Постанова № 141377650 у справі № 560/7125/25 від 09.11.2026

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/7125/25

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Ковальчук О.К.

Суддя-доповідач - Драчук Т. О.

09 листопада 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Драчук Т. О.

суддів: Полотнянка Ю.П. Смілянця Е. С. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу філії "Птахофабрика "Авіс" товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрний холдинг Авангард" на ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 28 вересня 2026 року у справі за адміністративним позовом Центрально-Західне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці до філії "Птахофабрика "Авіс" товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрний холдинг Авангард", товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрний холдинг Авангард" про застосування заходів реагування,

В С Т А Н О В И В :

в квітні 2025 року позивач, - Центрально-Західне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці, звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до філії "Птахофабрика "Авіс" Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрний холдинг Авангард", товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрний холдинг Авангард" про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду, а саме зупинення робіт, що виконуються на висоті понад 1,3 метра, експлуатації (застосування) обладнання, а саме: інших машин, механізмів, устаткування, що не увійшли до групи А, до яких виробником встановлені вимоги щодо проведення технічного огляду, випробування та/або експертного обстеження (технічне діагностування).

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 30.01.2026 заяву представника Центрально-Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про зменшення позовних вимог у справі № 560/7125/25 повернуто без розгляду, провадження в адміністративній справі закрито в частині позовних вимог про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду, а саме зупинення на товаристві робіт, що виконуються на висоті понад 1,3 метра.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 02.02.2026 адміністративний позов задоволено (залишено без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24.04.2026).

Застосовано до товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрний холдинг Авангард" заходи реагування у сфері державного нагляду, шляхом зупинення експлуатації філією "Птахофабрика "Авіс" товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрний холдинг Авангард" обладнання, а саме: інші машини, механізми, устаткування, що не увійшли до групи А та до яких виробником встановлені вимоги щодо проведення технічного огляду, випробування та/або експертного обстеження (технічне діагностування).

29.06.2026 Хмельницький окружний адміністративний суд за заявою позивача видав виконавчий лист.

В подальшому представник філії "Птахофабрика "Авіс" товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрний холдинг Авангард" подав до суду заяву, в якій просить визнати виконавчий лист по даній справі таким, що не підлягає виконанню.

В обґрунтування заяви вказує, що вимоги припису від 03.04.2025 № ЦЗ/ВН/5938/023968/11 філією виконані у повному обсязі та належним чином, що є підставою для визнання виконавчого документу таким, що не підлягають виконанню повністю. Відповідно, виданий судом виконавчий лист втратив свою правову підставу та має бути визнаний судом таким, що не підлягає виконанню, задля унеможливлення безпідставного відкриття виконавчого провадження у майбутньому. Просить задовольнити заяву.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 28.09.2026 у задоволенні заяви представника філії "Птахофабрика "Авіс" товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрний холдинг Авангард" про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню по справі №560/7125/25 відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким заяву задовольнити, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права.

Згідно з ч.1 ст.312 КАС України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Оскільки рішення суду першої інстанції прийняте у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, справу належить розглядати у порядку письмового провадження.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а також відсутні клопотання про розгляд справи за участі сторін, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, законність і обґрунтованість судового рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.

Приймаючи оскаржуване судове рішення, суд першої інстанції виходив з того, що у липні 2026 року представник заявника звернувся до Центрально-Західного міжрегіональне управління Державної служби з питань праці із запитом, в якому просив надати письмове підтвердження виконання судового рішення у справі №560/7125/25.

Листом від 14.08.2026 відповідач повідомив, що надані матеріали щодо усунення порушень, зазначених у приписі від 03.04.2025 № ЦЗ/ВН/5938/023968/П підтверджують вжиття суб`єктом господарювання необхідних заходів щодо усунення виявлених порушень та виконання передбачених приписом вимог. У зв`язку з цим виконання робіт може бути відновлено за умови дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства з питань охорони праці.

Представник філії "Птахофабрика "Авіс" товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрний холдинг Авангард" стверджує, що виконав припис від 03.04.2025.

Абзацом 4 статті 6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" підставами для здійснення позапланових заходів є перевірка виконання суб`єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю).

Суд першої інстанції врахував, що предметом звернення Центрально-Західного міжрегіональне управління Державної служби з питань праці із позовом до суду слугувало порушення вимог законодавства, а не невиконання припису. Відтак, заява про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню задоволенню не підлягає.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

У відповідності до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно з вимог ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до вимог ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Згідно з вимогами ч.1 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 129-1 Конституції України визначено, що держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

За приписами ч.2, 3 ст.14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Згідно з ч.1 ст.373 КАС України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Відповідно до ч.1,2 ст.374 КАС України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.

Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Постановою Верховного Суду від 05 листопада 2020 року у справі №752/2391/17 зазначено, що наведені в статті 374 КАС України підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, можна поділити на дві групи: матеріально-правові і процесуально-правові.

До матеріальних підстав відносяться випадки відсутності обов`язку боржника через його припинення, добровільне виконання боржником чи іншою особою.

Процесуальними підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема:

- видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню);

- коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню;

- видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі виконавчого листа;

- помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване;

- видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката;

- пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання.

