Постанова № 141377837 у справі № 260/3051/24 від 09.11.2026

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 260/3051/24

Головуючий у 1-й інстанції: Тарновецький І.І.

Суддя-доповідач: Кузьмишин В.М.

09 листопада 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Кузьмишина В.М.

суддів: Сушка О.О. Сапальової Т.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 28 вересня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

І. Описова частина.

1. Короткий зміст заяви.

1.1 Військова частина НОМЕР_1 подала до Хмельницького окружного адміністративного суду звіт про виконання судового рішення у справі №260/3051/24 на виконання ухвали суду від 18 вересня 2026 року, якою відповідачу встановлено десятиденний строк для подання звіту про виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 10 червня 2025 року.

2. Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції.

2.1 Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 10 червня 2025 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково:

- визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2024 по 19.03.2024;

- зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2024 по 19.03.2024;

- визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за період з 26.01.2023 по 19.03.2024 передбаченої п. 12 ч. 1 ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", з урахуванням додаткової винагороди, виходячи з грошового забезпечення станом на день виключення зі списків особового складу, а саме 19.03.2024;

- зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за період з 26.01.2023 по 19.03.2024 передбаченої п. 12 ч. 1 ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", з урахуванням додаткової винагороди, виходячи з грошового забезпечення станом на день виключення зі списків особового складу, а саме 19.03.2024, з урахуванням раніше виплачених сум;

- визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 26.01.2023 до 19.05.2023 із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року;

- зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення військовослужбовця за період з 26.01.2023 по 19.05.2023 із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01.01.2023 за статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" в розмірі 2 684,00 грн, з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням належних податків та зборів;

- визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 надбавки за особливості проходження служби у розмірі 65% від посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років;

- зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 надбавку за особливості проходження служби у розмірі 65% від посадового окладу, окладу за військове звання та надбавку за вислугу років;

- визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 щомісячної премії за особистий внесок у загальні результати служби в розмірі 535% від посадового окладу з 01 березня по 19 березня 2024 року;

- зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щомісячну премію за особистий внесок у загальні результати служби в розмірі 535% від посадового окладу з 01 березня по 19 березня 2024 рік.

2.2 Рішення набрало законної сили 11.09.2025.

2.3 Хмельницький окружний адміністративний суд 06.11.2026 видав позивачу виконавчі листи у справі №260/3051/24. З примусового виконання виконавчих листів наявні відкриті виконавчі провадження №80389487 та №80389219.

2.4 Від позивача надійшла заява про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду.

2.5 Ухвалою суду від 03.09.2026 заяву про встановлення судового контролю задоволено. Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 у 30-денний строк з дня отримання даної ухвали подати звіт про виконання рішення суду.

2.6 Ухвалою суду від 18.09.2026 у прийнятті звіту Військової частини НОМЕР_1 відмовлено. Встановлено Військовій частині НОМЕР_1 10 денний строк для подання звіту про виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 10.06.2025 у справі №260/305124.

2.7 Від Військової частини НОМЕР_1 до суду надійшов звіт про виконання рішення суду, в якому зазначено, що фінансовою службою проведено остаточний розрахунок належних позивачці виплат у сумі 69364,27 грн та перераховано вказані кошти на її банківський рахунок.

3. Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції.

3.1 Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 28 вересня 2026 року звіт Військової частини НОМЕР_1 про виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 10 червня 2025 року у справі № 260/3051/24 прийнято.

3.2 Суд першої інстанції виходив із того, що відповідачем фактично виконано рішення суду, що підтверджується документами про нарахування та перерахування позивачці належних виплат у загальному розмірі 69 364,27 грн. З огляду на це суд дійшов висновку про наявність підстав для прийняття поданого звіту.

4. Короткий зміст вимог апеляційної скарги та відзиву на апеляційну скаргу.

4.1 Не погодившись із ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 28 вересня 2026 року, позивач подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказану ухвалу та відмовити у прийнятті звіту відповідача, встановивши новий строк для подання звіту з наданням розгорнутого розрахунку утриманих податків і зборів.

4.2 В обґрунтування апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, зазначаючи, що суд безпідставно прийняв звіт відповідача, незважаючи на те, що судове рішення фактично не виконано в частині повної виплати утвореної заборгованості.

4.3 Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу позивача, в якому просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін.

