Постанова № 141377531 у справі № 320/24352/23 від 10.11.2026

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 320/24352/23 Суддя (судді) першої інстанції: Панова Г. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2026 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача - Єгорової Н.М.,

суддів - Карпушової О.В., Компанієць І.Д.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 22 липня 2026 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лоджик Япі" до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії -,

В С Т А Н О В И Л А:

У липні 2023 року позивач - ТОВ "Лоджик Япі" звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, яким просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 09 червня 2023 року №55928 про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку;

- зобов`язати Головне управління ДПС у м. Києві виключити Товариство з обмеженою відповідальністю "Лоджик Япі" з переліку ризикових платників податків.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 22 липня 2026 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погодившись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права, неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, не досліджено та не враховано надані до суду докази.

Апелянт зазначив про те, що позивачем надавались послуги з відновлення та реконструкції елементів благоустрою, водночас податковий кредит сформовано за рахунок придбання будівельних матеріалів у суб`єктів господарювання ТОВ "Хака" та ТОВ "Катур", діяльність яких встановлена як ризикова.

Додатково зазначив про те, що підставою прийняття оскаржуваного рішення зазначено недостатню кількість трудових ресурсів, необхідних для здійснення господарської операції в обсягах зазначених у податковій накладній.

Позивач подав до суду відзив, відповідно до якого просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, оскільки апеляційна скарга не спростовує висновки суду першої інстанції.

Звернув увагу суду на те, що рішення про відповідність ТОВ "Лоджик Япі" критеріям ризиковості платника податку на додану вартість від 18 жовтня 2022 року №170068 не містить мотивації та причин віднесення позивача до ризикових платників податків, водночас контролюючий орган не може шляхом прийняття нового рішення легалізувати наслідки власного процедурного порушення

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, ТОВ "Лоджик Япі" зареєстроване як юридична особа 14 січня 2019 року, основний вид діяльності КВЕД 41.20 - будівництво житлових і нежитлових будівель.

Основним видом господарської діяльності товариства є будівництво житлових і нежитлових будівель. Позивач також здійснює будівельні, монтажні та ремонтні роботи на різних об`єктах.

ТОВ "Лоджик Япі" укладено договори підряду на виконання будівельних робіт, зокрема з ТОВ "Укрспецреставрація" від 06 липня 2020 року №7 та ТОВ "Інжинірингова компанія Планета Буд" від 14 червня 2021 року №14/06.

15 квітня 2020 року між ТОВ "Лоджик Япі" (покупець) та ТОВ "Хака" (постачальник) укладено договір поставки №1504/1, відповідно до якого постачальник зобов`язався передавати у власність покупця визначені договором будівельні матеріали, а покупець - приймати та оплачувати поставлений товар.

На підтвердження виконання господарських операцій із ТОВ "Хака" позивачем надано договір поставки, видаткові накладні, платіжні доручення, банківські виписки, товарно-транспортні накладні та документи бухгалтерського обліку .

17 серпня 2020 року між ТОВ "Лоджик Япі" (покупець) та ТОВ "Катур" (продавець) укладено договір купівлі-продажу товару №25, предметом якого було постачання будівельних матеріалів.

На підтвердження виконання господарських операцій із ТОВ "Катур" позивачем надано договір, видаткові накладні, платіжні доручення, банківські виписки, товарно-транспортні накладні та інші первинні документи.

18 жовтня 2022 року Комісією Головного управління ДПС у м. Києві прийнято рішення №170068 про відповідність ТОВ "Лоджик Япі" критеріям ризиковості платника податку на підставі п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку, оскільки в ході аналізу баз даних ДПС України отримано податкову інформацію щодо реалізації позивачем послуг з відновлення та реконструкції елементів благоустрою, а податковий кредит сформовано за рахунок придбання будівельних матеріалів у суб`єктів господарювання, діяльність яких контролюючий орган вважав ризиковою, а саме ТОВ "Хака" та ТОВ "Катур".

Позивач подав повідомлення від 01 червня 2023 року №335 із поясненнями та копіями документів, які, на його переконання, підтверджували фактичне здійснення господарських операцій та невідповідність товариства критеріям ризиковості.

