Постанова № 141377128 у справі № 554/9785/25 від 30.10.2026

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 554/9785/25 Номер провадження 22-ц/814/1848/26 Головуючий у 1-й інстанції Чуванова А. М. Доповідач ап. інст. Чумак О. В.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2026 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Чумак О.В.

судді Дряниці Ю.В., Панченка О.О.,

розглянула у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Полтави від 16 грудня 2025 року по справі за позовом Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерг до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги теплопостачання,

В С Т А Н О В И В

У липні 2025 року Полтавське обласне комунальне виробниче підприємство теплового господарства «Полтаватеплоенерго» звернулось до суду з позовом, який у подальшому був уточнений, до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги теплопостачання. У поданій до суду позовній заяві позивач посилався на те, що відповідачам надані послуги з теплопостачання в квартиру по АДРЕСА_1 . За період з 01.10.2016 року по 01.01.2020 року відповідачі не сплачували за надані їм послуги, в зв`язку з чим існує заборгованість у розмірі 25 328,53 грн. Крім того, вважає, що відповідно до ст. 625 ЦК України відповідачі мають сплатити вказану суму боргу із врахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних. Просило суд стягнути з відповідача ОСОБА_2 заборгованість за спожиті послуги теплопостачання в сумі 8442,84 грн., індекс інфляції в сумі 2 635,30 грн., 3 % річних у сумі 1 075,76 грн., та з ОСОБА_1 стягнути заборгованість за спожиті послуги теплопостачання в сумі 16 885,69 грн., індекс інфляції в сумі 5 270,61 грн., 3 % річних у сумі 2 151,51 грн. Вирішити питання щодо судових витрат.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Полтави від 16 грудня 2025 року позов Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги теплопостачання задоволено частково.

Стягнуто зі ОСОБА_2 на користь Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго», місцезнаходження: м. Полтава, вул. Польська, 2а; код ЄДРПОУ 03338030, заборгованість за спожиті послуги теплопостачання в сумі 5 992,75 гривень, індекс інфляції в сумі 2 586,04 гривень, 3 % річних у сумі 1 065,14 гривень.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго», місцезнаходження: м. Полтава, вул. Польська, 2а; код ЄДРПОУ 03338030, заборгованість за спожиті послуги теплопостачання в сумі 11 985,50 гривень, індекс інфляції в сумі 5 172,09 гривень, 3 % річних у сумі 2 130,29 гривень.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго», місцезнаходження: м. Полтава, вул. Польська, 2а; код ЄДРПОУ 03338030, судовий збір в сумі 2 018,67 гривень.

Компенсовано за рахунок держави Полтавському обласному комунальному виробничому підприємству теплового господарства «Полтаватеплоенерго», місцезнаходження: м. Полтава, вул. Польська, 2а; код ЄДРПОУ 03338030, судовий збір по справі в сумі 1 009,33 гривень.

Не погодившись з рішенням суду в частині стягнення судових витрат, його оскаржила ОСОБА_1 . Посилаючись на невірне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення нор процесуального права, невірну оцінку доказів, що були досліджені судом, просила рішення суду першої інстанції в частині стягнення з неї судового збору змінити, відмовивши у задоволенні позову у цій частині.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу ,відповідачка зазначила, що в матеріалах справи маються докази на підтвердження того, що вона звільнена від сплати судового збору.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Частиною тринадцятою статті 7 ЦПК України встановлено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Згідно зі статтею 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду та матеріали справи в межах апеляційного оскарження, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Критерії оцінки правомірності оскаржуваного судового рішення визначені в статті 263 ЦПК України, відповідно до яких судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Приймаючи до уваги те, що відповідачка ОСОБА_1 оскаржує рішення лише в частині стягнення з неї судових витрат, колегія суддів відповідно до ст. 367 ЦПК України в іншій частині рішення суду першої інстанції не переглядає.

Стягуючи з відповідачки на користь позивача понесені судові витрати в сумі 2018, 60 грн, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Колегія суддів погоджується з цим висновком суду враховуючи наступне.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Порядок розподілу судових витрат між сторонами врегульований ст. 141 ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При цьому, частиною 6 ст. 141 ЦПК України встановлено, що якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Зазначене стосується й випадку, коли рішення ухвалено на користь позивача, а відповідач звільнений від сплати судового збору.

