Постанова № 141378545 у справі № 442/6302/26 від 27.10.2026

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2026 року м. Львів Справа № 442/6302/26 пров. № А/857/48844/26

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Хобор Р.Б.,

суддів: Бруновської Н.В., Валюха В.М.,

з участю секретаря судового засідання - Богачука Ю.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, у місті Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 25 серпня 2026 року, що ухвалила суддя Курус Р.І. у місті Дрогобичі, у справі № 442/6302/26 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , у якому просить визнати протиправною та скасувати постанову № 377/2026 від 08 липня 2026 року про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 08 липня 2026 року тимчасово виконуючий обов`язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 виніс постанову № 377/2026, якою притягнув позивача до адміністративної відповідальності за неявку 05 червня 2026 року о 14:00 год. до ІНФОРМАЦІЯ_2 за повісткою № 7394505, яку, за твердженням відповідача, надіслав позивачу рекомендованим поштовим відправленням № R067172683697.

Належним повідомленням позивача відповідач визначив довідку АТ "Укрпошта" про повернення поштового відправлення з причини "одержувач відсутній за вказаною адресою". У постанові № 377/2026 відповідач також зазначив, що позивач не повідомив про причини неявки у строк, визначений Порядком проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, і не з`явився на розгляд справи про адміністративне правопорушення, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце її розгляду.

Позивач зазначає, що повістки про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 не отримував і про необхідність явки обізнаний не був. Позивач є особою з інвалідністю III групи і користується правом на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації. 19 червня 2026 року, 22 червня 2026 року та 05 липня 2026 року позивач особисто прибував до ІНФОРМАЦІЯ_2 , проте, за твердженням позивача, 05 липня 2026 року відповідач протоколу про адміністративне правопорушення щодо позивача не складав.

З огляду на викладене, позивач вважає, що постанова № 377/2026 від 08.07.2026 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладення на позивача адміністративного стягнення у вигляді штрафу є протиправною.

25 серпня 2026 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області ухвалив рішення, яким у задоволенні позову відмовив.

Приймаючи рішення у цій справі, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач надіслав позивачу повістку засобами поштового зв`язку, поштове відправлення повернулося з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою", а доказів поважності причини неприбуття позивач не надав.

За висновком суду першої інстанції, постанову № 377/2026 від 08 липня 2026 року склала повноважна особа, за формою та змістом ця постанова відповідає закону, а адміністративне стягнення відповідач наклав у межах санкції статті. Тому відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами України.

Не погодившись із цим рішенням суду, його оскаржив позивач, подавши апеляційну скаргу, у якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.

Таку позицію обґрунтовує тим, що суд першої інстанції дійшов передчасного та необґрунтованого висновку про правомірність постанови № 377/2026 від 08 липня 2026 року, оскільки відповідач не довів належного оповіщення позивача про необхідність прибуття 05 червня 2026 року, належного повідомлення позивача про розгляд справи 08 липня 2026 року та дотримання процедури притягнення до адміністративної відповідальності.

Апелянт зазначає, що суд першої інстанції не надав належної оцінки суперечностям у доказах, обставинам складання протоколу, клопотанню про виклик свідка та іншим істотним обставинам справи, неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи, а висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи.

Позиція відповідача зводиться до того, що 18.05.2026 року позивачу було сформовано та направлено повістку № 7394505 з вимогою прибути 05.06.2026 року о 14:00 год. для уточнення даних.

Поштове відправлення повернулося з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою", що є належним підтвердженням оповіщення позивача. Однак позивач у визначений строк не з`явився та про причини неявки не повідомив.

Відповідач також звертає увагу суду на те, що повістка № 7394505 для уточнення даних з терміном прибуття на 05.06.2026 року о 14:00, була сформована позивачу до моменту оформлення відстрочки належним чином - 19.06.2026, та також до моменту отримання позивачем встановленої групи інвалідності - 25.05.2026, що підтверджується належними доказами.

Під час особистої явки позивача до ІНФОРМАЦІЯ_2 відносно позивача було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. У протоколі було зазначено дату, час і місце розгляду справи, про що позивача повідомлено в усному порядку, однак позивач від підпису протоколу та отримання його копії відмовився, про що зроблено відповідну відмітку.

