 листопада 2023 року №0[телефон приховано], №0[телефон приховано] - залишено без змін;

- від 31 січня 2024 року №2411/6/99-00-06-03-02-06 про відмову в задоволенні скарги, а податкового повідомлення-рішення від 14 листопада 2023 року - залишено без змін.

Разом з тим, до суду з зустрічним позовом ФОП ОСОБА_1 звернувся лише 08 грудня 2025 року, тобто з пропуском місячного строку щодо оскарження податкових повідомлень-рішень від 07 червня 2023 року, 08 червня 2023 року, 06 вересня 2023 року, 11 жовтня 2023 року, 14 листопада 2023 року, а також шестимісячного строку звернення до суду з позовною заявою щодо оскарження податкових повідомлень-рішень від 11 жовтня 2023 року №0[телефон приховано] та №0[телефон приховано].

В обґрунтування поважності причин пропуску строку ФОП ОСОБА_1 в заяві про поновлення строку звернення до адміністративного суду від 08 грудня 2025 року та в додаткових поясненнях від 28 червня 2026 року останній посилається на погіршення стану здоров`я, встановлення ІІ групи інвалідності, проходження стаціонарного лікування з 08 серпня 2022 року по 22 серпня 2022 року та з 03 травня 2024 року по 07 травня 2024 року, постійні консультації з лікарями, процесуальним навантаженням позивача у зв`язку з оскарженням рішень ГУ ДПС у м. Києві та Центрального міжрегіонального управління Державної служби з питань праці та відсутністю найманих юристів.

Колегія суддів звертає увагу на те, що поважними можуть бути визнані лише ті обставини, які були об`єктивно непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом або заявою про перегляд судового рішення, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин, якщо ці відносини стали спірними.

Обставини перебування ОСОБА_1 на стаціонарному лікуванні у період з 08 серпня 2022 року по 22 серпня 2022 року та з 03 травня 2024 року по 07 травня 2024 року, не може слугувати підставою для визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду.

Також колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що ОСОБА_1 не було надано до суду будь-яких доказів на підтвердження постійного звернення до лікарів чи медичних закладів, що перешкоджало останньому оскаржити податкові повідомлення-рішення, зокрема на виконання вимог ухвали суду від 01 червня 2026 року.

Щодо посилання апелянта на процесуальне навантаження створене в наслідок адміністративного тиску з боку ГУ ДПС у м. Києві, колегія суддів зазначає наступне.

Посилання апелянта на проведення контролюючим органом протягом п`яти місяців восьми фактичних перевірок, а також притягнення його до адміністративної відповідальності Центральним міжрегіональним управлінням Державної служби з питань праці, оскарження відповідних дій та рішень контролюючих органів не свідчить про поважність причин пропуску строку звернення до суду, зокрема враховуючи ту обставину, що пропуск строку є значним (від півтора до двох з половиною років).

Суд апеляційної інстанції також погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що процесуальне навантаження апелянта є наслідком його господарської діяльності, водночас посилання апелянта на часткове успішне оскарження рішень ГУ ДПС у м. Києві не є доказом вчинення на нього тиску з боку контролюючого органу, як і не свідчить про те, що всі дії контролюючого органу відносно ФОП ОСОБА_1 були протиправними.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що ФОП ОСОБА_1 звернувся до суду з зустрічним позовом щодо оскарження податкових повідомлень-рішень виключно після звернення податкового органу з позовом щодо стягнення податкового боргу, водночас відсутність найманих працівників (юристів) чи неможливість укласти з юристом договір з будь-яким підстав, не є поважною причиною для поновлення строку звернення до суду з позовом.

Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає обґрунтованими висновки суду першої інстанції про те, що зазначені ФОП ОСОБА_1 підстави пропуску строку на подання позовної заяви до суду, не можуть бути визнані поважними, оскільки не є такими, що об`єктивно унеможливлювали її подання у визначений законом строк.

Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 242-244, 250, 308, 311, 312, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 29 червня 2026 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328-329 КАС України.

Суддя-доповідач Н.М. Єгорова

Судді Є.О. Сорочко

Є.В. Чаку