Постанова № 141377645 у справі № 240/3519/26 від 09.11.2026

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 240/3519/26

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Окис Т.О.

Суддя-доповідач - Полотнянко Ю.П.

09 листопада 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Полотнянка Ю.П.

суддів: Смілянця Е. С. Драчук Т. О. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Комунального некомерційного підприємства "Житомирська багатопрофільна опорна лікарня" Новогуйвинської селищної ради на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2026 року у справі за адміністративним позовом Комунального некомерційного підприємства "Житомирська багатопрофільна опорна лікарня" Новогуйвинської селищної ради до Північного офісу Державної аудиторської служби України про визнання протиправним та скасування висновку,

В С Т А Н О В И В :

30 січня 2026 року Комунальне некомерційне підприємство «Житомирська багатопрофільна опорна лікарня» Новогуйвинської селищної ради (далі - позивач, Лікарня) звернулося з позовом до суду, в якому просить визнати протиправними та скасувати висновок Північного офісу Державної аудиторської служби України (далі - відповідач, Північний офіс Держаудитслужби) про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2025-12-09-013784-a від 16 січня 2026 року.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 22.04.2026 у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким позов задовольнити.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.

Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Судом першої інстанції встановлено, що за результатами вивчення поданих сторонами документів, суд установи, що 09 грудня 2025 року Лікарнею оголошено процедуру закупівлі «Медична інформаційна система у формі онлайн - доступу», ID: UA-2025-12-09-013784-a.

20 грудня 2025 року відбулося розкриття тендерних пропозицій, за наслідками чого з`ясовано, що участь у закупівлі взяв один учасник - ТОВ «Здоров`я 24».

Оскільки тендерна пропозиція учасника відповідала вимогам тендерної документації, а підстави для її відхилення були відсутні, рішенням уповноваженої особи Лікарні ТОВ «Здоров`я 24» визначено переможцем процедури закупівлі.

24 грудня 2025 року позивачем розміщено повідомлення про намір укласти договір.

29 грудня 2025 року виконуючим обов`язки начальника Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області, відповідно до частини 2 статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі», зважаючи на пункт 23 Особливостей, підпункту 2 пункту 5 Положення про Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області, затвердженого наказом Північного офісу Держаудитслужби від 20 жовтня 2016 року №18 (зі змінами), підписано наказ №115-3 «Про початок моніторингу процедур закупівель / закупівель». У додатку до цього наказу під пунктом 9 зазначено унікальний номер оголошення про проведення процедури закупівлі UA-2025-12-09-013784-a.

Під час проведення моніторингу в електронній системі закупівель розміщено запити замовнику про надання пояснень.

31 грудня 2025 року, 02 та 16 січня 2026 року позивач розмістив свої пояснення.

16 січня 2026 року в електронній системі закупівель опубліковано висновок про результати моніторингу закупівлі Північного офісу Держаудитслужби з названого вище предмета закупівлі.

Як убачається з висновку, за результатами аналізу питання дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель щодо відповідності вимог тендерної документації вимогам законодавства у сфері закупівель встановлено, що тендерна документація не відповідає нормам пункту 3 частини 2, абзацу 1 частини 3 статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі» та абзацу 1 пункту 28 Особливостей. За результатами аналізу питання дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель щодо розгляду тендерної пропозиції учасника ТОВ «Здоров`я 24» встановлено порушення вимог пункту 43 Особливостей.

З огляду на встановлені порушення законодавства у сфері публічних закупівель, керуючись статтями 5 та 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», статтею 8 Закону України «Про публічні закупівлі» зобов`язано позивача здійснити заходи направлені на недопущення встановлених порушень у подальшому та забезпечити притягнення до дисциплінарної або матеріальної відповідальності осіб, якими допущені порушення, та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.

