Рішення № 141375888 у справі № 537/2623/26 від 02.11.2026

Провадження № 2/537/1668/2026

Справа № 537/2623/26

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02.11.2026 в м. Кременчуці Крюківський районний суд м. Кременчука в складі головуючого судді Фадєєвої С.О. за участі секретаря судових засідань Дячковської А.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кременчуці в залі суду цивільну справу № 537/2623/26 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Солвентіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в :

Позивач ТОВ «Фінансова компанія «Солвентіс» звернувся до суду із позовною заявою, де просить ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 3100917 від 05.01.2020 у розмірі 29275 грн, витрати зі сплату судового збору у розмірі 2662 грн 40 коп. та витрати на професійну правову допомогу у розмірі 6000 грн.

На обґрунтування позову зазначив, що 05.01.2020 між ТОВ «Алекскредит» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання кредиту № 3100917. Договір було укладено в електронній формі шляхом підписання електронним підписом відповідача, вчиненим одноразовим ідентифікатором. 29.10.2025 між ТОВ «Алекскредит» та ТОВ «Секвоя Капітал» був укладений договір факторингу № 29/10-2025, за умовами якого ТОВ «Алекскредит» відступило ТОВ «Секвоя Капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, у тому числі за договором № 3100917. 31.10.2025 між ТОВ «Секвоя Капітал» та ТОВ Фінансова компанія «Солвентіс» був укладений договір факторингу № ДФ-31102025, за умовами якого ТОВ «Секвоя Капітал» відступило ТОВ Фінансова компанія «Солвентіс» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, у тому числі за договором № 3100917. У порушення умов договору відповідач зобов`язання належним чином не виконала, внаслідок чого за договором № 3100917 виникла заборгованість у розмірі 29275 грн, з яких: 5000 грн - заборгованість за тілом кредиту та 24275 грн - заборгованість за відсотками.

Відповідачем ОСОБА_1 подано відзив на позовну заяву, в якому вона вказала, що позовні вимоги не визнає у повному обсязі, вважає їх необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Зазначила, що кредитний договір з ТОВ «Алекскредит» було укладено близько 8 років тому. Протягом усього цього часу, понад три роки до моменту звернення позивача до суду у 2026 році, жодних платежів на виконання умов договору нею не здійснювалося, строк дії договору та строк повернення кредиту закінчився багато років тому. Позивач звернувся до суду з величезним пропуском встановленого законом трирічного строку, що є самостійною та абсолютною підставою для повної відмови у задоволенні позову. Вказала, що позивач вимагає стягнути 25000 грн при тілі кредиту 5000 грн. Наголосила, що відповідно до Закону України «Про споживче кредитування» загальний розмір неустойки (штрафу, пені) по мікрокредитах не може перевищувати розмір подвійної суми, одержаної споживачем за таким договором. Окрім того, відповідно до п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування споживач звільняється від відповідальності перед кредитором за прострочення виконання зобов`язання. Вважає, що нарахування будь-яких штрафних санкцій, пені чи додаткових відсотків понад ставку є незаконним. Вказала, що позивач не надав суду належного, прозорого та зрозумілого розрахунку заборгованості. З урахуванням викладеного просила застосувати наслідки спливу строку позовної давності до позовних вимог позивача та у задоволенні позову щодо стягнення з неї заборгованості у розмірі 25000 грн відмовити.

У подальшому відповідачем була надана заява про застосування наслідків спливу строків позовної давності, в якій вона просила у задоволенні позову щодо стягнення з неї заборгованості у розмірі 29275 грн відмовити повністю у зв`язку зі спливом строків позовної давності та розгляд справи просила проводити у її відсутність.

