Постанова № 141378076 у справі № 560/13979/26 від 10.11.2026

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/13979/26

Головуючий у 1-й інстанції: Блонський В.К.

Суддя-доповідач: Моніч Б.С.

10 листопада 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Моніча Б.С.

суддів: Білої Л.М. Гонтарука В. М.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 07 серпня 2026 року у справі за адміністративним позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Хмельницькій області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про скасування постанови про накладення штрафу,

В С Т А Н О В И В :

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ, КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ

Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області звернулося до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом, у якому просило визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця від 30.06.2026 у виконавчому провадженні №80985572 про накладення на позивача штрафу в розмірі 5100,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 03.04.2025 у справі №560/4068/25, яке набрало законної сили 09.12.2025, на нього покладено обов`язок провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 (із врахуванням раніше виплачених сум) з 01.02.2023, відповідно до довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 (від 20.11.2024 №ХС57531), виданої ІНФОРМАЦІЯ_1 . На виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 11.06.2025 у справі №560/8722/25 ним вже проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 (із врахуванням раніше виплачених сум) з 01.02.2023 за тією самою довідкою від 20.11.2024 №ХС57531, а розмір пенсії після перерахунку станом на 01.02.2023 становить 21139,16 грн. Оскільки розмір пенсії, обчислений за вказаною довідкою, не змінився, доплата відсутня, а тому рішення у справі №560/4068/25 виконано в межах наданих повноважень відповідно до вимог чинного законодавства. На переконання позивача, оскаржувана постанова про накладення штрафу є безпідставною.

ІІ. ЗМІСТ РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 07 серпня 2026 року у задоволенні позову відмовлено.

ІІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 03.04.2025 у справі №560/4068/25, яке набрало законної сили 09.12.2025, задоволено позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо відмови у перерахунку основного розміру пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2023, відповідно до довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 (від 20.11.2024 №ХС57531), виданої ІНФОРМАЦІЯ_1 . Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 (із врахуванням раніше виплачених сум) з 01.02.2023, відповідно до довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 (від 20.11.2024 №ХС57531), виданої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 11.06.2025 у справі №560/8722/25 задоволено позов того самого позивача - ОСОБА_1 - до того самого відповідача - Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо відмови у перерахунку основного розміру пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2023, відповідно до довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 (від 20.11.2024 №ХС57531), виданої ІНФОРМАЦІЯ_1 . Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 (із врахуванням раніше виплачених сум) з 01.02.2023 без обмеження максимальним розміром, відповідно до довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 (від 20.11.2024 №ХС57531), виданої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Предметом обох зазначених судових рішень є той самий позивач, той самий відповідач, той самий юридичний факт (протиправна відмова у перерахунку пенсії за новою довідкою), той самий документ, покладений в основу перерахунку - довідка від 20.11.2024 №ХС57531, та той самий період, з якого належить провести перерахунок - з 01.02.2023, а відмінність між резолютивними частинами обмежується виключно уточненням у справі №560/8722/25 щодо здійснення перерахунку без обмеження максимального розміру пенсії.

22.04.2026 на підставі рішення у справі №560/4068/25 видано виконавчий лист, за яким 12.05.2026 державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Хмельницькій області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №80985572, якою Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зобов`язано протягом десяти робочих днів виконати рішення суду у спосіб і порядку, визначені виконавчим документом. Зазначену постанову направлено боржнику за вих. №8739 рекомендованим поштовим відправленням 14.05.2026 (трек-номер АТ «Укрпошта» №R067172817618) та вручено боржнику за довіреністю 19.05.2026.

На виконання зобов`язання щодо перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2023 за довідкою від 20.11.2024 №ХС57531 позивачем фактично проведено такий перерахунок, за результатом якого розмір пенсії станом на 01.02.2023 становить 21139,16 грн. Оскільки перерахунок здійснено за тією самою довідкою, яка покладена в основу як рішення у справі №560/4068/25, так і рішення у справі №560/8722/25, розмір пенсії, обчислений за цією довідкою, залишився незмінним, а доплата - відсутньою.

03.06.2026 до Відділу примусового виконання рішень надійшла заява стягувача ОСОБА_1 про невиконання боржником рішення суду у справі №560/4068/25 з проханням вжити заходів примусового виконання шляхом накладення штрафу.

15.06.2026 державним виконавцем боржнику направлено вимогу №9809, якою боржника зобов`язано до 15.06.2026 повідомити державного виконавця про причини невиконання постанови про відкриття виконавчого провадження від 12.05.2026 №80985572, виконати рішення суду у справі №560/4068/25 у порядку та спосіб, визначені виконавчим документом, а у разі наявності заборгованості - повідомити про включення рішення суду до черги на виплату та зазначити дату такої виплати. Зазначену вимогу вручено боржнику 04.06.2026 (трек-номер АТ «Укрпошта» №R067187511418).