Не погодившись із названим висновком, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що спірний висновок відповідача є таким, що відповідає критеріям, визначеним у частині 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, є правомірним та підстави для його скасування судом відсутні.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади визначає Закон України «Про публічні закупівлі» від 25 грудня 2015 року №922-VIII з наступними змінами та доповненнями у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Закон України №922-VIII), метою якого є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

16 серпня 2022 року Верховної Радою України прийнято Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» та інших законодавчих актів України щодо здійснення оборонних та публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану» №2526-ІХ, який набрав чинності з 10 вересня 2022 року, пунктом 2 якого розділ Х «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України №922-VIII доповнено пунктом 37 такого змісту: «Установити, що на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених цим Законом, визначаються Кабінетом Міністрів України із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз.».

На реалізацію наведеної бланкетної норми 12 жовтня 2022 року Уряд прийняв постанову №1178, якою затвердив Особливості.

Згідно пункту 2 Особливостей терміни у них вживаються у значенні, наведеному в Законі України №922-VIII, постановах Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2016 року №166 «Про затвердження Порядку функціонування електронної системи закупівель та проведення авторизації електронних майданчиків» та від 14 вересня 2020 року №822 «Про затвердження Порядку формування та використання електронного каталогу».

Статтею 1 Закону України №922-VIII визначено поняття, які застосовуються для цілей зазначеного закону, зокрема: моніторинг закупівлі - аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та протягом його дії з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель.

Відповідно до статті 8 цього Закону, моніторинг закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю). Моніторинг закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладання договору про закупівлю та його виконання. Моніторинг закупівлі не проводиться на відповідність тендерної документації вимогам частини 4 статті 22 цього Закону.

Рішення про початок моніторингу процедури закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник (або уповноважена керівником особа) за наявності однієї або декількох із таких підстав: 1) дані автоматичних індикаторів ризиків; 2) інформація, отримана від органів державної влади, народних депутатів України, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 3) повідомлення в засобах масової інформації, що містять відомості про наявність ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 4) виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель; 5) інформація, отримана від громадських об`єднань, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявлених за результатами громадського контролю у сфері публічних закупівель відповідно до статті 7 цього Закону.

З огляду на викладене, ураховуючи виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель, суд приходить до висновку, що відповідач мав повноваження на проведення моніторингу процедури закупівлі за номером ID: UA-2025-12-09-013784-а.

Повідомлення про прийняття рішення про початок моніторингу процедури закупівлі орган державного фінансового контролю оприлюднює в електронній системі закупівель протягом двох робочих днів з дня прийняття такого рішення із зазначенням унікального номера оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєного електронною системою закупівель, та/або унікального номера повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі, а також опису підстав для здійснення моніторингу процедури закупівлі.

Строк здійснення моніторингу процедури закупівлі не може перевищувати 15 робочих днів з наступного робочого дня від дати оприлюднення повідомлення про початок моніторингу процедури закупівлі в електронній системі закупівель.

За результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.

У висновку обов`язково зазначаються:

1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, щодо якого здійснювався моніторинг процедури закупівлі;

2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися щодо кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності) та його очікувана вартість;

3) унікальний номер оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі;

4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі;

5) зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю.

Замовник має право протягом 3 робочих днів з дня оприлюднення висновку одноразово звернутися до органу державного фінансового контролю за роз`ясненням змісту висновку та його зобов`язань, визначених у висновку.

Протягом 5 робочих днів з дня оприлюднення органом державного фінансового контролю висновку замовник оприлюднює через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.

У разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду. Замовник зазначає в електронній системі закупівель про відкриття провадження у справі протягом наступного робочого дня з дня отримання інформації про відкриття такого провадження та номер такого провадження.

Суд зауважує, що згідно приписів частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Як вбачається з матеріалів справи, 9 грудня 2025 року в електронній системі закупівель було оприлюднено оголошення про проведення відкритих торгів UA-2025-12-09-013784-a щодо закупівлі послуг «Медична інформаційна система у формі онлайн-доступу» з очікуваною вартістю 835 000,00 грн з ПДВ.

Апелянт зазначає, що в оголошенні про проведення процедури закупівлі було визначено кількість - 105 одиниць, у зв`язку з чим висновок Відповідача про відсутність кількісного показника є суперечливим.

