Ухвала № 141377867 у справі № 120/15282/24 від 09.11.2026

Д О Д А Т К О В А П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 120/15282/24

Головуючий у І інстанції: Бошкова Ю.М.

Суддя-доповідач: Сушко О.О.

09 листопада 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Сушка О.О.

суддів: Мацького Є.М. Залімського І. Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Приватного підприємства "Центр-Скло" про ухвалення додаткового судового рішення у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства "Центр-Скло" до Вінницької митниці Державної митної служби України про визнання протиправними та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 02 червня 2025 року задоволено адміністративний позов Приватного підприємства "Центр-Скло" (далі - позивач) до Вінницької митниці Державної митної служби України (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення від 22.05.2024 № UA401000/2024/000169/2.

Додатковим рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 16 червня 2025 року заяву позивача про розподіл судових витрат задоволено частково.

Не погоджуючись з вказаним додатковим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати додаткове рішення та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні заяви позивача.

Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 05 жовтня 2026 року апеляційну скаргу відповідача залишено без задоволення, а додаткове рішення суду першої інстанції - без змін.

07 жовтня 2026 року позивач подав заяву про ухвалення додаткового судового рішення, в якій просить стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу, понесені у зв`язку з розглядом апеляційної скарги відповідача, у розмірі 6000 грн. Позивач зазначає, що про подання доказів понесених витрат після ухвалення постанови суду апеляційної інстанції він повідомив у відзиві на апеляційну скаргу, оскільки на час розгляду справи такі докази не були сформовані.

У клопотанні від 09 жовтня 2026 року відповідач просить зменшити розмір витрат на правничу допомогу, вважаючи заявлену суму необґрунтованою, явно завищеною та такою, що не відповідає складності справи.

Розглянувши матеріали справи та дослідивши подані докази, колегія суддів дійшла висновку, що заяву необхідно задовольнити частково, виходячи з наступного.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Згідно з частиною третьою цієї статті суд ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.

Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 05 жовтня 2026 року питання про розподіл витрат позивача на правничу допомогу, понесених під час розгляду апеляційної скарги відповідача, не вирішувалося. Отже, є підстави для ухвалення додаткового рішення.

Відповідно до частини першої та пункту 1 частини третьої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

За частиною четвертою статті 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до частини п`ятої статті 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з частиною шостою статті 134 КАС України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Частиною сьомою цієї статті обов`язок доведення неспівмірності витрат покладено на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката.

Відповідно до частини дев`ятої статті 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, зокрема, чи пов`язані ці витрати з розглядом справи та чи є їх розмір обґрунтованим та пропорційним до предмета спору і значення справи для сторін.

Колегією суддів встановлено, що yа підтвердження понесених витрат позивач подав договір про надання правничої допомоги від 01 липня 2024 року, укладений з адвокатом Мороз І.В., та акт-розрахунок про надану професійну правничу допомогу від 06 жовтня 2026 року.

Згідно з пунктом 4.1 договору гонорар адвоката складається з погодинної оплати та розраховується згідно з фактично витраченим часом роботи адвоката, про що складається відповідний акт.

За актом-розрахунком вартість однієї години роботи становить 1000 грн, а адвокатом надано таку правничу допомогу: 24 червня 2025 року надано консультацію щодо можливих способів захисту стосовно апеляційної скарги відповідача на рішення по суті (1 година, 1000 грн); того ж дня надано консультацію щодо можливих способів захисту стосовно апеляційної скарги відповідача на додаткове рішення (1 година, 1000 грн); 27 червня 2025 року підготовлено і подано відзив на апеляційну скаргу відповідача на додаткове рішення (2 години, 2000 грн); 06 жовтня 2026 року підготовлено проект заяви про стягнення судових витрат (2 години, 2000 грн). Загалом заявлено 6 годин роботи вартістю 6000 грн.

Пунктом 3 акта-розрахунку сторони погодили оплату після ухвалення судом рішення по суті та видачі виконавчого документа.

Отже, заявлені витрати підлягають сплаті у розумінні пункту 1 частини третьої статті 134 КАС України, а відповідач факт надання правничої допомоги та її вартість за актом не заперечує. Спірним є питання співмірності та розумності розміру витрат.

