Судові рішення

Постанова № 141377508 у справі № 320/12240/23 від 10.11.2026

Постанова від 10.11.2026 в адміністративній справі № 320/12240/23 (категорія «Зупинення, відмова в реєстрації податкових накладних»). Суд: Шостий апеляційний адміністративний суд, суддя Воловик Сергій Володимирович.

Справа№ 320/12240/23
СудШостий апеляційний адміністративний суд
СуддяВоловик Сергій Володимирович
Форма рішенняПостанова
Форма судочинстваАдміністративне
КатегоріяЗупинення, відмова в реєстрації податкових накладних
Дата ухвалення10.11.2026
Надійшло до реєстру11.11.2026
Оригіналreyestr.court.gov.ua/Review/141377508

Лист, коли відкриється Pro

Моніторинг, сповіщення і вивантаження на всіх сайтах мережі Initask. Залиште пошту, і ми напишемо в день запуску.

Менеджер допоможе з першим запуском.

Текст рішення

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 320/12240/23 суддя першої інстанції: Перепелиця А.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі: судді-доповідача Воловика С.В., суддів Кравченка Є.Д., Осіпової О.О., розглянувши у письмовому провадженні в приміщенні суду в місті Києві апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 20 липня 2026 року у справі № 320/12240/23 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Регіонбудсервіс» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Регіонбудсервіс» (далі - позивач, ТОВ «Регіонбудсервіс») звернулося з позовною заявою до Головного управління ДПС у м. Києві (далі - апелянт, відповідач, ГУ ДПС у м. Києві), у якій просило суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 13 січня 2023 року № 39480413.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 20 липня 2026 року позовну заяву задоволено, оскаржуване податкове повідомлення-рішення визнано протиправним та скасовано.

Підставою для задоволення позову суд першої інстанції визначив те, що податкову накладну від 21 червня 2022 року № 38 позивач направив на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних 15 липня 2022 року о 18:31, тобто в межах граничного строку, встановленого пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, та протягом операційного дня, тривалість якого визначена пунктом 3 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних.

При цьому суд виходив з того, що підпункт 69.18 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України не змінює граничних строків реєстрації податкових накладних, а відомості з програмного забезпечення «M.E.Doc» є належними та допустимими доказами часу направлення податкової накладної, у зв`язку з чим її фактична реєстрація 18 липня 2022 року не може бути підставою для притягнення позивача до відповідальності.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням, Головне управління ДПС у м. Києві звернулося з апеляційною скаргою, у якій вказує на порушення судом першої інстанції норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, у зв`язку з чим просить апеляційний суд скасувати рішення Київського окружного адміністративного суду від 20 липня 2026 року та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, відповідач зазначає про те, що камеральною перевіркою встановлено порушення граничного строку реєстрації податкової накладної від 21 червня 2022 року № 38, а сформований у програмному комплексі «M.E.Doc» документ від 15 липня 2022 року о 18:31 є внутрішнім протоколом платника податків, який не підтверджує своєчасного направлення податкової накладної до Єдиного реєстру податкових накладних.

Апелянт наголошує, що згідно з квитанцією № 1 податкову накладну доставлено до центрального рівня ДПС України 18 липня 2022 року о 08:04, і саме ці дата та час, зафіксовані автоматизованою інформаційною системою контролюючого органу, свідчать про перевищення граничного строку реєстрації на три календарні дні.

Крім того, ГУ ДПС у м. Києві зауважило на тому, що суд першої інстанції не врахував правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 19 серпня 2021 року у справі № 520/11447/19, щодо недостатності протоколу програмного забезпечення як єдиного доказу виконання обов`язку з направлення податкової накладної на реєстрацію, а також положення Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, відповідно до яких факт і час отримання електронного документа засвідчує перша квитанція.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.08.2026 відкрито апеляційне провадження, встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, витребувано справу із Київського окружного адміністративного суду.

Не погоджуючись з вимогами апеляційної скарги, ТОВ «Регіонбудсервіс» у відзиві зазначило, що податкову накладну № 38 направлено на реєстрацію 15 липня 2022 року о 18:31, тобто протягом операційного дня, який відповідно до пункту 3 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних триває до 20 години, а квитанція № 1, що надійшла 18 липня 2022 року, стосується саме цієї податкової накладної.

Позивач вважає, що за відсутності до кінця операційного дня 15 липня 2022 року квитанції про прийняття, неприйняття або зупинення реєстрації податкова накладна вважається зареєстрованою в цей день, а розбіжність між тривалістю операційного дня та часом приймання електронних документів у період воєнного стану має тлумачитися на користь платника податків.

Також позивач звертає увагу на те, що постанову Верховного Суду у справі № 520/11447/19 ухвалено за інших фактичних обставин, пов`язаних із повторним направленням податкової накладної на реєстрацію, а відповідач не довів факту будь-якого втручання у роботу програмного забезпечення.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.09.2026 апеляційну скаргу відповідача призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини та об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів встановила наступне.

ГУ ДПС у м. Києві проведено камеральну перевірку ТОВ «Регіонбудсервіс» з питань своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, за результатами якої 08 грудня 2022 складено акт № 45909/Ж5/26-15-04-13-03/31726208.

Згідно з висновками акта перевірки позивачем порушено вимоги пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України щодо податкової накладної від 21 червня 2022 року № 38 на суму податку на додану вартість 199 656,00 грн, датою реєстрації якої зазначено 18 липня 2022 року о 08:04, кількість днів затримки - 3.

За результатами розгляду заперечень позивача від 26 грудня 2022 року № 71 листом ГУ ДПС у м. Києві від 09 січня 2023 року № 1150/і/26-15-04-13-08 висновки акта перевірки залишено без змін.

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 13 січня 2023 року № 39480413, яким відповідно до пункту 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України до позивача застосовано штраф у розмірі 10 відсотків суми податку на додану вартість, що становить 19 965,60 грн.

За результатами адміністративного оскарження, скарга позивача залишена без задоволення, а зазначене податкове повідомлення-рішення - залишено без змін.

Не погоджуючись з податковим повідомленням-рішенням, ТОВ «Регіонбудсервіс» звернулося до суду і, за результатами розгляду справи, позов було задоволено.

Перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального права й дотримання норм процесуального права, повноту встановлення фактичних обставин справи та їх правову оцінку в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає, що на виконання частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Частиною другою статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України). Зокрема, цим Кодексом визначається вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платники податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України (тут і далі - у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків, зокрема для податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені. У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України передбачено, що порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних тягне за собою накладення штрафу, зокрема, в розмірі 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 (далі - Порядок № 1246).

Відповідно до пункту 2 Порядку № 1246 операційний день - це частина дня, протягом якої здійснюються прийняття від платників податку податкових накладних та/або розрахунків коригування та реєстрація або зупинення реєстрації.

Пунктом 3 Порядку № 1246 визначено, що операційний день триває в робочі дні з 8 години 00 хвилин до 20 години 00 хвилин. Якщо граничні строки реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування припадають на вихідний, святковий або неробочий день, такий день вважається операційним днем.

Згідно з пунктами 11-14 Порядку № 1246 платник податку надсилає податкову накладну ДПС за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем, після надходження податкової накладної в автоматизованому режимі проводяться її перевірки, за результатами яких формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації, що надсилається платнику податку протягом операційного дня.

Водночас у зв`язку із введенням воєнного стану підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України доповнено пунктом 69, яким установлено особливості справляння податків і зборів на період до припинення або скасування воєнного стану.

Законом України від 12 травня 2022 року № 2260-IX, який набрав чинності 27 травня 2022 року, відновлено перебіг строків реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних та застосування відповідальності за їх порушення, з огляду на що на податкову накладну від 21 червня 2022 року № 38 поширювався загальний граничний строк реєстрації, встановлений пунктом 201.10 статті 201 ПК України, - до 15 липня 2022 року включно.

Разом з тим, згідно з підпунктом 69.18 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України, з метою захисту прав платників, збереження та захисту даних надання електронних сервісів та приймання електронних документів від платників податків здійснюються у робочі дні з 8 години до 18 години.

Зміни до цього підпункту, внесені Законом України від 12 січня 2023 року № 2876-IX щодо збільшення часу приймання електронних документів та тривалості операційного дня, на який припадає граничний строк реєстрації, набрали чинності після виникнення спірних правовідносин, а тому до них не застосовуються.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Співвідношення підпункту 69.18 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України з пунктом 201.10 статті 201 ПК України та Порядком № 1246 було предметом дослідження Верховного Суду, який у постанові від 14 грудня 2023 року у справі № 260/5659/22 дійшов висновку, що цей припис не стосується порядку вчинення дій платником податків, а отже, не змінює граничних строків та порядку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в аспекті спрямованих платником дій для таких цілей.

Верховний Суд зазначив, що контролюючий орган вчиняє дії щодо прийняття податкових накладних/розрахунків коригування та надсилання квитанцій з урахуванням обмежень, введених підпунктом 69.18, - у робочі дні з 8 години до 18 години, проте такі скорочені строки вчинення дій контролюючим органом не означають одночасного обмеження платника податків щодо виконання податкового обов`язку поданням податкових накладних на реєстрацію.

При цьому, задля забезпечення належної реалізації процедури реєстрації, контролюючий орган зобов`язаний прийняти податкові накладні/розрахунки коригування, надіслані у межах граничних строків та впродовж операційного дня, визначених для платника у Порядку № 1246, та на наступний робочий день до 18 години, якщо прийняття таких документів є неможливим у межах попереднього дня, прийняти їх та зареєструвати.

Наведений правовий висновок Верховний Суд підтримав, зокрема, у постанові від 07 лютого 2024 року у справі № 420/10441/23, вказавши, що для правильного вирішення спорів цієї категорії суди мають встановлювати, чи мало місце подання податкової накладної на реєстрацію після 18 години до 20 години.

Аналіз наведених норм у їх системному зв`язку з урахуванням висновків Верховного Суду свідчить про те, що в період дії підпункту 69.18 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України в редакції, чинній у липні 2022 року, податкова накладна, надіслана платником в останній день граничного строку після 18 години, але до 20 години, вважається надісланою своєчасно.

Отже, у такому разі дата прийняття та реєстрації податкової накладної контролюючим органом наступного робочого дня є наслідком обмеженого часу роботи його електронних сервісів, а не порушенням платником граничного строку реєстрації, за яке пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України передбачено відповідальність.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду, податкову накладну від 21 червня 2022 року № 38 складено позивачем у другій половині календарного місяця, тому граничним строком її реєстрації було 15 липня 2022 року, який припадав на робочий день - п`ятницю.

Відомостями з програмного забезпечення «M.E.Doc» підтверджується, що зазначену податкову накладну направлено на реєстрацію 15 липня 2022 року о 18:31, тобто в останній день граничного строку, після 18 години, але в межах операційного дня, визначеного пунктом 3 Порядку № 1246.

Наступним робочим днем після 15 липня 2022 року був понеділок, 18 липня 2022 року, і саме цього дня о 08:04, згідно з квитанцією № 1, податкову накладну доставлено до центрального рівня ДПС України та в подальшому зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Таким чином, контролюючий орган прийняв та зареєстрував податкову накладну в межах наступного робочого дня до 18 години, тобто в порядку, який відповідає наведеному висновку Верховного Суду, а встановлені актом перевірки три дні затримки складаються з вихідних днів 16 і 17 липня 2022 року та першого робочого дня, протягом якого електронні сервіси контролюючого органу відновили приймання документів.

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивач своєчасно виконав обов`язок щодо направлення податкової накладної на реєстрацію, і в його діях відсутній склад правопорушення, передбаченого пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України.

Надаючи оцінку доводам апелянта щодо неналежності відомостей з програмного забезпечення «M.E.Doc» як доказу, колегія суддів зазначає, що відповідно до частини першої статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.

Податкове законодавство не встановлює виключного переліку доказів на підтвердження часу направлення податкової накладної на реєстрацію, а Верховний Суд у постанові від 24 листопада 2021 року у справі № 200/12604/19-а визнав відомості спеціалізованого програмного забезпечення «M.E.Doc» належними та допустимими доказами на підтвердження факту направлення податкових накладних на реєстрацію.

Згідно з частиною другою статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач не надав доказів, які б спростовували зафіксовані у програмному забезпеченні дату та час направлення податкової накладної, зокрема відомостей власних інформаційно-телекомунікаційних систем про інший час надходження електронного документа, а доводи про можливість штучного створення протоколу ґрунтуються виключно на припущеннях.

Натомість квитанція № 1, сформована системою контролюючого органу, фіксує надходження податкової накладної о 08:04 першого робочого дня після 15 липня 2022 року, тобто в перші хвилини відновлення приймання електронних документів, що узгоджується з поясненнями позивача про направлення документа після 18 години попереднього робочого дня і не свідчить про його подання з порушенням строку.

Посилання відповідача на положення Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06 червня 2017 року № 557, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки перша квитанція засвідчує факт і час отримання електронного документа контролюючим органом, який в умовах дії підпункту 69.18 об`єктивно не міг настати раніше початку його робочого часу 18 липня 2022 року.

Ототожнення часу отримання документа контролюючим органом із часом його направлення платником у такому випадку суперечило б висновку Верховного Суду про те, що обмеження часу приймання електронних документів не обмежує платника податків у праві подати податкову накладну на реєстрацію протягом операційного дня.

З приводу посилання апелянта на постанову Верховного Суду від 19 серпня 2021 року у справі № 520/11447/19, колегія суддів зазначає, що за змістом цієї постанови, висновок про недостатність протоколу програмного забезпечення ґрунтувався на тому, що такий протокол був єдиним доказом своєчасності реєстрації, не підтвердженим іншими доказами, а платник тривалий час зволікав з повторним направленням податкової накладної.

Натомість у цій справі податкова накладна повторно не направлялась, її прийнято та зареєстровано першого робочого дня після граничного строку, а час направлення підтверджується не лише відомостями програмного забезпечення, але й узгоджується з квитанцією контролюючого органу, у зв`язку з чим правовідносини у цих справах не є подібними.

Крім того, саме питання правових наслідків направлення податкової накладної після 18 години в межах операційного дня в період дії підпункту 69.18 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України вирішено Верховним Судом у наведених вище постановах, які і підлягають врахуванню.

Водночас колегія суддів не погоджується з доводами позивача про те, що податкова накладна вважається зареєстрованою 15 липня 2022 року через ненадіслання квитанції до кінця операційного дня, оскільки в період дії підпункту 69.18 контролюючий орган мав право прийняти таку податкову накладну та надіслати квитанцію наступного робочого дня до 18 години, що ним і було зроблено.

Разом з тим, такі доводи позивача не впливають на правильність висновку суду першої інстанції по суті спору, оскільки своєчасність виконання позивачем обов`язку щодо направлення податкової накладної на реєстрацію встановлена з інших зазначених підстав.

З цих же причин колегія суддів не вбачає необхідності у застосуванні до спірних правовідносин пункту 56.21 статті 56 ПК України, на зміст якого посилається позивач, оскільки співвідношення відповідних норм визначено в наведеній практиці Верховного Суду.

Частинами першою - третьою статті 242 КАС України встановлено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, всебічно і повно дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку, правильно застосував норми матеріального права та дотримався норм процесуального права при ухваленні оскаржуваного рішення, що свідчить про необґрунтованість апеляційної скарги та відсутність підстав для її задоволення.

Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 20 липня 2026 року у справі № 320/12240/23 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Регіонбудсервіс» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 20 липня 2026 року у справі № 320/12240/23 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення відповідно до статей 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя-доповідач С.В. Воловик

Судді Є.Д. Кравченко

О.О. Осіпова

Інші рішення у справі

ДатаДокументСуд
28.09.2026 Ухвала № 140119948 Шостий апеляційний адміністративний суд
17.08.2026 Ухвала № 139061818 Шостий апеляційний адміністративний суд
20.07.2026 Рішення № 138332408 Київський окружний адміністративний суд
21.04.2023 Ухвала № 110381116 без тексту Київський окружний адміністративний суд