ІІ. Мотивувальна частина.

1. Позиція апеляційного суду.

Апеляційний суд перевірив правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права у межах задоволених позовних вимог та доводів апеляційної скарги та дійшов таких висновків.

1.1 Так, згідно ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

1.2 Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

1.3 Згідно до вимог ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

1.4 Питання судового контролю за виконанням судових рішень врегульовано статтями 382 382-3 КАС України.

1.5 За приписами ч.ч. 1, 2, 4 ст.382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

1.6 За приписами ч.ч. 1-3, 10, 11 ст.382-3 КАС України за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п`ятої статті 382-1 цього Кодексу.

1.7 У поданому до Хмельницького окружного адміністративного суду звіті Військова частина НОМЕР_1 зазначила, що на виконання рішення суду проведено остаточний розрахунок належних позивачці виплат у сумі 69 364,27 грн та перераховано вказані кошти на її банківський рахунок.

1.8 Суд першої інстанції, приймаючи звіт Військової частини НОМЕР_1 про виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 10 червня 2025 року у справі №260/3051/24, дійшов висновку про фактичне виконання відповідачем судового рішення.

1.9 Однак суд апеляційної інстанції з таким висновком суду першої інстанції не погоджується, оскільки під час розгляду звіту про виконання судового рішення суд має перевірити не лише факт перерахування коштів на рахунок стягувача, а й повноту виконання судового рішення, зокрема відповідність виплаченої суми здійсненим нарахуванням.

Проте, суд першої інстанції, приймаючи звіт Військової частини НОМЕР_1 , не надав належної оцінки обставинам щодо розбіжності між нарахованою відповідачем сумою грошових виплат та фактично перерахованими коштами.

1.10 Так, як зазначає позивачка в апеляційній скарзі, 03.03.2026 державним виконавцем Павлоградського відділу державної виконавчої служби було відкрито два виконавчі провадження з метою примусового виконання рішення суду. На виконання вимоги державного виконавця від 24.04.2026 № 28.181 Військова частина НОМЕР_1 надала документи щодо розрахунку коштів, необхідних для виконання судового рішення, зокрема клопотання від 25.03.2026 №1855/2849 та доопрацьоване клопотання від 13.04.2026 № 1855/3519. За твердженням позивачки, відповідно до зазначених документів відповідачем було нараховано грошові виплати в розмірі 107 509,68 грн.

Водночас на банківський рахунок позивачки фактично перераховано 69 364,27 грн.

1.11 Військова частина НОМЕР_1 зазначає, що сума 107 509,68 грн, на яку посилається позивачка, була попереднім розрахунковим показником потреби у фінансуванні, до якого включалася компенсаційна складова податку на доходи фізичних осіб. Водночас після отримання роз`яснення податкового органу фінансовою службою було уточнено порядок розрахунку, унаслідок чого остаточна сума нарахувань без ПДФО становила 90 083,46 грн.

1.12 За поясненнями відповідача, викладеними у відзиві на апеляційну скаргу, зазначена сума складається з доплати компенсації за невикористані дні додаткової відпустки учасника бойових дій у розмірі 45 681,04 грн та доплати, позначеної у фінансовій довідці як «Доплата 704», у розмірі 44 402,42 грн. Із загальної суми нарахувань утримано податок на доходи фізичних осіб за ставкою 18% у розмірі 16 215,02 грн та військовий збір за ставкою 5% у розмірі 4 504,17 грн, що в сукупності становить 20 719,19 грн. Після проведення зазначених утримань до виплати позивачці визначено 69 364,27 грн, які, як стверджує відповідач, перераховано на її банківський рахунок.

Також відповідач наголошує, що сама по собі різниця між попереднім розрахунковим показником та фактично перерахованою сумою не свідчить про невиконання судового рішення, оскільки попередній розрахунок включав компенсаційну складову ПДФО, яка не враховувалася під час остаточного розрахунку. На підтвердження своєї позиції Військова частина НОМЕР_1 посилається на фінансову довідку, документи щодо попереднього розрахунку потреби у фінансуванні та роз`яснення податкового органу, які, за її твердженням, підтверджують правомірність проведених нарахувань і утримань.

1.13 Водночас колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що наведені пояснення відповідача не можуть бути прийняті без перевірки правильності застосування порядку оподаткування спірних виплат.

