Ухвала № 141376603 у справі № 754/16685/26 від 10.11.2026

Номер провадження 2-о/754/536/26

Справа № 754/16685/26

У Х В А Л А

Іменем України

про залишення заяви без розгляду

10 листопада 2026 року м. Київ

Деснянський районний суд м. Києва у складі головуючої судді Коваленко І.І.

за участю секретаря судового засідання Гуцул Д.Г.,

за участю Заявниці ОСОБА_1 , її представника адвоката Іванюка Руслана Васильовича,

представниці Заінтересованої особи адвокатки Лісовської Олени Володимирівни,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Міністерство оборони України, Військова частина НОМЕР_1 , ОСОБА_2 , про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу.

ВСТАНОВИВ:

03.09.2026 ОСОБА_1 звернулася до Деснянського районного суду м. Києва із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме факту її проживання однією сім`єю як чоловік та жінка без реєстрації шлюбу з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зник безвісти 30 червня 2025 року, в період з 25 січня 2020 року по 24 квітня 2025 року.

Заява обґрунтована тим, що з 25.01.2020 Заявниця та ОСОБА_3 постійно проживали разом за вказаною адресою, вели спільне господарство, мали спільний побут і бюджет, здійснювали ремонт у квартирі АДРЕСА_1 , замінювали вікна та двері, встановлювали лічильники, купували меблі та побутову техніку, сплачували комунальні послуги та були пов`язані взаємними правами та обов`язками подружжя без реєстрації шлюбу.

25.04.2025 ОСОБА_3 був призваний на військову службу під час мобілізації ІНФОРМАЦІЯ_2 та зарахований до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 на посаду стрільця-помічника гранатометника 15 парашутно-десантної роти 4 парашутно-десантного батальйону.

Відповідно до сповіщення про безвісти зниклого від 24.07.2025 за вих. № 297, виданого ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 на підставі сповіщення військової частини НОМЕР_1 від 07.07.2025 № 691/12461/1, було сповіщено про те, що солдат ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , стрілець-помічник гранатометника 15 парашутно-десантної роти НОМЕР_2 парашутно-десантного батальйону військової частини НОМЕР_1 , відданий Військовій присязі на вірність Українському народу, мужньо виконуючи військовий обов`язок в бою за Україну, її свободу і незалежність, зник безвісти 30.06.2025 поблизу населеного пункту Попів Яр Краматорського району Донецької області.

За фактом зникнення військовослужбовця 09.07.2025 внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 1202510[телефон приховано] за частиною першою статті 115 КК України.

Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 15.06.2026 у справі № 754/152/26 (провадження № 2-о/754/139/26) за заявою його рідного дядька ОСОБА_2 громадянина ОСОБА_3 оголошено померлим.

На підставі вказаного рішення ІНФОРМАЦІЯ_2 06.08.2026 сформовано сповіщення сім`ї № 187 на ім`я ОСОБА_1 , яким сповіщено, що стрілець-помічник гранатометника 1 парашутно-десантного відділення 3 парашутно-десантного взводу 15 парашутно-десантної роти 4 парашутно-десантного батальйону військової частини НОМЕР_1 солдат ОСОБА_3 , призваний на військову службу під час мобілізації 25.04.2025 ІНФОРМАЦІЯ_2 , відданий Військовій присязі на вірність Українському народу, її свободи і незалежності, загинув ІНФОРМАЦІЯ_4 поблизу н.п. Попів Яр Краматорського району Донецької області під час виконання обов`язків військової служби (захисту Батьківщини), визнаний загиблим за рішенням Деснянського районного суду м. Києва.

Встановлення факту проживання однією сім`єю без шлюбу необхідне Заявниці для реалізації її спадкових прав після смерті ОСОБА_3 як спадкоємиці четвертої черги за законом (стаття 1264 ЦК України), а також для отримання соціальних виплат та пільг, передбачених для членів сімей померлих військовослужбовців.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 08.10.2026 відкрито провадження у справі за правилами окремого провадження та призначено судове засідання. Зазначеною ухвалою суд зобов`язав Заявницю ОСОБА_1 у строк до 25.10.2026 подати суду:

-відомості щодо ОСОБА_4 (дата народження, РНОКПП, адреса зареєстрованого чи фактичного місця проживання, засоби зв`язку) з метою з`ясування кола спадкоємців та вирішення питання про її залучення до участі у справі;

-письмові пояснення щодо кола спадкоємців ОСОБА_3 з урахуванням того, що у рішенні Деснянського районного суду м. Києва від 15.06.2026 у справі № 754/152/26 (провадження № 2-о/754/139/26) за заявою його рідного дядька ОСОБА_2 зафіксовано, що будь-яких інших близьких родичів у ОСОБА_3 немає.

