Постанова № 141377438 у справі № 320/3835/22 від 10.11.2026

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 320/3835/22 Головуючий у 1-й інстанції: Лапій С.М.

Суддя-доповідач: Черпак Ю.К.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача Черпака Ю.К.,

суддів Кобаля М.І., Терези Ю.О.,

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 09 липня 2024 року, ухвалене в порядку спрощеного (письмового) позовного провадження без повідомлення та виклику сторін, у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ДАР СЕРВІС» до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2022 року товариство з обмеженою відповідальністю «ДАР СЕРВІС» (далі - позивач/ТОВ «ДАР СЕРВІС») звернулось до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Київській області (далі -відповідач 1/апелянт/ГУ ДПС у Київській області) про:

- визнання протиправним та скасування рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 31 серпня 2021 року № 75415, прийняте комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Київській області;

- зобов`язання ГУ ДПС у Київській області виключити ТОВ «ДАР СЕРВІС» з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку на додану вартість.

В обґрунтування своїх вимог ТОВ «ДАР СЕРВІС» зазначило, що оскаржуване рішення Комісії Головного управління ДПС у Київській області від 31 серпня 2021 року № 75415 про відповідність товариства критеріям ризиковості платника податку на додану вартість є протиправним та необґрунтованим, оскільки прийняте за відсутності належних правових і фактичних підстав. Підставою для віднесення товариства до переліку ризикових платників податків визначено пункт 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165. Водночас в оскаржуваному рішенні контролюючий орган обмежився загальним посиланням на наявність податкової інформації, яка стала відома під час провадження поточної діяльності та виконання покладених на нього завдань і функцій, не конкретизувавши обставин, які свідчили б про відповідність товариства зазначеному критерію ризиковості. Раніше контролюючим органом неодноразово приймалися аналогічні рішення про його відповідність пункту 8 Критеріїв ризиковості, зокрема від 05 лютого 2020 року № 17531, від 03 березня 2021 року № 24907 та від 18 травня 2021 року № 43498. Незважаючи на подання товариством пояснень і документів на підтвердження невідповідності критеріям ризиковості, Комісія повторно приймала рішення про віднесення позивача до переліку ризикових платників податків, не зазначаючи конкретної податкової інформації, яка стала підставою для таких висновків. Товариство не відповідає жодному з критеріїв ризиковості платника податку, визначених додатком 1 до Порядку № 1165, а здійснювані ним господарські операції не підпадають під критерії ризиковості здійснення операцій, передбачені додатком 3 до цього Порядку. Зокрема, товариство не подавало таблиці даних платника податку, не здійснювало операцій із товарами, для реалізації яких необхідне отримання відповідних ліцензій, не проводило операцій із пальним за визначеними законодавством кодами УКТЗЕД, а також не подавало розрахунків коригування, які могли б відповідати передбаченим Порядком критеріям ризиковості. Його господарська діяльність полягає переважно в наданні в оренду власного нерухомого майна, придбанні та продажу транспортних засобів. При цьому товариство не здійснює спільних господарських операцій із суб`єктами господарювання, стосовно яких відкрито кримінальні провадження. Віднесення товариства до переліку ризикових платників податків спричинило систематичне зупинення реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, що створює істотні перешкоди у здійсненні його господарської діяльності та порушує права й законні інтереси товариства. Рішення контролюючого органу про відмову в реєстрації окремих податкових накладних уже були предметом судового оскарження у справі № 320/13601/20, у якій рішенням Київського окружного адміністративного суду від 22 червня 2021 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 січня 2022 року, відповідні позовні вимоги товариства задоволено. Також товариство вказало на відсутність передбаченої Порядком № 1165 можливості адміністративного оскарження рішення комісії регіонального рівня про відповідність платника податку критеріям ризиковості до комісії центрального рівня, у зв`язку із чим вважало судове оскарження належним способом захисту своїх порушених прав.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 09 липня 2024 року позов ТОВ «ДАР СЕРВІС» задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 31 серпня 2021 року № 75415, прийняте Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Київській області.