Матеріалами справи підтверджується, що позивачем Полтавським обласним комунальним виробничим підприємством теплового господарства «Полтаватеплоенерго» при подачі до суду позовної заяви про стягнення з відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_1 заборгованості за послуги теплопостачання сплачено судовий збір в розмірі 3028 грн. (а.с. 22).

Рішенням Шевченківського районного суду м. Полтави від 16 грудня 2025 року позов Полтавського обласного комунального виробничого підприємства тепловогогосподарства «Полтаватеплоенерго» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованостіза послуги теплопостачання задоволено частково.

Стягнуто зі ОСОБА_2 на користь Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго», місцезнаходження: м. Полтава, вул. Польська, 2а; код ЄДРПОУ 03338030, заборгованість за спожиті послуги теплопостачання в сумі 5 992,75 гривень, індекс інфляції в сумі 2 586,04 гривень, 3 % річних у сумі 1 065,14 гривень.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго», місцезнаходження: м. Полтава, вул. Польська, 2а; код ЄДРПОУ 03338030, заборгованість за спожиті послуги теплопостачання в сумі 11 985,50 гривень, індекс інфляції в сумі 5 172,09 гривень, 3 % річних у сумі 2 130,29 гривень.

Приймаючи до уваги те, що відповідач ОСОБА_2 є особою з інвалідністю ІІ групи, що підтверджується, наданою ним довідкою та, відповідно до ЗУ «Про судовий збір» відноситься до переліку осіб, які звільнені від його сплати, суд першої інстанції прийшов до висновку про компенсацію за рахунок держави сплаченого позивачем судового збору по справі, який підлягав стягненню з відповідача ОСОБА_2 в розмірі 1009, 33 грн..

Також судом було стягнуто з відповідачки ОСОБА_1 на користь позивача судові витрати пропорційно до задоволеної частини позовних вимог в розмірі 2018,67 грн.

За правилами доказування, визначеними статтями 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У відповідності до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Обґрунтовуючи неправомірність рішення суду першої інстанції в частині стягнення судового збору, відповідачка ОСОБА_1 зазначила, що вона звільнена від сплати судового збору, тому суд безпідставно стягнув з неї судові витрати на користь позивача, а не відніс їх за рахунок держави.

Разом з тим, матеріали справи не містять жодних доказів на підтвердження того, що вона відповідно до ЗУ «Про судовий збір» відноситься до переліку осіб, які звільнені від сплати судового збору.

При цьому колегія суддів враховує, що інтереси відповідачки ОСОБА_1 в суді першої інстанції згідно ордеру представляв адвокат Юхимець А.В.. Проте жодних документів на підтвердження наявності підстав для звільнення відповідачки від сплати судового збору ним не надано (а.с. 105-108, 114). Не надані вказані документи і до апеляційної скарги.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про наявність підстав для стягнення з відповідачки ОСОБА_1 на користь позивача судових витрат, оскільки такий висновок узгоджується з матеріалами справи та нормами закону, що регулює дане питання.

Інших доводів, які б спростовували висновки місцевого суду або вказували на їх помилковість апелянтом наведено не було.

Виходячи з викладеного, судова колегія дійшла висновку про те, що судом першої інстанції з`ясовано всі обставини та надано їм належну правову оцінку. Порушень норм матеріального та процесуального права, які б могли призвести до зміни чи скасування рішення місцевого суду в оскаржуваній частині, апеляційним судом не встановлено.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

З огляду на викладене та керуючись ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення в оскаржуваній частині - без змін, в іншій частині рішення суду апеляційною інстанцією не перевіряється.

Керуючись статтями 368, 374, 375, 382-384,389 ЦПК України,

П О С Т А Н О В И В

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Шевченківського районного суду м. Полтави від 16 грудня 2025 року в частині судових витрат, стягнутих з ОСОБА_1 , залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня її проголошення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя О.В. Чумак

Судді Ю.В. Дряниця

О.О. Панченко