П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 560/345/26
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Салюк П.І.
Суддя-доповідач - Савицька Н.В.
10 листопада 2026 року м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Савицької Н.В.
суддів: Томчука А.В. Драчук Т. О. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Держпродспоживслужби в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 15 червня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держпродспоживслужби в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення,
В С Т А Н О В И В :
Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління Держпродспоживслужби в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення №119 від 18.12.2025 про накладення на ФОП ОСОБА_1 штрафу в ромірі 5083 грн за порушення законодавства про рекламу.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що рішення Головного управління Держпродспоживслужби в Хмельницькій області від 18.12.2025 №119 про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу є протиправним, оскільки розміщена на фасаді кав`ярні «VKUSNYANA COFFEE SHOP» вивіска не є рекламою у розумінні Закону України «Про рекламу», а містить лише назву закладу та комерційне позначення. Крім того, позивач вказує, що відповідачем порушено процедуру розгляду справи, оскільки його не було належним чином і завчасно повідомлено про дату, час та місце її розгляду, що позбавило можливості надати пояснення та реалізувати право на участь у провадженні, у зв`язку з чим просить скасувати спірне рішення.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 15 червня 2026 року адміністративний позов задоволено повністю.
Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Держпродспоживслужби в Хмельницькій області від 18.12.2025 №119 про накладення на ОСОБА_1 штрафу в розмірі 5083,00 грн.
Стягнуто на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) 20 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпродспоживслужби в Хмельницькій області.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення, як таке, що прийняте із порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги відповідач посилається на те, що матеріали справи не містять доказів того, що позначення «VKUSNYANA COFFEE SHOP» є зареєстрованою торговельною маркою або зареєстрованим комерційним найменуванням. Судом помилково застосувано практику Верховного Суду щодо вивісок, оскільки не встановив: факт державної реєстрації позначення «VKUSNYANA COFFEE SHOP» як торговельної марки; належність такого позначення позивачу; правомірність використання позначення іноземною мовою; відповідність напису вимогам статті 28 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної»
Позивач правом на подання відзиву на апеляційну скаргу відповідача не скористався.
Відповідно до частин першої, третьої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів дійшла таких висновків.
Як правильно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 21.11.2025 спеціалістом Головного управління Держпродспоживслужби в Хмельницькій області складений протокол про порушення законодавства про рекламу № 0145, де зафіксований факт розміщення та розповсюдження в кав`ярні « ІНФОРМАЦІЯ_1 », яка знаходиться за адресою: м. Шепетівка, вул. Героїв Небесної Сотні. 31 реклами іноземною мовою «VKUSHYAHA COFFEE SHOP».
21.11.2025 на адресу реєстрації ФОП ОСОБА_1 АДРЕСА_1 та на адресу здійснення господарської діяльності - АДРЕСА_2 , відповідачем направлено лист вих № 5-2/1/5300 з проханням направити на адресу копії матеріалів, які необхідні для здійснення повноважень, передбачених Законом України "Про рекламу", а саме: копію договору з виробником реклами, копію затвердженого макету з виробником реклами, довідку про вартість виготовлення і розповсюдження реклами (без ПДВ), пояснення по факту порушення реклами, копії установчих документів.
Листом від 02.12.2025 Головне управління Держпродспоживслужби в Хмельницькій області повідомило позивача про продовження строку для надання документів до 12.12.2025.
08.12.2025 до відповідача надійшли письмові пояснення ФОП ОСОБА_1 щодо обставин справи.
У зв`язку з ненаданням запитуваних документів 10.12.2025 посадовою особою Головного управління складено протокол №0151 про порушення законодавства про рекламу за фактом неможливості встановлення вартості виготовлення та розповсюдження реклами у кав`ярні «VKUSNYANA COFFEE SHOP», розміщеної за адресою: АДРЕСА_2 .
Відповідачем прийнято рішення №0151 про початок розгляду справи про порушення законодавства про рекламу та направлено на адресу реєстрації ФОП ОСОБА_1 лист №5-2/1/5518 із запрошенням взяти участь у розгляді справи, призначеному на 18.12.2025 о 11 годині 00 хвилин.
Відправлення вказаного листа підтверджується квитанцією АТ «Укрпошта» №290[телефон приховано]. Згідно з даними поштового відстеження, лист був відправлений 11.12.2025 та прибув до відділення поштового зв`язку в м. Шепетівка 13.12.2025.