Зобов`язано ГУ ДПС у Київській області виключити ТОВ «ДАР СЕРВІС» з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку на додану вартість.

Стягнуто на користь ТОВ «ДАР СЕРВІС» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Київській області судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 4 962, 00 грн.

Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуване рішення Комісії Головного управління ДПС у Київській області від 31 серпня 2021 року № 75415 про відповідність ТОВ «ДАР СЕРВІС» критеріям ризиковості платника податку на додану вартість прийняте без належного обґрунтування та за відсутності доказів на підтвердження обставин, які стали підставою для віднесення товариства до переліку ризикових платників податків. Відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість, визначених додатком 1 до Порядку № 1165, підставою для віднесення платника податку до категорії ризикових є наявність у контролюючого органу податкової інформації, яка визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної у поданій для реєстрації податковій накладній або розрахунку коригування. Водночас застосування зазначеного критерію передбачає необхідність конкретизації відповідної податкової інформації та підтвердження обставин, які свідчать про ризиковість господарської операції. Контролюючий орган не зазначив конкретних підстав його прийняття, зокрема не визначив, яка саме господарська операція товариства є ризиковою, у чому полягає її ризиковість та в якій податковій накладній або розрахунку коригування така операція відображена. Отже, рішення не містить належної конкретизації податкової інформації, яка стала підставою для висновку про відповідність позивача пункту 8 Критеріїв ризиковості, що не відповідає вимогам додатка 4 до Порядку № 1165. Відповідач не надав жодних доказів на підтвердження наявності податкової інформації, на підставі якої прийнято оскаржуване рішення, а також доказів вчинення дій, спрямованих на перевірку такої інформації, зокрема шляхом направлення відповідного запиту платнику податків. При цьому суд першої інстанції врахував правові висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 16 грудня 2020 року у справі № 340/474/20 та від 05 січня 2021 року у справах № 640/11321/20 і № 640/10988/20, відповідно до яких під час розгляду спорів щодо відповідності платника податку пункту 8 Критеріїв ризиковості суди повинні досліджувати зміст оскаржуваного рішення, протоколу засідання комісії, наданих контролюючим органом документів, а також дотримання порядку прийняття такого рішення та меж повноважень відповідної комісії. Положення пункту 6 Порядку № 1165 та додатка 4 до цього Порядку прямо передбачають можливість судового оскарження рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості. При цьому набрання законної сили судовим рішенням про скасування такого акта є підставою для виключення платника податку з відповідного переліку комісією регіонального рівня.

