Ухвала № 141377119 у справі № 826/5032/16 від 10.11.2026

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 826/5032/16

УХВАЛА

10 листопада 2026 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі судді-доповідача Грибан І.О. та суддів: Ключковича В.Ю., Кузьмишиної О.М., перевіривши матеріали апеляційної скарги Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 02 березня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И Л А :

Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 02 березня 2026 року позов задоволено.

Не погоджуючись з ухваленим судовим рішенням, відповідач подав до суду апеляційну скаргу в якій просить скасувати оскаржуване судове рішення у повному обсязі.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2026 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 02 березня 2026 року.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 25 серпня 2026 року ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2026 року скасовано, а справу № 826/5032/16 направлено до Шостого апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду.

Верховний Суд установив, що заяву про поновлення строку надіслано до суду в межах установленого строку, а її пізніша реєстрація судом не є підставою для висновку про невиконання апелянтом вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху. При цьому Верховний Суд зазначив, що подана заява підлягає розгляду судом апеляційної інстанції.

Отже, колегія суддів виходить зі своєчасності подання заяви про поновлення строку та надає оцінку наведеним у ній причинам пропуску строку на апеляційне оскарження.

Так, обґрунтовуючи заяву, апелянт посилається на запровадження воєнного стану та зазначає, що штатна чисельність працівників відділу супроводження судових спорів за матеріалами позапланових перевірок становить 15 осіб, за період з грудня 2025 року до лютого 2026 року звільнилися 10 працівників, а працівниками підрозділу забезпечується представництво інтересів органу ДПС у значній кількості судових справ.

На думку скаржника, сукупність указаних обставин унеможливила своєчасне подання апеляційної скарги, а тому причини пропуску строку слід визнати поважними.

Колегія суддів зазначає, що інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Причини пропуску строку є поважними, якщо обставини які зумовили такі причини є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Такий підхід до визначення категорії поважності причин пропуску процесуального строку окреслено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 травня 2020 року у справі №9901/546/19, у якій акцентувалась увага й на тому, що нормами статті 44 КАС України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Колегія суддів зазначає, що посилання на введення воєнного стану на території України не може бути поважною причиною для поновлення строку на апеляційне оскарження для органу державної влади без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до суду та без надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на роботу цього державного органу, що в свою чергу обумовило пропуск строку на подання апеляційної скарги.

Наведені Головним управлінням ДПС у м. Києві відомості про чисельність працівників, їх звільнення та кількість судових справ характеризують організацію роботи відповідного підрозділу, однак самі по собі не підтверджують наявності об`єктивно непереборних обставин для своєчасного подання апеляційної скарги у цій справі.

На підтвердження кадрових змін апелянтом надано копії наказів про звільнення працівників від 03.12.2025, 15.12.2025 (два накази), 26.01.2026, 02.02.2026, 03.02.2026, 10.02.2026, 13.02.2026, 16.02.2026 та 02.03.2026.

Водночас колегія суддів враховує, що більшість зазначених наказів видано задовго до ухвалення судом першої інстанції оскаржуваного рішення (дата ухвалення - 02.03.2026), тобто відповідні кадрові зміни відбулися ще до початку перебігу строку на апеляційне оскарження.

При цьому надані накази підтверджують лише факти звільнення окремих працівників, однак не доводять неможливості підготовки та подання апеляційної скарги у встановлений законом строк. Апелянтом не обґрунтовано, яким саме чином зазначені звільнення перешкоджали своєчасному оскарженню рішення у цій справі, а також не надано доказів неможливості здійснення відповідних процесуальних дій іншими уповноваженими працівниками.

Колегія суддів зазначає, що неналежна організація роботи щодо оскарження судових рішень, зокрема кадрові зміни та значне службове навантаження, належить до внутрішніх організаційних питань суб`єкта владних повноважень і саме по собі не є об`єктивно непереборною перешкодою для своєчасного виконання процесуальних обов`язків. При цьому державний орган не може отримувати вигоду від організаційних складнощів шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо вчасного подання апеляційної скарги.

Своєчасне подання апелянтом заяви про поновлення строку на виконання ухвали від 04 травня 2026 року підтверджує лише виконання відповідного процесуального обов`язку, але не доводить поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження.

Колегія суддів бере до уваги висновки Верховного Суду у постанові від 25 серпня 2026 року у цій справі щодо своєчасності надсилання заяви про поновлення строку. Водночас зазначеною постановою Верховний Суд не визнав причини пропуску строку поважними, а вказав на необхідність їх оцінки судом апеляційної інстанції.

Оцінивши наведені апелянтом обставини та надані на їх обґрунтування докази, колегія суддів дійшла висновку, що вони не підтверджують наявності об`єктивних перешкод для своєчасного подання апеляційної скарги.

За таких обставин колегія суддів визнає наведені Головним управлінням ДПС у м. Києві причини пропуску строку на апеляційне оскарження неповажними, а заяву про його поновлення такою, що не підлягає задоволенню.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Оскільки наведені апелянтом підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, колегія суддів дійшла висновку про наявність передбачених пунктом 4 частини першої статті 299 КАС України підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження.

Керуючись ст.ст. 248, 299, 321, 325, 328 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Відмовити в задоволенні заяви Головного управління ДПС у м. Києві про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 02 березня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст. ст. 328-331 КАС України.

Суддя-доповідач І.О. Грибан

Судді В.Ю. Ключкович

О.М. Кузьмишина