Представником позивача ТОВ «Фінансова компанія «Солвентіс» надано відзив на позовну заяву, в якому він вказав, що Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням короно вірусної хвороби COVID-19» від 30.03.2020, який набрав чинності 02.04.2020, розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України було доповнено пунктом 12, згідно з яким під час дії карантину, встановленого Кабінетом міністрів України з метою запобігання поширенню короновірусної хвороби (COVID-19) строки позовної давності, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину. Карантин на території України було встановлено безперервно з 12.03.2020 по 30.06.2023. Також відповідно Закону України № 2120-ІХ від 15.03.2022 розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України було доповнено розділом 19, відповідно до якого у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначенні статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу продовжуються на строк його дії. Таким чином вважає, що трирічний строк позовної давності за вказаним договором почав обчислюватися (продовжився) з 04.09.2025 та спливає 04.09.2028, якщо відсутні підстави для його переривання чи зупинення. Вважає наданий розрахунок заборгованості належним та обґрунтованим, а позовні вимоги - законними та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі, тоді як позиція відповідача спрямована виключно на уникнення виконання грошових зобов`язань без надання суду жодних належних доказів на підтвердження своїх заперечень. З урахуванням викладеного просив задовольнити позовні вимоги.

Відповідачем ОСОБА_1 надано заперечення на відповідь на відзив, де вона зазначила, що позивач вимагає стягнути 29075 грн процентів, проте відповідно до наданого самим позивачем п.1.7 договору сторонами було суворо погоджено граничні строки та суми нарахування. Вказала, що позивач виявляє повну непослідовність у формуванні суми позову, що свідчить про штучне підганяння цифр. Також вона категорично заперечила здійснення нею платежу у розмірі 50 грн. Просила зменшити розмір відсотків, враховуючи скрутне матеріальне становище, оскільки вона самостійно без сторонньої фінансової допомоги утримує та виховує двох неповнолітніх дітей, будь-який дохід на даний момент у неї відсутній, вона зайнята доглядом за дворічною дитиною. З урахуванням викладеного просила відмовити позивачу у задоволенні вимог щодо стягнення процентів у розмірі 29075 грн та витрат на адвоката у розмірі 6000 грн, також просила зменшити загальну суму стягнення до фактичного тіла кредиту у розмірі 5000 грн або повністю відмовити у позові на підставі спливу строків позовної давності.

Представник позивача ТОВ Фінансова компанія «Солвентіс» у судове засідання не з`явився, згідно з матеріалами справи позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить справу розглядати у його відсутність та не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, згідно з поданою заявою просила розгляд справи проводити у її відсутність.

Ознайомившись із матеріалами справи, дослідивши і оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до положень ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з п.5 ч.1 ст. 3 Закону України «Про електрону комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Відповідно до ч.1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Враховуючи положення ч.1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов`язкові реквізити документа. Електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладання мелектронного підпису завершується створення електронного документа (ч.1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»). Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис". З врахуванням викладеного наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Статтею 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. В силу ст.12 цього Закону якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно з ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіхі стотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторонни укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною. Згідно з ст.640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Відповідно до ст. 642 ЦК України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною.

Статтею 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Судом встановлено, що 05.01.2020 між ТОВ «Алекскредит» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання кредиту № 3100917. Згідно з п.1.2 договору кредитодавець надав позичальнику кредит на інші споживчі цілі (вирішення власних фінансових питань) без додаткового забезпечення у тимчасове, строкове, платне користування, а позичальник зобов`язувався повернути кредит і сплатити проценти за користування кредитом та інші платежі у відповідності до умов договору. У відповідності до п.1.3 договору сума кредиту складає 5000 грн. Згідно з п.1.7 договору нарахування процентів за користування кредитом здійснюється у наступному порядку: у випадку використання кредиту менше ніж 5 календарних днів, включаючи дострокове виконання зобов`язань позичальник сплачує фіксовану суму процентів за користування кредитом, яка складає 7,65 % від визначеної п.1.3 договору суми кредиту; у випадку використання позичальником лояльних (покращених) умов кредитування, а саме при повному поверненні суми кредиту та сплати процентів за користування кредитом протягом 25 календарних днів з 05.01.2020 до 30.01.2020 процентна ставка за один день користування кредитом складає 1,53 % або ставка за програмою лояльності. У відповідності до п.1.7.3 договору при використанні позичальником загальних умов кредитування процентні ставки складають: в базовий період з 05.01.2020 до 30.01.2020 - 1,70 % за один день користування кредитом; в спеціальний період з 31.01.2020 до 28.07.2020 - 3 % річних за один день користування кредитом. Згідно з п.3.1 договору сторони погодили, що строк дії договору встановлюється з дати укладення договору 05.01.2020 до кінцевої дати виконання договору 28.07.2020; закінчення строку дії договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, у тому числі сплати заборгованості, яке мало місце під час дії договору; якщо позичальник виконає зобов`язання/сплатить заборгованість за договором до кінцевої дати виконання договору договір припиняє дію у дату повернення/погашення боргу. Договір укладений дистанційно в електронній формі з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем шляхом надсилання електронного повідомлення про прийняття пропозиції, підписано у тому числі відповідачем накладенням електронного підпису одноразовим ідентифікатором PS3100917. Відповідач не заперечувала факту укладення договору на умовах, зазначених у ньому.