В апеляційній скарзі ГУ ДПС у Київській області просить скасувати судове рішення та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. Скарга обґрунтована посиланням на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права. Зазначено, що суд першої інстанції неповно з`ясував обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, не врахував доводів контролюючого органу та не надав належної оцінки обставинам і доказам, які стали підставою для прийняття оскаржуваного рішення. Рішення Комісії ГУ ДПС у Київській області від 31 серпня 2021 року № 75415 про відповідність ТОВ «ДАР СЕРВІС» пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість прийняте правомірно, оскільки в контролюючого органу була наявна податкова інформація, отримана під час здійснення поточної діяльності та виконання покладених на нього завдань і функцій, яка свідчила про ризиковість господарських операцій товариства. При цьому податковий орган зазначає, що не має можливості відобразити в тексті відповідного рішення всю наявну податкову інформацію. Під час розгляду поданих ТОВ «ДАР СЕРВІС» пояснень і документів Комісією встановлено, що до повідомлення від 20 серпня 2021 року № 1 товариство не надало документів на підтвердження господарських взаємовідносин із контрагентами-постачальниками та контрагентами-покупцями, зокрема договорів, видаткових накладних, рахунків на оплату, актів, товарно-транспортних накладних і розрахункових документів. Позивачем не надано первинних документів щодо наявності основних засобів, необхідних для здійснення господарської діяльності. На переконання апелянта, зазначені обставини свідчать про обґрунтованість залишення товариства в переліку ризикових платників податків. Відповідно до положень Порядку № 1165 перевірка платників податків на відповідність критеріям ризиковості є передбаченим законодавством заходом податкового контролю, спрямованим на запобігання безпідставному формуванню податкового кредиту за господарськими операціями, реальність яких не підтверджена належними первинними документами. При цьому віднесення платника податку до переліку ризикових саме по собі не означає безумовної відмови в реєстрації податкових накладних, оскільки платник зберігає можливість надати відповідні пояснення та документи на підтвердження реальності здійснених операцій. Використання контролюючим органом податкової інформації, яка міститься в інформаційних системах ДПС, та внесення відповідних відомостей до електронних баз даних належать до заходів інформаційно-аналітичного забезпечення його діяльності. Включення платника податку до переліку ризикових без прийняття рішення про відмову в реєстрації податкових накладних не породжує самостійних негативних правових наслідків для такого платника та не порушує його прав і законних інтересів. Крім того, саме позивач повинен довести відсутність підстав для віднесення його до категорії ризикових платників податків та спростувати податкову інформацію, яка стала підставою для прийняття відповідного рішення. Водночас, на переконання скаржника, ТОВ «ДАР СЕРВІС» не надало належних доказів на підтвердження реальності господарських операцій та неправомірності дій контролюючого органу. На обґрунтування своєї позиції апелянт посилається на висновки Верховного Суду щодо необхідності дослідження фактичного характеру господарських операцій, підтвердження їх належними первинними документами, наявності у суб`єктів господарювання необхідних матеріальних і трудових ресурсів, а також дотримання платником податків належної обачності під час вибору контрагентів. Зазначає, що суд першої інстанції не врахував відповідної судової практики та не забезпечив повного й всебічного з`ясування обставин справи. Також апелянт не погоджується з обраним судом першої інстанції способом захисту порушеного права шляхом зобов`язання ГУ ДПС у Київській області виключити ТОВ «ДАР СЕРВІС» із переліку ризикових платників податків. Вирішення питання про виключення платника з такого переліку належить до дискреційних повноважень комісії регіонального рівня, яка повинна самостійно перевірити подані документи та встановити наявність відповідних підстав. Відтак покладення на контролюючий орган обов`язку виключити товариство з переліку ризикових платників без проведення передбаченої Порядком № 1165 перевірки є втручанням у його дискреційні повноваження та фактично підміняє діяльність податкового органу судовим рішенням.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Апеляційний розгляд справи відповідно до пункту 3 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами та на основі наявних доказів.

Згідно з частинами першою та другою статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

З метою повного та всебічного встановлення обставин справи, колегією суддів вирішено продовжити на розумний строк її апеляційний розгляд.

Перевіривши повноту встановлення фактичних обставин справ та їх правову оцінку, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного перегляду справи, що ТОВ «ДАР СЕРВІС» (адреса: 08130, Київська область, село Петропавлівська Борщагівка, вулиця Велика Кільцева, будинок 5, код ЄДРПОУ 39155090) є юридичною особою, суб`єктом господарювання, про що в Єдиний державний реєстр юридичних осіб внесено відповідний запис, та здійснює такі види діяльності: (код КВЕД): 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна (основний); 93.12 Діяльність спортивних клубів; 93.13 Діяльність фітнес-центрів; 93.19 Інша діяльність у сфері спорту; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 55.10 Діяльність готелів і подібних засобів тимчасового розміщування.

05 лютого 2020 року Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Київській області прийнято рішення № 17531 про відповідність ТОВ «ДАР СЕРВІС» критеріям ризиковості платника податку на додану вартість на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку, визначених додатком 1 до Порядку № 1165.

Підставою для прийняття зазначеного рішення визначено наявність у контролюючого органу податкової інформації, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на нього завдань і функцій.

29 січня 2021 року ТОВ «ДАР СЕРВІС» підготовлено пояснення № 1 з доданими документами на підтвердження невідповідності товариства критеріям ризиковості платника податку на додану вартість, які подано на розгляд Комісії ГУ ДПС у Київській області.

За результатами розгляду наданих товариством пояснень і документів 03 березня 2021 року Комісією ГУ ДПС у Київській області прийнято рішення № 24907 про відповідність ТОВ «ДАР СЕРВІС» пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

07 травня 2021 року товариством подано пояснення № 6 з відповідними документами щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості.

За результатами розгляду зазначених пояснень і документів 18 травня 2021 року Комісією ГУ ДПС у Київській області прийнято рішення № 43498, яким повторно встановлено відповідність ТОВ «ДАР СЕРВІС» пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

20 серпня 2021 року ТОВ «ДАР СЕРВІС» подано пояснення № 13 та копії документів на підтвердження невідповідності товариства критеріям ризиковості платника податку на додану вартість.

31 серпня 2021 року Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Київській області з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів прийнято рішення № 75415 про відповідність ТОВ «ДАР СЕРВІС» критеріям ризиковості платника податку на додану вартість відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку. У зазначеному рішенні підставою відповідності товариства критеріям ризиковості визначено наявність у контролюючого органу податкової інформації, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на нього завдань і функцій.

Вважаючи рішення Комісії ГУ ДПС у Київській області від 31 серпня 2021 року № 75415 про відповідність критеріям ризиковості платника податку протиправним, ТОВ «ДАР СЕРВІС» звернулося до суду з цим позовом.

Колегія суддів, переглядаючи рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку, враховує наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права, обов`язки платників податків та зборів, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі - ПК України).

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України, зміст якого кореспондується з пунктом 201.10 статті 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з пунктом 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 (далі - Порядок № 1246), податкова накладна - це електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог ПК України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Відповідно до пункту 12 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться відповідні перевірки.

Пунктом 13 Порядку № 1246 встановлено, що за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Пунктом 201.16 статті 201 ПК України передбачено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» від 11 грудня 2019 року № 1165 (далі - Порядок № 1165) на виконання вимог пункту 201.16 статті 201 ПК України затверджено Порядок з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 1165), який визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов`язки їх членів.

Відповідно до пункту 5 Порядку № 1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Додатком 1 до Порядку № 1165 установлено наступні Критерії ризиковості платника податку на додану вартість:

1. Платника податку на додану вартість (далі - платник податку) зареєстровано (перереєстровано) на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

2. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

3. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарської діяльності або здійснювати повноваження, згідно з інформацією, наданою такими особами.

4. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) та ним проваджено фінансово- господарську діяльність без відома і згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками.

5. Платник податку - юридична особа не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Казначейства (крім бюджетних установ).

6. Платником податку не подано контролюючому органу податкової звітності з податку на додану вартість за два останніх звітних (податкових) періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України.

7. Платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України.

8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Пунктом 6 Порядку № 1165 передбачено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути:

- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;

- інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.

За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).

Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Якщо комісією регіонального рівня протягом семи робочих днів, що настають за датою надходження зазначеної інформації та документів, не прийнято відповідного рішення, платник податку виключається з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.

Отже, одним з критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість, що закріплені у Додатку 1 до Порядку № 1165, є наявність у контролюючих органах податкової інформації, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування (пункт 8 Додатку 1).

Аналіз змісту вказаного пункту свідчить, що законодавцем встановлена певна послідовність прийняття рішення про відповідність платника податку на додану вартість Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість. Так, рішенню Комісії регіонального рівня щодо питання відповідності платника податку Критеріям ризиковості платника податку має передувати складання та направлення таким платником податкової накладної/розрахунку коригування, за наслідками чого здійснюється моніторинг платника податку, податкової накладної/розрахунку коригування.

Таким чином, питання відповідності підприємства Критеріям ризиковості платника ПДВ має розглядатись Комісією регіонального рівня за наслідками подання товариством для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування та моніторингу платника податку і податкової накладної/розрахунку коригування, що направлена для реєстрації.

При цьому моніторинг проводиться в автоматизованому порядку.

Разом з тим, зі змісту оскаржуваного рішення вбачається, що комісією регіонального рівня прийнято рішення про відповідність позивача Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість не за наслідками подання останнім податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації, що має передувати моніторингу платника податку, моніторингу такої накладної/розрахунку коригування, а у зв`язку з наявною податковою інформацією, що отримана з баз даних ДПС під час виконання функцій контролю, що суперечить положенням Порядку № 1165.

Водночас, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що податкова інформація, наявна у контролюючого органу, є лише статистичними даними, які самі по собі не можуть свідчити про вчинення підприємством порушень та не підтверджує ризиковість платника податків.

Будь-яка податкова інформація, зокрема, надана іншими контролюючими органами, носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні закону.

Така правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 02 квітня 2020 року у справі № 160/93/19, від 04 червня 2020 року у справі № 340/422/19 та від 16 квітня 2021 року у справі № 813/1301/15.

Верховний Суд у постанові від 22 липня 2021 року у справі № 520/480/20 вказав, що саме лише посилання контролюючого органу про те, що аналіз діяльності товариства свідчить про наявність ризиків маніпулювання показниками податкової звітності та даними Єдиного реєстру податкових накладних, а також мінімізації платежів до бюджету, без належного обґрунтування і документального підтвердження, не може свідчити про відповідність рішення критеріям правомірності, які пред`являються до рішень суб`єктів владних повноважень і закріплені у частині другій статті 2 КАС України.

Отже, за встановлених обставин суд апеляційної інстанції вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про відсутність законних підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку, оскільки це суперечить положенням Порядку № 1165.

Відповідачем не доведено існування підстав для застосування до позивача пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку з відповідним внесенням до переліку ризикових суб`єктів господарювання, що свідчить про те, що відповідач діяв не у спосіб, визначений законодавством, а тому оскаржуване рішення, яким позивача віднесено до ризикових, є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Крім того, оскаржуване рішення податкового органу має для позивача певне негативне значення, оскільки включення позивача до переліку ризикових платників податку на додану вартість тягне за собою правові наслідки у вигляді зупинення реєстрації усіх без виключень податкових накладних/розрахунків коригувань, поданих платником, а тому доводи відповідача в цій частині є безпідставними.

Суд зауважує, що загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як актів правозастосування, є їх обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів на їх обґрунтування.

Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Відповідний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 23 жовтня 2018 року у справі № 822/1817/18.

Щодо позовних вимог про зобов`язання ГУ ДПС у Київській області виключити ТОВ «ДАР СЕРВІС» з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, колегія суддів зазначає наступне.

Пунктом 6 Порядку № 1165 визначено, що у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Отже, скасування у судовому порядку рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості є безумовною підставою для виключення комісією регіонального рівня платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості.

Суд першої інстанції обґрунтовано вказав, що оскільки рішення про визначення позивача таким, що відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку, підлягає скасуванню, то зобов`язання відповідача виключити позивача з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості, є належним і ефективним способом захисту порушеного права позивача.

Крім цього, такий спосіб захисту є дотриманням судом гарантій того, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 30 листопада 2021 року у справі № 340/1098/20, яка відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України підлягає врахуванню у цій справі.

Зазначений спосіб захисту порушеного права ґрунтується на приписах частини третьої статті 245 КАС України.

Оскільки суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, то колегія суддів згідно із статтею 316 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги залишає її без задоволення, а рішення суду - без змін.

Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 322, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 09 липня 2024 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати ухвалення та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач: Черпак Ю.К.

Судді: Кобаль М.І.

Тереза Ю.О.