За результатами розгляду справи Головним управлінням Держпродспоживслужби в Хмельницькій області прийнято рішення від 18.12.2025 №119, яким на ФОП ОСОБА_1 накладено штраф за неможливість встановлення вартості реклами, розповсюдженої з порушенням вимог законодавства про рекламу, відповідальність за що передбачена частиною сьомою статті 27 Закону України «Про рекламу». Розмір штрафу визначено у сумі 5083,00 грн, що становить 299 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Рішення №119 від 18.12.2025 було направлено позивачу 19.12.2025, надійшло до відділення поштового зв`язку у м. Шепетівка 22.12.2025 та отримане ФОП ОСОБА_1 23.12.2025.
Позивач не погоджується з оскаржуваним рішенням, тому звернувся до суду із цим позовом.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Спеціальним нормативно-правовим актом, що визначає засади рекламної діяльності в Україні, регулює відносини, що виникають у процесі виробництва, розповсюдження та споживання реклами, є Закон України "Про рекламу".
Відповідно до статті 1 Закону України "Про рекламу" рекламою є інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару; зовнішня реклама - реклама, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях - рекламоносіях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг.
Реклама - це інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару.
За частиною восьмою статті 8 Закону України "Про рекламу" визначено, що розміщення інформації про виробника товару та/або товар у місцях, де цей товар реалізується чи надається споживачеві, у тому числі на елементах обладнання та/або оформлення місць торгівлі, а також безпосередньо на самому товарі та/або його упаковці, не вважається рекламою.
Не вважається рекламою вивіска чи табличка з інформацією про зареєстроване найменування особи, знаки для товарів і послуг, що належать цій особі, вид її діяльності (якщо це не випливає із зареєстрованого найменування особи), час роботи, що розміщена на внутрішній поверхні власного чи наданого у користування особі приміщення, на зовнішній поверхні будинку чи споруди не вище першого поверху або на поверсі, де знаходиться власне чи надане у користування особі приміщення, біля входу в таке приміщення (частина шоста статті 9 Закону України "Про рекламу").
Відповідно до п. 1-5 частини першої статті 22 Закону України "Про рекламу" забороняється будь-яка реклама та стимулювання продажу тютюнових виробів, предметів, пов`язаних з їх вживанням, трав`яних виробів для куріння, електронних сигарет, заправних контейнерів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння, тютюновмісних виробів для електричного нагрівання (ТВЕН) за допомогою підігрівача з електронним управлінням, торговельних марок, інших об`єктів права інтелектуальної власності, під якими випускаються тютюнові вироби, предмети, пов`язані з їх вживанням, трав`яні вироби для куріння, електронні сигарети, заправні контейнери, рідини, що використовуються в електронних сигаретах, пристрої для споживання тютюнових виробів без їх згоряння, тютюновмісні вироби для електричного нагрівання (ТВЕН) за допомогою підігрівача з електронним управлінням, у тому числі: 1) у будь-яких аудіовізуальних медіа незалежно від технології їх розповсюдження, а також в онлайн-медіа, на перших і останніх сторінках друкованих медіа, в усіх друкованих медіа для дітей та юнацтва, на сторінках для дітей та юнацтва усіх друкованих медіа; 2) у наукових, науково-популярних, навчальних, громадсько-політичних, довідкових, літературно-художніх виданнях, виданнях для дітей та юнацтва, виданнях для організації дозвілля та відпочинку, спорту та інших виданнях, у тому числі в усіх друкованих медіа; 3) засобами внутрішньої реклами; 4) на транспорті, у тому числі на транспортних засобах та обладнанні; 5) за допомогою заходів рекламного характеру.
Абзацом другим частини першої статті 26 Закону України "Про рекламу" визначено, що контроль за дотриманням законодавства України про рекламу здійснюють у межах своїх повноважень центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів - щодо захисту прав споживачів реклами.
Відповідно до частини першої статті 16 Закону України "Про рекламу", розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, а поза межами населених пунктів - на підставі дозволів, що надаються обласними державними адміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Під час видачі дозволів на розміщення зовнішньої реклами втручання у форму та зміст зовнішньої реклами забороняється.
