Постанова № 141376997 у справі № 545/4780/25 від 04.11.2026

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 545/4780/25 Номер провадження 22-ц/814/3992/26 Головуючий у 1-й інстанції Фоміна Ю. В. Доповідач ап. інст. Карпушин Г. Л.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2026 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Полтавського апеляційного суду в складі: головуючого (судді-доповідача): Карпушина Г.Л., суддів: Бутенко С.Б., Обідіної О.І., при секретарі судового засідання Буйновій О.П., -

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Гнип Володимира Володимировича, який діє в інтересах Акціонерного товариства "ОТП Банк" на рішення Подільського районного суду м. Полтави від 12 червня 2026 року у справі за позовом Акціонерного товариства «ОТП Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В :

У жовтні 2025 року АТ «ОТП Банк» звернулось до суду із вказаним позовом, в якому просило стягнути з ОСОБА_1 суму заборгованості за кредитними договорами у розмірі 51782,47 грн.

В обґрунтування позовних вимог вказувало, що 06.09.2020 між АТ «ОТП БАНК» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № [номер приховано]_CARD.

Згідно наданого договору кредитодавець зобов`язувався надати кредит у розмірі та на умовах, встановлених цим договором, а позичальник зобов`язувався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановленим договором.

У зв`язку із не виконанням своїх зобов`язань, станом на 26.09.2025 року заборгованість позичальника за кредитним договором № [номер приховано]_CARD, становить 51 782,47 грн, яка складається з: 36335,91 грн - непростроченого тіла кредиту; 2151,91 грн - сума непрострочених відсотків; 8452,09 грн - прострочене тіло кредиту; 4842,56 грн - прострочені відсотки по договору, 0- пеня.

Також вказувало, що 01.09.2018 року між відповідачем ОСОБА_1 та АТ «ОТП Банк» укладено кредитний договір № [номер приховано]_CARD. Позивачем зазначалось про те, що умови за даним кредитним договором не виконані, в зв`язку з чим, станом на 26.09.2025 року заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № [номер приховано]_CARD, становить 106 870,43 грн, яка складається з : 74 346,43 грн - непрострочене тіло кредиту; 2 151,91 грн - сума непрострочених відсотків; 19 229, 57 грн - прострочене тіло кредиту; 8 769,87 грн - прострочені відсотки по договору ; 0 - пеня.

В зв`язку з чим, позивач просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № [номер приховано]_CARD та кредитним договором № [номер приховано]_CARD загалом в розмірі 158652,90 грн, та понесені судові витрати.

Рішенням Подільського районного суду м. Полтави від 12 червня 2026 року у задоволенні позову Акціонерного товариства «ОТП БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовлено.

Судові витрати, понесені позивачем у вигляді судового збору, залишено за позивачем АТ «ОТП Банк».

В апеляційній скарзі позивач АТ «ОТП Банк», посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати та постановити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що, підписавши кредитні договори, відповідач зобов`язалася виконати умови договорів та повернути кошти. Вказана банком заборгованість підтверджена належними доказами, а тому районний суд дійшов передчасного висновку про відмову в задоволенні позову.

Судове засідання в суді апеляційної інстанції проводилося в порядку спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи. На момент розгляду справи сторони та інші особи по справі будучи належним чином та завчасно повідомленими про час та місце слухання справи в судове засідання не з`явилися.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступних підстав.

Частиною 1 ст. 367 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно п.2 ч.1 ст. 374 ЦПК України, за результатами розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Згідно із ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Із матеріалів справи вбачається, що між АТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № [номер приховано] від 01.09.2018 року, за умовами якого банк надає позичальнику кредит, а позичальник отримує його на наступних умовах: загальний розмір кредиту 24 796,00 грн, дата остаточного повернення кредиту - 01 вересня 2020 року.

На дату укладення заяви - анкети розмір процентної ставки становить 0,01% річних. Всі інші умови кредитування (зобов`язання по кредитній лінії) визначено у інформаційному листку.

Районним судом встановлено, що позивачем заявлено вимоги до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № [номер приховано]_CARD на суму 106870,43 грн, яка складається з: непрострочене тіло кредиту - 74346,43 грн; сума непрострочених відсотків - 2151,91 грн; прострочене тіло кредиту - 19 229,57 грн, прострочені відсотки по договору - 8769,87 грн. При цьому, позивачем не надано обґрунтувань складових заборгованості, як письмових доказів, на підтвердження заявлених вимог.

Також районним судом встановлено, що між АТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № [номер приховано] від 06.09.2020 року, за умовами якого банк надає позичальнику кредит, а позичальник отримує його на наступних умовах: загальний розмір кредиту 42940 грн, дата остаточного повернення кредиту - 06 серпня 2022 року.

