П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 560/11963/26
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Михайлов О.О.
Суддя-доповідач - Шидловський В.Б.
09 листопада 2026 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Шидловського В.Б.
суддів: Сапальової Т.В. Капустинського М.М. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 01 вересня 2026 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бест Фуд Юкрейн" до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Хмельницькій області про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, № 13740621/44821160 від 28.04.26 р,
В С Т А Н О В И В :
Товариство з обмеженою відповідальністю "Бест Фуд Юкрейн" звернулось в суд з позовною заявою до Головного управління ДПС у Хмельницькій області, Державної податкової служби України, в якій, з урахуванням ухвали Хмельницького окружного адміністративного суду від 30.06.2026 про роз`єднання в окремі провадження позовні вимоги, просив:
визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Хмельницькій області, як відокремленого підрозділу ДПС України, про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, № 13740621/44821160 від 28.04.2026 про відмову в реєстрації податкової накладної №12 від 07.05.2025;
зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному державному реєстрі податкових накладних податкову накладну №12 від 07.05.2025, подану Товариством з обмеженою відповідальністю "Бест Фуд Юкрейн", датою її первинного подання на реєстрацію, а саме 21.05.2025;
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 01 вересня 2026 року позов задоволено.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
В обґрунтування апеляційної скарги податковий орган зазначив, що наданий позивачем пакет документів щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по податковій накладній не є достатнім для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, що стало підставою для прийняття рішення про відмову в реєстрації податкової накладної.
Крім того апелянт зазначає, що зобов`язання ДПС України зареєструвати податкову накладну є втручанням в дискреційні повноваження контролюючого органу.
09.10.2026 до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу від представника позивача, в якому останній вказав на безпідставність доводів апеляційної скарги, у зв`язку із чим просив залишити рішення суду першої інстанції без змін.
Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Проаналізувавши вимоги та підстави апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи в їх сукупності, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, з огляду на наступне.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "Бест Фуд Юкрейн" є юридичною особою, основним видом економічної діяльності якої є оптова торгівля м`ясом і м`ясними продуктами (код КВЕД 46.32).
Товариством з обмеженою відповідальністю "Бест Фуд Юкрейн" на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних було подано Податкову накладну №12 від 07.05.2025 року (надалі - ПН), яка складена за результатом господарської операції по номенклатурі товарів/послуг «напівфабрикат з м`яса курчати-бройлера натуральний Філе охолоджене не фасоване» та «Напівфабрикат з м`яса курчати-бройлера натуральний Стегно охолоджене не фасоване» на загальну суму 277 328,00 грн. (в т.ч. ПДВ на суму 46 221,33 грн.), контрагент ТОВ «М`ясокомбінат Імперія».
Відповідно до квитанції про реєстрацію податкових накладних / розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних №[номер приховано] від 20.05.2025 реєстрацію податкової накладної зупинено та зазначено, що «Відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 року №1165 (зі змінами), реєстрацію податкової накладної зупинено, з причин ПН складена та подана платником податку, який відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку (показник: «D» = 8145%, «Рпоточ» = 204293.56).
Запропоновано надати пояснення та копії документів (договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання / придбання товарів / послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури / інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують інформацію, зазначену у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі).