За результатами розгляду поданої інформації та копій документів Комісією Головного управління ДПС у м. Києві прийнято рішення від 09 червня 2023 року №55928 про відповідність ТОВ "Лоджик Япі" критеріям ризиковості платника податку.

Підставою прийняття рішення визначено п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

У рішенні зазначено код податкової інформації 07 - недостатня кількість трудових ресурсів, необхідних для здійснення господарської операції в обсягах, зазначених у податковій накладній або розрахунку коригування.

У таблиці рішення контролюючим органом зазначено операції з постачання послуг за кодом ДКПП 41.00 та операції з придбання товару за кодом УКТЗЕД 6907 у ТОВ "Катур". Крім того, у рішенні проставлено позначку про ненадання платником податку копій документів, які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості платника податку.

Вважаючи протиправним оскаржуване рішення, позивач звернувся до суду з позовом.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що оскаржуване рішення не містить обґрунтування того, яка саме кількість працівників була необхідною для здійснення позивачем конкретних операцій, у якому обсязі та за який період такі операції здійснювалися, скільки працівників фактично мав позивач, які саме роботи повинні були виконуватися безпосередньо його штатними працівниками та на підставі якого розрахунку контролюючий орган дійшов висновку про недостатність трудових ресурсів. Контролюючим органом також не враховано специфіку діяльності позивача, який для виконання будівельних робіт залучав субпідрядні організації, спеціальну техніку та сторонніх виконавців.

Також суд зазначив про те, що саме собою придбання товарів або послуг у контрагента, щодо якого контролюючим органом прийнято рішення про відповідність критеріям ризиковості, не є достатнім доказом ризиковості платника податку. Крім того, контролюючим органом не зазначено, які саме документи досліджувалися комісією, які документи були враховані, які відхилені, які недоліки в них виявлені та чому сукупність поданих позивачем документів не підтверджує його невідповідність критеріям ризиковості.

Надаючи правову оцінку обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.

Положеннями п. 201.1 ст. 201 ПК України передбачено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України (п. 201.16 ст. 201 ПК України).

11 грудня 2019 року Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову № 1165, якою, зокрема, затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 1165).

Суд апеляційної інстанції вважає за необхідне підкреслити, що Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №117, і Порядок №1165, який набрав чинності з 01 лютого 2020 року, передбачають кардинально різні механізми зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів; механізм розгляду скарги щодо рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Так, відповідно до п. 6 Порядку зупинення №1165 у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

При цьому додатком 4 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджено типову форму рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, яка містить наступне формулювання: "Рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.".

Отже, з наведеного вбачається, що положення Порядку №1165 встановлюють можливість платника податку оскаржити рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, у тому числі у судовому порядку.

Відтак, надання оцінки правомірності такому рішенню у межах судового оскарження на відповідність критеріям, визначеним ч. 2 ст. 2 КАС України, відповідає завданням адміністративного судочинства.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

З огляду на викладене, оскаржувані рішення є індивідуальними актами у відношенні до ТОВ "Лоджик Япі"у розумінні п. 19 ч. 1 ст. 4 КАС України, а тому, всупереч доводів апелянта, може бути оскаржене у судовому порядку.

Аналогічний висновок випливає із змісту постанов Верховного Суду від 16 грудня 2020 року у справі № 340/474/20, від 05 січня 2021 року у справі №640/11321/20, від 16 лютого 2021 року у справі №280/3235/20.

Так, п. 6 Порядку зупинення №1165 (у редакції, чинній на час прийняття рішень про віднесення позивача до ризикових платників податку) передбачено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено та/або подано податкову накладну/розрахунок коригування для реєстрації в Реєстрі, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава та інформація, за якою встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі відповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку згідно з пунктом 8 додатка 1 у відповідних полях рішення зазначається детальна інформація, за якою встановлено відповідність критеріям ризиковості платника податку, тип операції (придбання/постачання), період здійснення господарської операції, код згідно з УКТЗЕД/ДКПП/умовним кодом товару, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції.

У разі отримання рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку платник податку має право подати на розгляд комісії регіонального рівня інформацію та копії відповідних документів, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом дев`ятим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4).

Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг", "Про електронні довірчі послуги" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;

інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.

За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).

У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом дев`ятим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4).