Згідно умов договору вбачається, що він складається з двох частин, за умовами яких передбачено, п.1 Надання кредиту, де банк надає позичальнику кредит, а позичальник отримує його на наступних умовах: загальна сума кредиту 42450,00 грн на придбання товару у продавця 1 та на сплату додаткових банку, а саме: послуга : «СМС - довідка- 490 грн, дата остаточного повернення кредиту - 06 серпня 2022 року (п.1.1) .

Пунктом 1.2 договору визначено, що протягом дії кредитного договору для розрахунку процентів за користування кредитом використовується фіксована процентна ставка у розмірі 0,01 % річних. Всі інші умови кредитування (зобов`язання по кредитній лінії) визначено у інформаційному листку.

Розмір заборгованості становить на 26.09.2025 року у сумі 51782,47 грн.

Згідно розділу 2 Заява - анкета про надання банківських послуг АТ «ОТП -Банк» № [номер приховано]_ CARD від 06.09.20220 року, вбачається, що відповідачем ОСОБА_1 висловлено бажання на відкриття їй карткового рахунку у гривні України ( НОМЕР_1 ) та видачу їй електронного платіжного засобу, вид картки MC GOLD. При цьому, тарифний пакет умовами анкети - заяви не визначений.

14.07.2025 року АТ «ОТП Банк» направило вимоги ОСОБА_1 про погашення заборгованості за кредитним договором № [номер приховано]_CARD від 01.09.2018 року на загальну су у 106870,43 грн. та за кредитним договором № [номер приховано]_СARD на загальну суму 51782,47 грн.

Відмовляючи в задоволенні позову районний суд виходив з того, що позивачем не надано доказів надання та використання кредитних коштів за вказаними договорами, а тому вимоги банку є безпідставними.

Проте, колегія суддів не може погодитись з таким висновком районного суду з огляду на наступне.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, установлених ст. 11 цього Кодексу, зокрема: договорів та інших правочинів (ч. 2 ст. 509 ЦК України).

Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Відповідно до положень ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Стаття 81 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з ч.1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Факт підписання кредитних договорів який є предметом розгляду в суді апеляційної інстанції, підтверджений належними доказами, а саме підписами відповідача. В матеріалах справи відсутні докази того, що укладені між сторонами договори оспорювався або визнавався судом недійсним.

Із матеріалів справи вбачається, що сторонами було погоджено розмір відсотків за користування кредитними коштами у розмір 0,01% річних. Всі інші умови і порядок кредитування за вказаними договорами, про які вказує позивач, не беруться судом до уваги, оскільки вказані Умови і Правила не підписані відповідачем, а тому є не узгодженими, тобто такими що не підлягають застосуванню.

Отже відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді сплату процентів за користування кредитними коштами, у розмірі, в якому було нараховано заборгованість, можливість їх списання, а також відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов`язань і комісію.

Слід також зазначити, що у паспортах споживчих кредитів, наданих позивачем, як доказу, умови договору про споживчий кредит можуть відрізнятися від інформації, наведеної в цьому паспорті споживчого кредиту та будуть залежати від проведеної кредитодавцем оцінки кредитоспроможності споживача з урахуванням, зокрема, наданої ним інформації про майновий та сімейний стан, розмір доходів тощо.

Таким чином, зазначені паспорти споживчого кредиту містять узагальнену інформацію про умови кредитування та орієнтовану загальну вартість кредиту та передує укладенню кредитного договору з позичальником, оскільки передбачає проведення оцінки кредитодавцем кредитоспроможності споживача.

Тому, дані паспорти кредиту не можуть слугувати доказом погодження між сторонами умов надання кредиту.

Із наданих звітів-рахунків по кредитним договором вбачається, що відповідачем було погашено заборгованість, а саме за кредитним договором № [номер приховано]_CARD від 01.09.2018 року на загальну суму 158472,65 грн. та за кредитним договором № [номер приховано]_СARD від 06.09.2020 року на загальну суму 63212 грн.

Враховуючи те, що відповідачем було внесено грошові кошти на погашення заборгованості по кредитам у більшому розмірі, від розміру відповідно до обумовлених сторонами розмірів наданих кредитів та процентів та їх користування, позов АТ «ОТП Банк» є безпідставним, оскільки заборгованість відповідачем погашено.

За вказаних обставин рішення районного суду підлягає зміні з вищевикладених підстав.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 382-384 ЦПК України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Гнип Володимира Володимировича, який діє в інтересах Акціонерного товариства "ОТП Банк" "- задовольнити частково.

Рішення Подільського районного суду м. Полтави від 12 червня 2026 року - змінити, виклавши його мотивувальну частину в редакції цієї постанови.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня її проголошення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 04 листопада 2026 року.

Головуючий суддя : ___________________________ Г.Л. Карпушин

Судді: ___________________ С.Б. Бутенко__________________ О.І. Обідіна