Надаючи оцінку цьому доводу, колегія суддів виходить із того, що пунктом 31 частини 1 статті 1 Закону України №922-VIII визначено, що тендерна документація - документація щодо умов проведення тендеру, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу в електронній системі закупівель.

Згідно приписів статті 22 названого Закону тендерна документація безоплатно оприлюднюється замовником разом з оголошенням про проведення конкурентних процедур закупівель в електронній системі закупівель для загального доступу шляхом заповнення полів в електронній системі закупівель. Тендерна документація не є об`єктом авторського права та/або суміжних прав.

Перелік відомостей, що має містити тендерна документація, закріплений у частині 2 названої правової норми.

Згідно пункту 3 цієї частини у тендерній документації зазначається інформація про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі відповідну технічну специфікацію (у разі потреби - плани, креслення, малюнки чи опис предмета закупівлі).

Тим часом, за результатами дослідження судом Додатку № 3 до тендерної документації, який розміщений на державній електронній системі публічних закупівель - Prozorro (https://prozorro.gov.ua/uk/tender/UA-2025-12-09-013784-a ) та містить технічну специфікацію, у розділі 1, який має найменування «постачання програмного забезпечення «Програмний комплекс Медична інформаційна система «______», у стовпці «Кількість» проставлений прочерк.

Отже тендерна документація позивача не містить інформації про необхідні кількісні характеристики предмета закупівлі.

Посилання позивача на те, що чинними нормативно-правовими актами не визначено універсального числового формату кількісного показника, який однаково застосовується до всіх видів предметів закупівлі, на переконання суду не спростовує наведену вище вимогу.

Так само не звільняє замовника від виконання зазначеного обов`язку і той факт, що кількісні показники предмета закупівлі зазначені в оголошенні.

Як слушно зауважує відповідач заповнення оголошення про проведення торгів та оформлення тендерної документації є різними діями, які замовник повинен вчинити відповідно до вимог Закону України №922-VIII. Саме тому виконання однієї, не звільняє такого від виконання іншої.

Подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28 грудня 2022 року у справі № 160/2000/20.

Підсумовуючи наведене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що порушення позивачем вимог пункту 3 частини 2 статті 22 Закону України №922-VIII знайшли своє підтвердження.

Разом із тим наведені апелянтом обставини не є достатніми для скасування рішення суду першої інстанції, якщо встановлене контролюючим органом порушення стосувалося не лише факту наявності кількісного показника в оголошенні, а й відповідності змісту тендерної документації конкретним обов`язковим вимогам законодавства.

Надаючи оцінку висновку про допущення позивачем порушення вимог абзацу 1 частини 3 статті 22 Закону України №922-VIII, суд звертає увагу на таке.

Апелянт вважає, що суд першої інстанції неправильно застосував положення пункту 28 Особливостей № 1178, погодившись із висновком Відповідача про неврахування змін, внесених до пунктів 19 та 47 цих Особливостей.

Так, під час моніторингу відповідачем встановлено, що в пункті 4 розділу V тендерної документації зазначено підстави для відмови учаснику процедури закупівлі в участі у відкритих торгах без урахування змін, внесених постановами Кабінету Міністрів України від 01 вересня 2023 року №952 та від 02 квітня 2024 року № 382, а в пунктах 3 та 4 розділу VI тендерної документації зазначено підстави внесення змін до істотних умов договору про закупівлю без урахування змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України від 01 вересня 2025 року №1067.

Слід наголосити, що відповідно до пунктів 2 частини 2 статті у тендерній документації зазначаються: підстави, встановлені статтею 17 цього Закону та проєкт договору про закупівлю з обов`язковим зазначенням порядку змін його умов.

Положення статті 17 Закону України №922-VIIІ містять підстави для відмови участі у процедурі закупівлі.

Пунктом 28 Особливостей закріплено, що тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону України №922-VIIІ з урахуванням цих особливостей.

Згідно абзацу 5 цього пункту у тендерній документації відомості, наведені у пункті 2 частини 2 статті 22 Закону України №922-VIIІ, визначаються відповідно до вимог, зазначених в абзацах 6 - 9 цього пункту.