Позивачем подано до контролюючого органу Повідомлення від 24.04.2026 року №6 про подання пояснення та копій документів щодо податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено та копії додатків, зокрема:
- Акт на розбирання м`яса на крупнокускові напівфабрикати №93 від 01.05.2025, №94 від 02.05.2025, №95 від 03.05.2025, №96, №97, №98 від 05.05.2025, №99, №100 від 06.05.2025, №101, №102 від 07.05.2025, №103, №104 від 08.05.2025, №105, №106, №107, №108, від 12.05.2025, №109, №110, №111, №112 від 13.05.2025, №113 від 14.05.2025, №114 від 15.05.2025, №115 від 16.05.2025, №118 від 20.05.2025, №116, №117 від 19.05.2025;
- Банківська виписка за квітень 2025;
- Банківська виписка за травень 2025;
- Відомість нарахування та утримання заробітної плати за квітень 2025, травень 2025, табель обліку робочого часу за квітень 2025, травень 2025;
- Видаткові накладні: №1433, №1466 від 02.05.2025, №1474 від 05.05.2025, №1495 від 06.05.2025, №1506 від 07.05.2025, №1528 від 08.05.2025, №1554 від 12.05.2025, №1571 від 13.05.2025, №1602 від 14.05.2025, №1658 від 19.05.2025, №1663 від 20.05.2025, №1759 від 27.05.2025, №1784 від 28.05.2025, №1816 від 30.05.2025;
- Витяг з Державного реєстру речових прав;
- Декларація виробника (ТзОВ «К-Агроінвест Трейд») від 06.05.2025, від 08.05.2025;
- Декларація виробника (ТОВ «Дак Агро») №168, №169;
- Декларація виробника (ТОВ «Західне курча»);
- Декларація виробника (ТОВ «Наша птиця») №1429 від 06.03.2025, №1378 від 04.03.2025;
- Договір поставки №7/24 від 30.12.2024, покупець ТОВ «М`ясокомбінат Імперія»;
- Договір поставки №8/24 від 21.04.2025, покупець ПП «АгроПродукт»;
- Договір поставки №26-010523 від 01.05.2023, постачальник ТОВ «Агроль», протокол розбіжностей до Договору від 01.05.2023;
- Договір поставки №ДАК-М 88/03/25 від 19.03.2025, продавець ТОВ «Дак Агро»;
- Договір поставки №94.01.41 від 01.01.2025, постачальник ТОВ «Західне курча»;
- Договір поставки №П-79/0503/25 від 05.03.2025, постачальник ТОВ «К-Агроінвест Трейд»;
- Договір купівлі-продажу №1134, продавець ТОВ «Сіті Кепітал», витяг з Державного реєстру речових прав;
- Договір поставки №07-03/2025 від 07.03.2025, постачальник ТОВ «Наша птиця», Додаток №1 до Договору, Додаток №2 до Договору;
- Договір оренди транспортного засобу, орендодавець ОСОБА_1 ;
- Договір поставки №3/22 від 05.09.2022, продавець ТОВ «Проскурів Агро»;
- Договір фінансового лізингу №МБ-LVO-ФЛ-КФ-6892/1/ФЛ-1 від 11.12.2024, лізингодавець АТ «Перший український міжнародний банк», Додаток №1, №2, №3, №4, №5 до Договору;
- Договір поставки №5/24 від 04.11.2024, покупець ТОВ «Фудтінеспо»;
- Картка рахунку №281 за травень 2025;
- Картка рахунку №361 за 2025;
- Картка рахунку №20 за 2025;
- Картка рахунку №231 за травень 2025;
- Наказ про прийом на роботу бухгалтера ОСОБА_2 , завідувача складу ОСОБА_3 , обвалювальника тушок Фокіну Т.В., директора ОСОБА_4 ;
- Оборотно-сальдова відомість по рахунку №104 за травень 2025, №281 за травень 2025, №361 за травень 2025, №631 за травень 2025;
- Оборотно-сальдова відомість по рахунку №631, №361 за травень 2025 - червень 2025;
- Оборотно-сальдова відомість по рахунку №281, №361, №631 за листопад 2024 - травень 2025;
- Накладна на передачу готової продукції №93 від 01.05.2025, №94 від 02.05.2025, №95 від 03.05.2025, №96, №97, №98 від 05.05.2025, №99, №100 від 06.05.2025, №101, №102 від 07.05.2025, №103, №104 від 08.05.2025, №105, №106, №107, №108, від 12.05.2025, №109, №110, №111, №112 від 13.05.2025, №113 від 14.05.2025, №114 від 15.05.2025, №115 від 16.05.2025, №118 від 20.05.2025, №116, №117 від 19.05.2025;
- Товарно-транспортні накладні №АГ000004294, №АГ000004315 від 01.05.2025, №АГ000004408 від 04.05.2025, №АГ000004632 від 07.05.2025, №АГ000004755 від 12.05.2025, №АГ000004909, №АГ000004852 від 13.05.2025, №АГ000004954 від 15.05.2025, №АГ000005059 від 17.05.2025, №АГ000005252 від 19.05.2025;