Оскільки доказів виконання боржником рішення суду у справі №560/4068/25 або наявності поважних причин його невиконання до Відділу примусового виконання рішень не надходило, 30.06.2026 державним виконавцем винесено постанову у виконавчому провадженні №80985572 про накладення на Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області штрафу в розмірі 5100,00 грн за невиконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 03.04.2025 у справі №560/4068/25.

Позивач, не погоджуючись із цією постановою, звернувся до суду з позовом.

IV. ОЦІНКА СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що на момент винесення постанови від 30.06.2026 державний виконавець діяв у межах наданих йому повноважень та у спосіб, визначений Законом №1404-VIII, встановивши факт невиконання боржником рішення суду на підставі наявної у нього інформації, а бездіяльність позивача щодо своєчасного повідомлення виконавця про виконання зобов`язання не може бути підставою для визнання постанови державного виконавця протиправною.

V. ДОВОДИ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, посилаючись на норми матеріального та процесуального права, оскаржило його в апеляційному порядку з вимогою скасувати рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 07 серпня 2026 року та прийняти нове, яким позов задовольнити.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначив, що розмір пенсії ОСОБА_1 не змінився та залишився у розмірі, розрахованому на виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 11.06.2025 у справі №560/8722/25, тому доплата відсутня. Таким чином, головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 03.04.2025 у справі № 560/4068/25 виконано в межах наданих повноважень відповідно до вимог чинного законодавства. Вищезазначене вказує на хибний висновок суду І інстанції щодо обґрунтованості постанови державного виконавця від 30.06.2026 ВП №80985572 про накладення штрафу в розмірі 5100,00 грн.

Відповідач правом подання письмового відзиву на апеляційну скаргу не скористався, що в силу вимог ч. 4 ст. 304 КАС України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

VI. ОЦІНКА АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

Апеляційний суд, перевіривши доводи апеляційної скарги, виходячи з меж апеляційного перегляду, визначених ст. 308 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.2, 4 ст.372 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.

Згідно ст.1 Закону України "Про виконавче провадження" № 1404-VIII (далі - Закон №1404) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ч.1 ст.18 Закону №1404 виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Частиною шостою статті 26 Закону №1404 передбачено, що за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).

Відповідно до ч. 1 ст. 63 Закону №1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність (ч. 2 ст. 63 Закону №1404-VIII).

Відповідальність за невиконання рішення, що зобов`язує боржника вчинити певні дії визначена положеннями ст.75 Закону №1404.

Відповідно до ч.1 ст.75 Закону №1404 у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

Отже, вказаною нормою встановлено визначальну ознаку для накладення на боржника штрафу, а саме невиконання рішення суду без поважних причин. При цьому, поважними, в розумінні Закону України "Про виконавче провадження", можуть вважатися об`єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення божником та які не залежали від його власного волевиявлення.

Відповідно до 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону, з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що правовою підставою накладення державним виконавцем на боржника штрафу у межах виконавчого провадження є невиконання останнім судового рішення у встановлений строк без поважних причин. При цьому, застосування такого заходу реагування є обов`язком державного виконавця і націлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження, як завершальної стадії судового провадження.

Вирішуючи питання про накладення штрафу, державний виконавець повинен встановити дві обставини: 1) факт виконання чи невиконання рішення; 2) у випадку невиконання рішення встановити причини невиконання. Отже, лише дійшовши висновку про відсутність поважних причин, державний виконавець вправі накласти штраф на боржника.

Отже, постанова про накладення штрафу за невиконання судового рішення може бути прийнята лише за умови, що судове рішення не виконано боржником без поважних причин, коли боржник мав реальну можливість виконати таке судове рішення, проте не зробив цього.

Як встановлено судом, рішеннями у справах №560/4068/25 та №560/8722/25 на Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області покладено обов`язок провести перерахунок та виплату пенсії одному й тому самому пенсіонеру, з однієї й тієї самої дати - 01.02.2023, на підставі однієї й тієї самої довідки про розмір грошового забезпечення від 20.11.2024 №ХС57531.

Тобто, суд першої інстанції правильно зазначив, що покладений на позивача обов`язок здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2023 за довідкою від 20.11.2024 №ХС57531, передбачений рішенням у справі №560/4068/25, за своїм змістом є тотожним обов`язку, встановленому рішенням у справі №560/8722/25.

При цьому відмінність між резолютивними частинами зазначених судових рішень полягає лише в тому, що рішенням у справі №560/8722/25 додатково визначено необхідність проведення перерахунку без обмеження максимальним розміром пенсії. Отже, рішення у справі №560/8722/25 не встановлювало нового, відмінного від рішення у справі №560/4068/25 обов`язку щодо визначення складових грошового забезпечення чи проведення іншого перерахунку пенсії, а передбачало виконання того самого обов`язку з додатковим уточненням щодо відсутності обмеження максимальним розміром.

На виконання рішення суду у справі №560/8722/25 позивачем проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2023 відповідно до довідки від 20.11.2024 №ХС57531, за результатами якого розмір пенсії становив 21139,16 грн.

