Ухвала № 141377285 у справі № 636/6577/26 від 10.11.2026

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

__________________________________________________________________

УХВАЛА

10 листопада 2026 року

м. Харків

справа № 636/6577/26

провадження № 22-ц/818/6412/26

Харківській апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Тичкової О.Ю.,

суддів - Маміної О.В., Яцини В.Б.,

за участю секретаря судового засідання Риндіч О.Б.,

сторони справи:

заявник - ОСОБА_1 ,

заінтересовані особи - Департамент реєстрації Харківської міської ради Харківської області, Куп`янська міська військова адміністрація Куп`янського району Харківської області,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові апеляційну скаргу Панченко Анни Сергіївни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 на ухвалу Зміївського районного суду Харківської області від 03 вересня 2026 року в складі судді Овдієнка В.В.,-

ВСТАНОВИВ:

У червні 2026 року ОСОБА_1 через свого представника - адвоката Панченко А.С. звернувся до суду із заявою в якій просить встановити факт того, що належна йому на праві особистої власності квартира АДРЕСА_1 , згідно Довідки від 09.12.1992 за № 88, виданої Житлово-будівельним кооперативом №7, зареєстрована Куп`янським бюро технічної інвентаризації про що 16.02.1993 року зроблено запис у реєстрову книгу №56 за реєстровим №8016.

Заява вмотивована тим що 16.12.2025 заявник ОСОБА_1 звернувся до Департаменту реєстрації Харківської міської ради Харківської області із заявою №70575252 щодо державної реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна (квартира) АДРЕСА_1 , до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень' затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127, та Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 року.

Проте, рішенням державного реєстратора Департаменту реєстрації Харківської міської ради Харківської області №82573773 від 23.12.2025 у здійсненні реєстрації права власності ОСОБА_1 було відмовлено через не отримання реєстратором інформації від органів, які у встановленому законом порядку до 01 січня 2013 року проводили реєстрацію права власності на вказану квартиру.

На підставі викладеного, заявник просив суд першої інстанції встановити факт того, що належне йому на праві власності нерухоме майно, зареєстроване Куп`янським міжміським бюро технічної інвентаризації, про що зроблено запис у реєстрову книгу № 56 за реєстровим № 8016, 16 лютого 1993 року.

Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 03 вересня 2026 року заяву ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, заінтересовані особи: Департамент реєстрації Харківської міської ради, Куп`янська міська військова адміністрація Куп`янського району Харківської області, - залишено без розгляду та роз`яснено заявнику, що він має право подати позов на загальних підставах.

Ухвала мотивована тим, що з вимог, викладених у заяві про встановлення юридичного факту, в якій заявник просить визнати право власності на майно, вбачається спір про право.

Не погодившись із ухвалою суду, ОСОБА_1 через свого представника - адвоката Панченко А.С. подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права без повного з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, просить про її скасування та про направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції

В обґрунтування своїх апеляційних доводів вказує, що ОСОБА_1 вже є власником квартири АДРЕСА_1 , що підтверджується реєстраційним написом на довідці від 09.12.1992 р. за № 88, виданої Житлово-будівельним кооперативом №7 «Сахарник». Внесення інформації про вже існуюче право власності, що виникло до 2013 року до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно неможливе через об`єктивні обставини знищення архівів БТІ, а не через невизнання державним реєстратором права власності заявника на квартиру.

Отже, на переконання апелянта рішення про відмову у вчиненні реєстраційних дій через неможливість отримання у зруйнованого БТІ інформаційної довідки не свідчить про невизнання державним реєстратором факту набуття заявником права власності на нерухоме майно, а отже і про наявність спору про право.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги в межах вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів уважає, що провадження у справі 636/6577/26 належить зупинити до закінчення перегляду Верховним Судом рішення у подібних правовідносинах у справі № 755/5387/24 (провадження № 61-14439сво24).

Так, пунктом 10 частини першої статті 252 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) установлено, що у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (у іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі.

Отже підставою для зупинення провадження у справі може бути прийняття палатою, об`єднаною палатою або Великою Палатою Верховного Суду до свого розгляду іншої справи у подібних правовідносинах (стаття 403 ЦПК України).

Подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин).

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) зауважив, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року).

В іншій справі ЄСПЛ вказав, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який, між іншим, вимагає щоб при остаточному вирішенні справи судами їх рішення не викликали сумнівів (BRUMARESCU v. ROMANIA, № 28342/95, § 61, ЄСПЛ, від 28 жовтня 1999 року).

Судові рішення повинні бути розумно передбачуваними (S.W. v. THE UNITED KINGDOM, № 20166/92, § 36, ЄСПЛ, від 22 листопада 1995 року).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частини четвертої статті 263 ЦПК України).

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 через свого представника - адвоката Панченко А.С. звернувся до суду із заявою в якій просить встановити факт того, що належна йому на праві особистої власності квартира АДРЕСА_1 , згідно Довідки від 09.12.1992, виданої Житлово-будівельним кооперативом №7 «Сахарник», зареєстрована Куп`янським бюро технічної інвентаризації про що 12.11.1992 року зроблено запис у реєстрову книгу №56 за реєстровим №8016.

Ухвалою ж Верховного Суду у складі колегії суддів Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 квітня 2026 року прийнято до розгляду справу №755/5387/24, в якій заявниця звернулася до суду з заявою про встановлення юридичного факту про визнання права власності на квартиру. Встановлення вказаного факту породжує для неї юридичні наслідки: реєстрацію квартири у Державному реєстрі прав на нерухоме майно; забезпечення і відновлення її порушених прав щодо вільного володіння, розпорядження та користування нерухомим майном, яке залишилося на тимчасово окупованій території України; підтвердження її права на судовий захист щодо шкоди, завданої їй рф у результаті вимушеного переселення.

Оскільки Верховний Суд має серед іншого у справі № 755/5387/24 дати відповідь на питання чи можливе застосування позову про визнання право власності, у разі якщо власник має документи, які підтверджують його право власності, проте державний реєстратор відмовив у проведенні державної реєстрації права власності на нерухоме майно, набутого раніше на законних підставах до 2013 року, яке розташовано на тимчасово окупованій території. При цьому суд послався на те що, у разі відмови державного реєстратора у проведенні державної реєстрації права власності на нерухоме майно на тимчасово окупованій рф території, набуте до 2013 року на законних підставах, не можна застосувати позов про визнання права власності. Наявність з державним реєстратором такого спору (за відсутності реєстрації речових прав третіх осіб) означає, що його слід розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Відповідно до пункту 14 частини першої статті 253 ЦПК України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 10 частини першої статті 252 цього Кодексу, - до закінчення перегляду в касаційному порядку.

Керуючись ст. ст. 252, 253 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Провадження у справі № 636/6577/26 за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Департамент реєстрації Харківської міської ради Харківської області, Куп`янська міська військова адміністрація Куп`янського району Харківської області про встановлення факту, що має юридичне значення, зупинити до закінчення перегляду Верховним Судом рішення у подібних правовідносинах у справі № 755/5387/24 (провадження № 61-14439сво24).

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку тільки в випадках передбачених статтею 389 Цивільного процесуального кодексу України безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий О.Ю. Тичкова

Судді О.В. Маміна

В.Б. Яцина