ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 580/11842/23 Суддя (судді) першої інстанції: Сергій КУЛЬЧИЦЬКИЙ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 листопада 2026 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Судді-доповідача: Златіна С.В.,
суддів: Воловика С.В., Кравченка Є.Д.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 29 травня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -
В С Т А Н О В И В :
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 26.02.2024 адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо відмови ОСОБА_1 в проведенні перерахунку та виплати пенсії з 01.12.2019 на підставі довідки Державної установи "Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Черкаській області" від 24.05.2023 № 33/44/1-Л-3587/08-1637, виданої станом на листопад 2019 року у відповідності до вимог статтей 43, 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та положень постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції". Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Черкаській області (вул. Смілянська 23, м. Черкаси, 18000, код ЄДРПОУ 21366538) з 01.12.2019 перерахувати та виплачувати пенсію ОСОБА_1 на підставі довідки Державної установи "Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Черкаській області" від 24.05.2023 № 33/44/1-Л-3587/08-1637, виданої станом на листопад 2019 року у відповідності до вимог статтей 43, 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та положень постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" та здійснити виплату різниці між максимально нарахованим та фактично виплаченим розміром з 01.12.2019 по день проведення перерахунку. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (вул. Смілянська 23, м. Черкаси, 18000, код ЄДРПОУ 21366538) на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору в сумі 1073 (одна тисяча сімдесят три) гривні 60 копійок.
Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 26.02.2024 у справі № 580/11842/23 набрало законної сили 28.03.2024.
06.05.2026 року представник позивача надіслав до суду заяву в порядку статті 382 КАС України, в якій просить зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Черкаській області подати до суду звіт про виконання судового рішення № 580/11842/23 від 26.02.2024 протягом вказаного судом строку.
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 29.05.2026 року відмовлено у задоволенні заяви позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення Черкаського окружного адміністративного суду № 580/11842/23 від 26.02.2024.
Ухвала суду першої інстанції обгрунтована тим, що відповідачем рішення суду виконується (здійснене нарахування суми заборгованості за пенсійними виплатами та здійснюється їх виплата, у визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 №821 порядку), а тому відсутні правові підстави для зобов`язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду.
Не погоджуючись з вказаною вище ухвалою суду першої інстанції позивач подав апеляційну скаргу, у якій просить суд апеляційної інстанції: ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 29 травня 2026 року про відмову у задоволенні заяви про встановлення судового контролю по справі 580/11842/23 - скасувати; направити справу № 580/11842/23 до Черкаського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції передчасно прийшов до висновку про виконання рішення суду відповідачем.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 червня 2026 року відкрито апеляційне провадження у справі, встановлено строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу та витребувано матеріали справи з суду першої інстанції.
10 липня 2026 року представник ГУ ПФ України в Черкаській області подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 29 травня 2026 року - без змін.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 серпня 2026 року продовжено строк розгляду справи на більш тривалий, розумний термін та призначено справу до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження.
Надаючи правову оцінку відсутності підстав для встановлення судового контролю, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України, а судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує його виконання у встановленому законом порядку, а контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Зазначені положення знайшли своє відображення і в Кодексі адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Колегія суддів зазначає, що позивач обрав один із передбачених законодавством способів захисту своїх прав, а саме: звернення із заявою в порядку статті 382 КАС України. Альтернативність цього способу (поряд із примусовим виконанням рішення органами ДВС) прямо випливає з процесуального законодавства та не може бути підставою для відмови у розгляді справи по суті.
При цьому, суд першої інстанції, розглядаючи таку заяву, зобов`язаний дослідити обставини справи, перевірити доводи заявника, встановити, чи наявні об`єктивні підстави вважати, що без втручання суду рішення може залишитися невиконаним.
Натомість, з тексту оскаржуваної ухвали вбачається, що суд обмежився лише формальним посиланням на загальні норми процесуального права, не надавши належної правової оцінки заявленим обставинам та доказам.
Такий підхід суперечить завданням адміністративного судочинства, зокрема забезпеченню ефективного захисту прав особи, та фактично позбавляє позивача дієвого механізму реагування на порушення принципу обов`язковості судового рішення.
