Постанова № 141377115 у справі № 320/22168/25 від 10.11.2026

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 320/22168/25 суддя першої інстанції: Кочанова П.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі: судді-доповідача Воловика С.В., суддів Оксененка О.М., Осіпової О.О., розглянувши у письмовому провадженні в приміщенні суду в місті Києві апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2026 року у справі № 320/22168/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі - апелянт, відповідач, ГУ ПФУ в м. Києві), у якій просив суд:

- визнати протиправними дії ГУ ПФУ в м. Києві щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні перерахунку та виплати пенсії з 01.04.2019 на підставі довідки Фінансово-економічного управління Служби безпеки України від 23.01.2025 № 21/3-9/878-76, виданої станом на 05.03.2019, відповідно до вимог статей 43, 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб»;

- зобов`язати ГУ ПФУ в м. Києві з 01.04.2019 перерахувати та виплачувати ОСОБА_1 пенсію на підставі зазначеної довідки та здійснити виплату різниці між максимально нарахованим та фактично виплаченим розміром пенсії з 01.04.2019 по день проведення перерахунку.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2026 року позовну заяву задоволено частково, визнано протиправною бездіяльність ГУ ПФУ в м. Києві щодо нездійснення перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 з 01 квітня 2019 року на підставі довідки Фінансово-економічного управління Служби безпеки України від 23 січня 2025 року № 21/3-9/878-76 та зобов`язано відповідача здійснити позивачу перерахунок і виплату пенсії з 01 квітня 2019 року на підставі цієї довідки з урахуванням проведених раніше виплат.

В іншій частині позовних вимог відмовлено, стягнуто на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір у розмірі 1090,08 грн.

Підставою для часткового задоволення позову суд першої інстанції визначив те, що з 05 березня 2019 року, тобто з дня набрання законної сили судовим рішенням у справі № 826/3858/18, у осіб, пенсії яким призначено відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», виникло право на перерахунок пенсії з урахуванням, зокрема, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення.

Суд зазначив, що з отриманням довідки про розмір грошового забезпечення позивача станом на 05 березня 2019 року у відповідача виник обов`язок провести перерахунок пенсії з 01 квітня 2019 року, оскільки повноважень самостійно визначати складові та розмір грошового забезпечення пенсійний орган не має.

Відмовляючи у задоволенні решти позовних вимог, суд виходив з того, що вимоги про зобов`язання виплачувати пенсію в майбутньому та про виплату різниці до проведення перерахунку стосуються прав, порушення яких на час розгляду справи не відбулося.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням, ГУ ПФУ в м. Києві звернулося з апеляційною скаргою, у якій вказує на порушення судом першої інстанції норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, у зв`язку з чим просить апеляційний суд скасувати рішення Київського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2026 року та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, відповідач зазначає про те, що відповідно до частини четвертої статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» пенсії перераховуються на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

На думку ГУ ПФУ в м. Києві, після визнання протиправними та нечинними пунктів 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 нормативно-правових актів щодо умов, порядку та розмірів нового перерахунку пенсій не приймалося, а тому провести такий перерахунок неможливо.

Крім того, апелянт зауважив на тому, що врахування під час перерахунку пенсії інших видів грошового забезпечення, ніж посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та надбавка за вислугу років, не передбачено, а права самостійно визначати складові грошового забезпечення пенсійний орган не має.

Відповідач також посилається на Рішення Конституційного Суду України від 13 травня 2015 року № 4-рп/2015, вважаючи, що перелік щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, з урахуванням яких перераховуються пенсії, визначається виключно законами України.

Окрім того, ГУ ПФУ в м. Києві стверджує, що довідок про розмір грошового забезпечення, які надають позивачу право на перерахунок пенсії з урахуванням надбавок, до нього не надходило, та посилається на правові позиції, викладені в рішеннях Верховного Суду від 13 березня 2019 року у зразковій справі № 240/6263/18 і від 16 грудня 2024 року у зразковій справі № 400/6254/24, а також у постановах інших апеляційних адміністративних судів.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.05.2026 відкрито апеляційне провадження, встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, витребувано справу з Київського окружного адміністративного суду.