- Видаткові накладні №4315 від 01.05.2025, №4408 від 04.05.2025, №4632 від 07.05.2025, №4852, №4909 від 13.05.2025, №4755 від 12.05.2025, №4954 від 15.05.2025, №5059 від 17.05.2025, №5252 від 19.05.2025;
- Видаткові накладні: №168 від 19.03.2025, №169 від 20.03.2025, продавець ТОВ «Дак Агро»;
- Видаткові накладні: №158 від 13.05.2025, №166 від 20.05.2025, товарно-транспортні накладні №Р158 від 13.05.2025, №Р166 від 20.05.2025, постачальник ТОВ «Західне курча»;
- Видаткові накладні: №8072 від 06.05.2025, №8254 від 08.05.2025, товарно-транспортні накладні №8254 від 08.05.2025, №8072 від 06.05.2025, постачальник ТОВ «К-Агроінвест Трейд»;
- Видаткова накладна: №1378 від 04.03.2025, №1429 від 06.03.2025, постачальник ТОВ «Наша птиця»;
- Виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Витяг з реєстру платників податку на додану вартість №2222254500202, Експлуатаційний дозвіл, Рішення №1430 про державну реєстрацію потужності;
- Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу;
- Специфікація до Договору поставки №7/24 від 30.12.2024, Додаткова угода щодо порядку обігу тари до Договору поставки №7/24 від 30.12.2024;
- Товарно-транспортна накладна №Р1433, №Р1466 від 02.05.2025, №Р1474 від 05.05.2025, №Р1495 від 06.05.2025, №Р1506 від 07.05.2025, №Р1528 від 08.05.2025, №Р1554 від 12.05.2025, №Р1571 від 13.05.2025, №Р1602 від 14.05.2025, №Р1658 від 19.05.2025, №Р1663 від 20.05.2025, №Р1759 від 27.05.2025, №Р1784 від 28.05.2025, №Р1816 від 30.05.2025;
- Товарно-транспортна накладна №Р168 від 19.03.2025, №Р169 від 20.03.2025; Товарно-транспортна накладна №УП-2790, від 04.03.2025, №УП-2791 від 06.03.2025;
- Наказ №3-3 від 01.05.2025 про затвердження штатного розпису, штатний розпис;
- Якісне посвідчення на напівфабрикати м`ясні охолоджені вагові від 11.09.2024, від 14.09.2024, від 24.09.2024, від 22.10.2024, від 29.10.2024, від 31.10.2024, від 06.11.2024, від 26.11.2024, контрагент ПП «Агропродукт»;
- Якісне посвідчення на напівфабрикати м`ясні охолоджені вагові від 05.05.2025, від 13.05.2025, від 15.05.2025, від 16.05.2025, контрагент ПП «Агропродукт»;
- Якісне посвідчення на напівфабрикати м`ясні охолоджені вагові від 02.05.2025, від 05.05.2025, від 06.05.2025, від 07.05.2025, від 08.05.2025, від 12.05.2025, від 13.05.2025, від 14.05.2025, від 19.05.2025, від 20.05.2025, від 27.05.2025, від 28.05.2025, контрагент ТОВ «М`ясокомбінат Імперія»;
- Декларація виробника №4408 від 04.05.2025, №4909 від 13.05.2025, №4954 від 15.05.2025.
Комісією з питань зупинення реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних розглянуто надісланий до контролюючого органу пакет документів та прийнято Рішення №13740621/44821160 від 28.04.2026 року про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на підставі абз.3 п.10 Порядку №520, з підстав надання платником податку копій документів, складених / оформлених із порушенням законодавства.
В додатковій інформації зазначено, про те, що встановлено невідповідність даних: платником надано картку рахунку 361 за 2025 рік по контрагенту ТОВ "М`ясокомбінат Імперія" в якій відображено Дебетове сальдо станом на 30.05.2025 року в сумі 867 830,12 грн., при цьому згідно оборотно-сальдової відомості по рахунку 361 за травень 2025 року по вищезазначеному контрагенту сальдо на кінець періоду відображено в сумі 1 341 493,62 грн. Також згідно оборотно-сальдової відомості по рахунку 361 за травень 2025 року по вищевказаному контрагенту оборот по Дебету відображено в сумі 3 051 723,10 грн. при цьому за даними ЄРПН виписано податкових накладних на суму 3 728 061,60 грн. Платником надано оборотно-сальдові відомості по рахунку 281 за травень 2025 року в кількісному та вартісному виразі по номенклатурі товару «Філе охолоджене не фасоване» та «Стегно охолоджене не фасоване» в яких встановлено невідповідність вартісних показників: сальдо на початок періоду, обороти по Дебету та Кредиту, залишок на кінець періоду. Крім того ТОВ "Бест Фуд Юкрейн" відповідає п.8 Критеріям ризиковості платника податку.