У рішенні про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (додаток 4) за результатами розгляду інформації та копій документів, надісланих відповідно до абзацу восьмого цього пункту, комісія регіонального рівня у відповідних полях рішення зазначає детальну інформацію, за якою встановлено відповідність критеріям ризиковості платника податку, зазначає/обирає з переліку документ/документи, не наданий/не надані платником податку, який може/які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості платника податку.

Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Якщо комісією регіонального рівня протягом семи робочих днів, що настають за датою надходження зазначеної інформації та документів, не прийнято відповідного рішення, платник податку виключається з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

У разі виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, на підставі рішення комісії регіонального рівня або рішення суду автоматично виключаються з переліку ризикових його контрагенти за умови, що:

виключною підставою для включення такого контрагента до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості на підставі пункту 8 додатка 1, було здійснення операції з таким платником податку;

відсутні інші підстави та інформація, за якою встановлено відповідність контрагента критеріям ризиковості платника податку.

Рішення про відповідність/невідповідність критеріям ризиковості платника податку набирає чинності у день засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.

Колегія суддів зазначає, що одним з критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість, що закріплені у Додатку 1 до Порядку зупинення №1165, є те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування(п. 8 Додатку 1).

Аналіз змісту указаного пункту свідчить, що законодавцем встановлена певна послідовність прийняття рішення про відповідність платника податку на додану вартість Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість. Так, рішенню Комісії регіонального рівня питання відповідності платника податку Критеріям ризиковості платника ПДВ має передувати складання та направлення таким платником податкової накладної/розрахунку коригування, за наслідками чого здійснюється моніторинг платника податку, податкової накладної/розрахунку коригування.

Крім того, встановленню наявності у контролюючих органах податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, яка стала відома контролюючому органу у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, має передувати моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування, поданої для реєстрації.

Отже, питання відповідності підприємства Критеріям ризиковості платника ПДВ має розглядатись Комісією регіонального рівня за наслідками подання товариством для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування та моніторингу платника податку і податкової накладної/розрахунку коригування, що направлена для реєстрації.

Вказаний висновок відповідає позиції Верховного Суду, висловленій у постановах від 23 червня 2022 року у справі №640/6130/20 та від 14 травня 2025 року у справі №260/3479/24.

Крім того, у постанові Верховного Суду від 16 грудня 2020 року у справі №340/474/20 підкреслено, що комісія контролюючого органу, приймаючи рішення з посиланням на те, що товариство ймовірно є учасником формування схемного податкового кредиту згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах, має обґрунтувати суду на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації.

Аналогічна за змістом позиція висловлена Верховним Судом й у постанові від 06 лютого 2024 року у справі №320/13271/20.

Відтак, на переконання судової колегії, ненадання належних доказів контролюючим органом свідчить, що у нього були відсутні правові підстави для віднесення позивача до ризикових платників податків.

Окремо суд апеляційної інстанції зауважує, що бланк рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку містить обов`язкове для заповнення поле, де у разі відповідності вимогам п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку зазначається код (коди) податкової інформації, яка є підставою для розгляду питання про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У рішенні від 09 червня 2023 року №55928 вказане поле заповнено наступним чином:

"код 7 - недостатня кількість трудових ресурсів, необхідних для здійснення господарської операції в обсягах, зазначених у податковій накладній / розрахунку коригування (за відсутності інформації щодо придбання послуг з виконання робіт, які необхідні для здійснення господарської операції);

код 13 - придбання товарів (послуг) у платника(ів) податку, щодо якого(их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку".

Водночас, колегією суддів враховується, що ні у відзиві на позов, ні в апеляційній скарзі, відповідач не надав пояснень та доказів на підтвердження відповідності позивача кодам 07, 13 податкової інформації, яка є підставою для прийняття рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, і тим самим, не підтвердив правомірність віднесення позивача до ризикових платників податків. До того ж контролюючим органом не зазначено, на підставі аналізу якої податкової накладної/розрахунку коригування останній вирішував питання про відповідність платника податків критеріям ризиковості.

Крім іншого, колегією суддів враховується, що відповідачем не зазначено, яка кількість працівників необхідна для здійснення господарських операцій позивачем.

