Постанова № 141377823 у справі № 676/2096/26 від 10.11.2026

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 676/2096/26

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Бондар О.О.

Суддя-доповідач - Курко О. П.

10 листопада 2026 року м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Курка О. П.

суддів: Боровицького О. А. Ватаманюка Р.В. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Яремчук Л.С,

представника відповідача: Лещук Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області на рішення Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 12 жовтня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області про адміністративне правопорушення,

В С Т А Н О В И В :

рішенням Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 12 жовтня 2026 року позов задоволено.

Скасовано постанову серії ПН МХМ № 001765 від 11.03.2026 року, винесену першим заступником начальника Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області Семків Ростиславом Романовичем про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 203 КУпАП, провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 203 КУпАП закрито.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.

В судовому засіданні представник відповідача доводи апеляційної скарги підтримав в повному обсязі та просив суд задовольнити її, а рішення суду першої інстанції - скасувати.

Позивач в судове засідання не з`явилась. Разом з тим 06 листопада 2026 року на адресу суду через канцелярію надійшло клопотання позивача про розгляд справи за її відсутності.

Враховуючи положення частини 3 статті 194 КАС України, де вказано, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності, суд вирішив провести розгляд справи за відсутності позивача.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 в російській федерації, є громадянкою цієї держави. (а.с. 10-11)

З 2004 року Позивачка проживає в Україні. 30 квітня 2004 року між Позивачкою та ОСОБА_2 , громадянином України було укладено шлюб, який був зареєстрований у відділі реєстрації актів цивільного стану Кам`янець-Подільського міського управління юстиції Хмельницької області, актовий запис № 178 від 30.04.2004 р.. (а.с. 12)

На початку 2006 року, Позивачка отримала дозвіл на імміграцію та вперше була документована тимчасовою посвідкою на постійне проживання серії НОМЕР_1 , яка видана 05.04.2006 року, органом видачі ВГІРФО УМВСУ в Хмельницькій області, яка дійсна безстрокова. (а.с. 14)

07.12.2016 року Позивачка отримала посвідку на постійне проживання серії НОМЕР_2 , орган що видав 6801, яка також дійсна безстроково, та якою користується дотепер. (а.с. 9)

Внутрішній паспорт громадянки РФ виданий ОСОБА_1 16.11.2002 року серії НОМЕР_3 , термін дії якого безстроковий.

З 20.04.2006 року Позивачка має постійне місце реєстрацію на території України. Станом на дату подання цієї позовної заяви зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . (а.с. 14)

11.03.2026 року першим заступником начальника Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області Семків Ростиславом Романовичем було винесено постанову серія ПН МХМ № 001765 від 11.03.2026 року (надалі постанова) відповідно до якої, ОСОБА_1 , притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 203 КУпАП, за порушення ч.1,3 ст. 3, абзац 1, ч. 22 ст.4 ЗУ «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», із накладенням стягнення у виді штрафу у розмірі 3400 грн. у дохід держави. При цьому, зі змісту протоколу слідує, що фабула виявленого порушення у протоколі викладена у відношенні громадянина російської федерації ОСОБА_1 , яка порушила правила перебування іноземців на території України, а саме: вчасно не здійснила обмін паспорта громадянки російської федерації для виїзду за кордон НОМЕР_4 виданий 25.11.2016 року дійсний до 25.11.2021 року. Та починаючи з 26.11.2021 року по 11.03.2026 року проживає за паспортом громадянки російської федерації для виїзду за кордон термін дії якого закінчився. Громадянка відмовляється від зняття біометрії.

Вказані обставини слугували підставою для звернення позивача з позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.

Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Частиною 2 статті 203 КУпАП передбачена відповідальність за проживання на території України без документів на право проживання (перебування) в Україні, за недійсними документами чи документами, термін дії яких закінчився.

Спірні правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються Конституцією України, Законом України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», який визначає правовий статус іноземців та осіб без громадянства, які перебувають в Україні, та встановлює порядок та правові підстави їх перебування на території України.

Відповідно до вимог ст. 26 Конституції України іноземці та особи без громадянства, що перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов`язки, як і громадяни України, - за винятками, встановленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами України.

Так, ст. 4 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» визначено підстави для перебування іноземців та осіб без громадянства на території України.

Відповідно до ч. 14 ст. 4 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», іноземці та особи без громадянства, які прибули в Україну з метою возз`єднання сім`ї з особами, які є громадянами України, або під час перебування на законних підставах на території України у випадках, зазначених у частинах третій - тринадцятій цієї статті, уклали шлюб з громадянами України та отримали посвідку на проживання, вважаються такими, які на законних підставах перебувають на території України на період до отримання посвідки на постійне проживання чи набуття громадянства України.

У розумінні ч. 17 ст. 1 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», посвідка на постійне проживання - документ, що посвідчує особу іноземця або особу без громадянства та підтверджує право на постійне проживання в Україні.

Факт наявності у позивача посвідки на постійне проживання в Україні з 2016 року, з терміном дії безстроково визнається відповідачем, а відтак у розумінні Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» ОСОБА_3 вважається такою, що перебуває в Україні як іноземець на законним підставах.

Інкримінуючи ОСОБА_1 порушення ч.ч. 1, 3 ст. 3, п. 22 ст. 4 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» та, як наслідок, вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 203 КУпАП, відповідач посилався на те, що ОСОБА_1 проживає на території України за паспортом громадянки російської федерації для виїзду за кордон, термін дії якого закінчився 25.11.2021 року.

Дійсно, відповідно до ч. 22 ст. 4 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» іноземці та особи без громадянства, які перебувають на території України на законних підставах, зобов`язані мати дійсний паспортний документ.

У розумінні ч. 16 ст. 1 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», паспортний документ іноземця це документ, що виданий уповноваженим органом іноземної держави або статутною організацією ООН, що підтверджує громадянство іноземця, посвідчує особу іноземця або особу без громадянства, надає право на в`їзд або виїзд з держави і визнається Україною.

Згідно зі ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу проводиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

За змістом ст.ст. 245, 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи, зокрема, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність; повинен своєчасно, всебічно, повно і об`єктивно з`ясувати обставини справи, вирішити її в точній відповідності до закону тощо.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, а також іншими документами.

Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Факт наявності у позивача безстрокової посвідки на постійне проживання в Україні з 2014 року визнається і не заперечується відповідачем, а відтак у розумінні Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» ОСОБА_1 вважається такою, що перебуває в Україні як іноземець на законних підставах.

Таким чином, на думку колегії суддів апеляційної інстанції, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.

Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 12 жовтня 2026 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий Курко О. П.

Судді Боровицький О. А. Ватаманюк Р.В.