Розміщення зовнішньої реклами у межах смуги відведення автомобільних доріг здійснюється відповідно до цього Закону на підставі зазначених дозволів, які оформляються за участю центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері дорожнього господарства та управління автомобільними дорогами, або їх власників та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері безпеки дорожнього руху.
Відповідно до частини четвертої статті 21 Закону України "Про рекламу", реклама лікарських засобів, медичних виробів, методів профілактики, діагностики, лікування і реабілітації повинна містити: об`єктивну інформацію про лікарський засіб, медичний виріб, метод профілактики, діагностики, лікування, реабілітації і здійснюватися так, щоб було зрозуміло, що наведене повідомлення є рекламою, а рекламований товар є лікарським засобом, медичним виробом, методом профілактики, діагностики, лікування, реабілітації; вимогу про необхідність консультації з лікарем перед застосуванням лікарського засобу чи медичного виробу; рекомендацію щодо обов`язкового ознайомлення з інструкцією на лікарський засіб; текст попередження такого змісту: "Самолікування може бути шкідливим для вашого здоров`я", що займає не менше 15 відсотків площі (тривалості) всієї реклами, а для аудіальних медіа - має прозвучати не менше одного разу за ролик, але не менше ніж один раз за одну хвилину, та озвучується на тому самому рівні гучності, що й інший звуковий ряд ролика.
Згідно частини другої статті 26 Закону України "Про рекламу", на вимогу органів державної влади, на які згідно із законом покладено контроль за дотриманням вимог законодавства про рекламу, за фактом виявлення такими органами порушення або в ході розгляду повідомлення (звернення, скарги, заяви тощо) третіх осіб про порушення вимог законодавства про рекламу рекламодавці, виробники та розповсюджувачі реклами зобов`язані надавати документи, усні та/або письмові пояснення, відео- та аудіозаписи, а також іншу інформацію, що стосуються виявленого порушення чи повідомлення про нього та необхідні для здійснення такими органами повноважень щодо державного контролю.
Крім того, відповідний орган державної влади має право: вимагати від рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами усунення виявлених порушень вимог законодавства; вимагати припинення дій, що перешкоджають здійсненню державного контролю; надавати (надсилати) рекламодавцям, виробникам та розповсюджувачам реклами обов`язкові для виконання приписи про усунення порушень; приймати рішення про визнання реклами недобросовісною, прихованою, про визнання порівняння в рекламі неправомірним з одночасним зупиненням її розповсюдження; приймати рішення про зупинення розповсюдження відповідної реклами.
Органи державної влади зобов`язані повідомляти рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами про розгляд справ про порушення ними вимог законодавства про рекламу не менше ніж за п`ять робочих днів до дати розгляду справи.
Відповідно до фактичних обставин справи, Головним управлінням Держпродспоживслужби в Хмельницькій області прийнято рішення від 18.12.2025 №119, яким на ФОП ОСОБА_1 накладено штраф за неможливість встановлення вартості реклами, розповсюдженої з порушенням вимог законодавства про рекламу, відповідальність за що передбачена частиною сьомою статті 27 Закону України «Про рекламу».
В апеляційній скарзі апелянт стверджує, що матеріали справи не містять доказів того, що позначення «VKUSNYANA COFFEE SHOP» є зареєстрованою торговельною маркою або зареєстрованим комерційним найменуванням
З цього приводу колегія суддів зазначає наступне.
Пунктом 2 Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених постановою Кабінету міністрів України від 23.12.2003 № 2067 визначено, що: вивіска чи табличка - елемент на будинку, будівлі або споруді з інформацією про зареєстроване найменування особи, знаки для товарів і послуг, що належать такій особі, вид її діяльності (якщо це не випливає із зареєстрованого найменування особи), час роботи, що розміщений на зовнішній поверхні будинку, будівлі або споруди не вище першого поверху або на поверсі, де розташовується власне чи надане у користування особі приміщення (крім, випадків, коли суб`єкту господарювання належить на праві власності або користування вся будівля або споруда), біля входу у таке приміщення, який не є рекламою.
Таким чином суд зазначає, що аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що реклама - це інформація, а вивіска (табличка) - спосіб розміщення інформації. Вивіска (табличка) може мати як рекламний характер, так і інформаційний. Різниця полягає у змісті інформації, а не способі її представлення.
