Постанова № 141377449 у справі № 640/4873/22 від 10.11.2026

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 640/4873/22 суддя першої інстанції: Турова Олена Михайлівна

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Воловика С.В., суддів Осіпової О.О., Кравченка Є.Д., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕНКЛОД ЛТД» на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 травня 2026 року у справі № 640/4873/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕНКЛОД ЛТД» до Головного управління ДПС у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «РЕНКЛОД ЛТД» (далі - позивач, ТОВ «РЕНКЛОД ЛТД») 09 лютого 2022 року звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління ДПС у місті Києві (далі - відповідач), у якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 10 січня 2022 року № 0[телефон приховано].

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 лютого 2022 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

У зв`язку з ліквідацією Окружного адміністративного суду міста Києва на підставі Закону України від 13 грудня 2022 року № 2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» та відповідно до Порядку передачі судових справ, не розглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 16 вересня 2024 року № 399, справу передано до Дніпропетровського окружного адміністративного суду та за результатами автоматизованого розподілу визначено для розгляду судді Туровій О.М.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 березня 2025 року справу прийнято до провадження, а позовну заяву залишено без руху з тих підстав, що до неї не додано копій оскаржуваного податкового повідомлення-рішення та акта перевірки, на підставі якого його прийнято. Позивачу встановлено строк для усунення недоліків - п`ять днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 травня 2026 року позовну заяву залишено без розгляду на підставі частини п`ятнадцятої статті 171 та пункту 7 частини першої статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що копію ухвали від 10 березня 2025 року доставлено до електронного кабінету позивача 20 березня 2025 року о 23 год 59 хв, а тому з урахуванням положень частини шостої статті 251 КАС України вона вважається врученою 21 березня 2025 року. За висновком суду, останнім днем строку на усунення недоліків було 26 березня 2025 року, проте станом на день постановлення ухвали докази усунення недоліків у матеріалах справи відсутні.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, ТОВ «РЕНКЛОД ЛТД» подало апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу від 06 травня 2026 року і направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

На обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач зазначає, що копії оскаржуваного податкового повідомлення-рішення та акта перевірки були додані до позовної заяви при її поданні у 2022 році, зазначені в переліку додатків, а провадження у справі відкрито після перевірки позовної заяви на відповідність вимогам процесуального закону.

Крім того, апелянт стверджує, що на виконання ухвали від 10 березня 2025 року він 25 березня 2025 року направив до суду заяву про усунення недоліків з копіями зазначених документів через службу кур`єрської доставки ПП «ДКО-ЕКСПРЕС». Залишення позову без розгляду більш як через рік після спливу строку на усунення недоліків позивач вважає проявом надмірного формалізму, що порушує його право на доступ до суду.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2026 року відкрито апеляційне провадження, встановлено строк для подання відзиву, матеріали справи витребувано з Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

Відповідач правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався, що відповідно до частини четвертої статті 304 КАС України не перешкоджає перегляду судового рішення.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 серпня 2026 року апеляційну скаргу позивача призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

Ухвалою від 10 вересня 2026 року суд апеляційної інстанції витребував у Дніпропетровського окружного адміністративного суду інформацію щодо отримання і реєстрації заяви позивача про усунення недоліків від 25 березня 2025 року, а в ПП «ДКО-ЕКСПРЕС» - інформацію щодо вручення відправлення за накладною № UA 10190007 від 25 березня 2025 року.

Листом від 21 вересня 2026 року вих. № 61065/26-01 Дніпропетровський окружний адміністративний суд повідомив, що зазначені документи до суду не надходили, а підпис отримувача у сканованій копії накладної не належить жодному працівнику управління з організаційного забезпечення суду, відповідальному за отримання та реєстрацію вхідної кореспонденції.

ПП «ДКО-ЕКСПРЕС» вимоги ухвали суду не виконало, інформацію щодо вручення відправлення за накладною № UA 10190007 від 25 березня 2025 року не надало.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини та об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів зазначає, що згідно з пунктом 7 частини першої статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо провадження в адміністративній справі було відкрито за позовною заявою, яка не відповідає вимогам статей 160, 161, 172 цього Кодексу, і позивач не усунув цих недоліків у строк, встановлений судом.

Частиною тринадцятою статті 171 КАС України передбачено, що суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків. Якщо ж позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду (частини чотирнадцята, п`ятнадцята статті 171 КАС України).

Аналіз наведених норм свідчить, що залишення позову без розгляду з цієї підстави можливе лише за сукупності таких умов, як подання позовної заяви з порушенням вимог статей 160, 161 КАС України, обґрунтоване встановлення судом відповідних недоліків із наданням строку для їх усунення та неусунення позивачем цих недоліків у встановлений строк.

Відтак, перевіряючи законність ухвали про залишення позову без розгляду з підстави, визначеної пунктом 7 частини першої статті 240 КАС України, суд апеляційної інстанції має з`ясувати не лише питання дотримання позивачем строку на усунення недоліків, а й те, чи існували такі недоліки взагалі.

Такий підхід узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 21 листопада 2024 року у справі № 160/1007/24, відповідно до якої, оскільки ухвала про залишення позовної заяви без руху не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, доводи щодо її відповідності нормам процесуального права підлягають перевірці під час перегляду ухвали про повернення позовної заяви, адже це стосується підстав її постановлення.

З огляду на подібність правового регулювання, колегія суддів вважає цей висновок застосовним і до перегляду ухвали про залишення позову без розгляду, постановленої у зв`язку з неусуненням недоліків після відкриття провадження у справі.

Відповідно до частини четвертої статті 161 КАС України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Водночас частиною сьомою статті 161 КАС України визначено, що до заяви про визнання індивідуального акта протиправним додається також оригінал або копія оспорюваного акта чи засвідчений витяг з нього, а у разі відсутності акта у позивача - клопотання про його витребування.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 25 січня 2024 року у справі № 320/14843/23 зазначила, що норми глави 2 розділу II КАС України не наділяють суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі повноваженнями давати оцінку належності, допустимості та достатності доказів, на які посилається позивач, а ненадання доказів на підтвердження позовних вимог не може бути підставою для залишення позовної заяви без руху та її повернення.

Колегія суддів зауважує, що акт перевірки, на підставі якого прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, не є оспорюваним актом у розумінні частини сьомої статті 161 КАС України, а належить до доказів, подання яких регулюється частиною четвертою цієї статті.

Поряд з цим, у справах щодо оскарження рішень суб`єкта владних повноважень обов`язок доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача (частина друга статті 77 КАС України), а суд відповідно до частини четвертої статті 9 та статті 80 цього Кодексу наділений повноваженням витребувати докази з власної ініціативи.

Отже, відсутність у матеріалах справи копії акта перевірки, складеного самим відповідачем, не могла бути підставою для залишення позовної заяви без руху, а в подальшому - для залишення позову без розгляду.

Стосовно копії оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, то колегія суддів враховує, що провадження у справі відкрито Окружним адміністративним судом міста Києва ухвалою від 11 лютого 2022 року.

Відповідно до пункту 3 частини першої та частини другої статті 171 КАС України суддя відкриває провадження в адміністративній справі лише після з`ясування відповідності позовної заяви вимогам статей 160, 161, 172 цього Кодексу та за відсутності підстав для залишення її без руху.

Як убачається з матеріалів справи, у позовній заяві позивач ідентифікував оскаржуване податкове повідомлення-рішення за номером і датою, а в переліку додатків до неї зазначив копію цього рішення та копію акта перевірки (додатки № 1, № 2).

Водночас копія податкового повідомлення-рішення в матеріалах справи відсутня, і при цьому, акта про відсутність документів чи додатків, складеного під час надходження позовної заяви до суду, справа не містить.

Інструкцією з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затвердженою наказом Державної судової адміністрації України від 20 серпня 2019 року № 814, на працівника суду покладено обов`язок у разі виявлення під час відкриття конверта (пакета) відсутності будь-якого документа чи додатка до нього скласти про це акт, один примірник якого надсилається відправнику.

Верховний Суд у постанові від 01 лютого 2018 року у справі № 2-4552/2010 зазначив, що відсутність такого акта дає підстави для висновку про наявність документа на час реєстрації.

За таких обставин колегія суддів вважає, що позовну заяву було подано з додатками, зазначеними в їх переліку. Подальша відсутність одного з них у матеріалах справи, переданої з ліквідованого суду, не свідчить про подання позовної заяви без додержання вимог статті 161 КАС України і не могла бути підставою для застосування частини тринадцятої статті 171 цього Кодексу.

Суд першої інстанції наведених обставин не врахував і не з`ясував, чи пов`язана відсутність документа з подальшим формуванням і передачею матеріалів справи. Несприятливі наслідки неповноти матеріалів справи, сформованих судом, не можуть покладатися на позивача.

Крім того, колегія суддів не залишає поза увагою, що позивач у межах строку, який згідно з розрахунком самого суду першої інстанції закінчувався 26 березня 2025 року, а саме 25 березня 2025 року, вчинив дії, спрямовані на виконання ухвали від 10 березня 2025 року, направивши заяву про усунення недоліків з копіями зазначених документів через службу кур`єрської доставки.

Водночас Дніпропетровський окружний адміністративний суд повідомив про ненадходження цього відправлення, а Верховний Суд у постанові від 30 червня 2026 року у справі № 520/13382/24 дійшов висновку, що накладна служби кур`єрської доставки без відповідного розрахункового документа не може вважатися належним доказом подання документа в день, зазначений у накладній.

Разом з тим, з огляду на висновок про відсутність правових підстав для залишення позовної заяви без руху, питання про те, чи надійшло зазначене відправлення до суду першої інстанції, не має вирішального значення для результату апеляційного перегляду. Наведені дії позивача колегія суддів оцінює лише як свідчення його добросовісної процесуальної поведінки та зацікавленості в розгляді справи.

Слід також урахувати, що оскаржувану ухвалу постановлено більш ніж через тринадцять місяців після спливу встановленого строку на усунення недоліків, хоча процесуальний закон пов`язує вирішення питання про продовження розгляду справи або залишення позову без розгляду з короткими строками, визначеними частинами тринадцятою, чотирнадцятою статті 171 КАС України.

Колегія суддів не погоджується з тим, що наслідки залишення позову без розгляду можуть бути обґрунтовані тривалою відсутністю у позивача інтересу до перебігу справи. Обов`язок сторони вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їй провадження, не може компенсувати відсутність процесуальної підстави для застосування таких наслідків.

Тривалий період між спливом строку на усунення недоліків і постановленням оскаржуваної ухвали зумовлений не діями позивача, а невирішенням судом питання в строки, визначені частинами чотирнадцятою, п`ятнадцятою статті 171 КАС України.

Відповідно до частини другої статті 6 КАС України та статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права.

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що право на доступ до суду має бути практичним і ефективним, а надмірний формалізм у застосуванні процесуальних правил може становити непропорційне обмеження цього права (рішення Великої палати у справі «Зубац проти Хорватії» (Zubac v. Croatia), заява № 40160/12, від 05 квітня 2018 року).

У цій справі позов, поданий у лютому 2022 року, після понад чотирьох років перебування в провадженні суду залишено без розгляду з підстав, які не ґрунтуються на вимогах процесуального закону. Можливість повторного звернення до суду, передбачена частиною четвертою статті 240 КАС України, з урахуванням часу, що минув з дня прийняття оскаржуваного рішення, не може вважатися рівноцінним засобом захисту, оскільки неминуче порушує питання дотримання строку звернення до суду.

Колегія суддів також зауважує, що копії оскаржуваного податкового повідомлення-рішення та акта перевірки долучено позивачем до апеляційної скарги. Хоча ця обставина сама по собі не є підставою для скасування ухвали суду першої інстанції, вона засвідчує відсутність будь-яких перешкод для продовження розгляду справи.

З огляду на викладене, висновок суду першої інстанції про наявність підстав для залишення позову без розгляду зроблено за неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи, він не відповідає обставинам справи та ґрунтується на неправильному застосуванні частин тринадцятої - п`ятнадцятої статті 171 та пункту 7 частини першої статті 240 КАС України.

Відповідно до пунктів 1, 3, 4 частини першої статті 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, а також неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Згідно з частиною третьою статті 312 КАС України у випадку скасування судом апеляційної інстанції ухвали про залишення позову без розгляду справа передається на розгляд суду першої інстанції.

Таким чином, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду першої інстанції - скасуванню з направленням справи до Дніпропетровського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Керуючись статтями 243, 250, 308, 311, 312, 315, 320, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕНКЛОД ЛТД» на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 травня 2026 року у справі № 640/4873/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕНКЛОД ЛТД» до Головного управління ДПС у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 травня 2026 року у справі № 640/4873/22 - скасувати.

Направити справу № 640/4873/22 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення відповідно до статей 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя-доповідач С.В. Воловик

Судді Є.Д. Кравченко

О.О. Осіпова