Постанова № 141377938 у справі № 240/5380/24 від 10.11.2026

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 240/5380/24

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Токарева Марія Сергіївна

Суддя-доповідач - Смілянець Е. С.

10 листопада 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Смілянця Е. С.

суддів: Драчук Т. О. Полотнянка Ю.П. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Житомирської митниці на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2026 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дельтатрейд Україна" до Житомирської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В :

позивач звернувся в суд із позовом, у якому просив визнати протиправним та скасувати рішення Житомирської митниці про коригування митної вартості товарів № UA101000/2024/000007/2 від 12.01.2024.

Житомирський окружний адміністративний суд рішенням від 17.04.2026 позов задовольнив.

Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити.

Позивач не скористався правом подання відзиву на апеляційну скаргу відповідно до ст. 304 КАС України.

Згідно з положеннями ч. 3 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі-КАС України), суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Виходячи з приписів ст.ст. 311, 263 КАС України, вищезазначена апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 11.01.2024 до відділу митного оформлення №1 митного поста «Житомир-центральний» з метою імпорту товару «Легковий автомобіль, що був у використанні марка - MAZDA, модель - CX-5, номер кузова - НОМЕР_1 , календарний рік виготовлення - 2017», що ввозився на адресу ТОВ «Дельтатрейд Україна», подано митну декларацію №24UA101020000957U0.

Заявлена митна вартість, визначена за основним методом на рівні 6500,00 Євро за одиницю.

Разом з митною декларацією декларантом подавалися такі документи:

- контракт (4100) №AG-1 від 21.12.2023;

- специфікація (4103) №BA4116 від 22.12.2023;

- комерційний рахунок (0380) №BA4116 від 22.12.2023;

- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (2800) № НОМЕР_2 від 07.12.2023;

- копія митної декларації країни відправлення (9610) №24NL06GSXC72YNKDA2 від 05.01.2024.

За результатами перевірки встановлено, що заявлена митна вартість товарів є нижчою за вартість ввезених на митну територію України схожих товарів за МД №24UA101020000957U0 від 11.01.2024.

У зв`язку з тим, що, відомості про ціну продажу товару, викладені у документі під кодом 0380 №BA4116 від 22.12.2023 (інвойс) та копії митної декларації країни відправлення №24NL06GSXC72YNKDA2 від 05.01.2024 могли бути використані під час перевірки числових значень заявленої митної вартості у випадку надання митному органу перекладу на українську мову даних документів, Декларанту 11.01.2024 був направлений електронний лист з вимогою надати переклад таких документів.

Крім того, 11.01.2024 було надіслано повідомлення про необхідність надання додаткових документів, а саме:

1) договору (угоди, контракту) із третіми особами, пов`язаними з договором (угодою, контрактом) про поставку товару, митна вартість якого визначається;

2) рахунків про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3)висновку про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією.

На запит митниці декларантом надано такі документи:

- платіжна інструкція в іноземній валюті від 28.12.2023 №437;

- лист про помилку в специфікації від 11.01.2024 №1;

- виправлена специфікація до контракту від 22.12.2023 №ВА4116.

За результатами вивчення поданих декларантом документів, відповідачем 12.01.2024 прийнято рішення про коригування митної вартості товару №UA101000/2024/000007/2.

В розділі 33 названого рішення зазначено, що документи, подані для митного оформлення містять ознаки підробки, та не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар.

Згідно із ст. 254 Митного кодексу України митні органи вимагають переклад українською мовою документів, складених іншою мовою, ніж офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, у разі, якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації. У такому разі декларант забезпечує переклад зазначених документів за власний рахунок. Враховуючи наведене вище, відомості про ціну продажу товару, викладені у документі під кодом 0380 № ВА4116 від 22.12.2023 та копії митної декларації країни Нідерланди № 24NL06GSXC72YNKDA2 від 05.01.2024 не використані під час перевірки числових значень заявленої митної вартості у зв`язку із не наданням митному органу перекладу на українську мову даних документів. Інші документи, що долучені до митної декларації не містять цінової про ціну продажу товару.