08.07.2026 року, за результатами розгляду матеріалів справи, тимчасово виконуючий обов`язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 виніс постанову у справі про адміністративне правопорушення та наклав на позивача штраф у сумі 17000 грн.

Суть правопорушення полягала у тому, що позивач, як військовозобов`язаний, під час дії особливого періоду не з`явився 05.06.2026 року о 14:00 годині на виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 за повісткою, надісланою йому засобами поштового зв`язку.

З огляду на викладене відповідач вважає оскаржену постанову законною та обґрунтованою, у зв`язку з чим просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд при розгляді цієї справи виходить з таких міркувань.

Суд першої інстанції встановив, що 22.05.2026 ІНФОРМАЦІЯ_3 надіслав ОСОБА_1 (на адресу АДРЕСА_1 ) повістку № НОМЕР_1 з вимогою з`явитися до ІНФОРМАЦІЯ_2 для уточнення даних.

Згідно з трекінгом відправлення № R0 6717 2683 697 поштове відправлення з повісткою повернулось відправнику з відміткою "одержувач відсутній за вказаною адресою".

04.07.2026 ІНФОРМАЦІЯ_3 надіслав повідомлення № 10312 про розгляд справи про адміністративне правопорушення, адресоване ОСОБА_1 , яке згідно з трекінгом відправлення повернулося до відправника з відміткою "одержувач відсутній за вказаною адресою".

05.07.2026 щодо ОСОБА_1 складено протокол № 377 про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, з якого видно, що ОСОБА_1 від підпису протоколу та отримання другого примірника протоколу відмовився.

Відповідно до постанови № 377/2026 від 08.07.2026 гр. ОСОБА_1 , як військовозобов`язаний, під час дії в Україні особливого періоду, порушив вимоги законодавства про мобілізацію, визначені ч. 3 ст. 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" та п. 21 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 560 від 16.05.2024 (далі - Порядок № 560), а саме: не з`явився на виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 05.06.2026 о 14:00 год. за повісткою № 7394505, надісланою йому засобами поштового зв`язку, відповідно до пунктів 34 та 41 Порядку, згідно з рекомендованим поштовим відправленням № R067172683697, з довідкою Укрпошти про причини повернення/досилання: одержувач відсутній за вказаною адресою, а також не з`явився до ІНФОРМАЦІЯ_2 у строк, визначений пунктом 24 Порядку, який передбачає обов`язок громадянина, у разі його неприбуття у строк, визначений у повістці, не пізніше ніж протягом трьох днів від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до ІНФОРМАЦІЯ_2 або в будь-який інший спосіб, з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів.

Окрім цього, у вказаній постанові зазначено, що позивач на розгляд справи не з`явився, хоча був належним чином повідомлений про час та місце такого розгляду, і встановлено, що направлений позивачу поштовий конверт повернувся відправнику 03.06.2026 з довідкою Укрпошти про причини повернення "одержувач відсутній за вказаною адресою".

На підставі цього ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000,00 грн.

Надаючи правову оцінку правильності вирішення судом першої інстанції публічно-правового спору, апеляційний суд виходить з такого.

Особливий період, відповідно до абз. 13 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про оборону України" від 06 грудня 1991 року № 1932-XII, - це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" введено воєнний стан з 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року, який діяв на момент вчинення відповідних дій та розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Стаття 280 КУпАП закріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена доказами.

Відповідно до ч. 3 ст. 77 КАС України докази суду надають учасники справи.

Згідно з частинами 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно зі ст. 235 КУпАП, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема, статтями 210, 210-1 КУпАП, а від імені таких центрів розглядати справи та накладати адміністративні стягнення мають право їх керівники.

Аналіз наведених норм дає апеляційному суду підстави для висновку про те, що посадова особа територіального центру комплектування та соціальної підтримки може розглянути справу про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яку притягують до адміністративної відповідальності, тільки за наявності даних про своєчасне сповіщення цієї особи про місце і час розгляду справи. Обов`язок довести наявність таких даних покладається на відповідача.

