Постанова № 141377889 у справі № 240/20939/25 від 10.11.2026

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 240/20939/25

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Майстренко Наталія Миколаївна

Суддя-доповідач - Смілянець Е. С.

10 листопада 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Смілянця Е. С.

суддів: Драчук Т. О. Полотнянка Ю.П. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 08 травня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Громадської організації "Проти придурків та ідіотів" про визнання незаконною відповіді, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

позивач звернувся в суд із позовом, в якому просив:

- визнати відповідь Державного агентства лісових ресурсів України на звернення ОСОБА_1 від 23.07.2025 року «23.07.25 ДАЛУ телефонна розмова», яка викладена в листі від №13-05/4608-25 від 22.08.2025 незаконною;

- зобов`язати Державне агентство лісових ресурсів України розглянути звернення ОСОБА_1 від 23.07.2025 року «23.07.25 ДАЛУ телефонна розмова» згідно з нормами Закону України "Про звернення громадян".

Житомирський окружний адміністративний суд рішенням від 08.05.2026 в задоволенні позову відмовив.

Не погоджуючись з рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Аргументами скарги зазначає, що в зверненні від 23.07.2025 року «23.07.25 ДАЛУ телефонна розмова» (д. 1 до Позовної заяви), заявник не просив письмової відповіді, заявник просив відповідача про повідомлення на тел. [номер приховано], [номер приховано] про запис ОСОБА_1 на особистий прийом, шляхом телефонного спілкування, згідно з існуючим графіком, дату, час та телефон за яким заявник міг би передзвонити для такого особистого прийому.

Вважає, що суд першої інстанції не оцінив відповіді №13-05/4608-25 від 22.08.2025 року (д. 3 до Позовної заяви), відповідно ч. 1 ст. 211 КАС України не дослідив що, в порушення норм п. 2-4 Розділу 1 та п. 2 Розділу 2 Порядку № 229, відповідач не пізніше ніж за три доби до дня прийому позивача на особистий прийом не записав, та про запис на прийом належним способом не повідомив.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач зазначає, що судом першої інстанції розгляд справи проведено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, повно та всебічно досліджено наявні у справі докази та надано їм належну оцінку, а зроблені висновки у справі є правильними і законними.

Також зазначає, що в заяві від 23.07.2024 «23.07.2025 ДАЛРУ телефонна розмова», позивач не просив про запис на особистий прийом і не зазначив часу та дати запису, в тому числі за допомогою засобів телефонного зв`язку.

Згідно з положеннями ч. 3 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі-КАС України), суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Виходячи з приписів ст.ст. 311, 263 КАС України, вищезазначена апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивач звернувся до голови Державного агентства лісових ресурсів України із заявою від 23.07.2025 щодо телефонної розмови з головою Державного агентства лісових ресурсів України, в якій вказав, що "10.06.2025 року ОСОБА_1 направляв на E-mail victor.smal@forest.gov.ua звернення з пропозицією простого спілкування по телефону, просив передзвонити заявнику в любий час [номер приховано], [номер приховано] або повідомити час та телефон, за яким він може передзвонити, [телефон приховано] не відповідає. Жодної відповіді на звернення заявник не отримав. Повторно пропонував провести обговорення питань, вказаних в зверненні від 10.06.2025 року (можна в телефонному режимі)".

Відповідач листом № 13-05/4608-25 від 22.08.2025 повідомив позивача, що особистий прийом громадян відбувається відповідно до «Порядку організації та проведення особистого прийому громадян посадовими особами Держлісагентства та його територіальних органів», затвердженого наказом Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України від 14.04.2023 № 229, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01.06.2023 за № 918/39974. Попередній запис громадян на особистий прийом до керівництва Держлісагентства може здійснюватися засобами телефонного зв`язку та електронною поштою не пізніше ніж за 3 доби до дня прийому. Для запису на особистий прийом до керівництва Держлісагентства громадянин пред`являє документи, що посвідчують його особу, а в разі представлення інтересів інших осіб - також документи, що підтверджують відповідні повноваження. Під час запису на особистий прийом громадянин або його представник також надає за особистим підписом письмовий виклад змісту питань, що порушуватимуться перед керівництвом Держлісагентства, та копії наявних рішень, прийнятих із цих питань, а також інші документи по суті порушеного питання. Графіки особистого прийому громадян керівництвом Держлісагентства розміщено у відповідному розділі вебсайту Держлісагентства.

