ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 620/645/25 Суддя (судді) першої інстанції: Бородавкіна С.В.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 листопада 2026 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Карпушової О.В., суддів: Епель О.В., Файдюка В.В., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2025 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,
В С Т А Н О В И В :
Рух справи.
15.01.202 ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просить:
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо зменшення у довідці від 26.07.2024 №ФЧ61359 розміру премії;
- зобов`язати відповідача підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України у Чернігівській області довідку про розмір її грошового забезпечення станом на 01.01.2023 для перерахунку її пенсії, у якій серед інших складових грошового забезпечення зазначити премію у середніх розмірах, що фактично виплачені на час виникнення права на перерахунок пенсії (01.01.2023) за відповідною посадою, обчислену виходячи з розміру посадового окладу, встановленого станом на 01.01.2023.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що видана відповідачем довідка про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії №ФЧ61359 станом на 01.01.2023 містить недостовірну інформацію щодо його складових, а саме: розміру премії, оскільки відповідно до окремого доручення Міністра оброни України від 01.02.2023 № 2683/з за посадою, яку позивач займав на день звільнення, розмір премії за січень 2023 року становить 260% посадового окладу, проте як відповідач у спірній довідці визначив розмір премії на рівні 130%.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 04.04.2025 р. у задоволені позовних вимог відмовлено.
Судом першої інстанції приймаючи таке рішення зроблено висновок, що позовні вимоги не підлягають задоволенню через їх необґрунтованість.
Позивачка подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду, як таке, що прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Доводи апеляційної скарги аналогічні доводам позовної заяви.
Крім того, апелянтом зазначено судову практику Верховного Суду у справі 380/19324/23, яку суд першої інстанції помилково не прийняв до уваги при прийнятті рішення у цій справі.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 01.05.2025 відкрито апеляційне провадження та витребувано справу зі суду першої інстанції, і після її надходження, ухвалою від 10.06.2025 слухання справи призначено до розгляду у порядку письмового провадження.
Колегія суддів зауважує, що Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, на території України було введено воєнний стан, який був неодноразово продовжений та діє на час розгляду даної справи.
Відповідно до рекомендації щодо роботи судів в умовах воєнного стану опублікованих Радою Суддів України 02.03.2022 процесуальні строки за можливістю продовжуються щонайменше до закінчення воєнного стану.
Отже, враховуючи зазначене та умови сьогодення, колегія суддів продовжує строк розгляду даної справи на розумний термін через поважність причин.
Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу, яким підтримано висновки суду першої інстанції.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Обставини справи.
Судом першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивачка перебуває на обліку в ГУПФ України в Чернігівській області та отримує пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
На виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 30.05.2024 по справі №620/3693/24 відповідач видав позивачці довідку від 26.07.2024 №ФЧ61359 про розмір грошового забезпечення за посадою, займаною на день звільнення зі служби, станом на 01.01.2023, до якої включено: посадовий оклад 4160,00 грн., оклад за військовим званням 910,00 грн., надбавку за вислугу років (50%) 2535,00 грн., надбавку за особливості проходження служби (65%) 4943,25 грн., надбавку за роботу з таємними документами 2080,00 грн., премію (130%) 5408,00 грн. (а.с. 11).
Вважаючи, що відповідач не вірно визначив розмір премії, а саме: без урахування окремого доручення Міністра оброни України від 01.02.2023 №2683/з, позивачка звернулася до відповідача із відповідною заявою (а.с. 12).
Відповідач листом від 08.01.2025 за №5/491с відмовив позивачці у видачі нової довідки пославшись на те, що довідка від 26.07.2024 №ФЧ61359 видана відповідно до норм діючого законодавства (а.с. 13).
Враховуючи, що розмір премії у довідці від 26.07.2024 №ФЧ61359 наведено не правильно, а саме мало бути вказаний розмір премії за січень 2023 року - 260% посадового окладу, проте як відповідач у спірній довідці визначив розмір премії на рівні 130%.
Вказані обставини підтверджені певними доказами, і не є спірним.
Нормативно-правове обґрунтування.
Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 9 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон №2011-ХІІ) визначено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Згідно із частиною другою статті 9 Закону №2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону (частина третя статті 9 Закону №2011-ХІІ).
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, є, зокрема Закон України від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон №2262-ХІІ).
Так, статтею 43 Закону №2262-ХІІ передбачено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 (далі - Постанова №704) встановлено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.
Пунктом 2 Постанови №704 передбачено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Додатком 1 до Постанови №704 визначено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.