Відповідно до пунктів 48, 49 Типових правил вивіски чи таблички: повинні розміщуватися без втручання у несучі конструкції, легко демонтуватися, щоб не створювати перешкод під час робіт, пов`язаних з експлуатацією та ремонтом будівель і споруд, на яких вони розміщуються; не повинні відтворювати зображення дорожніх знаків; не повинні розміщуватися на будинках або спорудах - об`єктах незавершеного будівництва; площа поверхні не повинна перевищувати 3 кв. метрів.
Таким чином вивіска чи табличка має відповідати таким умовам: місце розміщення (на внутрішній поверхні власного чи наданого у користування особі приміщення, на зовнішній поверхні будинку чи споруди не вище першого поверху або на поверсі, де знаходиться власне чи надане у користування особі приміщення, біля входу в таке приміщення); розмір - загальна площа не повинна перевищувати 3 кв.м.; зміст (інформація про зареєстроване найменування особи, знаки для товарів і послуг, що належать цій особі, вид її діяльності (якщо це не випливає із зареєстрованого найменування особи), час роботи).
Подібні правовідносини вже були предметом розгляду Верховного Суду. Зокрема, у постанові Верховного Суду від 30 квітня 2020 року у справі №323/3491/16-а зроблено висновок про те, що інформація про виробника товару та/або товар у місцях, де цей товар реалізується чи надається споживачеві, а також інформація, розміщена на зовнішній поверхні будинку чи споруди не вище першого поверху або на поверсі, де знаходиться власне чи надане у користування особі приміщення, біля входу у таке приміщення, яка не містить закликів придбавати товар або послугу, що реалізується суб`єктом, не є рекламою у розумінні частини сьомої статті 8 та частини шостої статті 9 Закону України "Про рекламу".
Судом встановлено, що напис «VKUSNYANA COFFEE SHOP» розміщено на фасаді приміщення кав`ярні за адресою здійснення господарської діяльності позивача. Крім того, матеріали справи містять рішення про державну реєстрацію потужності від 20.04.2023 №42, відповідно до якого потужність зареєстрована як «Кав`ярня «Вкусняха», що свідчить про використання позивачем зазначеного комерційного найменування у своїй господарській діяльності.
Водночас відповідачем не надано належних та допустимих доказів того, що спірний напис містить відомості рекламного характеру, заклики до придбання товарів чи послуг або іншим чином спрямований на формування чи підтримання обізнаності та інтересу споживачів саме до конкретного товару чи послуги.
За таких обставин суд доходить висновку, що розміщений напис «VKUSNYANA COFFEE SHOP» має ознаки вивіски, а не зовнішньої реклами у розумінні Закону України «Про рекламу».
Судова колегія зазначає, що певна інформація може бути визнана рекламою тоді, коли вона вказує на конкретну, індивідуально визначену особу, або на конкретний, індивідуально визначений товар, із зазначенням найменування, якісні показники, країну походження, виробника тощо.
Відтак, у відповідача були відсутні підстави для висновку про порушення позивачем вимог законодавства про рекламу та застосування до нього відповідальності, передбаченої статтею 27 Закону України «Про рекламу».
У зв`язку із вищевикладеним, судова колегія погоджується із висновком суду першої інстанції, що оскаржуване рішення Головного управління Держпродспоживслужби в Хмельницькій області від 18.12.2025 №119 про накладення на ФОП ОСОБА_1 штрафу у розмірі 5083,00 грн є протиправним та підлягає скасуванню.
Згідно з частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Оскільки відповідачем не доведено наявності тих обставин, на які він посилається в апеляційній скарзі, колегія суддів зазначає, що суд першої прийшов до обґрунтованого висновку про наявність достатніх та необхідних правових підстав для задоволення позову.
Судова колегія вказує, що апеляційна скарга не містить суттєво інших обґрунтувань ніж ті, які були зазначені у відзиві на позовну заяву, з урахуванням яких, суд першої інстанції вже надав оцінку встановленим обставинам справи.
Належних обґрунтувань неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права апеляційна скарга відповідача не містить.
Отже, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.
У зв`язку з цим, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
За правилами статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та прийнято судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, з огляду на що, рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
П О С Т А Н О В И В :
апеляційну скаргу Головного управління Держпродспоживслужби в Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 15 червня 2026 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.
Головуючий Савицька Н.В.
Судді Томчук А.В. Драчук Т. О.