Постанова № 141376480 у справі № 523/11377/26 від 04.11.2026

Справа № 523/11377/26

Провадження №2-а/523/140/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" листопада 2026 р. м. Одеса

Пересипський районний суд міста Одеси

у складі: головуючої судді Кремер І.О.,

з участю секретаря судового засідання Павлова О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Одесі, в залі судових засідань № 24, адміністративну справу № 523/11377/26 за позовом ОСОБА_1 до Відділення поліції №1 Білгород - Дністровського районного відділу поліції ГУНП в Одеській області, поліцейського Відділення поліції №1 Білгород - Дністровського районного відділу поліції ГУНП в Одеській області Бардай Вадима Руслановича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Відділення поліції №1 Білгород - Дністровського районного відділу поліції ГУНП в Одеській області, поліцейського Відділення поліції №1 Білгород - Дністровського районного відділу поліції ГУНП в Одеській області Бардай В.Р. про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення. Обґрунтовуючи вимоги даного позову вказує на те, що поліцейським ВП № 1 (смт. Сарата) Білгород - Дністровського РВП ГУНП в Одеській області Бардай В.Р. відносно ОСОБА_1 було складено постанову Серії ЕНА Серії № 7262875, відповідно до якої 26.05.2026 близько 17 год. 11 хв. ОСОБА_1 керуючи автомобілем марки «Ford Transit», н/з НОМЕР_1 , в сел. Сарата, вул. Заводська, проїхав регульований пішохідний перехід на заборонений жовтий сигнал світлофора, чим порушив п. 8.7.3ґ ПДР та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КпАП України. Даною постановою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510,00 грн.

Однак, ОСОБА_1 не погоджується із вказаною постановою з тих підстав, що в момент, коли на світлофорі в селі Камчик увімкнувся жовтий сигнал, він керував габаритним мікроавтобусом «Ford Transit», н/з НОМЕР_1 та знаходився в безпосередній близькості до перехрестя (стоп-лінії). Згідно з п. 8.11 ПДР України, водіям, які при ввімкненні жовтого сигналу не можуть зупинити транспортний засіб у місці, передбаченому пунктом 8.10 цих Правил, не вдаючись до екстреного гальмування, дозволяється рухатися далі за умови забезпечення безпеки дорожнього руху. З огляду на великі габарити, вагу мікроавтобуса та швидкість руху потоку, екстрене гальмування призвело б до створення аварійної ситуації для транспортних засобів, що рухалися позаду позивача, або до виїзду буса на середину перехрестя в неконтрольованому заносі. Таким чином, ОСОБА_1 діяв у чіткій відповідності до п. 8.11 ПДР України, завершуючи маневр задля забезпечення безпеки дорожнього руху.

На підставі вищенаведеного, просить суд задовольнити даний позов та ухвалити рішення, яким скасувати постанову Серії ЕНА Серії № 7262875 від 26.05.2026, якою ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 510,00 грн. за ч. 2 ст. 122 КпАП України, провадження по справі закрити у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився. Однак, подав до суду заяву, в якій позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить суд їх задовольнити та провести розгляд справи за його відсутності.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, сповіщався судом про час та місце слухання, із будь - якими заявами чи клопотаннями до суду не звертався. Відзив у визначений законом строк не подав.

А тому, на виконання приписів ч. 3 ст. 268 КАС України, суд проводить розгляд даної справи за відсутності учасників справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, надавши оцінку наявним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу окремо шляхом їх всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього дослідження, суд доходить наступного висновку.

Згідно ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (ч. 1 ст. 9 КУпАП).

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою КМ України від 10.10.2001 року №1306 (далі - ПДР). Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень.

Судом встановлено, що поліцейським ВП № 1 (смт. Сарата) Білгород - Дністровського РВП ГУНП в Одеській області Бардай В.Р. було складено постанову Серії ЕНА № 7262875 від 26.05.2026, відповідно до якої ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КпАП України та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510,00 грн.

Із вказаної постанови вбачається, що 26.05.2026 близько 17 год. 11 хв. ОСОБА_1 керуючи автомобілем марки «Ford Transit», н/з НОМЕР_1 , в сел. Сарата, вул. Заводська, проїхав регульований пішохідний перехід на заборонений жовтий сигнал світлофора, чим порушив п. 8.7.3ґ ПДР та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КпАП України.

Згідно п. 8.1 - 8.1 ПДР, регулювання дорожнього руху здійснюється за допомогою дорожніх знаків, дорожньої розмітки, дорожнього обладнання, світлофорів, а також регулювальниками. Дорожні знаки мають перевагу перед дорожньою розміткою і можуть бути постійними, тимчасовими та із змінною інформацією.

Відповідно до п. 8.7.3ґ РДР дорожні сигнали світлофора мають такі значення, в тому числі, жовтий забороняє рух і попереджає про наступну зміну сигналів.

В той же час, п. 8.11 ПДР передбачено, що водіям, які в разі ввімкнення жовтого сигналу або підняття регулювальником руки вгору не можуть зупинити транспортний засіб у місці, передбаченому пунктом 8.10 цих Правил, не вдаючись до екстреного гальмування, дозволяється рухатися далі за умови забезпечення безпеки дорожнього руху.

Диспозиція ч. 2 ст. 122 КпАП України передбачає адміністративну відповідальність водія за Порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз`їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв`язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди.