Абзац 8 тим часом закріплює, що у тендерній документації зазначаються підстави для відмови в участі у відкритих торгах, встановлені пунктом 47 цих особливостей, та інформація про спосіб підтвердження відсутності підстав для відхилення.

Таким чином суд першої інстанції правильно виснував, що на момент виникнення спірних правовідносин пункт 28 Особливостей зобов`язував замовника зазначити у тендерній документації підстави для відмову у відкритих торгах саме у відповідності до пункту 47 Особливостей, а також проєкт договору про закупівлю з обов`язком зазначенням порядку зміни його умов.

Моніторингом установлено та не заперечує сам позивач, що пункт 4 розділу V тендерної документації, а також пункти 3 і 4 розділу VІ тендерної документації не враховують змін, внесених до пунктів 47 та 19 Особливостей.

За таких обставин висновок суду першої інстанції про те, що позивач допустив порушення вимог абзацу 1 пункту 28 Особливостей є обгрунтованим.

Перевіряючи висновок відповідача про порушення позивачем вимог пункту 43 Особливостей, суд зазначає наступне.

Так, апелянт заперечує висновок Відповідача про порушення пункту 43 Особливостей № 1178 у зв`язку з незастосуванням механізму усунення невідповідностей до тендерної пропозиції ТОВ «Здоров`я 24», зазначаючи, що відсутність окремих відомостей про керівництво в довідці довільної форми не була підставою для відхилення тендерної пропозиції.

Колегія суддів зазначає, що пунктом 1.3 Додатку № 1/1 до тендерної документації встановлено вимогу щодо надання учасником у складі тендерної пропозиції довідки в довільній формі, яка повинна містити відомості про учасника, зокрема, інформацію про керівництво (посада, ім`я, по-батькові, телефон для контактів). На виконання вказаних вимог учасником ТОВ «Здоров`я 24» у складі тендерної пропозиції надано довідку з відомостями про учасника від 11 грудня 2025 року № 7. Однак у такій відсутня інформація щодо керівництва (посада, ім`я, по-батькові, телефон для контактів), чим не дотримано вимоги пункту 1.3 Додатку № 1/1 до тендерної документації.

За результатами аналізу питання дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель щодо розгляду тендерної пропозиції учасника ТОВ «Здоров`я 24» відповідачем встановлено, що у порушення вимог пункту 43 Особливостей позивач не виявив та не розмістив в електронній системі закупівель повідомлення з вимогою про усунення вищезазначеної невідповідності, чим не надав можливість учаснику ТОВ «Здоров`я 24» усунути таку невідповідність в інформації та/або документах у складі своєї тендерної пропозиції.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до пункту 41 Особливостей розгляд та оцінка тендерних пропозицій здійснюються відповідно до статті 29 Закону України №922-VIII (положення частин 2, 12, 16, абзаців 2 і 3 частини 15 статті 29 Закону не застосовуються) з урахуванням положень пункту 43 цих Особливостей.

Частиною 9 статті 29 Закону України №922-VIII закріплено, що після оцінки тендерних пропозицій/пропозицій замовник розглядає на відповідність вимогам тендерної документації/оголошення про проведення спрощеної закупівлі тендерну пропозицію/пропозицію, яка визначена найбільш економічно вигідною.

Отже, наведеною правовою нормою зобов`язано замовника перевірити відповідність тендерної пропозиції вимогам тендерної документації.

Однак, у розглядуваній ситуації позивач не виконав такий обов`язок належним чином, що мало наслідком не виявлення факту недотримання учасником тендеру вимог пункту 1.3 Додатку № 1/1 до тендерної документації, а саме відсутність у довідці довільної форми, яка повинна містити відомості про учасника, зокрема, інформації про керівництво (посада, ім`я, по-батькові, телефон для контактів).

Саме невиконання такого обов`язку спричинило висновок відповідача про порушення Лікарнею вимог пункту 43 Особливостей.

Помилкове зазначення у оскаржуваному висновку пункту Особливостей, на переконання суду, не заперечує факту виявленого порушення, допущеного позивачем.

Окремим доводом апеляційної скарги також є твердження про неправомірність вимоги Відповідача забезпечити притягнення посадових осіб до дисциплінарної або матеріальної відповідальності.

