Постанова № 141377287 у справі № 639/7659/26 від 10.11.2026

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

__________________________________________________________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2026 року

м. Харків

справа № 639/7659/26

провадження № 22-ц/818/6158/26

Харківській апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Тичкової О.Ю.,

суддів - Маміної О.В., Яцини В.Б.

за участю секретаря судового засідання Риндіч О.Б.

сторони справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «САД ДЕКОРУ»,

відповідач - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «САД ДЕКОРУ» на ухвалу Новобаварського районного суду м. Харкова від 21 вересня 2026 року у складі судді Марченка В.В., -

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «САД ДЕКОРУ» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача завдані збитки за знищення саджанців у розмірі 2 724 580, 21 грн та завдані збитки у вигляді упущеної вигоди в розмірі 815 143, 14 грн.

Ухвалою Новобаварського районного суду м. Харкова від 21 серпня 2026 року відмовлено у відкритті провадження у справі за позовною заявою ТОВ "САД ДЕКОРУ" до ОСОБА_1 про стягнення збитків.

Роз`яснено про право на звернення із заявленими вимогами в порядку позовного провадження, шляхом подання до господарського суду позовної заяви, з дотриманням правил територіальної підсудності.

Обґрунтовуючи свої висновки, суд першої інстанції зазначив, що з долучених до позовної заяви документів, зокрема з Договору оренди транспортного засобу з екіпажем (фрахтування на час) № 24/03 від 01 серпня 2024 року та змісту позовної заяви вбачається, що ФОП ОСОБА_1 , у зв`язку із здійсненням своєї господарської діяльності, передав в користування ТОВ «ДЖЕНОЙЛ ІНДАСТРІЗ» (КОД ЄДРПОУ 45141688) належний йому автотранспорт, у тому числі тягач з державним номером НОМЕР_1 , який фігурує в дорожньо-транспортній пригоді, внаслідок якої були завдані збитки позивачу. Згідно відомостей з єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, ОСОБА_1 зареєстрований з 07.03.2002 як фізична особа підприємець. Оскільки сторони по справі є суб`єктами господарювання та між ними існує спір щодо відшкодування заподіяної шкоди, вказана позовна заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Не погодившись із ухвалою суду, ТОВ «САД ДЕКОРУ» подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права просило ухвалу Новобаварського районного суду м. Харкова від 21 серпня 2026 року скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Апеляційна скарга мотивована тим, що предметом даного позову є відшкодування позадоговірної шкоди (делікту), завданої джерелом підвищеної небезпеки внаслідок ДТП. Позовні ж вимоги ґрунтуються на положеннях статей 1166, 1172, 1187 Цивільного кодексу України. Вважає, що суд безпідставно дійшов висновку про те, що сам по собі факт реєстрації фізичної особи як ФОП означає, що абсолютно всі правовідносини за її участю є господарськими. Зазначає, що у даному випадку завдання шкоди внаслідок ДТП є цивільно-правовим деліктом, а не господарським спором.

Згідно статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, лише якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

У відповідності до частин 1-5 статті 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів уважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Згідно зі статтею 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.

Судова юрисдикція - це компетенція спеціально уповноважених органів судової влади здійснювати правосуддя у формі встановленого законом виду судочинства щодо визначеного кола правовідносин.

Юрисдикційність спору залежить від характеру спірних правовідносин, правового статусу суб`єкта звернення та предмета позовних вимог, а право вибору способу судового захисту належить виключно позивачеві.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до Цивільного процесуального кодексу України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства (ч. 1 ст. 19 ЦПК України).

Отже, в порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які справи, у яких хоча б однією зі сторін є фізична особа, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи підприємці.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто віднесення справи до юрисдикції цивільного чи господарського суду, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин.

Встановлені судом першої інстанції обставини щодо передачі ОСОБА_1 транспортного засобу ТОВ «Дженойл Індастріз» та використання його у господарській діяльності можуть бути предметом дослідження під час розгляду справи по суті (зокрема, при визначенні належного відповідача відповідно до ст. 1172, 1187 ЦК України), не змінюють правової природи самого позову, заявленого юридичною особою до фізичної особи про відшкодування шкоди від ДТП.

Так, констатації підлягає факт того, що позов про відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП (позадоговірна шкода), ґрунтується на загальних нормах деліктної відповідальності та підлягають розгляду у порядку цивільного судочинства, оскільки деліктні зобов`язання виникають поза межами господарського договору.

На зазначене суд уваги не звернув та помилково зазначив, що дана справа не може розглядатися в порядку цивільного судочинства.

Таким чином, висновок суду першої інстанції про те, що заявлені позивачем вимоги не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства є передчасним.

Беручи до уваги наведене й ураховуючи суть спірних правовідносин, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції безпідставно застосував положення п. 1 ч. 1ст. 186 ЦПК України та дійшов помилкового висновку про відмову у відкритті провадження у справі.

Згідно п.7 ч. 1ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

З огляду на зазначене апеляційну скаргу належить задовольнити, а ухвалу суду - скасувати з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 379, 381 - 384, 389 - 391 ЦПК України суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «САД ДЕКОРУ», - задовольнити.

Ухвалу Новобаварського районного суду м. Харкова від 21 вересня 2026 року, - скасувати.

Справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку тільки в випадках передбачених статтею 389 Цивільного процесуального кодексу Українибезпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий О. Ю.Тичкова

Судді О.В. Маміна

В.Б. Яцина