Постанова № 377/2026 від 08 липня 2026 року засвідчує, що тимчасово виконуючий обов`язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 розглянув справу за відсутності позивача, а підтвердженням належного повідомлення позивача про час і місце розгляду справи визначив повернення відправнику 03 червня 2026 року поштового конверта з довідкою Укрпошти "одержувач відсутній за вказаною адресою".

Відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" від 21 жовтня 1993 року № 3543-XII під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися:

військовозобов`язані та резервісти, які приписані до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, - на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях;

резервісти, які проходять службу у військовому резерві, - до військових частин у строки, визначені командирами військових частин;

військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку;

військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом керівників відповідних підрозділів;

особи, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту.

Інші військовозобов`язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов`язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.

Згідно з п. 21 Порядку № 560, за викликом районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (Центрального управління або регіонального органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувальних органів) резервісти та військовозобов`язані зобов`язані з`являтися у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік, уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки), проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби.

Відповідно до п. 41 Порядку № 560, підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є:

1) у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов`язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки;

2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв`язку:

день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора;

день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних;

день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.

Згідно з п. 82 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року № 270 (далі - Правила № 270), рекомендовані листи з позначкою "Повістка ТЦК" під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату (одержувачу). У разі відсутності адресата (одержувача) за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об`єкта поштового зв`язку інформує адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою "Повістка ТЦК".

Якщо протягом трьох робочих днів після інформування відділенням поштового зв`язку адресат (одержувач) не з`явився для одержання рекомендованого листа з позначкою "Повістка ТЦК", працівник об`єкта поштового зв`язку робить позначку "адресат відсутній за зазначеною адресою", яка засвідчується його підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв`язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до відправника.

Пунктом 85 Правил № 270 передбачено, що рекомендовані листи з позначками "Повістка ТЦК", "Вручити особисто" підлягають врученню особисто адресатам.

У разі неможливості вручення адресатам (одержувачам), як визначає п. 101 Правил № 270, поштові відправлення, внутрішні поштові перекази зберігаються об`єктом поштового зв`язку місця призначення протягом строку, що встановлюється оператором поштового зв`язку, відправлення EMS - 14 календарних днів, міжнародні поштові перекази - відповідно до укладених угод.

Відповідно до п. 102 Правил № 270 після закінчення встановленого строку зберігання поштові відправлення, поштові перекази повертаються відправнику.

Наведені норми дають апеляційному суду підстави для висновку про те, що відмітка оператора поштового зв`язку про відсутність адресата підтверджує оповіщення особи про виклик тільки тоді, коли відповідач доведе, що в цьому поштовому відправленні надіслав саме ту повістку, неявку за якою ставить особі у вину.

Апеляційний суд встановив, що тимчасово виконуючий обов`язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 18 травня 2026 року підписав повістку № 7394505 про виклик позивача до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 05 червня 2026 року о 14:00 год. для уточнення даних.

Поштове відправлення № R067172683697 створене в електронній системі оператора поштового зв`язку 14 травня 2026 року, тобто за чотири дні до підписання повістки № 7394505 (18 травня 2026 року). Оператор поштового зв`язку прийняв це відправлення 22 травня 2026 року, а 03 червня 2026 року відправлення повернулося відправнику з довідкою про причину повернення "одержувач відсутній за вказаною адресою".

Також апеляційний суд встановив, що опис вкладення у рекомендоване поштове відправлення № R067172683697 від 18 травня 2026 року підписав керівник ІНФОРМАЦІЯ_2 . При цьому відмітка оператор поштового зв`язку про прийняття рекомендованого поштового відправлення № R067172683697 та дату такого прийняття у цьому описі вкладення не проставив.

Відомості сервісу відстеження поштових відправлень АТ "Укрпошта" засвідчують, що рекомендоване поштове відправлення № R067172683697 оператор поштового зв`язку прийняв 22 травня 2026 року, а 03 червня 2026 року повернув відправнику.

Отже, на переконання апеляційного суду, опис вкладення у рекомендоване поштове відправлення № R067172683697 від 18 травня 2026 року та відомості сервісу відстеження поштових відправлень АТ "Укрпошта" підтверджують надсилання відповідачем позивачу рекомендованого поштового відправлення № R067172683697 з невстановленим вмістом.