Також ухвалою суду від 08.10.2026 було витребувано:

- у Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації інформацію з інформаційної системи "Реєстр територіальної громади міста Києва" про кількість осіб, їх прізвища, власні імена, по батькові, дату народження, дату реєстрації, які були зареєстровані та/або проживали у період з 25.01.2020 по ІНФОРМАЦІЯ_5 у житловому приміщенні за адресою: АДРЕСА_2 та у житловому приміщенні за адресою: АДРЕСА_3 ;

- у ІНФОРМАЦІЯ_2 і Військової частини НОМЕР_1 відомості про склад сім`ї ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , задекларований ним при призові на військову службу, копію сповіщення сім`ї, а також інформацію про осіб, які зверталися за виплатою допомоги у зв`язку з його загибеллю (безвісним зникненням);

- у П`ятнадцятої київської державної нотаріальної контори відомості щодо відкриття спадкової справи після померлого (оголошеного померлим рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 15.06.2026 у справі № 754/152/26) ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та належним чином засвідчену копію матеріалів спадкової справи.

14.10.2026 на виконання вимог ухвали суду від 08.10.2026 від П`ятнадцятої київської державної нотаріальної контори Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) надійшов лист від 13.10.2026 № 3859/02-14 (вх. № 2412/01-16 від 13.10.2026), яким повідомлено, що згідно з Інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) спадкова справа після ОСОБА_3 не заводилася.

На виконання вимог ухвали суду від 08.10.2026 від Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації надійшов лист від 20.10.2026 № 102-7337 (вх. № 67323 від 29.10.2026), до якого долучено Витяг з Реєстру територіальної громади міста Києва про зареєстрованих/знятих з реєстрації осіб у житловому приміщенні від 19.10.2026 № 164970446.

Відповідно до зазначеного витягу у квартирі за адресою: АДРЕСА_2 у період з 25.01.2020 по 24.04.2025 зареєстровані: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , дата реєстрації - 15.08.1989; ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , дата реєстрації - 03.11.1998.

Відомості щодо реєстрації місця проживання ОСОБА_3 у вказаному житловому приміщенні у вказаний період у Реєстрі територіальної громади міста Києва відсутні. Витребувану інформацію щодо реєстрації осіб у житловому приміщенні за адресою: АДРЕСА_3 не надано.

ІНФОРМАЦІЯ_2 і Військова частини НОМЕР_1 вимоги ухвали суду не виконали, витребувані документи не подали.

03.11.2026 представниця Заінтересованої особи адвокат Лісовська О.В. через підсистему "Електронний суд" подала клопотання про залишення заяви без розгляду у зв`язку з наявністю спору про право.

Представниця Заінтересованої особи у клопотанні звернула увагу на те, що відповідно до змісту заяви метою встановлення для ОСОБА_6 факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу є реалізація її права на спадкування майна померлого як спадкоємця четвертої черги за законом, отримання соціальної допомоги та виплат. Заявниця стверджує, що з січня 2020 року по 24 квітня 2025 року вона проживала однією сім`єю з ОСОБА_3 , проте дані твердження не відповідають дійсності та не підтверджені доказами.

ОСОБА_2 є рідним дядьком померлого ОСОБА_3 та відповідно до статті 1263 ЦК України є його спадкоємцем за законом третьої черги.

Представниця Заінтересованої особи стверджує, що між Заявницею та спадкоємцем за законом існує дійсний спір про право цивільне, що виключає можливість розгляду справи за правилами окремого провадження, посилається на норми статей 1216, 1218, 1261-1265 ЦК України щодо спадкування за законом. Наразі ОСОБА_2 збирає необхідні документи та має намір звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті племінника. До клопотання додано копії документів, які підтверджують родинні зв`язки ОСОБА_2 зі спадкодавцем, а також судові рішення про оголошення особи померлою.

