Постанова № 141377476 у справі № 320/46848/23 від 10.11.2026

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 320/46848/23 суддя першої інстанції: Діска А.Б.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі: судді-доповідача Воловика С.В., суддів Кравченка Є.Д., Осіпової О.О., розглянувши у письмовому провадженні в приміщенні суду в місті Києві апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2026 року у справі № 320/46848/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНЖЕНЕРНО-БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ДАРВЕКС» до Головного управління ДПС у Київській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ІНЖЕНЕРНО-БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ДАРВЕКС» (далі - позивач, ТОВ «ІБК ДАРВЕКС») звернулося з позовною заявою до Головного управління ДПС у Київській області (далі - апелянт, відповідач-1, ГУ ДПС у Київській області) та Державної податкової служби України (далі - відповідач-2, ДПС України), у якій просило суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії ГУ ДПС у Київській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 03 липня 2023 року № 9110520/40827326 про відмову у реєстрації податкової накладної від 06 червня 2023 року № 20 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- зобов`язати ДПС України зареєструвати податкову накладну від 06 червня 2023 року № 20 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її фактичного отримання.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2026 року позовну заяву задоволено, оскаржуване рішення визнано протиправним та скасовано, зобов`язано ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 06 червня 2023 року № 20 датою її подання.

Підставою для задоволення позову суд першої інстанції визначив те, що квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної не містила обґрунтованого розрахунку показника за критерієм ризиковості та конкретного переліку документів, які мав надати платник, а оскаржуване рішення комісії не конкретизує, які саме документи складено з порушенням законодавства та в чому полягають такі порушення. Суд також виходив з того, що позивач подав контролюючому органу договір, документи про оплату, видаткову та товарно-транспортну накладні, достатні для реєстрації податкової накладної, складеної за першою подією - отриманням передоплати, а зобов`язання ДПС України зареєструвати податкову накладну є належним способом захисту порушеного права.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням, ГУ ДПС у Київській області звернулося з апеляційною скаргою, у якій вказує на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, у зв`язку з чим просить апеляційний суд скасувати рішення Київського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2026 року та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, відповідач-1 зазначає про те, що квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної відповідає пункту 11 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, оскільки містить критерій ризиковості здійснення операції з розрахованим показником та пропозицію надати пояснення і копії документів, перелік яких визначено Порядком № 520, а тому платник мав можливість самостійно визначити необхідні документи.

Апелянт також наполягає на тому, що позивач не надав видаткових документів з переліком товару, а подана товарно-транспортна накладна не містить відомостей про вантажно-розвантажувальні операції, підписів осіб, які брали безпосередню участь у здійсненні операції, та підпису водія, що, на його думку, свідчить про надання документів, складених із порушенням законодавства.

Крім того, відповідач зауважив на тому, що зобов`язання ДПС України зареєструвати податкову накладну є втручанням у дискреційні повноваження контролюючого органу, а стягнуті витрати на професійну правничу допомогу є неспівмірними зі складністю справи, яка є типовою.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.03.2026 відкрито апеляційне провадження, встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, витребувано справу із Київського окружного адміністративного суду.

Позивач правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався, що відповідно до частини четвертої статті 304 КАС України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 01.10.2026 апеляційну скаргу відповідача призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини та об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів встановила наступне.

ТОВ «ІБК ДАРВЕКС» є платником податку на додану вартість та перебуває на податковому обліку в ГУ ДПС у Київській області.

За першою подією - отриманням від покупця передоплати за товар - позивач 06 червня 2023 року склав податкову накладну від № 20 та направив її для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН, Реєстр).

Втім, реєстрацію податкової накладної було зупинено з посиланням на те, що обсяг постачання товару/послуги за кодами 7214, 7306 перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій (додаток 3 до Порядку № 1165). У квитанції позивачу запропоновано надати пояснення та копії документів.

З метою розблокування згаданої податкової накладної, позивач подав до ГУ ДПС у Київській області повідомлення з поясненнями та копіями документів, зокрема, договору, документів про оплату, видаткової накладної та товарно-транспортної накладної від 07 червня 2023 року.

Рішенням комісії ГУ ДПС у Київській області від 03 липня 2023 року № 9110520/40827326 в реєстрації податкової накладної відмовлено з підстав «надання платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства». Водночас у розділі «Додаткова інформація» було вказано: «СГ не надав видаткові документи з переліком товару».

Повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів за формою згідно з додатком 2 до Порядку № 520 позивачу не направлялося, доказів протилежного відповідачі ні суду першої інстанції, ні суду апеляційної інстанції не надали.

Рішенням комісії центрального рівня ДПС України від 14 липня 2023 року № 57199/40827326/2 скаргу позивача залишено без задоволення, а рішення комісії регіонального рівня - без змін.

Не погоджуючись з рішенням про відмову у реєстрації податкової накладної, ТОВ «ІБК ДАРВЕКС» звернулося до суду і, за результатами розгляду справи, позов було задоволено.

Перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального права й дотримання норм процесуального права, повноту встановлення фактичних обставин справи та їх правову оцінку в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає, що на виконання частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Частиною другою статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України), яким, зокрема, визначаються порядок адміністрування податків, права та обов`язки платників податків, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків.

Відповідно до пункту 187.1 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, або дата відвантаження товарів.

Пунктом 201.1 статті 201 ПК України на платника податку покладено обов`язок на дату виникнення податкових зобов`язань скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Приписами пункту 201.16 статті 201 ПК України передбачено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Такий порядок визначено Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 (далі - Порядок № 1165), пунктом 10 якого передбачено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації, а пунктом 11 - обов`язкові відомості, які зазначаються в такій квитанції.

Механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних, реєстрацію яких зупинено, визначено Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року № 520 (далі - Порядок № 520), який підлягає застосуванню в редакції наказу Міністерства фінансів України від 12 січня 2023 року № 19, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 лютого 2023 року, чинній на час прийняття оскаржуваного рішення.

Відповідно до пункту 4 Порядку № 520 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Пунктом 5 Порядку № 520 визначено документи, які платник податку може подати для розгляду цього питання, до яких, зокрема, належать договори з додатками до них, первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків.

Згідно з пунктом 9 Порядку № 520 за результатами розгляду поданих письмових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем їх отримання, або приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, або надсилає повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку з пропозицією щодо надання платником податку додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, або приймає рішення про відмову в реєстрації у разі надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Відповідно до пункту 10 Порядку № 520 комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

ненадання/часткового надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, при отриманні Повідомлення;

та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що з урахуванням змін, внесених до Порядку № 520 у 2023 році, підстава для відмови у реєстрації податкової накладної, пов`язана з ненаданням чи частковим наданням документів, може бути застосована лише після направлення платнику Повідомлення з конкретною пропозицією щодо надання додаткових пояснень та документів. Якщо ж комісія вважає, що подані документи складені з порушенням законодавства, вона повинна зазначити, які саме документи містять недоліки та в чому вони полягають.

Подібний алгоритм застосування Порядку № 520 викладено в постанові Верховного Суду від 23 липня 2026 року у справі № 200/6694/25, у якій зазначено, що комісія регіонального рівня, приймаючи рішення про відмову, повинна оцінити подані платником документи, встановити, яка саме інформація у податковій накладній залишилася непідтвердженою, та навести мотиви, з яких відсутність конкретного документа перешкоджає її реєстрації.

Верховний Суд також неодноразово наголошував, що чинними нормативно-правовими актами визначено вичерпний перелік підстав, які можуть слугувати підставою для прийняття рішення про відмову у реєстрації податкових накладних, а здійснення моніторингу є превентивним заходом, який не повинен підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок (постанова Верховного Суду від 18 квітня 2024 року у справі № 160/18840/22 з посиланням на постанови від 18 листопада 2021 року у справі № 380/3498/20 та від 20 січня 2022 року у справі № 140/4162/21).

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду, після зупинення реєстрації податкової накладної позивач скористався правом, передбаченим пунктом 4 Порядку № 520, та подав пояснення і копії документів, які комісія регіонального рівня розглянула та за наслідками розгляду прийняла рішення про відмову в реєстрації податкової накладної.

Отже, визначальним для вирішення спору є те, чи відповідає вимогам закону саме рішення комісії про відмову в реєстрації податкової накладної та чи існували передбачені пунктом 10 Порядку № 520 підстави для його прийняття. З огляду на це доводи апелянта щодо відповідності квитанції про зупинення реєстрації вимогам пункту 11 Порядку № 1165 не впливають на правильність вирішення спору по суті.

Колегія суддів зазначає, що комісія відмовила в реєстрації податкової накладної з підстави надання платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства, однак у графі «додаткова інформація» зазначила про ненадання видаткових документів з переліком товару. Отже, рішення поєднує дві різні за змістом підстави, одна з яких (ненадання документів) відповідно до пункту 10 Порядку № 520 могла бути застосована лише після направлення платнику Повідомлення, якого в цьому випадку не направлялося.

При цьому в рішенні не зазначено жодного документа, який, на думку комісії, складений чи оформлений із порушенням законодавства, і не вказано, яких саме вимог законодавства не дотримано. Таке рішення не дає змоги платнику зрозуміти, які недоліки слід усунути, і не відповідає критерію обґрунтованості, визначеному пунктом 3 частини другої статті 2 КАС України.

Крім того, твердження комісії про ненадання видаткових документів спростовується встановленою судом першої інстанції обставиною подання позивачем видаткової накладної, яку апелянт не заперечив належними доказами.

Колегія суддів також враховує, що податкову накладну складено за першою подією - отриманням передоплати, тому відповідно до пункту 187.1 статті 187 ПК України дата виникнення податкового зобов`язання визначається датою зарахування коштів на рахунок платника. Документами, які підтверджують інформацію, зазначену в такій податковій накладній, є насамперед договір та розрахункові документи, тоді як видаткова і товарно-транспортна накладні стосуються наступного відвантаження товару.

З приводу доводів апелянта про відсутність у товарно-транспортній накладній відомостей про вантажно-розвантажувальні операції та підпису водія колегія суддів зазначає, що ці обставини не були підставою для прийняття оскаржуваного рішення та в ньому не зазначені.

Верховний Суд у постанові від 23 липня 2026 року у справі № 200/6694/25 виснував, що обґрунтованість рішення суб`єкта владних повноважень оцінюється насамперед з огляду на мотиви, наведені у самому рішенні на час його прийняття, а суб`єкт владних повноважень не може під час судового розгляду замінювати або доповнювати фактичні підстави прийнятого ним індивідуального акта новими обставинами.

Аналогічно у постанові від 18 квітня 2024 року у справі № 160/18840/22 Верховний Суд відхилив доводи податкового органу про недоліки окремих первинних документів, оскільки такі недоліки не були підставою для прийняття спірних рішень.

Водночас суд першої інстанції обґрунтовано зазначив, що товарно-транспортна накладна від 07 червня 2023 року містить підписи відповідальних осіб вантажовідправника та вантажоодержувача, а апелянт не навів, яка саме норма законодавства пов`язує відсутність підпису водія з втратою цим документом юридичної сили для цілей підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній, складеній за передоплатою.

Посилання апелянта на пункт 2.3 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, також не спростовують висновків суду, оскільки ні в оскаржуваному рішенні, ні в апеляційній скарзі не зазначено, які обов`язкові реквізити відсутні в конкретних первинних документах, поданих позивачем.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач-1 такого обов`язку не виконав, оскільки не довів, що подані позивачем документи складені чи оформлені з порушенням законодавства, а також не довів наявності інших передбачених пунктом 10 Порядку № 520 підстав для відмови в реєстрації податкової накладної.

Стосовно способу захисту порушеного права колегія суддів зазначає, що відповідно до пункту 19 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 (далі - Порядок № 1246), податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється, зокрема, у день набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення).

Пунктом 20 Порядку № 1246 передбачено, що внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку, а датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.

За приписами частини третьої статті 245 КАС України у разі скасування індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Верховний Суд у постановах від 18 квітня 2024 року у справі № 160/18840/22 та від 23 липня 2026 року у справі № 200/6694/25 дійшов висновку, що зобов`язання ДПС України зареєструвати податкову накладну в ЄРПН не є втручанням у дискреційні повноваження контролюючого органу, оскільки після скасування протиправного рішення про відмову та за відсутності встановлених судом правових підстав для повторної відмови суб`єкт владних повноважень не має декількох рівнозначних правомірних варіантів поведінки, а такий спосіб захисту забезпечує остаточне вирішення спору.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. З огляду на це посилання апелянта на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 вересня 2021 року у справі № 320/9509/20 не може бути взяте до уваги, оскільки наведений у ній підхід не узгоджується з наведеною усталеною практикою Верховного Суду.

Отже, суд першої інстанції правильно зобов`язав ДПС України зареєструвати податкову накладну від 06 червня 2023 року № 20 в ЄРПН датою її подання, що відповідає пункту 20 Порядку № 1246 та є ефективним способом відновлення порушеного права позивача.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу колегія суддів зазначає, що відповідно до пункту 1 частини третьої статті 132 КАС України такі витрати належать до витрат, пов`язаних з розглядом справи, а згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Згідно з частинами п`ятою - сьомою статті 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі складністю справи, часом, витраченим адвокатом, обсягом наданих послуг та значенням справи для сторони. У разі недотримання цих вимог суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, при цьому обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про їх зменшення.

Суд першої інстанції встановив, що на підтвердження витрат позивач надав договір про надання правничої (правової) допомоги від 04 серпня 2023 року № 004-08/01, платіжну інструкцію від 04 серпня 2023 року № 1717 та ордер серії АМ № 1060859, тобто витрати є фактично понесеними та документально підтвердженими.

Апелянт, заперечуючи проти розміру цих витрат, обмежився загальними твердженнями про типовість справи та не надав доказів неспівмірності суми 3000,00 грн обсягу наданих адвокатом послуг. За таких обставин суд першої інстанції дійшов правильного висновку про стягнення зазначених витрат, а також судового збору за рахунок бюджетних асигнувань обох відповідачів.

Частинами першою - третьою статті 242 КАС України встановлено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до частини першої статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, всебічно і повно дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку, правильно застосував норми матеріального права та дотримався норм процесуального права при ухваленні оскаржуваного рішення, що свідчить про необґрунтованість апеляційної скарги та відсутність підстав для її задоволення.

Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області як відокремленого підрозділу ДПС на рішення Київського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2026 року у справі № 320/46848/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНЖЕНЕРНО-БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ДАРВЕКС» до Головного управління ДПС у Київській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії - залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2026 року у справі № 320/46848/23 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення відповідно до статей 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя-доповідач С.В. Воловик

Судді Є.Д. Кравченко

О.О. Осіпова