Вважаючи відповідь Державного агентства лісових ресурсів України на звернення ОСОБА_1 від 23.07.2025 року «23.07.25 ДАЛУ телефонна розмова», яка викладена в листі від №13-05/4608-25 від 22.08.2025 незаконною, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.

Так, згідно зі статтею 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Відповідно до приписів статті 7 Закону України «Про інформацію» право на інформацію охороняється законом. Держава гарантує всім суб`єктам інформаційних відносин рівні права і можливості доступу до інформації. Ніхто не може обмежувати право особи у виборі форм і джерел одержання інформації, за винятком випадків, передбачених законом. Суб`єкт інформаційних відносин може вимагати усунення будь-яких порушень його права на інформацію.

Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес, визначено Законом України «Про доступ до публічної інформації» (далі - Закон №2939-VI) .

Статтею 1 Закону №2939-VI визначено, що публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом; публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.

Тобто, необхідною ознакою публічної інформації є те, що вона по своїй суті є заздалегідь готовим зафіксованим на певному носії продуктом, отриманим або створеним виключно суб`єктом владних повноважень у процесі виконання своїх обов`язків та володіти яким у подальшому може будь-який розпорядник публічної інформації, навіть якщо він не є суб`єктом владних повноважень.

Згідно положень статті 3 Закону №2939-VI право на доступ до публічної інформації гарантується, зокрема, обов`язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом; визначенням розпорядником інформації спеціальних структурних підрозділів або посадових осіб, які організовують у встановленому порядку доступ до публічної інформації, якою він володіє; максимальним спрощенням процедури подання запиту та отримання інформації.

Доступ до інформації забезпечується шляхом надання інформації за запитами на інформацію, що передбачено пунктом 2 частини 1 статті 5 Закону №2939-VI.

Приписами статті 19 Закону №2939-VI визначено, що запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні. Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту. Запит на інформацію може бути індивідуальним або колективним. Запити можуть подаватися в усній, письмовій чи іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою) на вибір запитувача.

Письмовий запит подається в довільній формі та має містити наступні відомості: ім`я (найменування) запитувача, поштову адресу або адресу електронної пошти, а також номер засобу зв`язку, якщо такий є; загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит, якщо запитувачу це відомо; підпис і дату за умови подання запиту в письмовій формі.

Відповідно до статті 12 Закону №2939-VI суб`єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є:

1) запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об`єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб`єктів владних повноважень;

2) розпорядники інформації суб`єкти, визначені у статті 13 цього Закону;

3) структурний підрозділ або відповідальна особа з питань доступу до публічної інформації розпорядників інформації.

Частиною 1 статті 13 Закону №2939-VI передбачено, що розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються:

- суб`єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб`єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов`язковими для виконання;

- юридичні особи, що фінансуються з державного, місцевих бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим, - стосовно інформації щодо використання бюджетних коштів;

- особи, якщо вони виконують делеговані повноваження суб`єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг, - стосовно інформації, пов`язаної з виконанням їхніх обов`язків;

- суб`єкти господарювання, які займають домінуюче становище на ринку або наділені спеціальними чи виключними правами, або є природними монополіями, - стосовно інформації щодо умов постачання товарів, послуг та цін на них;

- юридичні особи публічного права, державні/комунальні підприємства або державні/комунальні організації, що мають на меті одержання прибутку, господарські товариства, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток, паїв) прямо чи опосередковано належать державі та/або територіальній громаді, - щодо інформації про структуру, принципи формування та розмір оплати праці, винагороди, додаткового блага їх керівника, заступника керівника, особи, яка постійно або тимчасово обіймає посаду члена виконавчого органу чи входить до складу наглядової ради.

Згідно з частиною 4 статті 13 Закону №2939-VI усі розпорядники інформації незалежно від нормативно-правового акта, на підставі якого вони діють, при вирішенні питань щодо доступу до інформації мають керуватися цим Законом.

Частиною 1 статті 20 Закону №2939-VI визначено обов`язок розпорядника інформації надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту.