Заперечуючи проти даного позову, ОСОБА_1 вказує на те, що в момент, коли на світлофорі в селі Камчик увімкнувся жовтий сигнал, він керував габаритним мікроавтобусом «Ford Transit», н/з НОМЕР_1 та знаходився в безпосередній близькості до перехрестя (стоп-лінії). З огляду на великі габарити, вагу мікроавтобуса та швидкість руху потоку, екстрене гальмування призвело б до створення аварійної ситуації для транспортних засобів, що рухалися позаду позивача, або до виїзду буса на середину перехрестя в неконтрольованому заносі. Таким чином, ОСОБА_1 діяв у чіткій відповідності до п. 8.11 ПДР України, завершуючи маневр задля забезпечення безпеки дорожнього руху.

Вказана обставина стороною відповідача спростована не була.

За відсутності доказів, які б спростовували заперечення позивача, а саме доведення факту умисного проїзду ОСОБА_1 на заборонений жовтий сигнал світлофора за умов відсутності можливості вдавання до екстреного гальмування, суд не має підстав піддавати їх сумніву.

Окрім того, відповідачем Відділенням поліції №1 Білгород - Дністровського районного відділу поліції ГУНП в Одеській області, який є суб`єктом владних повноважень, відзиву на позов не було подано, а тому суд, з урахуванням положень ч. 4 ст. 159 КАС України та за відсутності доказів на підтвердження правомірності оскаржуваного позивачем рішення, кваліфікує зазначене як визнання відповідачем позову.

Суд зазначає, що сама по собі постанова у справі про адміністративне правопорушення, за відсутності доказів на підтвердження викладених у ній обставин, не може свідчити про вчинення позивачем адміністративного правопорушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.

Так, в рамках розгляду даної справи, суду не було надано жодних доказів на підтвердження вчинення позивачем адміністративного правопорушення, за яке на останнього було накладено адміністративне стягнення.

Відповідно до ст. 251 КпАП України доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст. 280 КпАП України орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ст. 245 КУпАП одними із завдань провадження адміністративної справи закон визначає такі, як своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. З вищенаведеного вбачається, що при провадженні справи не були дотримані такі завдання як всебічність, повнота і об`єктивність з`ясування обставин справи.

Відповідно до п. 1 ст. 247 КпАП України обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Отже, особа, яка уповноважена розглядати справу про адміністративне правопорушення зобов`язана встановити склад правопорушення, яким згідно із ст. 9 КпАП України є протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність, а також дослідити докази та оцінити їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 7 КпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Як вбачається з ч. 2 ст. 70 КАС України сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Частинами 1, 2 ст. 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з приписами ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з ч. 6 ст. 77 КАС України якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Беручи до уваги те, що визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип з`ясування всіх обставин у справі, суд під час розгляду справи повинен створювати необхідні умови для всебічного, повного й об`єктивного дослідження справи, однак не зобов`язаний підміняти собою осіб, шукаючи доказів виключно за власною ініціативою. Адміністративний суд має активно підтримувати перебіг провадження, досліджувати фактичні обставини справи в найбільш повному обсязі.

Таким чином, в адміністративному процесі у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень тягар доказування правомірності своїх рішень, дій чи бездіяльності покладається на відповідача суб`єкта владних повноважень, який повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, що можуть бути використані як докази у справі.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема, скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

З огляду на вищенаведене, беручи до уваги те, що правомірності прийнятого відносно позивача рішення суб`єктом владних повноважень не доведено і тверджень позивача не спростовано, суд дійшов висновку, що у діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 122 КпАП України, а тому постанова Серії ЕНА № 7262875 від 26.05.2026 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та застосування до нього адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 510,00 грн. підлягає скасуванню, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закриттю.

Щодо заявлення позовних вимог позивача до поліцейського Відділення поліції №1 Білгород - Дністровського районного відділу поліції ГУНП в Одеській області Бардай В.Р., то суд зазначає, що поліцейський не є належним відповідачем у даній справі, оскільки, від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень. Однак, працівники органів (підрозділів) Національної поліції діючи від імені органів Національної поліції, не можуть виступати відповідачем у таких справах, оскільки належним відповідачем є саме відповідний орган (підрозділ) Національної поліції.

Відповідно ч. 1 ст. 139 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 9, 72-74, 77, 229, 242, 244-246, 286 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Відділення поліції №1 Білгород - Дністровського районного відділу поліції ГУНП в Одеській області, поліцейського Відділення поліції №1 Білгород - Дністровського районного відділу поліції ГУНП в Одеській області Бардай Вадима Руслановича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити частково.

Постанову поліцейського ВП № 1 (смт. Сарата) Білгород - Дністровського РВП ГУНП в Одеській області Бардай Вадима Руслановича Серії ЕНА Серії № 7262875 від 26.05.2026 про накладення на ОСОБА_1 штрафу в розмірі 510,00 грн. - скасувати.

Провадження по адміністративній справі відносно ОСОБА_1 закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Відділення поліції №1 Білгород - Дністровського районного відділу поліції ГУНП в Одеській області на користь ОСОБА_1 сплачений позивачем судовий збір у розмірі 665/шістсот шістдесят п`ять/грн. 60 грн.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в частині їх звернення до поліцейського Відділення поліції №1 Білгород - Дністровського районного відділу поліції ГУНП в Одеській області Бардай Вадима Руслановича - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення.

Судові рішення за наслідками розгляду судами першої інстанції справ, визначених ст. 286 КАС України, набирають законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі їх апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

У зв`язку із періодичним та довготривалим відключенням електроенергії в приміщенні Пересипського районного суду м. Одеси, повний текст рішення суду виготовлено 10 листопада 2026 року.

Суддя Пересипського

районного суду м. Одеси І.О. Кремер