Згідно ч.1 ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.
Таким чином, колегія суддів зазначає, що в адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання, зокрема, доплат суд повинен зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.
Дана норма ч.1 ст. 382 КАС України є імперативною.
Велика Палата Верховного Суду вважає, що клопотання про встановлення судового контролю може бути подане й задоволене судом вже після ухвалення рішення у справі. Відповідний висновок міститься в ухвалі від 20 червня 2018 року у справі №800/592/17.
Колегія суддів зазначає, що лише під час розгляду звіту суб`єкта владних повноважень, суд може дійти до висновку про виконання чи не виконання рішення суду.
За вказаних обставин, суд першої інстанції дійшов до передчасного висновку про відмову у задоволенні заяви позивача, яка подана відповідно до статті 382 КАС України.
Приймаючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції не розглянув заяву позивача по суті, не дослідив обставини, які могли б свідчити про ймовірне невиконання рішення.
Судова колегія звертає увагу, що КАС України не містить жодних обмежень щодо повноти компетенції суду апеляційної інстанції під час перегляду ухвал суду першої інстанції про відмову в задоволенні заяви про зобов`язання подати звіт про виконання судового рішення.
Відповідно до пункту 29 частини першої статті 294 КАС України окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні заяви про зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення.
За частиною п`ятою статті 3821 КАС України ухвалу суду про відмову у задоволенні заяви може бути оскаржено в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції. Постанова суду апеляційної інстанції за результатами перегляду ухвали є остаточною і оскарженню не підлягає.
Повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги визначені статтею 315 КАС України, яка не містить положень щодо права суду апеляційної інстанції скасувати ухвалу суду, яка не перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Водночас, положення статті 320 КАС України визначають підстави для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Ухвала про відмову у встановленні судового контролю за виконанням рішення за своєю правовою природою належить до судових рішень, які не перешкоджають подальшому провадженню у справі, оскільки вона приймається на стадії виконання судового рішення, яке вже набрало законної сили, і не зупиняє рух справи. Тому в суду апеляційної інстанції немає правових підстав для направлення матеріалів справи до суду першої інстанції для продовження розгляду на підставі статті 320 КАС України.
Натомість, відповідно до пункту 2 частини першої статті 315 КАС України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення. Тож у разі скасування ухвали про відмову в установленні судового контролю апеляційний суд наділений повноваженнями самостійно вирішити питання по суті.
Отже, переглядаючи такі ухвали, суд апеляційної інстанції уповноважений оцінювати правильність застосування норм процесуального права в повному обсязі в межах повноважень, визначених статтями 315, 317 КАС України.
За статтею 3811, частиною першою статті 382 КАС України судовий контроль здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції. У цій справі Черкаський окружний адміністративний суд діяв як суд першої інстанції, саме цей суд мав повноваження встановити судовий контроль за виконанням судових рішень. Водночас, Шостий апеляційний адміністративний суду має повноваження виправити помилкову відмову у його встановленні.
З огляду на викладене, Шостий апеляційний адміністративний суду як суд апеляційної інстанції, встановивши неправильне застосування судом першої інстанції норм статей 382-3823 КАС України, має право виправити зазначену помилку: скасувати оскаржувану ухвалу та прийняти нове рішення - про задоволення заяви позивача.
Такі висновки колегії суддів Шостого апеляційного адміністративного суду узгоджуються з правовою позицією, викладеною у постанові Великої Палати Верховного Суду від 02 липня 2026 року по справі №990/282/24.
Керуючись статтями 241, 242, 243, 308, 311, 312, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 378 КАС України, колегія суддів,-
ПОСТАНОВИЛА :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 29 травня 2026 року - скасувати.
Заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення по справі №580/11842/23 - задовольнити.
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області протягом трьох місяців з дня отримання копії цієї постанови подати до Черкаського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2024 року по справі №580/11842/23.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач С.В. Златін
Суддя С.В. Воловик
Суддя Є.Д. Кравченко
Повний текст судового рішення виготовлено 09 листопада 2026 року.