Постанова № 141377056 у справі № 552/297/26 від 30.10.2026

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 552/297/26 Номер провадження 22-ц/814/2305/26 Головуючий у 1-й інстанції Яковенко Н.Л. Доповідач ап. інст. Чумак О. В.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2026 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Чумак О.В.

суддів Дряниці Ю.В., Панченка О.О.,

розглянула у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського районного суду м. Полтави від 28 січня 2026 року по справі за заявою ОСОБА_1 про скасування судового наказу Київського районного суду м. Полтави від 20.01.2026 року в справі № 552/297/26 за заявою Товариства з обмеженою відповідальність «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за спожитий природній газ з ОСОБА_1

встановив

У січні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальність «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» звернулось до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за спожитий природній газ з ОСОБА_1 .

Наказом Київського районного суду м. Полтави від 20.01.2026 стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальність «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» заборгованість за спожитий природній газ за адресою: АДРЕСА_1 , за період з 01.01.2023 по 30.11.2025 року в розмірі 22145 грн 26 коп.

Також стягнуто судові витрати в розмірі 332 грн 30 коп.

27.01.2026 року ОСОБА_1 подана заява про скасування вказаного судового наказу.

Ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 28.01.2026 року заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу повернуто без розгляду, оскільки заявницею у порушення вимог п. 1 ч. 5 ст. 170 ЦПК України не додано до заяви документ, що підтверджує сплату судового збору, що на день подачі заяви до суду становить 166,40 грн.

Не погодившись з ухвалою місцевого суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на її незаконність, необґрунтованість, порушенням норм матеріального та процесуального права, що перешкоджають подальшому провадженню у справі, просила її скасувати та передати матеріали до суду першої інстанції для вирішення питання про прийняття заяви та скасування судового наказу.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначила, що встановлений місцевим судом недолік при подачі заяви про перегляд судового наказу міг бути нею усунутий, а повернення їй заяви є порушенням її права на доступ до суду.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Згідно з частиною другою статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Частиною тринадцятою статті 7 ЦПК України встановлено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Згідно зі статтею 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду та матеріали справи в межах апеляційного оскарження, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Критерії оцінки правомірності оскаржуваного судового рішення визначені в статті 263 ЦПК України, відповідно до яких судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Ухвала суду першої інстанції відповідає вищевказаним вимогам закону.

Повертаючи заяву про скасування судового наказу без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що заява подана без додержання вимог пункту 1 частини п`ятої статті 170 ЦПК України, оскільки заявниця ОСОБА_1 не надала документу про сплату судового збору в установленому порядку та розмірі.

Такі висновки суду першої інстанції відповідають вимогам закону та фактичним обставинам справи.

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації.

Згідно з частинами другою та третьою статті 19 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: наказного провадження; позовного провадження (загального або спрощеного); окремого провадження. Наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.

Порядок розгляду справ у порядку наказаного провадження регламентовано в Розділі ІІ «Наказне провадження» ЦПК України.

Відповідно до вимог статті 170 ЦПК України, боржник має право протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 161 цього Кодексу. Заява про скасування судового наказу може також бути подана органами та особами, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. Заява про скасування судового наказу подається в суд у письмовій формі.

Згідно з частиною третьою статті 170 ЦПК України заява про скасування судового наказу має містити: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника (для фізичних осіб - громадян України), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) представника боржника, якщо заява подається представником, його місце проживання або місцезнаходження; 4) наказ, що оспорюється; 5) зазначення про повну або часткову необґрунтованість вимог стягувача.

До заяви про скасування судового наказу додається, зокрема, документ, що підтверджує сплату судового збору (пункт 1 частини п`ятої статті 170 ЦПК України).

За правилами частини шостої статті 170 ЦПК України у разі подання неналежно оформленої заяви про скасування судового наказу суддя, не пізніше двох днів з дня її надходження до суду, постановляє ухвалу про її повернення без розгляду.

Отже, за правилами норм статті 170 ЦПК України, не додання до заяви про скасування судового наказу документу, що підтверджує сплату судового збору, є підставою для повернення заяви без розгляду.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верхового Суду від 18 вересня 2023 року в справі №683/1659/22 зазначено, що статті 170-171 ЦПК України, якими урегульована процедура подання та розгляду заяви про скасування судового наказу, не передбачено залишення заяви про скасування судового наказу без руху для усунення її недоліків.

Матеріалами справи підтверджується та судом встановлено, що 20.01.2026 року наказом Київського районного суду м. Полтави стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальність «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» заборгованість за спожитий природній газ за адресою: АДРЕСА_1 , за період з 01.01.2023 по 30.11.2025 року в розмірі 22145 грн 26 коп. Також стягнуто судові витрати в розмірі 332 грн 30 коп.

27.01.2026 року до Київського районного суду м. Полтави надійшла заява ОСОБА_1 про скасування судового наказу (а.с. 39-42), а також 28.01.2026 - додаткові пояснення (а.с. 44-46).

Колегія суддів погоджується з тим, що подана ОСОБА_1 заява про скасування судового наказу не відповідає вимогам пункту 1 частини п`ятої статті 170 ЦПК України, оскільки до заяви про скасування судового наказу не доданий документ, що підтверджує сплату судового збору, або документи, які підтверджують підстави звільнення заявника від сплати судового збору відповідно до закону.

Тому висновок суду першої інстанції про повернення без розгляду, поданої заяви, відповідає вимогам закону та фактичним обставинам справи.

Також колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що повернення без розгляду заяви про скасування судового наказу не є порушенням права на справедливий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду, оскільки не позбавляло права боржника на повторне звернення до суду із заявою, яка оформлена відповідно до вимог статті 170 ЦПК України.

Посилання ОСОБА_1 , що судовий збір у визначеному законом розмірі був сплачений нею на час подачі апеляційної скарги, не може бути прийняте до уваги, оскільки вказана дія вчиняється на час звернення до суду із заявою про скасування судового наказу, а залишення без руху судом першої інстанції поданої заяви ст. 170-171 ЦПК України не передбачено.

Оскільки суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а доводи скарги не знайшли свого підтвердження у матеріалах справи, то відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України, статті 141 ЦПК України суд розподіляє судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Оскільки апеляційний суд дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, тому підстав для розподілу судових витрат немає.

Керуючись ст. 374, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, суд апеляційної інстанції,

постановив

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Київського районного суду м. Полтави від 28 січня 2026 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий О.В. Чумак

Судді Ю.В. Дряниця

О.О. Панченко