1.14 Так, визначаючи розмір податків і зборів, які підлягали утриманню, відповідач виходив із того, що на момент фактичного проведення розрахунку позивачка вже була звільнена з військової служби. Однак суд першої інстанції мав урахувати, що спірні правовідносини стосуються виплати грошового забезпечення та інших належних позивачці виплат, право на які виникло у неї під час проходження військової служби, тобто в період, коли вона мала статус військовослужбовця.

При цьому відповідно до пунктів 2, 4 та 5 Порядку виплати грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44, така компенсація виплачується не лише особам, які проходять відповідну службу, а й особам, звільненим зі служби, з метою відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв`язку з виконанням обов`язків під час проходження служби. Водночас виплата такої компенсації військовослужбовцям здійснюється одночасно з виплатою їм грошового забезпечення.

1.15 Аналогічної позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 27.07.2023 у справі № 380/813/22 та постанові від 27.06.2024 у справі № 580/602/22.

1.16 Отже, сам факт звільнення позивачки з військової служби на момент фактичного проведення розрахунку не звільняє відповідача від обов`язку врахувати під час визначення остаточної суми виплат особливості правового регулювання компенсації податку, передбачені Порядком № 44, з огляду на те, що право на спірні виплати виникло у позивачки під час проходження служби.

1.17 Колегія суддів вважає, що перерахунок та виплата позивачці сум виплат з відрахуванням ПДФО та військового збору - є не повним виконанням рішення суду, а суд першої інстанції, цим обставинам належної оцінки не надав, не перевірив обґрунтованість виключення компенсаційної складової ПДФО та військового збору з остаточного розрахунку та, відповідно дійшов помилкового висновку про повне виконання відповідачем судового рішення.

1.18 Разом із тим, підстав для відмови у прийнятті звіту відповідно до ч. 2 ст. 382-3 КАС України, колегія суддів не вбачає.

1.19 Відповідно до ч. 11 ст. 382-3 КАС України, якщо суд прийняв звіт про виконання судового рішення, але суб`єктом владних повноважень відповідне судове рішення виконано не в повному обсязі, суд одночасно встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу.

Частина 11 ст. 382-3 КАС України має імперативний характер і не наділяє суд правом розсуду щодо встановлення нового строку в разі неповного виконання судового рішення.

1.20 Таким чином, апеляційний суд констатує неповне виконання рішення суду відповідачем, однак звіт, поданий на виконання ухвали суду від суду від 18 вересня 2026 року належить прийняти та одночасно встановити новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу.

У новому звіті відповідачу належить вказати, з урахуванням висновку суду у цій постанові, розгорнуту інформацію щодо всіх нарахованих та фактично утриманих сум податків, зборів та обов`язкових платежів із загальної нарахованої суми виплати 107 511 грн. 00 коп.

1.21 З урахуванням вимог ч. 3 ст. 382-1 КАС України та обсягу інформації, яку відповідач має відобразити у звіті, колегія суддів вважає достатнім строк для подання звіту тридцять днів з дня отримання копії цієї постанови.

2. Висновок суду за результатами розгляду апеляційної скарги.

2.1 Суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для прийняття звіту відповідача. Водночас суд порушив вимоги ч. 11 ст. 382-3 КАС України, не встановивши нового строку для подання звіту про виконання судового рішення, яке виконано не в повному обсязі.

2.2 Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України підставою для зміни судового рішення є порушення норм процесуального права. Згідно з ч. 4 ст. 317 КАС України зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

2.3 За таких обставин апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню. Ухвалу суду першої інстанції слід змінити шляхом доповнення її мотивувальної частини висновками, викладеними у цій постанові, а резолютивної частини - встановленням нового строку для подання звіту. В решті ухвалу слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 28 вересня 2026 року змінити, доповнивши її мотивувальну частину висновками, викладеними в мотивувальній частині цієї постанови, а резолютивну частину - абзацом такого змісту:

«Встановити Військовій частині НОМЕР_1 новий строк для подання до Хмельницького окружного адміністративного суду звіту про виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 10 червня 2025 року у справі №260/3051/24 - тридцять днів з дня отримання копії постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду у цій справі».

В решті ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 28 вересня 2026 року у справі №260/3051/24 залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.

Головуючий Кузьмишин В.М.

Судді Сушко О.О. Сапальова Т.В.