Позивач правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався, що відповідно до частини четвертої статті 304 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.09.2026 апеляційну скаргу ГУ ПФУ в м. Києві призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини та об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення апеляційної скарги, в їх сукупності, колегія суддів встановила таке.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в м. Києві та отримує пенсію, призначену відповідно до Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-XII).

Фінансово-економічне управління Служби безпеки України склало та направило відповідачу довідку від 23 січня 2025 року № 21/3-9/878-76 про розмір грошового забезпечення позивача за нормами, чинними на 05 березня 2019 року, за відповідною (аналогічною) посадою командира групи 2 сектору 3 відділу 2 Управління ДОД СБ України.

Згідно з указаною довідкою грошове забезпечення позивача становить 19 264,04 грн, у тому числі: посадовий оклад - 7050,00 грн, оклад за військовим званням (майор) - 1340,00 грн, надбавка за вислугу років (40 %) - 3356,00 грн, надбавка за особливості проходження служби (49 %) - 5755,54 грн, надбавка за службу в умовах режимних обмежень (15 %) - 1057,50 грн, премія (10 %) - 705,00 грн.

У лютому 2025 року позивач через представника звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії на підставі зазначеної довідки.

Листом від 18 лютого 2025 року № 7677-7009/Я-02/8-2600/25 ГУ ПФУ в м. Києві за результатами розгляду цього звернення повідомило про відсутність підстав для проведення перерахунку пенсії позивача згідно з оновленою довідкою про розмір грошового забезпечення.

Вважаючи таку відмову протиправною, ОСОБА_1 звернувся до суду і, за результатами розгляду справи, позов було задоволено частково.

Перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального права й дотримання норм процесуального права, повноту встановлення фактичних обставин справи та їх правову оцінку в межах доводів та вимог апеляційної скарги, а також з урахуванням частини другої статті 308 КАС України, колегія суддів зазначає, що відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Частиною другою статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення осіб, які перебували на військовій службі, визначає Закон № 2262-XII, яким держава гарантує гідне пенсійне забезпечення таких осіб, зокрема шляхом перерахунку призначених пенсій у зв`язку зі збільшенням рівня грошового забезпечення.

Відповідно до статті 43 Закону № 2262-XII пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з частиною четвертою статті 63 Закону № 2262-XII (у редакції Закону України від 06 грудня 2016 року № 1774-VIII, чинній на час виникнення спірних правовідносин) усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

Частиною другою статті 51 Закону № 2262-XII передбачено, що перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії.

Водночас за частиною третьою статті 51 Закону № 2262-XII перерахунок пенсій у зв`язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.

Згідно з частиною другою статті 9 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011-XII) до складу грошового забезпечення входять посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія) та одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова № 704), яка набрала чинності 01 березня 2018 року, установлено аналогічну структуру грошового забезпечення.

Цією постановою (у редакції, чинній станом на 05 березня 2019 року) передбачено, зокрема, надбавку за особливості проходження служби в розмірі до 100 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років (абзац четвертий підпункту 1 пункту 5), надбавку за службу в умовах режимних обмежень (підпункт 6 пункту 6), а також преміювання в межах фонду преміювання, утвореного в розмірі не менш як 10 відсотків посадових окладів (підпункт 2 пункту 5).

Механізм перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-XII, визначено Порядком проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 (далі - Порядок № 45).

Відповідно до пункту 3 Порядку № 45 на підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України. Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені зі служби, якщо інше не передбачено цим Порядком.

Пунктом 4 Порядку № 45 визначено, що перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону № 2262-XII.

За пунктом 9 Порядку № 45 Пенсійний фонд України та його головні управління мають право перевіряти правильність складення довідок.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі - Постанова № 103) було передбачено перерахунок пенсій з урахуванням лише посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, визначених станом на 01 березня 2018 року, а також внесено зміни до пункту 5 і додатка 2 Порядку № 45, якими з форми довідки виключено щомісячні додаткові види грошового забезпечення та премії.

Водночас рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2018 року у справі № 826/3858/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2019 року, визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 Постанови № 103 та зміни до пункту 5 і додатка 2 Порядку № 45. Це рішення набрало законної сили 05 березня 2019 року.

Правові наслідки цього рішення для перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-XII, визначено Верховним Судом у рішенні від 17 грудня 2019 року у зразковій справі № 160/8324/19, яке залишено без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 24 червня 2020 року.