10.11.2026 від заінтересованої особи Міністерства оборони України через підсистему "Електронний суд" надійшли письмові пояснення щодо заяви, у яких представник Міністерства заперечує проти задоволення вимог у порядку окремого провадження.

У поясненнях зазначено, що Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", визначено вичерпне коло осіб, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги та соціальних пільг у зв`язку із загибеллю (смертю) військовослужбовця. Особа, яка проживала з військовослужбовцем без реєстрації шлюбу, не належить до першочергового кола суб`єктів такого права без підтвердження відповідного статусу, а встановлення факту проживання однією сім`єю з метою отримання зазначених виплат створює передумови для реалізації майнових прав за рахунок коштів державного бюджету та зачіпає майнові права інших членів сім`ї та родичів загиблого, що свідчить про наявність матеріально-правового спору. Рішення у цій справі може безпосередньо вплинути на коло одержувачів та розмір часток інших осіб, а інтерес Міністерства полягає не у спорі із Заявницею, а в тому, щоб рішення суду ґрунтувалося на достовірно встановлених обставинах, не виходило за межі предмета окремого провадження та не підміняло собою визначений законом порядок призначення виплат.

Міністерство не заперечує, що Заявниця могла бути зазначена військовослужбовцем як особа, яку слід сповістити, однак направлення їй сповіщення свідчить лише про внесення її даних до документів військового обліку і не підтверджує спільного побуту, бюджету та взаємних прав і обов`язків у заявлений період. Значення для справи мають відомості про склад сім`ї, задекларований ОСОБА_3 при призові, витребувані судом у військової частини НОМЕР_1 . Водночас за наявності спадкоємців третьої черги Заявниця, навіть у разі встановлення факту, не набуває права на спадкування, доки не буде встановлено відсутність, усунення, неприйняття спадщини або відмову від неї спадкоємців попередньої черги.

Міністерство стверджує, що встановлення факту, який не підтверджений належними доказами та в заявлених межах не породжує тих юридичних наслідків, заради яких Заявниця звернулася до суду, не відповідає завданням окремого провадження та вимогам статті 315 ЦПК України.

З огляду на це представник Міністерства просив відмовити у задоволенні заяви про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу - відмовити. У разі виникнення спору про право - залишити заяву без розгляду відповідно до частини шостої статті 294 ЦПК України та роз`яснити заінтересованим особам на право звернутися до суду в порядку позовного провадження, та проводити розгляд справи без участі його представника.

Представниця Заінтересованої особи у судовому засіданні подане клопотання підтримала та наполягала на залишенні заяви без розгляду, пояснивши що між сторонами наявний спір щодо спадщини після померлого ОСОБА_3 , оскільки встановлення факту проживання однією сім`єю без шлюбу може бути підставою для подальшого пред`явлення позову до ОСОБА_2 про зміну черговості одержання права на спадкування на підставі частини другої статті 1259 ЦК України та претендування на частку в спадковому майні. Водночас представниця Заінтересованої особи наголосила, що ОСОБА_2 категорично заперечує як факт проживання Заявниці зі спадкодавцем однією сім`єю, спільний бюджет, спільний побут і наявність взаємних прав і обов`язків подружжя.

Заявниця та її представник заперечували проти задоволення клопотання про залишення заяви без розгляду та наполягала на розгляді заяви по суті в порядку окремого провадження. Заявниця підтвердила, що все спадкове майно було набуто ОСОБА_3 у власність одноособово до того, як вони почали проживати разом. Водночас Заявниця наполягала на розгляді заяви по суті в порядку окремого провадження з метою оформлення спадкових прав у четверту чергу за законом. Заявниця також зазначила, що вона також претендує на отримання одноразової грошової допомоги та виплат як член сім`ї загиблого військовослужбовця, у зв`язку з чим встановлення факту має для неї істотне юридичне значення.

Крім того, Заявниця пояснила, що перед поданням цієї заяви до суду вона не спілкувалася з ОСОБА_2 щодо факту спільного проживання та не з`ясовувала його позицію щодо цього факту, оскільки померлий ОСОБА_3 за життя також не підтримував спілкування зі своїм дядьком.