Крім того, документ під кодом 0380 №ВА4116 містить ознаки підробки: текст внизу сторінки після завірення підписом і печаткою документа зліва має різний розмір та шрифт в порівнянні з іншим текстом, а також складений іншою мовою ніж решта тексту документу.

Специфікація до контракту № ВА4116 від 22.12.2023 містить засвідчення та відомості про продавця що не відповідають зазначеним в контракті. Додатково надана специфікація до контракту № ВА4116 від 22 12.2023 викладена в новій редакції, якою змінено реквізити продавця та його засвідчення та лист про технічну помилку від 11.01.2024 №1. Митний орган критично оцінює дані документи, адже додатково надана специфікація в новій редакції містить ознаки підробки та створена шляхом застосування технічних засобів.

Копія митної декларації № 24NL06GSXC72VNKDA2 не може бути використана для підтвердження заявленої митної вартості оскільки не надано переклад на українську мову; вона складена не у країні фактичного експорту товару.

Відповідно до ч, З ст. 53 Митного кодексу України, окрім перекладу вищевказаних документів на українську мову не подані такі додаткові документи, що підтверджують заявлену митну вартість товару, а саме,

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товару, митна вартість якого визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом):

3) висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією.

З метою обґрунтованого вибору другорядного методу визначення митної вартості оцінюваних товарів проведено консультацію, в ході якої декларанту було запропоновано інформацію щодо вартості схожого товару.

Методи 2а і 26 не можуть бути застосовані у зв`язку з відсутністю цінової інформації на ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методи 2в і 2г- в зв`язку з відсутністю основи для віднімання та додавання вартості. Митна вартість визначена за резервним методом, із врахуванням обмежень, передбачених ч. З ст. 64 Митного кодексу України, яка ґрунтується на раніше визнаній (визначеній) митними органами митній вартості схожого товару за МД 23UA205170040755UO від 18.12.2023 -«1. Легковий автомобіль, що був у використанні:-марка згідно з довідником- МА20А;-модель згідно з довідником - СХ-5;-номер кузова JMZKF6W1A00643586:-Tип кузова - універсал;-загальна кількість місць, включаючи водія 5;-призначення -для використання по дорогах загального користування; -номер двигуна - немає даних,-тип двигуна дизельний,-об`єм двигуна 2191 см.куб;- потужність - 110 кВт; колісна формула 4х2;-рік виготовлення 2017 модельний рік виготовлення - 2017;-повна маса -2120 кг; власна маса -1690 кг;-торговельна марка MAZDA,-виробник - MAZDA,-країна виробник - Японія» - 10300 Євро за одиницю з дотриманням принципів і критеріїв, визначених Угодою про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів І торгівлі 1994 року.

На виконання прийнятого рішення митним органом було складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA101020/2024/000016.

Вважаючи таке рішення та картку відмови протиправними, позивач звернувся до суду з вказаним позовом за захистом порушеного права.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.

Так, згідно ч.2 ст.1 Митного кодексу України (далі - МК України) відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.

Приписами статті 49 МК України визначено, що митна вартість товарів - це вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Розділ ІІІ МК України регулює питання митної вартості товарів та методи її визначення.

За приписами частин 1 та 2 статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Статтями 49, 51, 52, 53, 57, 58 Митного кодексу України встановлено, що митна вартість товарів, які ввозяться на митну територію України, відповідно до митного режиму імпорту, за загальним правилом обчислюється за першим методом визначення митної вартості товарів, тобто за ціною договору.

Перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості, визначений статтею 53 МК України, частиною першою якої обумовлено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Згідно з частиною другою зазначеної статті документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частинами першою, другою статті 54 МК України визначено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

За змістом частини п`ятої статті 54 МК України митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Частиною третьою статті 53 МК України визначено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Отже, аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналогічна позиція неодноразово викладалась Верховним Судом у постановах, зокрема, від 13.09.2019 у справі №815/6780/15, від 06.09.2019 у справі №803/1212/14 та від 17.06.2022 у справі № 826/11710/17.