Сума кредитних коштів у розмірі 5000 грн була перерахована на картковий рахунок, вказаний у договорі відповідачем ОСОБА_1 , 05.01.2020, що підтверджується копією повідомлення ТОВ «Фінансова компанія «Елаєнс» про перерахування коштів 05.01.2020 у розмірі 5000 грн на картку № НОМЕР_1 , випискою по особовому рахунку за договором, наданою АТ «КБ «ПриватБанк» на виконання ухвали суду про витребування доказів. Відповідач не заперечувала факту отримання грошових коштів за договором.

29.10.2025 між ТОВ «Алекскредит» та ТОВ «Секвоя Капітал» було укладено договір факторингу № 29/10-2025, за умовами якого ТОВ «Алекскредит» відступило ТОВ «Секвоя Капітал» за плату належні йому права вимоги до боржників. У відповідності до п.2.1.3 договору перехід від клієнта до фактора прав вимоги відбувається шляхом підписання сторонами договору, відповідного реєстру прав вимоги та повідомлення боржників про факт відступлення права вимоги в порядку, передбаченому цим договором, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників та набуває всіх прав щодо боржників в обсязі та на умовах, що існували на момент такого переходу, відповідно до вимог чинного законодавства. Підписаний у паперовому вигляді сторонами та скріплений їх печатками (за умови використання) договір, реєстр прав вимоги, а також повідомлення боржників про факт відступлення права вимоги підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги. Згідно з витягом з реєстру боржників до договору факторингу № 29/10-2025 від 29.10.2025 ТОВ «Секвоя Капітал» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 по кредитному договору № 3100917 від 05.01.2020 у розмірі 29275 грн, з яких 5000 грн - заборгованість за тілом кредиту та 24275 грн - заборгованість за відсотками. Факт переходу прав вимоги від клієнта до фактора не оспорювався відповідачкою.

31.10.2025 між ТОВ «Секвоя Капітал» та ТОВ «Фінансова компанія «Солвентіс» було укладено договір факторингу № ДФ-311302025, за умовами якого ТОВ «Секвоя Капітал» відступило ТОВ «Фінаносва компанія «Солвентіс» за плату належні йому права вимоги до боржників. У відповідності до п.2.1.3 договору перехід від клієнта до фактора прав вимоги відбувається шляхом підписання сторонами договору та відповідного реєстру прав вимоги, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників та набуває всіх прав щодо боржників в обсязі та на умовах, що існували на момент такого переходу, відповідно до вимог чинного законодавства. Підписаний у паперовому вигляді сторонами та скріплений їх печатками (за умови використання) договір та реєстр прав вимоги підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги. Згідно з витягом з реєстру боржників до договору факторингу № ДФ-31102025 від 31.10.2025 ТОВ «Фінансова компанія «Солвентіс» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 по кредитному договору № 3100917 від 05.01.2020 у розмірі 29275 грн, з яких 5000 грн - заборгованість за тілом кредиту та 24275 грн - заборгованість за відсотками. Підписаний договір та реєстр прав вимоги підтверджують факт переходу прав вимоги від клієнта до фактора.