Позивач, вважаючи рішення про відмову у реєстрації податкової накладної протиправним та таким, що порушують його права, звернувся з цим позовом до суду.
Суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення виходив з обґрунтованості та доведеності позовних вимог, а відтак наявності підстав для задоволення адміністративного позову.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору, виходячи з наступного.
Згідно зі статтею 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Податковий кодекс України (далі - ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Відповідно до пункту 201.1 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Згідно пункту 201.10 статті 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Згідно з пунктом 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165, яка набула чинності з 01.02.2020, затверджений, зокрема, Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №1165), який визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов`язки їх членів.
Відповідно до пунктів 4, 5 Порядку №1165 у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.
Платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).
Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).
За правилами пункту 7 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Відповідно до пункту 10 Порядку №1165, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:
1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;
2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;
3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації (пункт 11 Порядку №1165).
Згідно отриманих платником податків квитанцій, реєстрація податкової накладної №12 від 07.05.2025 зупинена у зв`язку із їх відповідністю п.8 Критеріїв ризиковості платника податків.
Додаток 1 до Порядку №1165 містить перелік Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість.
Так, віднесення до пункту 8 Критеріїв здійснюється у разі наявної у контролюючого органу податкової інформації, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.
У затвердженій формі рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку передбачено необхідність зазначення контролюючим органом однієї із двох підстав для прийняття такого рішення, а саме: - у зв`язку з виявленням обставин та/або отриманням інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності, або - з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів.
Отже, виходячи з аналізу зазначених норм права при здійсненні опрацювання податкових накладних, направлених для реєстрації в ЄРПН, податковий орган проводить моніторинг відповідності/невідповідності критеріям ризиковості платника податку або здійсненої господарської операції.
При цьому, форма рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку передбачає зазначення контролюючим органом конкретної податкової інформації, яка стала підставою для прийняття вказаного рішення на підставі пункту 8 Критеріїв.
Згідно з додатком 4 Порядку №1165 в рішенні про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку обов`язково зазначається підстава його прийняття, зокрема, відповідний пункт критеріїв ризиковості платника податку та у разі відповідності пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку розшифровується, яка саме податкова інформація.
Відповідно до квитанцій про зупинення реєстрації в ЄРПН запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Відповідно до пункту 5 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 №520 (далі - Порядок №520), перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:
- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;
- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
Відтак, пункт 5 Порядку №520 визначає перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, який не є вичерпним та не передбачає необхідності надання платником податку усіх документів згідно такого переліку. Конкретний перелік таких документів може залежати, зокрема від змісту операції з постачання, суб`єктного складу її учасників, їх податкової поведінки.
Згідно з пунктом 11 Порядку №520, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі в разі:
- ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;
- та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;
- та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
Тобто, рішення Комісії регіонального рівня повинно містити чітку підставу для відмови у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Відповідно до пункту 44 Порядку №1165, Комісія контролюючого органу перевіряє подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації.
Отже, рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення. При цьому, суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи.
Позивачем були надані пояснення та копії ряду первинних документів, складених під час здійснення відповідної господарської операції, що підтверджується контролюючим органом.
Слід також вказати, що зупинення реєстрації податкових накладних без переліку документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, не дало позивачу можливості надати достатній обсяг підтверджуючих документів, а тому враховуючи норми статті 77 КАС України позивач скористався наданим йому правом довести належними і допустимими доказам заявлені ним позовні вимоги у суді.
Вказана правова позиція зазначена у постанові Верховного Суду від 25.06.2019 по справі №1940/1950/18.
Отже, відповідачем Головним управлінням ДПС у Хмельницькій області, як суб`єктом владних повноважень, не надано суду доказів, які спростовували б твердження позивача, та не наведено обґрунтованих мотивів прийняття оскаржуваних рішень, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, неупереджено, добросовісно та розсудливо.