Надаючи оцінку вказаним доводам, колегія суддів зазначає, що відповідно до частини 8 статті 8 Закону України №922-VIII протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення органом державного фінансового контролю висновку замовник оприлюднює через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.

При цьому названою правовою нормою також визначено порядок дій замовника державної закупівлі, в разі виявлення за наслідками проведення моніторингу порушень чинного законодавства при здійсненні державної закупівлі. Законодавцем диспозитивно визначено варіанти правомірної поведінки замовника при усунені порушень, зазначених у висновку, зокрема, шляхом оприлюднення через електронну систему закупівель інформації та/або документів, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументованих заперечень до висновку, або інформації про причини неможливості усунення виявлених порушень.

Тобто, виходячи із структури та змісту частини 8 статті 8 Закону України № 922-VIII саме замовник публічної закупівлі вправі визначати, яким чином він має намір усунути виявлені правопорушення, обираючи один із визначених законом правомірних варіантів поведінки.

Враховуючи викладене, Законом України № 922-VIII на відповідача покладений обов`язок зазначити три варіанти правомірної поведінки, тобто замовнику дається право вибору: щодо недопущення виявлених порушень у подальшому, зокрема, шляхом притягнення до дисциплінарної або матеріальної відповідальності осіб, якими допущені порушення, та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення законодавства у сфері публічних закупівель, викладеного у висновку, надати аргументовані заперечення, інформацію про причини неможливості усунення виявленого порушення.

Варіант усунення порушення шляхом притягнення до дисциплінарної або матеріальної відповідальності осіб, якими допущені порушення, направлений на недопущення у майбутньому таких порушень.

Суд також звертає увагу на те, що визначений у спірному висновку спосіб усунення виявлених порушень, у цій конкретній ситуації, відповідає завданню здійснення державного фінансового контролю та направлений на усунення причин, які призвели до виявлених порушень та недопущення їх вчинення у подальшому.

У цьому контексті суд зазначає, що згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 30 березня 2023 року у справі № 420/11945/21 та від 30 серпня 2024 року у справі 480/2102/22, застосований органом державного фінансового контролю спосіб усунення виявлених порушень «здійснити заходи щодо недопущення виявлених порушень у подальшому», є превентивним заходом, що не вимагає розірвання договірних відносин. Така вимога відповідача скерована на дотримання в подальшому вказаних правових норм під час проведення закупівель.

Такий підхід узгоджується також із правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 15 червня 2023 року у справі № 160/15844/22, від 21 грудня 2023 року у справі № 160/18147/22 та від 08 квітня 2024 року у справі № 160/1851/23.

Окрім того, суд зауважує, що зобов`язання позивача здійснити заходи направлені на недопущення встановлених порушень у подальшому, зокрема, шляхом притягнення до відповідальності осіб, якими допущені порушення саме по собі не створює жодних негативних наслідків для позивача, оскільки не зобов`язує його прийняти конкретне рішення.

Такий висновок суду узгоджується з позицією Шостого апеляційного адміністративного суду, викладеною у постанові від 23 квітня 2024 року у справі №620/6884/23 та Верховного Суду, викладеною у поставах від 30 листопада 2023 року у справі №160/20811/22 та від 30 серпня 2024 року у справі 480/2102/22.

За цих обставин колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що спірний висновок відповідача є таким, що відповідає критеріям, визначеним у частині 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, є правомірним та підстави для його скасування судом відсутні.

Враховуючи встановлені у справі обставини, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку і, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.

Щодо інших доводів, колегія суддів зазначає, що у рішення ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії», заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеному рішенні, у зв`язку з чим підстав для його скасування не вбачається.

Інші доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

За змістом частини першої статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Комунального некомерційного підприємства "Житомирська багатопрофільна опорна лікарня" Новогуйвинської селищної ради залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2026 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених пп. "а"-"г" п.2 ч.5 ст. 328 КАС України.

Головуючий Полотнянко Ю.П.

Судді Смілянець Е. С. Драчук Т. О.