Таким чином, оскільки перерахунок здійснено за тією самою довідкою, яка є підставою для виконання обох судових рішень, повторне проведення аналогічного перерахунку на виконання рішення у справі №560/4068/25 не могло призвести до зміни вже визначеного розміру пенсії. Відповідно, відсутність додаткової доплати сама по собі не свідчить про невиконання судового рішення, оскільки обов`язок щодо перерахунку пенсії фактично реалізовано, а підстав для повторного нарахування тих самих сум не виникло.

Колегія суддів зауважує, що визначальним для вирішення цього спору є встановлення не лише факту надання боржником інформації державному виконавцю про виконання судового рішення, а насамперед об`єктивної наявності чи відсутності факту його виконання на момент винесення оскаржуваної постанови.

Саме по собі ненадання боржником державному виконавцю відповідних пояснень та підтвердних документів у межах виконавчого провадження не може підміняти встановлення передбаченої статтями 63, 75 Закону №1404-VIII обов`язкової умови для накладення штрафу - невиконання судового рішення без поважних причин. Адже застосування штрафу має на меті спонукання боржника до виконання покладеного на нього обов`язку, а не створення самостійної підстави відповідальності за неповідомлення виконавця про обставини, які свідчать про фактичне виконання такого обов`язку.

При цьому колегія суддів не заперечує обов`язку боржника належним чином взаємодіяти з державним виконавцем, надавати необхідні пояснення та документи на підтвердження виконання судового рішення. Водночас недотримання такого обов`язку не звільняє державного виконавця від необхідності встановити всі обставини, з якими закон пов`язує можливість застосування штрафу, зокрема наявність факту невиконання рішення та відсутність поважних причин такого невиконання.

У цій справі обставини, які свідчать про фактичне виконання покладеного на позивача обов`язку щодо перерахунку пенсії, існували до винесення оскаржуваної постанови від 30.06.2026. Вони підтверджуються рішенням суду у справі №560/8722/25 та здійсненим на його виконання перерахунком пенсії. Отже, йдеться не про виконання судового рішення після застосування державним виконавцем штрафу чи про обставини, які виникли пізніше, а про вже реалізований обов`язок, тотожний за своїм змістом обов`язку, визначеному виконавчим документом у справі №560/4068/25.

За таких обставин відсутність у державного виконавця на момент винесення постанови відповідної інформації про виконання рішення не змінює об`єктивного стану виконання судового рішення та не є достатньою підставою для застосування до боржника відповідальності за його невиконання.

Інше тлумачення наведених положень Закону №1404-VIII фактично означало б можливість накладення штрафу за відсутності самого правопорушення, визначальною ознакою якого є саме невиконання судового рішення без поважних причин.

Отже, висновок суду першої інстанції про правомірність накладення на позивача штрафу лише з огляду на те, що до винесення оскаржуваної постанови боржник не повідомив державного виконавця про фактичне виконання судового рішення та не надав відповідних підтвердних документів, не враховує визначальної обставини у цій справі - фактичного виконання покладеного на нього обов`язку щодо перерахунку пенсії.

Таким чином, оскільки на момент винесення постанови державного виконавця від 30.06.2026 у виконавчому провадженні №80985572 обов`язок щодо перерахунку пенсії ОСОБА_1 за довідкою від 20.11.2024 №ХС57531 з 01.02.2023 вже був фактично виконаний, відсутні передбачені статтями 63, 75 Закону №1404-VIII правові підстави для накладення на Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області штрафу.

За наведених обставин колегія суддів доходить висновку, що суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позову, неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи, та дійшов помилкового висновку щодо правомірності оскаржуваної постанови державного виконавця.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 139 КАС України, колегія суддів вважає за необхідне здійснити розподіл понесених пенсійним органом судових витрат та стягнути з відповідача на користь пенсійного органу понесені судових витрат у вигляді судового збору.

При цьому, колегія суддів зазначає, у цьому спорі пенсійний орган діяв не як суб`єкт владних повноважень, а як юридична особа публічного права, яка оскаржує постанови державного виконавця, винесені в рамках виконавчого провадження, будучи його стороною, а тому він має право на розподіл судових витрат зі сплати судового збору.

Вказаний висновок колегія суддів відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові від 31 травня 2023 року (справа № 815/4246/17).

VII. ВИСНОВКИ СУДУ

Відповідно до частини 3 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з пункту 4 частини 1 статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає необхідним скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області задовольнити .

Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 07 серпня 2026 року скасувати.

Визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця від 30.06.2026 у виконавчому провадженні №80985572 про накладення на позивача штрафу в розмірі 5100,00 грн.

Стягнути на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області за рахунок бюджетних асигнувань Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Хмельницькій області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України судовий збір у розмірі 6656,00 грн.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст. 328, 329 КАС України.

Головуючий Моніч Б.С.

Судді Біла Л.М. Гонтарук В. М.