Як встановлено судом першої інстанції, Житомирською митницею в якості підстави для надання позивачем додаткових документів у повідомленні зазначено, що заявлена декларантом митна вартість товару є нижчою за вартість ввезених на митну територію України схожих товарів, а документи, подані для митного оформлення, містять розбіжності та не містять всіх відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар.

Зокрема зауважує, що при митному оформлені надано:

1) відомості про ціну продажу товару, викладені у документі під кодом 0380 № ВА4116 від 22.12.2023 та копії митної декларації країни Нідерланди № 24NL06GSXC72YNKDA2 від 05.01.2024 не використані під час перевірки числових значень заявленої митної вартості у зв`язку із не наданням митному органу перекладу на українську мову даних документів;

2) документ під кодом 0380 №ВА4116 містить ознаки підробки: текст внизу сторінки після завірення підписом і печаткою документа зліва має різний розмір та шрифт в порівнянні з іншим текстом, а також складений іншою мовою ніж решта тексту документу;

3) специфікація до контракту № ВА4116 від 22.12.2023 містить засвідчення та відомості про продавця що не відповідають зазначеним в контракті. Додатково надана специфікація до контракту № ВА4116 від 22 12.2023 викладена в новій редакції, якою змінено реквізити продавця та його засвідчення та лист про технічну помилку від 11.01.2024 №1. Митний орган критично оцінює дані документи, адже додатково надана специфікація в новій редакції містить ознаки підробки та створена шляхом застосування технічних засобів;

- копія митної декларації № 24NL06GSXC72VNKDA2 не може бути використана для підтвердження заявленої митної вартості оскільки не надано переклад на українську мову, вона складена не у країні фактичного експорту товару.

Разом із тим, відповідно до приписів статті 205 Цивільного кодексу України у редакції на час виникнення спірних правовідносин (далі - ЦК України) правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

У випадках, встановлених договором або законом, воля сторони до вчинення правочину може виражатися її мовчанням.

Згідно частини 2 статті 206 ЦК України юридичній особі, що сплатила за товари та послуги на підставі усного правочину з другою стороною, видається документ, що підтверджує підставу сплати та суму одержаних грошових коштів.

Отже, на законодавчому рівні не визначено форми зовнішньоекономічних договорів (контрактів).

Під час митного оформлення встановлено, що специфікація до контракту № ВА4116 від 22.12.2023 містить засвідчення та відомості про продавця що не відповідають зазначеним в контракті.

При виявленні вказаних недоліків представник позивача надав лист-повідомлення та вказав, що у зв`язку з технічною помилкою в специфікації №ВА4116 від 22.12.2023 було вказано не вірні реквізити продавця, просив вважати вірними виправлення в специфікації №ВА4116 від 22.12.2023 та подав виправлену специфікацію із реквізитами продавця, що відповідають зазначеним в контракті.

Таким чином, доводи митного органу про те, що декларантом до митної декларації подано документи, зокрема специфікації №ВА4116 від 22.12.2023, що містять ознаки підробки, є припущенням, яке не ґрунтується на жодних доказах.

Також, відповідачем під час розгляду справи не надано доказів оскарження правочину з приводу придбання позивачем транспортного засобу марки MAZDA, модель - CX-5, номер кузова - НОМЕР_3 , календарний рік виготовлення - 2017.

Крім того, до повноважень адміністративних судів не віднесено питання встановлення факту підроблення документів.

До митної декларації були додані контракт №АG-1 від 21.12.2023, специфікації №ВА4116 від 22.12.2023, комерційний рахунок №BA4116 від 22.12.2023, платіжну інструкцію в іноземній валюті або банківських металах №437 від 28.12.2023 з яких чітко вбачається вартість товару - 6500 Євро.

У платіжній інструкції №437 від 28.12.2023, доданій до митної декларації, зазначено, що кошти сплачуються згідно контракту №АG-1 від 21.12.2023 та інвойсу №BA4116 від 22.12.2023. Згідно платіжної інструкції було сплачено 6500 Євро. Ця сума збігається із сумою зазначеною в специфікації та інвойсі.