Тому відмітку "одержувач відсутній за вказаною адресою" апеляційний суд оцінює як підтвердження повернення відправнику рекомендованого поштового відправлення № R067172683697, а не як підтвердження оповіщення позивача про виклик за повісткою № 7394505 від 18 травня 2026 року у розумінні п. 41 Порядку № 560.

Оскільки відповідач не довів оповіщення позивача про виклик, неприбуття позивача до ІНФОРМАЦІЯ_2 05 червня 2026 року не утворює події адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Перевіряючи, чи мав відповідач на час розгляду справи дані про своєчасне сповіщення позивача про місце і час розгляду справи, апеляційний суд встановив, що у протоколі № 377 про адміністративне правопорушення від 05 липня 2026 року відповідач зазначив, що повідомив позивача про розгляд справи 08 липня 2026 року о 10:30 год. Протокол містить також запис про відмову позивача від підпису протоколу та від отримання другого примірника протоколу, зроблений у присутності ОСОБА_3 .

Повідомлення № 10312 про розгляд справи про адміністративне правопорушення відповідач надіслав позивачу засобами поштового зв`язку 04 липня 2026 року, тобто за день до складання протоколу № 377 про адміністративне правопорушення.

У цьому повідомленні вказано, що розгляд справи призначено на 08 липня 2026 року об 11:00 год.

Порівнявши зазначені документи, апеляційний суд встановив, що відповідач двічі визначив час розгляду справи, а саме о 10:30 год. у протоколі № 377 про адміністративне правопорушення та об 11:00 год. у повідомленні № 10312.

Відомості про те, о котрій годині відповідач фактично розглянув справу 08 липня 2026 року, постанова № 377/2026 від 08 липня 2026 року не містить.

За таких суперечливих відомостей, на думку апеляційного суду, протокол № 377 про адміністративне правопорушення і повідомлення № 10312 підтверджують відсутність належного повідомлення позивача про час розгляду справи про вчинення позивачем адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

З огляду на встановлені обставини, апеляційний суд приходить до висновку про те, що відповідач розглянув справу про адміністративне правопорушення 08 липня 2026 року за відсутності позивача щодо якого не було відомостей про своєчасне повідомлення про місце і час розгляду справи, чим порушив ч. 1 ст. 268 КУпАП.

Інші доводи апеляційної скарги висновків апеляційного суду не спростовують.

Частиною третьою ст. 286 КАС України передбачено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:

1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;

2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);

3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;

4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Пункт 1 ст. 247 КУпАП передбачає, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю при відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

З огляду на те, що відповідач не довів належного оповіщення позивача про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 05 червня 2026 року за повісткою № 7394505 та розглянув справу про вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, за відсутності позивача не повідомивши позивача про місце і час розгляду справи, апеляційний суд приходить до висновку про те, що постанова тимчасово виконуючого обов`язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 08 липня 2026 року № 377/2026 про накладення адміністративного стягнення є протиправною.

Вказані висновки апеляційного суду є підставою для скасування спірної постанови, та закриття справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, вчинене позивачем.

Частиною першою ст. 317 КАС України визначено, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є:

1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Враховуючи те, що суд першої інстанції неповно з`ясував обставин, що мають значення для справи, а також те, що висновки, викладені у рішенні суду першої інстанції, не відповідають обставинам справи, апеляційний суд вважає, що рішення суду першої інстанції необхідно скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову, у спосіб, що вказаний вище.

Апеляційну скаргу необхідно задовольнити.

Керуючись ст.ст. 272, 286, 308, 310, 315, 317, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 25 серпня 2026 року в справі № 442/6302/26 скасувати та ухвалити постанову, якою позов ОСОБА_1 задовольнити.

Скасувати постанову тимчасово виконуючого обов`язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 08 липня 2026 року № 377/2026 про накладення адміністративного стягнення, а справу про адміністративне правопорушення закрити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення і не може бути оскаржена.

Головуюча суддя Р. Б. Хобор

судді Н. В. Бруновська

В. М. Валюх