Під іншими причинами слід розуміти випадки, коли в апеляційному чи касаційному порядку або ж у зв`язку з нововиявленими обставинами скасовано чи змінено рішення суду, а виконавчий лист ще не виконаний.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 02.02.2026 застосовано до товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрний холдинг Авангард" заходи реагування у сфері державного нагляду, шляхом зупинення експлуатації філією "Птахофабрика "Авіс" товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрний холдинг Авангард" обладнання, а саме: інші машини, механізми, устаткування, що не увійшли до групи А та до яких виробником встановлені вимоги щодо проведення технічного огляду, випробування та/або експертного обстеження (технічне діагностування).

В свою чергу, Верховний Суд наголошує, що у справах про застосування заходів реагування, передбачених ч. 7 ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», суди не повинні обмежуватися тільки даними актів перевірок. Достовірність інформації про зафіксовані в них порушення має бути перевірена судами шляхом зібрання відповідних доказів (постанова Верховного Суду у справі №420/17638/2 від 28.09.2023).

Також, в постанові Верховного Суду у справі № 420/6575/19 від 07.04.2021 зазначено, що суб`єкт господарювання може доводити обставини усунення виявлених порушень та/або безпідставність аргументів позивача в судовому порядку. Водночас саме суд під час розгляду такого спору робить висновки, чи усунув відповідач виявлені порушення, чи ні, а отже чи є підстави для задоволення позову, чи такі відсутні.

Відповідно до постанови Верховного Суду у справі № 420/17638/21 від 28.09.2023 під час прийняття судового рішення мають бути враховані не лише обставини і підстави, які спонукали позивача як суб`єкта владних повноважень звернутися до суду з позовом про застосування заходів реагування, але і ті, які існують на час ухвалення судового рішення. В протилежному випадку застосування заходів реагування, як виключного заходу, в судовому порядку поширюватиметься на всіх суб`єктів господарювання, відносно яких проведено перевірку і встановлено порушення, які за оцінкою спеціально уповноваженого органу, створюють реальну загрозу життю та/або здоров`ю людей. Втім, за своїм змістом і суттю застосування такого заходу, він застосовується до усунення виявлених порушень та існування реальної загрози життю та/або здоров`ю людей, у зв`язку з чим його застосування після усунення виявлених порушень втрачає той сенс, який законодавством покладений як основа і правова підстава його застосування.

Разом з цим, як вірно зазначив суд першої інстанції, відповідно до ч.5 ст.4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду.

Відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб`єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.

Згідно з ч.1 ст.6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" відповідач має право звернутися з письмовою заявою до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу перевірки усунення порушень вимог законодавства виявлених під час позапланової перевірки. І лише після проведеної перевірки органом державного нагляду (контролю) та встановлення усунення порушень вимог законодавства розпочати експлуатувати обладнання та виконувати роботи підвищеної небезпеки.

Вказаний висновок узгоджується з позицією Верховного Суду, наведеною у постановах від 27.11.2019 у справі №640/4508/19 та від 11.12.2019 у справі №826/10795/16.

Враховуючи вищевикладене, лише після проведеної перевірки органом державного нагляду (контролю) та встановлення усунення порушень вимог законодавства рішення суду буде виконаним, колегія суддів дійшла висновку, що підстави для задоволення заяви відповідача про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, відсутні.

Щодо доводів в частині правової невизначеності, колегія суддів зазначає, що 29.06.2026 Хмельницький окружний адміністративний суд за заявою позивача видав виконавчий лист.

В свою чергу, у липні 2026 року представник заявника звернувся до Центрально-Західного міжрегіональне управління Державної служби з питань праці із запитом, в якому просив надати письмове підтвердження виконання судового рішення у справі №560/7125/25.

Листом від 14.08.2026 відповідач повідомив, що надані матеріали щодо усунення порушень, зазначених у приписі від 03.04.2025 № ЦЗ/ВН/5938/023968/П підтверджують вжиття суб`єктом господарювання необхідних заходів щодо усунення виявлених порушень та виконання передбачених приписом вимог. У зв`язку з цим виконання робіт може бути відновлено за умови дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства з питань охорони праці.

Тобто, фактично дані обставини відображають послідовність дій, а не правову невизначеність.

Також, колегія суддів зазначає, що позивач фактично не заперечує щодо виконання вимог припису та відновлення робіт, про що вказує позивач в листі від 14.08.2026 та відзиві на апеляційну скаргу.

Однак як вірно зазначив позивач, у постанові Верховного Суду від 28.09.2023 у справі № 420/17638/21, пункт 32, наведено цей механізм відновлення. У пунктах 35 та 38-40 роз`яснено превентивний характер зупинення, необхідність оцінки доказів і врахування усунення порушень. Застосування цих висновків підтверджує правомірність визнання управлінням усунення недоліків та утримання від примусового виконання. Водночас ця постанова не встановлює обов`язку видавати гарантію непред`явлення листа та безпосередньо не вирішує таке питання.

Щодо доводів апелянта в частині практики, колегія суддів зазначає, що згідно з вимогами ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Проте, суд має обов`язок досліджувати обставини в кожній справі окремо. Справи на які здійснює посилання апелянт та зазначена справа не є тотожними.

З урахуванням вказаного доводи апелянта не знайшли свого підтвердження.

Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Оскільки, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване судове рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу філії "Птахофабрика "Авіс" товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрний холдинг Авангард" залишити без задоволення, а ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 28 вересня 2026 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених пп. "а"-"г" п.2 ч.5 ст. 328 КАС України.

Головуючий Драчук Т. О.

Судді Полотнянко Ю.П. Смілянець Е. С.