Як вірно зазначає суд першої інстанції, надані позивачем документи кореспондуються між собою та містять чітку, недвозначну і зрозумілу інформацію про товар та його ціну, а отже у сукупності ті відомості, які підтверджують числові значення митної вартості (її складових), й не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом.

За результатами вивчення поданих для декларування товару документів відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів, в якому зазначено, що у порушення вимог частини 3 статті 53 МК України декларантом не надані такі додаткові документи, що підтверджують заявлену питну вартість товару:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товару, митна вартість якого визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією.

Під час розгляду справи суд установив, що заявлена позивачем митна вартість підтверджена поданими митному органу документами. Переконливих доводів про те, що надані декларантом документи на підтвердження такої вартості мали недоліки або містили суперечливу інформацію, відповідач суду не надав.

З урахуванням положень частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, декларант повинен підтвердити лише ті факти, які пов`язані з витратами, які, на його думку, входять до митної вартості товару. Натомість, якщо митниця стверджує, що були понесені додаткові витрати на транспортування/перевезення, то митниця повинна довести наявність цих фактів.

Однак, матеріалами справи наявність зазначених вище обставин (страхування, інші витрати на транспортування/перевезення) не підтверджена.

СМR може бути джерелом відомостей про країну походження товару (частина 9 статті 43 МК України) про кількість вантажних місць, їх маркування, номери, зовнішній стан товарів та їх пакування (частина 2 статті 191 МК України) про автотранспортний засіб комерційного призначення, що перевозить товари (частина 2 статті 221 МК України). Проте приписами МК України не передбачено, що СМR є джерелом відомостей про митну вартість товарів.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції щодо доводів відповідача в оскарженому рішенні, що відомості про ціну продажу товару, викладені у документі під кодом 0380 № ВА4116 від 22.12.2023 та копії митної декларації країни Нідерланди № 24NL06GSXC72YNKDA2 від 05.01.2024 не використані під час перевірки числових значень заявленої митної вартості у зв`язку із не наданням митному органу перекладу на українську мову даних документів, суд зазначає наступне.

Так, статтею 254 МК України встановлено, що документи, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України при здійсненні зовнішньоекономічних операцій, подаються митному органу українською мовою, офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування. Митні органи вимагають переклад українською мовою документів, складених іншою мовою, ніж офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, тільки у разі, якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації.

Офіційними мовами СОТ, до якого приєдналася Україна 16.05.2008 року, є англійська, французька, іспанська.

Подані до митного оформлення документи потребують перекладу на українську мову тільки у разі якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей зазначених у митній декларації.

Також, Верховний Суд у постанові від 06.02.2020 у справі №520/10709/18, зазначив, що митний орган відповідно до ст. 254 МК України вимагає переклад українською мовою документів, складених іншою мовою, ніж офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, тільки у разі, якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації.

Враховуючи викладене, відповідачем не надано доказів того, що в порядку статті 254 МК України, німецька мова не є іншою іноземною мовою міжнародного спілкування.

За таких обставин, суд першої інстанції обґрунтовано вважав, що позивачем подано до митниці належний та достатній пакет документів на підтвердження повноти і достовірності заявленої митної вартості товару, а відповідачем не підтверджено належними доводами та доказами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за цей товар, правильність визначення митної вартості позивачем за другорядним методом відповідачем не спростована, наявність належних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена.

Зважаючи на вище викладене, суд першої інстанції приходить до обґрунтованого висновку про безпідставність прийняття митним органом рішення про коригування митної вартості товарів № UA101000/2024/000007/2 від 12.01.2024.

Окрім наведеного вище, на протиправність рішення про коригування митної вартості ввезеного товару вказує також і наступне.

У рішенні про коригування митної вартості зазначено, що коригування митної вартості було здійснено на підставі цінової інформації, наявної в митного органу. Так, за основу було товар на рівні 10300 Євро за МД 23UA205170040755UO від 18.12.2023.