Щодо виконання вимог ухвали суду від 08.10.2026 у частині надання відомостей стосовно ОСОБА_4 Заявниця пояснила, що їй невідомо, хто така ця особа, а відомості щодо неї було включено адвокатом до змісту заяви помилково. Натомість Заявниця повідомила, що їй відомо про наявність у померлого ОСОБА_3 іншої рідної тітки ОСОБА_7 , яка також може належати до кола спадкоємців за законом.

Представник Військової частини НОМЕР_1 у судове засідання не з`явилися, про дату, час і місце судового розгляду повідомлялися належним чином.

Суд, заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши зміст клопотання, матеріали цивільної справи та надані докази, дійшов наступного висновку.

Окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав (частина перша статті 293 ЦПК України).

Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав (частина сьома статті 19 ЦПК України).

Згідно з пунктом 5 частини другої статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Суд розглядає справи про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу (пункт 5 частини першої статті 315 ЦПК України).

Справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника та заінтересованих осіб (частина третя статті 42, частина четверта статті 294 ЦПК України).

Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов: факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право; заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів (постанова Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18 (провадження № 14-567цс18)).

Визначальне значення під час розгляду заяви про встановлення певних фактів, які можуть вплинути на спадкові права й обов`язки, має значення наявність чи відсутність спору між спадкоємцями.

Під спором про право необхідно розуміти певний стан суб`єктивного права; спір - це суть суперечності, конфлікт, протиборство сторін, спір поділяється на матеріальний і процесуальний. Отже, під час розгляду справ у порядку окремого провадження виключається існування спору про право, який пов`язаний з порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також недоведенням наявності суб`єктивного права за умов, що є певні особи, які перешкоджають у реалізації такого права.

Суди мають встановлювати, між ким існує спір, хто є спадкоємцем у порядку, передбаченому спадковим правом (норми ЦК України), який оспорював би право заявника на прийняття спадщини, оскільки існування спору про право повинно бути реальним, а не гіпотетичним (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 травня 2026 року у справі № 456/5520/24 (провадження № 61-14390св25)).

Справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника та заінтересованих осіб (частина третя статті 42, частина четверта статті 294 ЦПК України).

До заінтересованих осіб належать особи, які мають у справі юридичну заінтересованість. Коло заінтересованих осіб визначається взаємовідносинами із заявником у зв`язку з обставинами, які підлягають визнанню і які можуть вплинути на їх права та обов`язки. Участь у справі цих осіб обумовлюється тим, що із визнанням обставин заявник може реалізувати свої права у правовідносинах, у яких беруть участь також і заінтересовані особи. Такий інтерес заінтересованих осіб може суперечити інтересам заявника.

Разом з тим, суб`єктивні цивільні права таких осіб не можуть оспорюватися (припинятись, обмежуватись) внаслідок встановлення судом юридичного факту, який просить встановити заявник в порядку окремого провадження, оскільки таке оспорювання буде свідчити про наявність спору про право, незалежно від наявності чи відсутності заперечень таких осіб.

Справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов`язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців спору між ними. Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися до суду із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження.

Суди мають встановлювати, між ким існує спір, хто є спадкоємцем у порядку, передбаченому спадковим правом (норми ЦК України), який би оспорював право заявника на прийняття спадщини, оскільки існування спору про право повинно бути реальним, а не гіпотетичним (постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 07 вересня 2026 року у справі № 644/2440/24 (провадження № 61-5490сво25)).

Суд встановив, що після оголошення ОСОБА_3 померлим відкрилася спадщина.

Так, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини (стаття 1233 ЦК України).

Заінтересована особа ОСОБА_2 є рідним дядьком померлого та спадкоємцем за законом третьої черги (стаття 1263 ЦК України). Натомість Заявниця претендує на статус спадкоємиці четвертої черги (стаття 1264 ЦК України).

За загальним правилом спадкоємці 3-ї черги повністю усувають від спадкування спадкоємців 4-ї черги. Встановлення факту проживання однією сім`єю без шлюбу саме по собі не надає Заявниці права спадкувати одночасно з дядьком, якщо не заявлено позову про зміну черговості одержання права на спадкування (частина друга статті 1259 ЦК України).