Разом з тим, положеннями частин 1 та 3 статті 22 Закону України «Про доступ до публічної інформації» передбачено, що розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках:

1) розпорядник інформації не володіє і не зобов`язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит;

2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону;

3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов`язані з копіюванням або друком;

4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п`ятою статті 19 цього Закону.

Розпорядник інформації, який не володіє запитуваною інформацією, але якому за статусом або характером діяльності відомо або має бути відомо, хто нею володіє, зобов`язаний направити цей запит належному розпоряднику з одночасним повідомленням про це запитувача. У такому разі відлік строку розгляду запиту на інформацію починається з дня отримання запиту належним розпорядником.

Приписами статті 23 Закону №2939-VI визначено, що рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації можуть бути оскаржені до керівника розпорядника, вищого органу або суду.

Закон України від 02.10.1996 №393/96-ВР «Про звернення громадян» (далі - Закон 393/96-ВР) регулює питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об`єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів.

Частиною 1 статті 1 Закону №393/96-ВР передбачено, що громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Відповідно до статті 3 Закону № 393/96-ВР під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.

Пропозиція (зауваження) - звернення громадян, де висловлюються порада, рекомендація щодо діяльності органів державної влади і місцевого самоврядування, депутатів усіх рівнів, посадових осіб, а також висловлюються думки щодо врегулювання суспільних відносин та умов життя громадян, вдосконалення правової основи державного і громадського життя, соціально-культурної та інших сфер діяльності держави і суспільства.

Заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності.

Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.

Скарга - звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об`єднань громадян, посадових осіб.

Положеннями частини 1 статті 5 Закону №393/96-ВР визначено, що звернення адресуються органам державної влади і органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форми власності, об`єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань.

В той же час, відмінність наведених вище понять (термінів) звернення згідно Закону №393/96-ВР і запит на інформацію згідно Закону №2939-VI вказують на те, що саме змістовна направленість цих звернень визначає спосіб та порядок розгляду таких звернень.

Проаналізувавши зміст звернення позивача від 23.07.2025 року «23.07.25 ДАЛУ телефонна розмова», суд першої інстанції обґрунтовано вважав, що порушене позивачем у зверненні питання не є запитом на інформацію (інформаційним запитом) у розумінні Закону № 2939-VI, а є зверненням відповідно до Закону №393/96-ВР та має розглядатися у порядку та у спосіб, передбачені саме Законом №393/96-ВР.

За результатами розгляду звернення відповідач листом № 13-05/4608-25 від 22.08.2025 повідомив позивача, що особистий прийом громадян відбувається відповідно до «Порядку організації та проведення особистого прийому громадян посадовими особами Держлісагентства та його територіальних органів», затвердженого наказом Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України від 14.04.2023 № 229, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01.06.2023 за № 918/39974, в тому числі за допомогою засобів телефонного зв`язку.

Наказом Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України від 14.04.2023 № 229, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01.06.2023 за № 918/39974, затверджено «Порядок організації та проведення особистого прийому громадян посадовими особами Держлісагентства та його територіальних органів» (надалі - Порядок №229).

Пунктами 2-4 Розділу 1 Порядку № 229 передбачено, що посадові особи Держлісагентства та його територіальних органів, які здійснюють особистий прийом громадян, у своїй діяльності керуються Конституцією України, Законом України «Про звернення громадян», Указом Президента України від 07 лютого 2008 року № 109 «Про першочергові заходи щодо забезпечення реалізації та гарантування конституційного права на звернення до органів державної влади та органів місцевого самоврядування», цим Порядком та іншими нормативно-правовими актами, що врегульовують порядок прийому та розгляду звернень громадян.

Особистий прийом громадян Головою Держлісагентства, його першим заступником та заступниками (далі - керівництво Держлісагентства) проводиться за попереднім записом у дні та години, визначені графіком особистого прийому громадян, затвердженим наказом Держлісагентства.

Особистий прийом громадян начальниками територіальних органів Держлісагентства, їх першими заступниками та заступниками (керівництво територіальних органів Держлісагентства) проводиться за попереднім записом у дні та години, визначені графіками особистого прийому громадян, затвердженими наказами територіальних органів Держлісагентства.