Пунктом 4 Постанови №704 (в редакції на дату прийняття) встановлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Також додатки 1, 12, 13, 14 до Постанови №704 містять примітки, відповідно до яких, зокрема посадові оклади за розрядами тарифної сітки та оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.
Відповідно до пункту 8 Положення про Міністерство оборони України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 №671, Міноборони в межах повноважень, передбачених законом, на основі і на виконання Конституції та законів України, актів Президента України та постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, актів Кабінету Міністрів України видає накази, організовує і контролює їх виконання. З питань забезпечення організаційних заходів в апараті Міноборони Міністр видає директиви, а з питань реформування та розвитку Збройних Сил та Держспецтрансслужби, їх бойової і мобілізаційної готовності, готовності Держспецтрансслужби до виконання завдань за призначенням, оперативної та бойової підготовки, підготовки особового складу Держспецтрансслужби, здійснення організаційних заходів та інспектування - спільні з Головнокомандувачем Збройних Сил та Головою Адміністрації Держспецтрансслужби накази і директиви.
Згідно з пунктом 9 Положення №671 Міністр підписує накази Міноборони; дає обов`язкові для виконання військовослужбовцями, державними службовцями і працівниками апарату Міноборони доручення.
Висновки суду.
Таким чином, через зростання розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом №2262-ХІІ, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з Постановою №704 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-ХІІ та статті 9 Закону №2011-ХІІ, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт.
Матеріалами справи підтверджено, що відповідач на виконання судового рішення видав позивачці довідку про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 за посадою діловода служби захисту інформації (А4218), яку позивачка займала на день звільнення, і у довідці зазначений розмір премії 130% (а.с. 11).
Вказана довідка видана з урахуванням Окремого дорученням Міністра оборони України від 01.02.2023 №22683/з, згідно якого у 2023 році військовослужбовцям, серед іншого, встановлено щомісячну премію з 01.01.2023 у розмірах згідно з додатком 1, а з 01.02.2023 згідно додатку 2 до Дорученням (а.с. 14-15).
Відповідно до додатку 1 наведеного Окремого дорученням Міністра оборони України, військовослужбовцям, які проходять військову службу за контрактом (призовом), за 4 тарифним розрядом встановлено розмір премії з 01 січня 2023 року у розмірі 306% - з вислугою років до одного року та 260% - з вислугою років понад один рік.
Тобто, аналізуючи зміст цього Окремого доручення Міністерства оборони України, яке на думку апелянта має застосовуватися, тимчасово встановлює розмір щомісячної премії військовослужбовцям, які проходять військову службу з метою їх належного соціального захисту у цей місяць 2023 року.
Лише при зміні Кабінетом Міністрів України складових розміру грошового забезпечення військовослужбовців, в тому числі премії, є підставою для перерахунку пенсії позивачки.
Суд першої інстанції правильно зазначив, що з метою реалізації наданих повноважень Міністр оборони та очолюване ним міністерство видають накази та директиви, а тому Окреме доручення Міністра оборони України від 01.02.2023 №2683/з не є нормативним чи розпорядчим актом, яким встановлено сталий розмір надбавки чи премії.
Окреме доручення (рішення) Міністра оборони України не є рішенням Кабінету Міністрів України про зміну видів грошового забезпечення, тому доручення Міністра оборони має тимчасовий характер.
Таким чином, колегія суддів з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість позовних вимог погоджується, оскільки позовні вимоги не ґрунтуються на нормі закону.
Крім того, такий висновок суду першої інстанції прийнято з урахуванням сталої судової практики, яку зазначено в судовому рішення, зокрема у справі № 592/5164/16-а.
Посилання позивачки на судову практику не приймається до уваги, оскільки зазначені судові справи стосуються інших правовідносин.
Згідно ч.1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Отже, доводи апелянта не спростовують правильних висновків суду першої інстанції.
Надаючи оцінку всім іншим доводам апелянта, судова колегія також приймає до уваги рішення ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, в якому Суд зазначив, що «…хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід…».
Отже, судом першої інстанції повно та правильно встановлено обставини справи і ухвалено судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, відповідно до вимог ст. 242 КАС України, і колегія суддів погоджується з усіма висновками суду першої інстанції у цій справі.
Згідно зі ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 139, 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2025 р. - залишити без задоволення.
Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2025 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та подальшому оскарженню не підлягає, відповідно до п.2 ч.1 ст.263, п.2 ч.5 ст.328 КАС України.
Колегія суддів: О.В. Карпушова
О.В. Епель
В.В. Файдюк