Відповідно до ст. ст. 512, 514 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно із ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Правомірність набуття ТОВ «ФК «Солвентіс» права вимоги за договором № 3100917 від 05.01.2020 відповідачем не заперечувалася.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Згідно з ч.1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно з ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

В силу ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Згідно з ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК, якщо інше не випливає із суті кредитного договору. Частиною 1 ст. 1049 ЦК України передбачено що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Враховуючи те, що відповідач належним чином не виконує обов`язки за кредитним договором, не надала суду жодного доказу на спростування вказаної заборгованості, не спростувала правильність проведених розрахунків, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість за договором № 3100917 від 05.01.2020 у розмірі 29275 грн, з яких 5000 грн - заборгованість за тілом кредиту та 24275 грн - заборгованість за відсотками. При цьому суд погоджується, що наданий позивачем розрахунок заборгованості є зрозумілим, проценти нараховані відповідно до умов договору та у межах строку його дії. Строк дії договору встановлювався з дати укладення договору 05.01.2020 до 28.07.2020.

Оспорюваність умови чи договору про споживчий кредит або зміну договору про споживчий кредит суд без відповідної позовної вимоги споживача застосувати не може. Тобто у разі, якщо споживач не пред`явив відповідних позовних вимог про оспорення умови чи договору про споживчий кредит або зміну договору про споживчий кредит, то суд не може самостійно зменшити розмір процентів за користування кредитом. Такий висновок зробив Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у справі № 552/672/23.

Твердження відповідача щодо неправомірності включення до суми боргу штрафних санкцій, пені та додаткових відсотків понад встановлену договором ставку не відповідають дійсності та спростовуються розрахунком заборгованості за договором.

Суд також не погоджується із доводами відповідача щодо пропуску позивачем строку позовної давності. Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Статтею 257 ЦК України передбачено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю (ч.1 ст.258 ЦК України). Згідно з ч.ч.1, 5 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

З цією позовною заявою позивач звернувся до суду 23.04.2026. Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» установлено з 12 березня 2020 р. на всій території України карантин. Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30 березня 2020 року № 540-IX було визначено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 Цивільного Кодексу України продовжуються на строк дії такого карантину. Отже, з 02.04.2020 (дата набрання чинності Законом від 30 березня 2020 року № 540-IX) продовжені строки позовної давності, у тому числі: загальна позовна давність тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України); спеціальна позовна давність для окремих видів вимог (ст. 258 ЦК України). Постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 р. № 651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» скасовано з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 р. на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Воєнний стан неодноразово було продовжено. Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» від 15.03.2022 року № 2120-IX доповнено розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України пунктом 19, згідно з яким у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії. Надалі Законом України від 8 листопада 2023р. № 3450-IX «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо вдосконалення порядку відкриття та оформлення спадщини» було внесені зміни до розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України, пункт 19 викладено у наступній редакції: «19. У період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану». Законом України «Про внесення зміни до розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності» пункт 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України виключено. Закон набрав чинності 04.09.2025. Отже з 02 квітня 2020 року строки, визначені, зокрема, статтею 257 ЦК України, продовжувалися та зупинялися до 04.09.2025. Здійснення будь-яких платежів на виконання умов цього договору не спричинило продовження чи зупинення строків позовної давності. Підстав для застосування наслідків пропуску строку позовної давності у цій справі немає.

Керуючись ст.ст.12, 81, 89, 133, 141, 263, 265 ЦПК України , ст.ст. 530,536,629. 1049, 1054 ЦК України, суд,-

у х в а л и в :

Задовольнити позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Солвентіс» (ЄДРПОУ 43657029, місцезнаходження: м. Київ, вул. Глибочицька, буд.29-31) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , що зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Солвентіс» заборгованість за кредитним договором № 3100917 від 05.01.2020 у розмірі 29275 грн

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Солвентіс» понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2662 грн 40 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: С.О.Фадєєва

Повне рішення складено 06.11.2026