При цьому, колегія суддів зауважує, що усі сумніви контролюючого органу щодо дотримання позивачем вимог податкового законодавства України під час здійснення господарської діяльності повинні досліджуватися шляхом проведення відповідних перевірок такого платника податків, за умови наявності підстав для її проведення визначених нормами ПК України, а не шляхом блокування реєстрації податкових накладних в ЄРПН.
Приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарської операції позивача на предмет її реальності. При реєстрації податкових накладних фактично проводиться моніторинг операції чи платника податків лише за зовнішніми (формальними) критеріями. Тому і суд за результати розгляду цієї справи не робить висновків щодо реальності господарської операції за участю позивача, а лише оцінює наявність чи відсутність підстав для реєстрації податкової накладної.
Крім того, рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 28.04.2026 по справі № 560/19690/25 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Бест Фуд Юкрейн" - задоволено повністю.
Визнано протиправним та скасовано рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Хмельницькій області, як відокремленого підрозділу ДПС України, про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №64048 від 06.10.2025 про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Зобов`язано Головне управління ДПС у Хмельницькій області, як відокремлений підрозділ ДПС України, виключити Товариство з обмеженою відповідальністю "Бест Фуд Юкрейн" (код ЄДРПОУ 44821160) з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бест Фуд Юкрейн" 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Хмельницькій області.
Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 28.07.2026 по справі №560/19690/25 апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Хмельницькій області залишено без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 28 квітня 2026 року - без змін.
Відповідно до ч.4 ст.78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Отже, суд враховує обставини, встановлені судовим рішенням у справі №560/19690/25.
Таким чином, у контролюючого органу були наявні достатні документи для спростування сумнівів щодо ризиковості здійснення операції, а наданих контролюючому органу документів та письмових пояснень було достатньо для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.
Проте, зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарської операції між позивачем та його контрагентом, та на те, що такі документи, необхідні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної №12 від 07.05.2025 були достатніми та були надані контролюючому органу, останній не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкової накладної, комісія обмежилась лише формальними підставами для відмови у реєстрації податкової накладної.
Таким чином, рішення комісії Головного управління ДПС у Хмельницькій області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № № 13740621/44821160 від 28.04.26 є протиправним та обґрунтовано скасовано судом першої інстанції.
Щодо висновків суду першої інстанції про необхідність захисту прав позивача шляхом покладення на ДПС України обов`язку зареєструвати податковe накладнe в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її подання, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити таке.
Згідно із п.19-20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 р. №1246 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 р. №3341) податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.
У контексті наведеного колегією суддів ураховується, що відповідно до пунктів 2, 4, 10 частини другої статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
За правилами частин третьої і четвертої статті 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
У випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
Аналіз наведених норм свідчить, що законодавець передбачив обов`язок суду змусити суб`єкта владних повноважень до правомірної поведінки.
Суд повинен відновлювати порушене право шляхом зобов`язання суб`єкта владних повноважень, у тому числі колегіального органу, прийняти конкретне рішення, якщо відмова визнана неправомірною, а інших підстав для відмови не вбачається.
За приписами вказаної правової норми слідує, що у разі, якщо суб`єкт владних повноважень використав надане йому законом право на прийняття певного рішення за наслідками звернення особи, але останнє визнане судом протиправним з огляду на його невідповідність чинному законодавству, при цьому суб`єктом звернення дотримано всіх визначених законом умов, то суд вправі зобов`язати суб`єкта владних повноважень прийняти певне рішення.
Якщо ж таким суб`єктом на момент прийняття рішення не перевірено дотримання суб`єктом звернення усіх визначених законом умов або при прийнятті такого рішення суб`єкт дійсно має дискреційні повноваження, то суд повинен зобов`язати суб`єкта владних повноважень до прийняття рішення, з урахуванням оцінки суду.
Отже, критеріями, які впливають на обрання судом способу захисту прав особи в межах вимог про зобов`язання суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії, є встановлення судом додержання суб`єктом звернення всіх передбачених законом умов для отримання позитивного результату та наявність у суб`єкта владних повноважень права діяти при прийнятті рішення на власний розсуд.