Велика Палата Верховного Суду, зокрема, виснувала, що з дня набрання законної сили рішенням у справі № 826/3858/18 діє редакція додатка 2 до Порядку № 45, яка діяла до змін, внесених Постановою № 103, при цьому порядок дій уповноважених органів та органів Пенсійного фонду України щодо перерахунку пенсій не змінився.

Відтак з 05 березня 2019 року виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом № 2262-XII, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення, розрахованих згідно з Постановою № 704 відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону № 2262-XII та статті 9 Закону № 2011-XII.

Разом з тим Велика Палата Верховного Суду наголосила, що до моменту отримання належної довідки в пенсійного органу не виникає обов`язку з перерахунку пенсії, а сам перерахунок здійснюється на момент виникнення права на нього у строки, визначені частинами другою і третьою статті 51 Закону № 2262-XII.

Крім того, у постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 240/6263/18 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що органи Пенсійного фонду України мають право перевіряти правильність складення довідок, однак права самостійно визначати розміри складових грошового забезпечення, що впливають на обчислення розміру пенсії при її перерахунку, не мають.

Згідно з частиною п`ятою статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду, на виконання наведеного правового регулювання уповноважений орган Служби безпеки України склав довідку про розмір грошового забезпечення позивача станом на 05 березня 2019 року із зазначенням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії і направив її відповідачу.

Зазначені в довідці складові грошового забезпечення відповідають видам грошового забезпечення, визначеним статтею 43 Закону № 2262-XII, статтею 9 Закону № 2011-XII та Постановою № 704.

Так, надбавку за особливості проходження служби (49 %) визначено від суми посадового окладу, окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років (11 746,00 грн), що відповідає абзацу четвертому підпункту 1 пункту 5 Постанови № 704 і не перевищує встановленого нею граничного розміру, а премію визначено в розмірі 10 % посадового окладу.

Отже, з надходженням до відповідача довідки, складеної уповноваженим органом за нормами, чинними на 05 березня 2019 року, у ГУ ПФУ в м. Києві виник обов`язок провести перерахунок пенсії позивача з 01 квітня 2019 року, тобто з першого числа місяця, що настав за місяцем, у якому виникли обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії.

При цьому відповідач, маючи право перевірити правильність складення довідки, жодних недоліків щодо її форми чи змісту не встановив і на них не посилався ні у листі від 18 лютого 2025 року, ні в апеляційній скарзі, а відмову в перерахунку обґрунтував виключно відсутністю, на його думку, правових підстав для перерахунку.

Водночас, як зазначено вище, такі підстави виникли з 05 березня 2019 року, а самостійно визначати складові та розмір грошового забезпечення, змінюючи тим самим зміст виданої уповноваженим органом довідки, пенсійний орган не наділений.

Оскільки перерахунок пенсії позивача з 01 квітня 2019 року своєчасно не проведено не з його вини, а у зв`язку з несвоєчасною видачею уповноваженим органом довідки та непроведенням перерахунку органом Пенсійного фонду України, такий перерахунок відповідно до частини третьої статті 51 Закону № 2262-XII та пункту 4 Порядку № 45 провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.

Подібний підхід застосовано Верховним Судом у постанові від 11 серпня 2023 року у справі № 380/103/22, в якій пенсійний орган зобов`язано здійснити перерахунок та виплату пенсії відповідно до виданої після 05 березня 2019 року довідки про розмір грошового забезпечення з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення та раніше виплачених сум.

Надаючи оцінку доводам апелянта, колегія суддів зазначає, що аргумент про неможливість перерахунку через неприйняття Кабінетом Міністрів України нового нормативно-правового акта щодо умов, порядку та розмірів перерахунку був предметом оцінки Великої Палати Верховного Суду у справі № 160/8324/19 та відхилений, оскільки відповідна процедура встановлена Порядком № 45.

Посилання відповідача на Постанову № 103 як на акт, що обмежує склад грошового забезпечення для перерахунку пенсії, є безпідставним, оскільки з 05 березня 2019 року відповідні її положення є нечинними і до спірних правовідносин, які стосуються перерахунку пенсії з 01 квітня 2019 року, застосуванню не підлягають.