Колегія суддів зазначає, що у суді апеляційної інстанції переглядалося лише додаткове рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 16 червня 2025 року про розподіл судових витрат. Консультація щодо апеляційної скарги на рішення по суті (позиція 1 акта-розрахунку) з предметом цього апеляційного перегляду не пов`язана, а тому витрати в сумі 1000 грн за цією позицією не підлягають розподілу. Решта послуг, а саме консультація щодо апеляційної скарги на додаткове рішення, відзив на цю скаргу та заява про розподіл судових витрат, безпосередньо пов`язані з розглядом апеляційної скарги відповідача.

Доводи відповідача про те, що розмір витрат є необґрунтованим, явно завищеним та не відповідає складності справи, колегія суддів відхиляє.

Відповідно до частини сьомої статті 134 КАС України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про їх зменшення.

Відповідач таких доказів не подав. До клопотання додано лише документи щодо повноважень представника відповідача та підтвердження його надсилання позивачу. Загальні твердження про завищений розмір витрат без наведення розрахунків, відомостей про вартість подібних послуг чи інших доказів не спростовують розміру витрат, який підтверджений договором та актом-розрахунком.

Довід відповідача про те, що справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, що вказує на її малозначність, колегія суддів відхиляє. Форма провадження сама по собі не означає, що правнича допомога не була необхідною, а в письмовому провадженні саме письмові заяви по суті, зокрема відзив на апеляційну скаргу, мають вирішальне значення для реалізації процесуальних прав сторони. Посилання відповідача на те, що Сьомим апеляційним адміністративним судом та Вінницьким окружним адміністративним судом неодноразово розглядалися типові справи за позовами позивача, інтереси якого представляє той самий адвокат, а процесуальні документи в них є аналогічними, колегія суддів не приймає. Відповідач не подав жодних доказів (копій відповідних документів у таких справах), а наявність інших справ за участю тих самих осіб не спростовує факту виконання конкретних робіт у цій справі. Відзив на апеляційну скаргу підготовлено саме на апеляційну скаргу відповідача на додаткове рішення від 16 червня 2025 року.

Посилання відповідача на правові позиції Верховного Суду та практику Європейського суду з прав людини щодо необхідності доведення дійсності витрат та розумності їх розміру колегія суддів враховує в частині загальних критеріїв оцінки витрат.

Ці критерії закріплені у частині п`ятій статті 134 та частині дев`ятій статті 139 КАС України і застосовані вище.

Питання розподілу витрат на правничу допомогу достатньо врегульоване національним законодавством, а тому підстав для окремого застосування практики Європейського суду з прав людини немає.

Доводи позивача про значення результатів справи для його економічного стану, значний обсяг матеріалів, наявність документів іноземною мовою та необхідність вивчення зарубіжних веб-сторінок стосуються розгляду справи по суті.

Предметом апеляційного перегляду було лише додаткове рішення про розподіл судових витрат, а тому ці обставини не свідчать про складність робіт, виконаних у суді апеляційної інстанції, і не є підставою для відшкодування витрат у більшому розмірі.

Посилання позивача на свободу договору щодо розміру гонорару не звільняє суд від обов`язку оцінити співмірність витрат за частиною п`ятою статті 134 КАС України та врахувати критерії частини дев`ятої статті 139 цього Кодексу.

Підписання акта-розрахунку сторонами без претензій також не є безумовною підставою для стягнення всієї заявленої суми.

З урахуванням викладеного колегія суддів дійшла висновку, що співмірними зі складністю виконаних адвокатом робіт у суді апеляційної інстанції, часом, витраченим на їх виконання, та їх обсягом є витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000 грн, що відповідає п`яти годинам роботи за погодженою ставкою 1000 грн за годину.

Оскільки апеляційну скаргу відповідача залишено без задоволення, а судові рішення у справі ухвалено на користь позивача, який не є суб`єктом владних повноважень, то відповідно до частини першої статті 139 КАС України зазначені витрати підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача. В решті заяви, а саме щодо витрат у сумі 1000 грн, слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 243, 252, 310, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Заяву Приватного підприємства "Центр-Скло" про ухвалення додаткового судового рішення задовольнити частково.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Вінницької митниці Державної митної служби України (код ЄДРПОУ 43997544) на користь Приватного підприємства "Центр-Скло" (код ЄДРПОУ 38628306) витрати на професійну правничу допомогу, понесені у суді апеляційної інстанції, у розмірі 5000 (п`ять тисяч) гривень.

У задоволенні решти частини заяви - відмовити.

Додаткова постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.

Головуючий Сушко О.О.

Судді Мацький Є.М. Залімський І. Г.