Такий підхід, установлений процесуальним законодавством, є прийнятним не тільки при розгляді вимог про протиправну бездіяльність суб`єкта владних повноважень, але і у випадку розгляду вимог про зобов`язання відповідного суб`єкта вчинити дії після скасування його адміністративного акта.
Разом з тим спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Така правова позиція сформована у постановах Верховного Суду у складі колегії Касаційного адміністративного суду від 28 листопада 2019 у справі № 2340/3933/18, від 16 вересня 2015 у справі №21-1465а15 та від 02 лютого 2016 у справі № 804/14800/14.
Колегія суддів наголошує, що відповідно до статті 2 КАС України метою адміністративного судочинства є ефективний захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Водночас, Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 (остаточне) по справі "Чуйкіна проти України" (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE) (Заява № 28924/04) констатував: "50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. the United Kingdom), пп. 28 - 36, Series A N 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах "Мултіплекс проти Хорватії" (Multiplex v. Croatia), заява N 58112/00, п.45, від 10 липня 2003 року, та "Кутіч проти Хорватії" (Kutic v. Croatia), заява N 48778/99, п.25, ECHR 2002-II)".
З урахуванням того, що відмова у реєстрації податкової накладної визнана неправомірною, а інших підстав для відмови не вбачається, колегія суддів уважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції, що належним способом захисту, необхідним для поновлення прав позивача, є зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних складену податкову накладну №12 від 07.05.2025 днем її подання.
Щодо позиції апелянта в частині розподілу судових витрат, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Так, у позовній заяві позивач також просив стягнути 40 000 грн на професійну правничу допомогу.
Позовна заява містить двадцять позовних вимог немайнового характеру, відтак, оскільки позовні вимоги судом було роз`єднано, витрати на професійну правничу допомогу в межах однієї справи становлять 2 000 грн.
У відзиві відповідач зазначив про явну завищеність витрат на правничу допомогу.
Згідно із п.1 ч.3 ст.132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
За правилами ч.2 ст.134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Згідно абз.1 ч.3 ст.134 КАС України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Відповідно до ч.4 ст.134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Аналіз наведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.
При цьому, згідно ч.5 ст.134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно з ч.9 ст.139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, зокрема, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
Отже, загальне правило розподілу судових витрат визначене в частинах 1 та 3 статті 139 КАС України. Разом із тим, у частині 9 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Об`єднаної палати Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19.
Суд звертає увагу на те, що відповідно до ст.30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Відповідно до ст.1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Згідно із п.1-2 ч.1 ст.19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" видами адвокатської діяльності є, зокрема:
- надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;
- складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру.
Для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок відповідача, має бути встановлено, що такі витрати позивача були необхідними, а розмір є розумний та виправданий, що передбачено у ст.30 Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".
Отже, склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати, повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивач надав суду:
- копію договору №23052025/2 про надання юридичних і супутніх послуг від 23.05.2025;
- виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ "ІНСЕНТА";
- замовлення №4 на надання юридичних і супутніх послуг згідно Договору №23052025/2 від 23.05.2025, відповідно до якого вартість послуг становить 40 000,00 грн;
- рахунок на оплату згідно із замовленням №4 на надання юридичних і супутніх послуг до Договору №23052025/2 від 23.05.2025, на суму 40 000,00 грн;
- платіжну інструкцію №835 від 05.06.2026 на суму 40 000,00 грн;
- свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.
Суд зауважує, що особа має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
З врахуванням вимог частини 5 статті 134 КАС України та статті 139 КАС України, суд першої інстанції прийшов до висновку про обґрунтованість розміру витрат на професійну правничу допомогу в сумі 2 000 грн.
Водночас, в апеляційній скарзі відповідача не наведено належного обґрунтування, що сума у 2000 грн витрат на правничу допомогу є неспівмірною або необґрунтованою, так само як і не зазначено своїх розрахунків, яка сума витрат на професійну правничу допомогу об`єктивно підлягала відшкодуванню на користь позивача, що вказує на безпідставність доводів апеляційної скарги.
Таким чином, доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді питання про відшкодування витрат на правничу допомогу неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Колегія суддів також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.
Згідно із п.1 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду-без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
П О С Т А Н О В И В :
апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 01 вересня 2026 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.
Головуючий Шидловський В.Б.
Судді Сапальова Т.В. Капустинський М.М.