Не спростовує висновків суду першої інстанції і посилання апелянта на Рішення Конституційного Суду України від 13 травня 2015 року № 4-рп/2015, в якому Конституційний Суд України вказав на єдиний підхід законодавця до визначення видів грошового забезпечення, які враховуються як при призначенні пенсій (стаття 43 Закону № 2262-XII), так і при перерахунку раніше призначених пенсій (стаття 63 цього Закону).

Адже саме законом - статтею 43 Закону № 2262-XII та статтею 9 Закону № 2011-XII - щомісячні додаткові види грошового забезпечення та премію віднесено до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, тоді як Постановою № 704 визначено їх конкретні розміри та умови виплати, тому наведене Рішення Конституційного Суду України узгоджується з висновком про врахування цих складових під час перерахунку пенсії позивача.

Правова позиція, викладена в рішенні Верховного Суду від 13 березня 2019 року у зразковій справі № 240/6263/18, залишеному без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року, стосується перерахунку пенсій з 01 січня 2018 року, тобто в період дії пунктів 1, 2 Постанови № 103, а тому до правовідносин щодо перерахунку пенсії з 01 квітня 2019 року не застосовується.

Предметом спору у зразковій справі № 400/6254/24 була правомірність припинення виплати доплати до пенсії в розмірі 2000,00 грн та індексації за 2022, 2023 роки після перерахунку пенсії з урахуванням прожиткового мінімуму, тому правовідносини в зазначеній справі та у цій справі не є подібними.

Посилання апелянта на постанови інших апеляційних адміністративних судів колегія суддів не враховує, оскільки частина п`ята статті 242 КАС України зобов`язує суд враховувати висновки щодо застосування норм права, викладені саме в постановах Верховного Суду.

Твердження відповідача про ненадходження до нього довідок, які надають позивачу право на перерахунок пенсії з урахуванням надбавок, спростовуються матеріалами справи, зокрема змістом листа ГУ ПФУ в м. Києві від 18 лютого 2025 року, в якому відповідач за результатами розгляду звернення щодо перерахунку пенсії за оновленою довідкою повідомив про відсутність підстав для такого перерахунку, а не про відсутність самої довідки.

Перевіряючи рішення суду першої інстанції в межах, визначених частиною другою статті 308 КАС України, колегія суддів також зазначає, що позивач звернувся до суду в межах шестимісячного строку, встановленого частиною другою статті 122 КАС України, оскільки про порушення свого права дізнався з листа відповідача від 18 лютого 2025 року, а провадження у справі відкрито 08 травня 2025 року.

При цьому до надходження довідки від 23 січня 2025 року обов`язку з перерахунку пенсії у відповідача не виникло, а період, за який провадиться перерахунок, визначається нормою матеріального права - частиною третьою статті 51 Закону № 2262-XII, а не строком звернення до суду.

Визнання судом першої інстанції протиправною бездіяльності відповідача щодо нездійснення перерахунку пенсії замість визнання протиправними дій щодо відмови в такому перерахунку відповідає суті порушення, яке полягає у невиконанні пенсійним органом прямо встановленого законом обов`язку, та здійснено в межах повноважень, наданих суду частиною другою статті 9 КАС України.

Обраний судом спосіб захисту у вигляді зобов`язання відповідача здійснити перерахунок і виплату пенсії з урахуванням проведених раніше виплат є ефективним, забезпечує реальне поновлення порушеного права позивача та виключає повторну виплату вже отриманих сум, а тому відповідно до частини другої статті 317 КАС України не може бути підставою для скасування чи зміни судового рішення.

Рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог позивачем не оскаржується, і підстав для виходу за межі доводів апеляційної скарги в цій частині колегія суддів не вбачає.

Відповідно до частин першої - третьої статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з частиною першою статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, всебічно і повно дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку, правильно застосував норми матеріального права та дотримався норм процесуального права при ухваленні оскаржуваного рішення, що свідчить про необґрунтованість апеляційної скарги та відсутність підстав для її задоволення.

Керуючись статтями 242, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2026 року у справі № 320/22168/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2026 року у справі № 320/22168/25 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення відповідно до статей 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя-доповідач С.В. Воловик

Судді О.М. Оксененко

О.О. Осіпова