Хоча Заявниця у судовому засіданні зазначила, що не претендує на частку в майні померлого ОСОБА_3 на підставі статті 74 СК України з огляду на його набуття до початку спільного проживання, між сторонами наявний спір щодо спадкових прав. За наявності спадкоємця третьої черги ОСОБА_2 , який прийняв спадщину (а також за наявності відомостей про існування іншої тітки спадкодавця як потенційного спадкоємця тієї ж третьої черги), Заявниця як спадкоємиця четвертої черги (стаття 1264 ЦК України) не може реалізувати спадкові права без судового вирішення питання щодо зміни черговості одержання права на спадкування на підставі частини другої статті 1259 ЦК України або без вирішення спору про право на спадщину з ОСОБА_2 , який категорично заперечує наявність шлюбних відносин та будь-які права Заявниці на спадкове майно.

Крім того, Заявниця у судовому засіданні прямо підтвердила, що претендує на отримання одноразової грошової допомоги та виплат як член сім`ї загиблого військовослужбовця ОСОБА_3 , що також було підставою звернення до суду.

Частиною п`ятою статті 17 Конституції України передбачено, що держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Стаття 46 Конституції України визначає, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до статті 41 Закону України від 25 березня 1992 року № 2232-XII "Про військовий обов`язок і військову службу" виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовців здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

29.03.2024 набрав чинності Закон №3515-ІХ, яким статтю 16-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" викладено в новій редакції.

Зокрема, частина четверта статті 16-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" у редакції, чинній на день загибелі ОСОБА_3 відносить до членів сімей загиблих, зокрема; жінку (чоловіка), з якою (з яким) загибла (померла) особа проживали однією сім`єю, але не перебували у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, за умови що цей факт встановлено рішенням.

Отже, Заявниця може мати право на призначення та отримання відповідних державних соціальних виплат виключно за умови встановлення судовим рішенням факту її проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу із загиблим військовослужбовцем.

Водночас Заявниця визначила мету встановлення факту до суду не лише для реалізації соціальних гарантій, а й безпосередньо для оформлення своїх спадкових прав після смерті ОСОБА_3 як спадкоємиці за законом, щодо яких між нею та спадкоємцем за законом третьої черги ОСОБА_2 виник дійсний спір про право на спадкове майно. Оскільки за наявності спадкоємця попередньої черги право на спадкування спадкоємцем наступної черги оспорюється та не може бути реалізоване в позасудовому порядку без зміни черговості спадкування або вирішення спору про спадщину, а заінтересована особа ОСОБА_2 та Міністерство оборони України заперечують проти встановлення вказаного факту, наявність спору про право виключає можливість розгляду цієї заяви в порядку окремого провадження.

Встановлення факту не повинно пов`язуватися з наступним вирішенням спору про право та (або) впливати на обсяг цивільних прав та обов`язків в інших правовідносинах третіх осіб. Інакше така заява не підлягає розгляду в порядку окремого провадження, а відповідний факт за наявності спору про право має бути встановлений у справі в порядку позовного провадження (постанова Верховного Суду від 08 листопада 2023 року у справі № 175/1578/23 (провадження № 61-12594св23)).

Суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду (частина четверта статті 315 ЦПК України).

Якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах (частина шоста статті 294 ЦПК України).

Отже, враховуючи те, що ОСОБА_2 заперечує проти встановлення відповідного факту, оспорює факт проживання Заявниці із загиблим військовослужбовцем однією сім`єю без реєстрації шлюбу, претендує на спадкове майно після померлого ОСОБА_3 та заявив про наявність матеріально-правового спору щодо спадщини, за висновком Суду між учасниками справи наявний реальний матеріально-правовий спір.

З огляду на наявність спору про право, заявлені вимоги не підлягають розгляду за правилами окремого провадження.

Суд дійшов висновку про залишення заяви ОСОБА_1 без розгляду на підставі частини шостої статті 294 та частини четвертої статті 315 ЦПК України.

Залишення заяви без розгляду не позбавляє Заявницю права на звернення до суду з відповідним позовом на загальних підставах.

Керуючись частиною шостою статті 294, частиною четвертою статті 315, статтями 257, 260 ЦПК України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання представниці Заінтересованої особи ОСОБА_2 - адвоката Лісовської Олени Володимирівни - задовольнити.

Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу залишити без розгляду.

Роз`яснити Заявниці право на вирішення спору в судовому порядку на загальних підставах шляхом подання позову за правилами позовного провадження.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Повний текст ухвали складено та підписано 10.11.2026.

Суддя Інна КОВАЛЕНКО