У разі відсутності керівництва Держлісагентства та/або територіальних органів Держлісагентства особистий прийом громадян здійснюють уповноважені ними посадові особи.

Інформація про порядок і графік особистого прийому громадян у Держлісагентстві розміщується на офіційному вебсайті Держлісагентства та у вестибюлі адміністративної будівлі Держлісагентства (м. Київ, вул. Шота Руставелі, 9А, перший поверх) в місці, доступному для вільного огляду громадянами.

Інформація про порядок і графіки особистого прийому громадян у територіальних органах Держлісагентства розміщується на офіційних вебсайтах територіальних органів Держлісагентства та у вестибюлях адміністративних будівель територіальних органів Держлісагентства в місці, доступному для вільного огляду громадянами.

Запис громадян на особистий прийом до Голови Держлісагентства проводиться у разі, якщо порушене громадянином питання залишилося не вирішеним по суті після особистого прийому його першим заступником або заступниками відповідно до компетенції.

Запис громадян на особистий прийом до начальника територіального органу Держлісагентства проводиться у разі, якщо порушене громадянином питання залишилося не вирішеним по суті після особистого прийому його першим заступником або заступниками відповідно до компетенції.

Пунктом 2 Розділу 2 Порядку №229 визначено, що попередній запис громадян на особистий прийом до керівництва Держлісагентства та/або його територіальних органів здійснюється відповідальними працівниками Держлісагентства та/або його територіальних органів (далі - відповідальні працівники), не пізніше ніж за 3 доби до дня прийому за адресою Держлісагентства: м. Київ, вул. Шота Руставелі, 9А, перший поверх, або відповідного територіального органу Держлісагентства. Попередній запис може здійснюватися засобами телефонного зв`язку та електронною поштою.

При цьому, стаття 22 Закону України «Про звернення громадян» зобов`язує керівників та інших посадових осіб органів державної влади проводити особистий прийом громадян. Проте, згідно з цією ж статтею, прийом проводиться у встановлені дні та години згідно з графіком. Детальна процедура такої взаємодії визначена у Порядку № 229, де у пунктах 2-4 Розділу 1 та пункті 2 Розділу 2 чітко прописано, що особистий прийом громадян керівництвом Держлісагентства, у тому числі за допомогою засобів телефонного зв`язку, здійснюється виключно за попереднім записом. Такий запис має проводитися не пізніше ніж за три доби до дня прийому, а громадянин зобов`язаний надати письмовий виклад змісту питань, що будуть порушуватися.

Отже, чинне законодавство не передбачає обов`язку посадової особи державного органу здійснювати телефонні дзвінки громадянам за їх вимогою поза межами офіційно встановленого порядку особистого прийому.

Як вірно зазначає суд першої інстанції, відповідач, роз`яснивши позивачу у листі № 13-05/4608-25 від 22.08.2025 вимоги Порядку № 229 та вказавши на необхідність попереднього запису та дотримання графіку прийому, діяв у межах своїх повноважень та у спосіб, передбачений законом.

Аналізуючи викладене, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку, що оскільки відповідь Державного агентства лісових ресурсів України відповідає нормам Закону України «Про звернення громадян» та Порядку № 229, правові підстави для визнання її незаконною та зобов`язання відповідача до повторного розгляду звернення ОСОБА_1 від 23.07.2025 року «23.07.25 ДАЛУ телефонна розмова» відсутні.

Доводи апеляційної скарги, що суд першої інстанції не оцінив відповіді №13-05/4608-25 від 22.08.2025 року (д. 3 до Позовної заяви), відповідно ч. 1 ст. 211 КАС України не дослідив що, в порушення норм п. 2- 4 Розділу 1 та п. 2 Розділу 2 Порядку № 229, відповідач не пізніше ніж за три доби до дня прийому позивача на особистий прийом не записав, та про запис на прийом належним способом не повідомив, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки телефонна розмова щодо наміру обговорити питання на відміну від письмого викладу порушених питань та запису на особистий прийом не є тотожніми для однозначного розуміння поставленого заявником питання.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 08 травня 2026 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.

Головуючий Смілянець Е. С.

Судді Драчук Т. О. Полотнянко Ю.П.