Щодо придбання товарів (послуг) у платника(ів) податку, щодо якого(их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку, а саме у ТОВ "Хака" та ТОВ "Катур", колегія суддів зазначає, що доказів включення цих платників податків 09 червня 2023 року до переліку ризикових відповідачем не надано.

Вказане дає підстави погодитися з позицією суду першої інстанції про те, що спірне рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості є протиправним, а відповідачем не надано жодних документальних доказів наявності у нього податкової інформації, яка б могла свідчити про наявність ознак здійснення ризикових операцій позивача та стала підставою для прийняття комісією регіонального рівня рішення про відповідність останнього критеріям ризиковості платника податку.

Таким чином колегія суддів погоджується з позицією Київського окружного адміністративного суду про те, що спірне рішення відповідача не містять мотивів та документально підтверджених обґрунтувань правомірності віднесення ТОВ "Лоджик Япі" до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості.

У розрізі наведеного судова колегія вважає за необхідне зауважити, що навіть якщо Порядком №1165 затверджено форму рішення, яка не передбачає конкретизації підстав у разі відповідності п.п. 1 - 8 критеріїв ризиковості платника податку, невиконання ГУ ДПС у м. Києві обов`язку доказування, встановленого ч. 2 ст. 77 КАС України, має своїм наслідком визнання протиправним та скасування індивідуального акту.

Відтак, на переконання судової колегії, ненадання відповідних доказів контролюючим органом свідчить, що у нього були відсутні правові підстави для віднесення позивача до ризикових платників податків.

Такий висновок також узгоджується з позицією Верховного Суду, висловленою у постановах від 19 листопада 2021 року у справі №140/17441/20 та від 23 червня 2022 року у справі №640/6130/20.

Більше того колегія суддів зауважує, що, зазначаючи у спірному рішенні про ненадання платником податків документів, які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості платника податку, відповідач наводить весь перелік документів, передбачених Порядком зупинення №1165, що вказує на те, що контролюючий орган взагалі не надавав оцінку документам, наданим позивачем разом з поясненнями.

З урахуванням наведеного, а також зважаючи на те, що спірне рішення від 09 червня 2023 року №55928 прийняте ГУ ДПС у м. Києві без наявних на те правових підстав, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку що останнє, як індивідуальний акт підлягає скасуванню.

Як вже було зазначено вище, положеннями п. 6 Порядку зупинення №1165 закріплено, що у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня за основним місцем обліку платника податку виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Отже, саме по собі скасування у судовому порядку рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості є безумовною підставою для виключення комісією регіонального рівня платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості.

Водночас, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що відповідно до п. п. 4, 10 ч. 2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про, зокрема, визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Європейський суд з прав людини неодноразово висловлював позицію з цього питання, згідно якої національні суди повинні проконтролювати, чи не є викладені у них висновки адміністративних органів щодо обставин у справі довільними та нераціональними, непідтвердженими доказами або ж такими, що є помилковими щодо фактів; у будь-якому разі суди повинні дослідити такі акти, якщо їх об`єктивність та обґрунтованість є ключовим питанням правового спору (п. 157 рішення у справі "Сігма радіо телевіжн лтд. проти Кіпру" (Sigma Radio Television ltd. v. Cyprus №32181/04); п. 44 рішення у справі "Брайєн проти Об`єднаного Королівства" (Bryan v. the United Kingdom); п.п. 156-157, 159 рішення у справі "Сігма радіо телевіжн лтд. проти Кіпру" (Sigma Radio Television ltd. v. Cyprus №32181/04); п.п. 47-56 рішення у справі "Путтер проти Болгарії" (Putter v. Bulgaria №38780/02).

При цьому колегією суддів враховується, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Аналогічна позиція викладена у постановах Верхового Суду України від 16 вересня 2015 року у справі №21-1465а15 та від 02 лютого 2016 року у справі №804/14800/14.

За таких обставин колегія суддів вважає правильними висновки суду першої інстанції про те, що належним і повним способом захисту порушених прав ТОВ "Лоджик Япі" є зобов`язання ГУ ДПС у м. Києві виключити підприємство з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості.

Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Керуючись ст. ст. 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 22 липня 2026 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення.

Касаційна скарга на рішення суду апеляційної інстанції подається безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України

Суддя-доповідач Н.М. Єгорова

Судді О.В. Карпушова

І.Д. Компанієць