Ухвала № 141377527 у справі № 580/12895/25 від 09.11.2026

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 580/12895/25

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

09 листопада 2026 року м. Київ

Суддя Шостого апеляційного адміністративного суду Тереза Ю.О., перевіривши на відповідність вимогам ст. ст. 295, 296 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 16.02.2026 у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправної бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 16.02.2026 у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з вказаним рішенням суду, представник позивача - адвокат Гришаєва Яна Миколаївна 17.09.2026 за допомогою засобів підсистеми Електронний суд подав до Шостого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу.

Також скаржник в апеляційній скарзі заявив клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення.

Перевіривши апеляційну скаргу, суд вважає, що вона не може бути прийнята до апеляційного провадження та підлягає залишенню без руху відповідно до ст. 298 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), оскільки апеляційна скарга подана з порушенням строку, встановленого ст. 295 КАС України. Також апеляційна скарга не відповідає вимогам ст. 296 КАС України.

Відповідно до положень статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:

1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 16.02.2026 прийнято у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження. Відмітка про дату виготовлення та підписання повного тексту рішення у змісті рішення відсутня.

З автоматизованої системи документообігу суду вбачається, що належним чином завірена копія оскаржуваного судового рішення вручена представнику позивача - адвокату Гришаєвій Яні Миколаївні 17.02.2026 о 09:06 год. за допомогою засобів підсистеми Електронний суд.

За правилами частини 5 статті 251 КАС України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено в порядку письмового провадження, копія судового рішення в електронній формі надсилається протягом двох днів із дня його складення у повному обсязі у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Згідно із пунктом 2 частини 6 статті 251 КАС України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Згідно з ч. 6 ст. 120 КАС України якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Згідно з ч. 7 ст. 151 КАС України якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що його вручено й особі, яку він представляє.

Отже, датою вручення скаржнику копії оскаржуваного судового рішення є 17.02.2026. Відповідно, останній день з дня вручення копії судового рішення для подання апеляційної скарги припадав на 19.03.2026.

Однак, апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції адвокатом Гришаєвою Яною Миколаївною подано 17.09.2026 засобами підсистеми Електронний суд, тобто з пропуском тридцятиденного строку на апеляційне оскарження з моменту вручення копії оскаржуваного судового рішення. Апеляційну скаргу зареєстровано в суді апеляційної інстанції 02.11.2026.

В обґрунтування клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження представник позивача посилається на те, що у матеріалах справи відсутні докази направлення та/або отримання Бойком О.М. рішення суду. Також в апеляційній скарзі вказано, що про існування рішення суду позивач дізнався 10.09.2026. Крім того, представник позивача зазначає, що останній є військовослужбовцем та не отримує поштову кореспонденцією за місцем свого проживання, не має доступу до інтернету та не має необов`язкового застосунку Дія. Вказане, на думку позивача, є поважною причиною для поновлення строку на апеляційне оскарження.

Суд апеляційної інстанції зауважує, що поважність причин пропуску строку підлягає оцінці у кожному конкретному випадку з урахуванням конкретних обставин.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судових рішень у апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.

Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій і стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Безпідставним є посилання представника позивача - адвоката Гришаєвої Яни Миколаївни на те, що безпосереднє неотримання ОСОБА_1 копії оскаржуваного рішення суду є поважною причиною для поновлення строку на апеляційне оскарження, оскільки згідно з ч. 7 ст. 151 КАС України якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що його вручено й особі, яку він представляє.

Як зазначалось, копію оскаржуваного рішення вручено представнику позивача - адвокату Гришаєвій Яні Миколаївні 17.02.2026, натомість остання звернулась до суду з апеляційною скаргою 17.09.2026, тобто з пропуском строку звернення до суду з апеляційною скаргою, який передбачений ст. 295 КАС України.

З викладеного вбачається, що об`єктивні та поважні причини пропуску зазначеного строку відсутні, а тому підстав до поновлення пропущеного скаржником строку суд не вбачає.

Колегія суддів наголошує, що поновлення строку на апеляційне оскарження при встановлених обставинах та з урахуванням значного часу, що сплинув від дати ухвалення судового рішення, не відповідатиме принципу правової визначеності, як одного із суттєвих елементів принципу верховенства права.

Враховуючи відсутність поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження, суд відмовляє у задоволенні клопотання представника позивача про поновлення строку апеляційного оскарження.

Відповідно до ч. 3 ст. 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених ст. 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Крім кого, приписи п. 1 ч. 5 ст. 296 КАС України визначають, що до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Питання, пов`язані із розміром ставок судового збору, порядком сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору регулюються Законом України «Про судовий збір» № 3674-VI.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до п.п. 2 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору встановлюється в таких розмірах, зокрема: за подання апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду, заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, ставка судового збору складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» з 01.01.2025 встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 3028,00 грн.

Цей адміністративний позов подано в 2025 році.

Скаржник оскаржує рішення суду першої інстанції, яким задоволено одну позовну вимогу немайнового характеру.

Отже, відповідно до вимог Закону України "Про судовий збір" скаржнику потрібно сплатити судовий збір за подачу апеляційної скарги у розмірі 1453,44 грн (3028 х 0,4 х 150% х 0,8).

Судовий збір необхідно сплатити на рахунок Шостого апеляційного адміністративного суду за наступними платіжними реквізитами: отримувач коштів - ГУК в м. Києві/Печерс.р-н, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача [рахунок приховано], код класифікації доходів бюджету 22030101.

З урахуванням викладеного, апеляційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням десятиденного строку для усунення вказаних недоліків шляхом подання:

1. Клопотання/заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення із зазначенням інших поважних підстав для його поновлення;

2. Документу про сплату судового збору у розмірі 1453,44 грн.

На підставі викладеного та керуючись статтями 169, 298, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

УХВАЛИВ:

Визнати неповажними причини пропуску строку на апеляційне оскарження судового рішення та відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду з апеляційною скаргою.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без руху.

Надати строк для усунення недоліків - десять днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і в касаційному порядку оскаржена бути не може.

Суддя Ю.О. Тереза