В свою чергу, саме лише посилання на митну декларацію, на підставі якої коригується митна вартість товару, не є достатнім для того, щоб вважати прийняте рішення обґрунтованим. Таке твердження ґрунтується на тому, що товари можуть мати суттєві відмінності різних показників та характеристик, що прямо пропорційно впливає на ціноутворення даного товару.

Як вірно зазначає суд першої інстанції, наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.

Вказаний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 27.11.2018 у справі №826/16046/16.

Так, відповідач в обґрунтування прийнятих ним рішень вказує на ввезення аналогічного товару, утім, розрахунок митної вартості у вказаних випадках та у межах спірних правовідносин не може бути тотожним.

Відповідно до висновків Верховного Суду наявність в базі даних ЄАІС ДФС інформації про те, що товар, який задекларовано та ввезено в Україну за іншою вартістю, ніж задекларовано позивачем, за відсутністю інших, визначених законом підстав, не може бути підставою для коригування митної вартості товару, ввезеного позивачем, оскільки з бази даних не вбачається умови договору, між ким він укладався, при цьому безліч обставин можуть впливати на ціну товару (його характеристика, виробник, умови і обсяги поставки, наявність знижок), адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономної волі і свободи договору (постанови Верховного Суду від 04.09.2018 по справі № 814/2659/16, від 21.08.2018 по справі № 804/7845/17, від 07.12.2018 по справі №809/4367/15).

Окрім цього, відповідно до п.2.1. Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598, в разі здійснення коригування митної вартості за резервним методом, у рішенні про коригування орган доходів і зборів поряд з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо; також у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Таким чином, вказана декларація 23UA205170040755UO від 18.12.2023 не може вважатися об`єктивним джерелом інформації в цілях коригування митної вартості товару, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.

Висновок митниці про можливість визначення митної вартості оцінюваних товарів на рівні митної вартості раніше імпортованого товару є недоведеним за правилами ст.90 Кодексу адміністративного судочинства України через відсутність доказів відповідності оцінюваних товарів раніше імпортованим.

У спірних правовідносинах матеріалами справи підтверджено надання позивачем під час митного оформлення товару документів, що містять у сукупності ті відомості, які підтверджують числові значення митної вартості (її складових), й не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом.

Натомість, відповідачем не доведені неповнота, неточність чи недостатність наданих позивачем з митною декларацією документів та наведених в них відомостей для визначення митної вартості товарів за основним методом, наявність установлених частинами 1 та 2 статті 58 Митного кодексу України обмежень для застосування першого методу та обставин, зазначених в частині 6 статті 54 Митного кодексу України, для відмови у митному оформленні товару за першим методом, а, отже, і підстав для застосування положень частини 3 статті 57 та частини 3 статті 58 Митного кодексу України, тобто використання другорядного методу визначення митної вартості товарів при недоведеності неможливості її визначення за основним.

Правова позиція щодо необхідності доведення відповідачем обставин неповноти, неточності чи недостатності наданих позивачем з митною декларацією документів та наведених в них відомостей для визначення митної вартості товарів за основним методом викладена у постанові Верховного Суду від 02.07.2020 у справі № 826/23118/15.

За таких обставин, суд першої інстанції приходить до обґрунтованого висновку, що відповідач не довів, що вартість ввезеного товару, яку взято за основу для коригування вартості згідно зі спірним рішенням, визначено з урахуванням індивідуальних ознак товарів, що можуть свідчити про схожість, подібність, аналогічність чи ідентичність з товаром, ввезеним позивачем та не надано доказів, що ввезення вказаних товарів відбувалось на тих же умовах доставки та з тією ж самою відстанню.

Відтак, оскільки коригування митної вартості товару № UA101000/2024/000007/2 від 12.01.2024 здійснено за митною вартістю товару, який не є еквівалентним (ідентичним) товару, що поданий позивачем до митного оформлення, то, відповідно, рішення про коригування митної вартості товарів є необґрунтованим, а тому підлягало скасуванню.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Житомирської митниці залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2026 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.

Головуючий Смілянець Е. С.

Судді Драчук Т. О. Полотнянко Ю.П.