Ухвала № 141376874 у справі № 216/7581/19 від 09.11.2026

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/12853/26 Справа № 216/7581/19 Суддя у 1-й інстанції - Гайтко Л.А. Суддя у 2-й інстанції - Бондар Я. М.

УХВАЛА

про повернення апеляційної скарги

09 листопада 2026 року м. Кривий Ріг

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого Бондар Я.М.

Суддів Акуленка В.В., Остапенко В.О.,

вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , на ухвалу Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 27 жовтня 2026 року у справі № 216/7581/19 у справі за позовною заявою Комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа» до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послугу централізованого опалення,

ВСТАНОВИВ

Ухвалою Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 27 жовтня 2026 року відмовлено у задоволенні заяви відповідача ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_2 про відвід судді Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Цимбалістенко О.В.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись до суду з апеляційною скаргою на вказану ухвалу.

Відповідно до положень ч.2 ст.352 ЦПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 353 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 353 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.

Однією з основних гарантій права сторони на судовий захист є право оскарження судових рішень (стаття 129 Конституції України). Реалізація цього права здійснюється, зокрема, шляхом оскарження судових рішень у судах апеляційної та касаційної інстанцій.

Доступ до суду як елемент права на справедливий судовий розгляд не є абсолютним і може підлягати певним обмеженням у випадку, коли такий доступ особи до суду обмежується законом і не суперечить пункту першому статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету за умови забезпечення розумної пропорційності між використаними засобами і метою, яка має бути досягнута.

Складовою правової визначеності є передбачуваність застосування норм процесуального законодавства. Європейський суд з прав людини зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року).

Частиною 1 статті 353 ЦПК України встановлений вичерпний перелік ухвал, на які можуть бути подані апеляційні скарги окремо від рішення суду.

Зі змісту вказаної статті не вбачається, що ухвали суду першої інстанції, якими відмовлено задоволені заяви про відвід судді можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду.

Частиною 5 статті 357 ЦПК України передбачено перелік підстав, за якими апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції.

Зокрема, пунктом 4 частини 5 статті 357 ЦПК України передбачено, що апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції також, якщо скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Відповідно до частини 4 статті 10 ЦПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Обмеження права на апеляційне оскарження окремо від рішення суду щодо суті спору ухвал, не вказаних у частині 1 статті 353 ЦПК України, є передбачуваним, оскільки чітко регламентоване процесуальним законом. Звертаючись з апеляційною скаргою на ухвалу суду, що за законом не може бути окремо оскаржена в апеляційному порядку, учасник справи може спрогнозувати юридичні наслідки такого оскарження, визначені у пункті 4 частини 5 статті 357 ЦПК України.

Згідно з частиною 2 статті 352 ЦПК України ухвала суду першої інстанції оскаржується в апеляційному порядку окремо від рішення суду у випадках, передбачених статтею 353 цього Кодексу.

Отже, перелік ухвал, які підлягають апеляційному оскарженню окремо від рішення суду, наведений у статті 353 ЦПК України є вичерпним.

Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду (частина 2 статті 353 ЦПК України).

Оскільки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 оскаржють ухвалу суду першої інстанції, якою відмовлено задоволені заяви про відвід судді Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Цимбалістенко О.В., колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу на ухвалу Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 27 жовтня 2026 року у справі № 216/7581/19 повернути заявнику.

Керуючись п.4 ч.5 ст.357 ЦПК України, Дніпровський апеляційний суд,

УХВАЛИВ

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , на ухвалу Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 27 жовтня 2026 року у справі № 216/7581/19 у справі за позовною заявою Комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа» до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послугу централізованого опалення - повернути особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в касаційному поряду до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:

Судді: