Постанова № 141377448 у справі № 640/3586/19 від 04.11.2026

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 640/3586/19 Суддя (судді) першої інстанції: Калинич Я.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Грибан І.О.

судді: Беспалов О.О.

Тереза Ю.О.

за участі:

секретар с/з Костюк О.В.

пр-к позивача Антощук Л.П.

пр-к відповідача Ліщук О.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у місті Києві на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 28 травня 2026 р. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МІКРО ФОКУС УКРАЇНА» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

У С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Серена Софтвеа Україна» звернулось з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, в якому просило суд:

- скасувати податкове повідомлення-рішення від 26.10.2018 №[номер приховано], яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем: податок на додану вартість у сумі 1358832,50 грн. (у тому числі за податковим зобов`язанням 1087066,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 271766,50 грн.);

- скасувати податкове повідомлення-рішення 26.10.2018 №[номер приховано], яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем: податок на прибуток підприємств, створених за участю іноземних інвесторів у сумі 358466,20 грн. (у тому числі за податковим зобов`язанням 286773,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 71693,20 грн.).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню. Зокрема, посилався на те, що вироком Вишгородського районного суду щодо ОСОБА_1 не встановлено обставин, які б підтверджували нереальність господарських операцій між позивачем та ТОВ «АККОРДА», оскільки його господарська діяльність у межах кримінального провадження не досліджувалася. Наголошував, що спірні операції фактично відбулися, відповідали діловій меті, спричинили реальні зміни майнового стану та підтверджуються належними первинними документами, відображеними в бухгалтерському й податковому обліку. Відтак вважав висновки контролюючого органу про нереальність господарських операцій необґрунтованими та такими, що ґрунтуються на припущеннях.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 10 березня 2025 року справу № 640/3586/19 прийнято до провадження та замінено відповідача - Головне управління ДФС у м. Києві на його правонаступника - Головне управління ДПС у м. Києві.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 05 травня 2025 року змінено найменування позивача з ТОВ «Серена Софтвеа Україна» на ТОВ «Мікро Фокус Україна».

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 28 травня 2026 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з ухваленим судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій вказуючи на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначав, що вироком Вишгородського районного суду встановлено причетність керівника ТОВ «АККОРДА» до підроблення реєстраційних документів товариства та відсутність у неї наміру здійснювати його господарську діяльність. На думку апелянта, за таких обставин первинні документи, складені від імені зазначеної особи, не можуть належним чином підтверджувати реальність господарських операцій, а тому оскаржувані податкові повідомлення-рішення є правомірними.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2026 року відкрито апеляційне провадження у справі та встановлено строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу, а також витребувано матеріали справи з суду першої інстанції.

Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін та зазначає про безпідставність доводів, викладених в апеляційній скарзі.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 жовтня 2026 року продовжено строк розгляду на розумний та призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 04 листопада 2026 року.

У судовому засіданні представник апелянта вимоги апеляційної скарги підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити.

Представник позивача у судовому засіданні повністю заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив залишити оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін.

Переглядаючи справу в межах доводів апеляційної скарги на предмет законності та обґрунтованості оскаржуваного рішення, колегія суддів враховує наступне.

Як убачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Головним управлінням ДФС у місті Києві в період з 25.09.2018 року по 01.10.2018 року, на підставі п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.п.78.1.11 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VІ, зі змінами та доповненнями, у зв`язку з надходженням ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва Новака Р.В. від 03.05.2018 у справі винесеної в рамках кримінального провадження від 16.11.2017 №4201700[телефон приховано], за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.258-5, ч.2 ст.364, ч.2 ст.364-1, ч.1 ст.366, ч.3 ст.212, ч.1 ст.209, ч.1 ст.205 КК України та наказу ГУДФС у м. Києві від 18.09.2018 №14159, проведена документальна позапланова перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Серена Софтвеа Україна» (код 35087457), з питань дотримання вимог податкового законодавства під здійснення фінансово-господарських ТОВ «АККОРДА» (код 39424712) за період діяльності з 01.01.2014 по 03.05.2018, за результатами якої складено Акт №251/26-15-14-07-02-10/35087457 від 08.10.2018 року (далі - Акт перевірки).

Згідно висновків Акту перевірки відповідачем були встановлені такі порушення ТОВ «Серена Софтвеа Україна»:

- п.44.1 ст.44, п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.135.1 ст.135 ПК України, внаслідок чого занижено податок на прибуток за 2016 рік на суму 286773,00 грн.

- п.44.1 ст.44, п.198.1 ст.198, п.198.3 ст.198, п.198.6 ст.198, п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 1087066,00 грн., в тому числі: за лютий 2016 року на суму 24969,00 грн., березень 2016 року на суму 104518,00 грн., за квітень 2016 року на суму 110744,00 грн., за травень 2016 року на суму 101825,00 грн., за червень 2016 року на суму 102364,00 грн., за липень 2016 року на суму 107449,00 грн., за серпень 2016 року на суму 104169,00 грн., за вересень 2016 року на суму 106778,00 грн., за жовтень 2016 року на суму 108125,00 грн., за листопад 2016 року на суму 108576,00 грн. та за грудень 2016 року на суму 107549,00 гривень.

Листом №87693/10/26-15-14-07-02-15 від 24 жовтня 2018 року ГУ ДФС у м. Києві залишило Акт перевірки без змін, а заперечення позивача - без задоволення.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем 26.10.2018 року прийнято наступні податкові повідомлення-рішення:

- №[номер приховано] (форми «Р») яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем (11020300): податок на прибуток підприємств, створених за участю іноземних інвесторів на сумі 358466,20 грн. (у тому числі за податковим зобов`язанням 286773,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 71693,20грн.).

- №[номер приховано] (форми «Р») яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем (14060100): податок на додану вартість у сумі 1358832,50 грн. (у тому числі за податковим зобов`язанням 1087066,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 271766,50 грн.).

Рішенням Державної фіскальної служби України №41861/6/99.99.11.04.02.25 від 27.12.2018 року скаргу позивача було залишено без задоволення, а вказані вище податкові повідомлення-рішення - без змін.

Вважаючи оскаржувані податкові повідомлення-рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи у взаємозв`язку з нормами законодавства, що регулюють спірні правовідносини, в межах доводів та вимог апеляційної скарги колегія суддів апеляційного суду дійшла наступних висновків.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як встановлено судом першої інстанції, відповідачем був проведений аналіз даних, наведених в інформаційних базах, та показниках декларацій з податку на додану вартість і наданих до перевірки документів (актів, даних регістрів бухгалтерського обліку) внаслідок чого встановлено, що ТОВ «Серена Софтвеа Україна» в періоді, що перевірявся, було задекларовано операції з оренди у ТОВ «АККОРДА» офісного приміщення за адресою: 04050 м.Київ, вул. Пимоненка буд. 13 корп. 6А, офіс 6А/61, що належить ПАТ «Славутич» на праві приватної власності.

Між ТОВ «АККОРДА» та ТОВ «СЕРЕНА СОФТВЕА УКРАЇНА» 29 грудня 2014 року м. Києві підписано керівником ТОВ «АККОРДА» ОСОБА_2 та керівником ТОВ «СЕРЕНА СОФТВЕА УКРАЇНА» ОСОБА_5 договір суборенди №ДС 873, де ТОВ «АККОРДА», юридична особа, що зареєстрована і діє за законодавством України, в особі директора ОСОБА_2, який діє на підставі статуту, з однієї сторони, та ТОВ «СЕРЕНА СОФТВЕА УКРАЇНА», юридична особа, що зареєстрована і діє за законодавством України, в особі Директора ОСОБА_5, який діє на підставі Статуту, з іншої сторони, уклали Договір суборенди про наступне:

«Орендар зобов`язується передати в суборенду, а Суборендар зобов`язується прийняти згідно умов цього Договору, нежитлове приміщення (офіс 6А/61) (далі по тексту «Приміщення») план якого наведений у Додатку №1 до цього Договору, та розташований на 3 поверсі, за адресою: Україна, місто Київ, вул. М.Пимоненка, 13, корпус 6 (далі по тексту «Будівля»).

Сума оцінки переданого в суборенду майна визначається відповідно до відновної вартості з урахуванням індексації, та становить 960 903 гривень.

Для цілей розрахунків, обумовлених в п.1.4 цього Договору, використовується площа Приміщення розрахована за методикою БОМА (міжнародна система виміру площ для Бізнес Споруд та Бізнес Центрів - Standard Method for Measuring Floor Area in Office Buildings ANSI/BOMA Z65/1-1996), що дорівнює 979,1 кв.м. плюс фактор приміщень спільного користування в розмірі 10% площі, що дорівнює 97,91 кв.м., всього 1077,01 кв.м.

Приміщення передається в суборенду на строк з 28 січня 2015 року (дата початку строку суборенди) до 25 січня 2018 року (дата закінчення строку суборенди).

3 дня підписання Сторонами Акту приймання-передачі Приміщення Суборендар має право користуватися Приміщенням у відповідності до мети суборенди.

Приміщення використовуються Суборендарем для розміщення офісу. У період суборенди з 28 січня 2015 року по 25 січня 2017 року Суборендар сплачує Орендарю орендну плату, яка становить 169828,92 грн., ПДВ - 33965,79 грн., всього, 203794,71 грн. за один повний календарний місяць суборенди, що є еквівалентом 12924,12 дол. США з ПДВ по офіційному курсу НБУ 15,768556 грн. за 1 дол. США на день укладання Договору.

Індексація орендної плати відбувається на умовах, передбачених цим Договором.

Орендна плата здійснюється Суборендарем наступним чином:

Протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту підписання Сторонами акту прийому-передачі Приміщення (без урахування дня, в який відбулась передача), Суборендар сплачує орендну плату за період з дня підписання акту прийому-передачі Приміщення по останній день поточного місяця (з урахуванням дня передачі). Розмір орендної плати за вказаний період визначається у відповідності до вищевказаної суми на підставі розрахунку наступним чином: орендна плата за один повний календарний місяць суборенди поділена на кількість днів у місяці, в якому відбулась передача Приміщення, помножена на кількість днів, що залишились до кінця місяця, включаючи день передачі;

Наступні платежі сплачуються авансом щомісячно в термін з 1 (першого) по 5 (п`яте) поточного (розрахункового) місяця. Орендар щомісячно (до першого числа місяця, наступного за тим, в якому надавались послуги) надає Суборендарю два примірники Акту надання послуг за поточний місяць з розрахунком їх місячної вартості, а також виставляє рахунок на їх оплату на наступний місяць, згідно умов Договору. Суборендар, не пізніше 5 (п?ятого) числа місяця, наступного за поточним (розрахунковим) повертає один підписаний примірник Акту Орендарю. Якщо протягом зазначеного строку Суборендар не поверне підписаний Акт або не направить мотивованої претензії щодо якості послуг, послуги вважаються наданими належним чином.

Сторони мають право до закінчення дії Договору погоджувати нові умови та платежі по Договору.».

Згідно угоди про розірвання договору суборенди №ДС 873 від 29.12.2014 року, укладеної 31 жовтня 2016 року у м. Києві та підписаної заступником директора ТОВ «АККОРДА» Мельниченко Р.В., якій діє на підставі довіреності б/н від 12.10.2016 та Протоколу №11/10-16 загальних зборів учасників ТОВ «АККОРДА» від 11.10.201 та керівником ТОВ «СЕРЕНА СОФТВЕА УКРАЇНА» ОСОБА_5, про наступне:

«Цією Угодою Сторони достроково припиняють дію Договору 31 грудня 2016 року, за взаємною згодою сторін.».

Крім того, між ТОВ «АККОРДА» та ТОВ «СЕРЕНА СОФТВЕА УКРАЇНА» 28 січня 2015 року у м. Києві підписано керівником ТОВ «АККОРДА» ОСОБА_2 та керівником ТОВ «СЕРЕНА СОФТВЕА УКРАЇНА» ОСОБА_5 договір про надання послуг з розміщення транспортних засобів №9C, де ТОВ «АККОРДА», далі по тексту Виконавець, юридична особа, що зареєстрована і діє за законодавством України, в особі директора ОСОБА_2, який діє на підставі статуту, з однієї сторони, та ТОВ «СЕРЕНА СОФТВЕА УКРАЇНА», далі по тексту «Замовник», юридична особа, що зареєстрована і діє за законодавством України, в особі Директора ОСОБА_5, який діє на підставі Статуту, з іншої сторони, які далі також іменуються кожен окремо як «Сторона», а разом - «Сторони», уклали цей Договір, про наступне:

«Виконавець зобов`язується надавати послуги з розміщення легкових автомобілів (далі по тексту - транспортних засобів) Замовника на організованій Виконавцем території за адресою, вказаною в Договорі, а Замовник оплачує зазначені послуги на умовах, встановлених цим Договором. Послуги з охорони (зберігання) транспортних засобів за цим Договором не надаються, транспортні засоби розміщуються на території на власний ризик їх власників.

Кількість наданих Замовнику місць розміщення становить - 1 місце з фіксуванням розміщення та 47 місць без фіксування розміщання.

Послуги, передбачені цим Договором надаються Виконавцем за адресою: м. Київ, вул. Пимоненка, 13, бізнес-центр «Форум Ділове Містечко».

Датою початку надання послуг є « 28» січня 2015 року, датою закінчення надання послуг « 25» січня 2018 року.».

На виконання вимог вищезазначених договорів ТОВ «АККОРДА» надало ТОВ «СЕРЕНА СОФТВЕА УКРАЇНА» акти надання послуг, які зазначені у акті перевірки. Серед яких, деякі акти надання послуг, зокрема: №1435 від 31.07.2016, №1767 від 31.07.2016, №1519 від 31.07.2016, №2099 від 31.08.2016, №2631 від 31.08.2016, №2214 від 31.08.2016, №2998 від 30.09.2016, №3385 від 30.09.2016, №3080 від 30.09.2016, №3590 від 06.10.2016 на загальну суму 1593181,00 грн., які зі сторони ТОВ «АККОРДА» підписані від імені директора ОСОБА_2.

У рахунок оплати, ТОВ «СЕРЕНА СОФТВЕА УКРАЇНА» перераховано кошти згідно платіжних доручень: від 07.11.2014, від 09.12.2014 на загальну суму - 1126640,14 грн.

Таким чином, відповідно до первинних та бухгалтерських документів, наданих ТОВ «СЕРЕНА СОФТВЕА УКРАЇНА» до перевірки та відповідно до інформації, наявної в базах даних органу ДФС ІС «Податковий блок», встановлено що суми по господарських операціях ТОВ «АККОРДА»:

- включались до складу витрат Звіту про фінансові результати за 2015 та 2016 року та відповідно вплинули на визначення суми фінансового результату до оподаткування визначеного у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, рядок 02 декларації про прибуток за 2015 та 2016 роки;

- до складу податкового кредиту з податку на додану вартість за період з листопада 2014 по грудень 2016.

Перевіркою повноти декларування ТОВ «СЕРЕНА СОФТВЕА УКРАЇНА» показників рядка 02 Декларацій «Фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності» встановлено їх заниження на загальну суму 1593181,00 грн., в тому числі: за 2016 рік на суму 1593181,00 гривень.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що ТОВ «АККОРДА» (код 39424712) (нова назва ТОВ «КОМПАНІЯ РЕСТАЙЛ») перебуває на обліку в ДПІ у Шевченківському р-ні м.Дніпра, ГУ ДФС у Дніпропетровській області. Стан платника - припинено, але не знято з обліку (кор не пусті). Основним видом діяльності є надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.

Згідно ІС «Податковий блок» за період з 01.01.2014 по 03.05.2018 року керівниками ТОВ «АККОРДА» були (є):

- з 06.10.2014 по 06.09.2015 - ОСОБА_2 (код НОМЕР_1 );

- з 07.09.2015 по 03.12.2015 - ОСОБА_3 (код НОМЕР_2 );

- з 04.12.2015 по 01.03.2016 - ОСОБА_4 (код НОМЕР_3 );

- з 02.03.2016 по 02.04.2017 - ОСОБА_1 (код НОМЕР_4 ).

Засновники: ОСОБА_2 (код НОМЕР_1 ) - АДРЕСА_1 ;

На адресу ГУ ДФС у м. Києві листом Генеральної прокуратури України від 17.08.2018 року №26/2-34252-18 надійшов вирок Вишгородського районного суду Київської області від 06.04.2018 року справа №363/4995/17, яким визнано винною ОСОБА_1 у скоєнні злочину, передбаченого ч.5 ст.27, ч.1 ст.205-1 КК України.

Отже, апелянт стверджує, що ОСОБА_1 була непричетна до фактичної фінансово-господарської діяльності ТОВ «АККОРДА», відтак, контролюючий орган прийшов висновку, що реальність здійснення господарських операцій підприємством-постачальником належним чином документально не доведена, а наслідком для податкового обліку є лише фактичний рух активів, а не задекларований на папері, таким чином, у ТОВ «СЕРЕНА СОФТВЕА УКРАЇНА» відсутні підстави для декларування витрат по операціях з суборенди офісного приміщення у ТОВ «АККОРДА».

Щодо доводів апелянта колегія суддів звертає увагу, що відповідно до пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України об`єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є:

- прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:

- зменшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);

- збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:

- збільшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);

- зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, об`єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу. Платник податку, у якого річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, має право прийняти рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу, не більше одного разу протягом безперервної сукупності років в кожному з яких виконується цей критерій щодо розміру доходу. Про прийняте рішення платник податку зазначає у податковій звітності з цього податку, що подається за перший рік в такій безперервній сукупності років. В подальші роки такої сукупності коригування фінансового результату також не застосовуються (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років).

Якщо у платника, який прийняв рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу, в будь-якому наступному році річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період перевищує двадцять мільйонів гривень, такий платник визначає об`єкт оподаткування починаючи з такого року шляхом коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці, визначені відповідно до положень цього розділу.

Для цілей цього підпункту до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.

Платники податку на прибуток - виробники сільськогосподарської продукції, які обрали річний податковий (звітний) період відповідно до підпункту 137.4.1 пункту 137.4 статті 137 цього Кодексу, фінансовий результат до оподаткування за податковий (звітний) період обчислюють шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування за минулий звітний рік на фінансовий результат до оподаткування за перше півріччя такого року та збільшення на фінансовий результат до оподаткування за перше півріччя поточного звітного року, що визначені відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;

Відповідно до п.198.1 ст.198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;

ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

За пунктами 198.3, 198.6 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

- придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);

- ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 1095 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.

Суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 1095 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, у тому числі для платників податку, які застосовують касовий метод.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) відповідно до підпункту 191.1.2 пункту 191.1 статті 191 цього Кодексу оператором поштового зв`язку, експрес-перевізником.

Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. (п.200.1 ст.200 ПК України).

У той же час за приписами п.44.1, п.44.2, п.44.6 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу.

Для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Платники податку, які відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» застосовують міжнародні стандарти фінансової звітності, ведуть облік доходів і витрат та визначають об`єкт оподаткування з податку на прибуток за такими стандартами з урахуванням положень цього Кодексу. Такі платники податку при застосуванні положень цього Кодексу, в яких міститься посилання на положення (стандарти) бухгалтерського обліку, застосовують відповідні міжнародні стандарти фінансової звітності.

Юридичні особи - платники єдиного податку, які відповідають критеріям, визначеним підпунктом 3 пункту 291.4 статті 291 цього Кодексу, ведуть спрощений бухгалтерський облік доходів та витрат з метою обрахунку об`єкта оподаткування за методикою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

У разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-XIV (далі - Закон №996-XIV) первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію.

Відповідно до частини 1 та частини 2 статті 9 Закону №996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

У відповідності до частини 1 статті 3 Господарського кодексу під господарською діяльністю розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Згідно підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Обов`язковими ознаками господарської діяльності є здійснення її суб`єктами господарювання у сфері суспільного виробництва; спрямування її на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг. При цьому результати зазначеної діяльності - продукція, роботи чи послуги - мають вартісний характер і цінове вираження.

Системний аналіз наведених вище правових норм дає підстави вважати, що для віднесення платником податку відповідних сум до витрат чи до податкового кредиту суми податку на додану вартість необхідно, в тому числі, підтвердити відповідними бухгалтерськими документами факти отримання товару (послуг) та його оплати, а також наявність ділової мети отримання товару, пов`язаної із подальшим використанням отриманих товарів в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

На підтвердження вказаних обставин позивачем було надано суду копії наступних первинних документів, а саме: Акти надання послуг з суборенди Приміщення за період листопад 2014 року - грудень 2016 року; Акти надання послуг, якими засвідчується відшкодування витрат за фактично спожиту електроенергію приміщень спільного користування, суборендованого приміщення, оплата сервісних послуг (до складу яких включено витрати на миття вікон та фасаду будівлі БЦ, на технічне обслуговування котельної, ліфтів, охоронно-пожежної сигналізації, систем водо забезпечення та водовідведення, кондиціонування та вентиляції, електрозабезпечення, опалення, водо забезпечення та водовідведення, охорону БЦ та території, страхування приміщень, прибирання приміщень загального користування та території БЦ, вивезення сміття, та за користування скринькою для кореспонденції, за листопад 2014 року - грудень 2016 року; Акти надання послуг з розміщення транспортних засобів без фіксування за листопад 2014 року - грудень 2016 року; Рахунки-фактури на оплату вищезазначених послуг за період листопад 2014 року - грудень 2016 року; інші акти щодо надання на користь позивача з боку ТОВ «АККОРДА» окремих послуг, таких як то ремонт дверей, встановлення вентиляції, за період листопад 2014 року - грудень 2016 року.

Як вбачається з Акту перевірки, надані позивачем документи стосуються офісного приміщення за адресою: 04050 м. Київ, вул. Пимоненка буд. 13 корп. 6А, офіс 6А/61, зокрема, прав на нього та здійснених витрат.

Зазначені документи дають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції, та містять усі дані, які є обов`язковими реквізитами первинних документів відповідно до зазначених вище положень законодавства.

Згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ «АККОРДА» (код ЄДРГІОУ 39424712), яке в подальшому було перейменоване у ТОВ «Компанія Рестайл», як юридична особа, основним видом діяльності якої було надання в оренду нерухомого майна, здійснювала свою діяльність з 2014 до 2018 року.

Як вбачається з Акту перевірки, протягом зазначеного часу директором останнього була не лише ОСОБА_1 , а й інші особи, які не визнавалися винними у вчиненні будь-яких злочинних діянь у сфері господарської діяльності.

Відповідно до п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України, платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно п.201.4 ст.201 Податкового кодексу України, податкова накладна складається у день виникнення податкових зобов`язань продавця.

Приписами п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

З матеріалів справи вбачається, що Орендарем - ТОВ «АККОРДА» виписано та направлено на реєстрацію податкові накладні, складені на користь позивача.

Згідно умов п.2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 (далі - Порядок №1246) внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування, до Реєстру здійснюється шляхом подання протягом операційного дня зазначених документів в електронній формі Державній податковій службі з використанням електронного цифрового підпису та внесення відповідних відомостей до Реєстру.

Відповідно до п.12 Порядку №1246 «після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки:

- відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту);

- чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;

- реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;

- дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу;

- наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу;

- наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 201.3 i 201.9 статті 201 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015р.);

- наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується;

- факту реєстрації зупинення реєстрації відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами;

- відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу;

- дотримання вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку».

Умовами пункту 13 Порядку №1246 передбачено, що за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Причиною відмови у прийнятті податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації є: 1) наявність помилок під час заповнення податкової накладної; 2) відсутність в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; 3) факт реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; 4) порушення вимог щодо наявності суми податку, обчисленої відповідно до п.200.3 ст.200 Податкового кодексу України (для податкових накладних, що реєструються після 01.07.2015); 5) порушення вимог, установлених п.201.1 ст.201 та/або п.192.1 ст.192 Податкового кодексу України.

Враховуючи той факт, що кожна з податкових накладних складених ТОВ «АККОРДА» на користь позивача пройшла перевірку, та під час їх реєстрації у ЄРПН жодні зауваження з боку податкового органу щодо їх змісту були відсутні. Товариство цілком законно та обґрунтовано включило вказані у зареєстрованих у ЄРПН податкових накладних суми до податкового кредиту.

Щодо вироку від 06.04.2018 року у справі 363/4995/17 на яку посилався апелянт, як на єдину підставу донарахування позивачу податкових зобов`язань, колегія суддів звертає увагу, що згідно змісту вироку, ОСОБА_1 , що була директором ТОВ «Акорда» у 2016 році, визнана винною у скоєнні злочину, передбаченого ч.5 ст.27 ч.1 ст.205-1 КК України, а саме в пособництві у підробленні документів, які подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи-підприємця, тобто внесення в документи, що відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи чи фізичної особи-підприємця, завідомо неправдивих відомостей, а також умисному поданні для проведення такої реєстрації документів, які містять завідомо неправдиві відомості.

Колегія суддів зазначає, що вказаний вирок не містить жодних відомостей, які б відображали обставин фінансово-господарської діяльності ТОВ «АККОРДА», як юридичної особи, та позивача у 2016 році, про відсутність ознак реальності якої, зазначає відповідач в своєму Акті перевірки.

Відповідно до ч.6 ст.78 КАС України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 07 липня 2022 року у справі №160/3364/19 фактично підтвердила такі висновки, зазначивши, що визначальним для вирішення спорів про наявність податкових наслідків за результатами вчинення господарських операцій є дослідження сукупності обставин та первинних документів, які можуть як підтверджувати, так і спростовувати реальність господарських операцій. Самі по собі такі обставини, як-от: лише наявність вироку щодо контрагента платника податків; лише факт порушення кримінального провадження відносно контрагента та отримання під час таких свідчень особи щодо не прийняття участі у створенні і діяльності підприємства; лише податкова інформація щодо контрагентів по ланцюгу постачання; лише незначні помилки в оформленні первинних документів чи відсутність деяких із них - не є самостійними та достатніми підставами для висновку про нереальність господарських операцій. Водночас у сукупності з іншими обставинами справи наявність або відсутність таких документів чи обставин можуть свідчити на спростування або підтвердження позиції контролюючого органу.

У справі, що розглядається, вироком Вишгородського районного суду від 06 квітня 2018 року встановлено обставини вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, однак не встановлено обставин, які б підтверджували нереальність господарських операцій між позивачем та ТОВ «АККОРДА». Відтак зазначений вирок сам по собі не є достатньою підставою для висновку про неправомірність формування позивачем показників податкового обліку та порушення ним вимог податкового законодавства.

У той же час колегія суддів приймає до уваги інший доказ, наданий позивачем, а саме копію нотаріальної заяви ОСОБА_1 від 23.09.2016 року, відповідно до якої остання стверджує факт підписання нею від імені ТОВ «АККОРДА», де ОСОБА_1 значиться підписантом, всіх документів та виконання договорів з метою створення правових наслідків, обумовлених ними.

Наведені у вказаному доказі обставини відповідачем під час розгляду справи не спростовані, жодної оцінки такій заяві у наданому вироку від 06.04.2018 року не відображено.

Таким чином, оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про встановлення факту отримання послуг позивачем та їх оплати, а також наявність ділової мети отримання послуг, пов`язаної із подальшим використанням в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відтак, наведені обставини підтверджують правомірність формування позивачем витрат та податкового кредиту за операціями з ТОВ «Аккорда» та протиправність висновків відповідача про порушення ТОВ «Серена Софтвеа Україна» п.44.1 ст.44, п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України внаслідок чого занижено податок на прибуток за 2016 рік на загальну суму 286773,00 грн. та про порушення п.198.1 ст.198, п.198.3 ст.198, п.198.6 ст.198, п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 1087066,00 грн., в тому числі: за лютий 2016 року на суму 24969,00 грн., березень 2016 року на суму 104518,00 грн., за квітень 2016 року на суму 110744,00 грн., за травень 2016 року на суму 101825,00 грн., за червень 2016 року на суму 102364,00 грн., за липень 2016 року на суму 107449,00 грн., за серпень 2016 року на суму 104169,00 грн., за вересень 2016 року на суму 106778,00 грн., за жовтень 2016 року на суму 108125,00 грн., за листопад 2016 року на суму 108576,00 грн. та за грудень 2016 року на суму 107549,00 гривень.

Як вбачається з оскаржуваних податкових повідомлень-рішень відповідачем до позивача застосовано штрафні санкції згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, пунктом 58.1 статті 58 Податкового кодексу України та пунктом 57.3 статті 57, пунктом 123.1 статті 123, п.31 підрозділу 10 Розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України у розмірі 25%.

За приписами п.111.1. ст.111 ПК України за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються такі види юридичної відповідальності:

- 111.1.1. фінансова;

- 111.1.2. адміністративна;

- 111.1.3. кримінальна.

111.2. Фінансова відповідальність за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства встановлюється та застосовується згідно з цим Кодексом та іншими законами. Фінансова відповідальність застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені.

Відповідно до пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов`язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов`язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов`язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування -тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов`язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Отже, фінансова відповідальність платника податку можлива лише за умови доведення контролюючим органом факту порушення таким платником законодавства з питань оподаткування, чого під час розгляду даної справи встановлено не було.

Відтак, підстави для застосування до позивача штрафних санкцій в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов`язання, завищеної суми бюджетного відшкодування відсутні.

Частиною 2 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Наразі, контролюючим органом не доведено правомірності визначення позивачу спірних податкових зобов`язань, у зв`язку з чим оскаржувані податкові повідомлення-рішення не відповідають критерію обґрунтованості та законності.

З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують його висновків.

Колегією суддів враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві залишити без задоволення.

Рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 28 травня 2026 р. залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328, 329 КАС України.

Головуючий суддя І.О. Грибан

Судді: О.О. Беспалов

Ю.О. Тереза

(повний текст постанови складено 10 листопада 2026 р.)