Постанова № 141378547 у справі № 460/5165/26 від 27.10.2026

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2026 року м. Львів Справа № 460/5165/26 пров. № А/857/39082/26

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Хобор Р. Б.,

суддів: Бруновської Н. В., Валюха В. М.,

з участю секретаря судового засідання - Богачука Ю. С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, у місті Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 11 червня 2026 року, що ухвалив суддя Борискін С.А. у місті Рівному, у справі № 460/5165/26 за адміністративним позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Головного управління Національної поліції в Рівненській області про визнання протиправними і скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися в суд з позовом до Головного управління Національної поліції в Рівненській області, у якому просять суд:

- визнати протиправним та скасувати пункти 1 та 2 наказу ГУНП в Рівненській області від 09 березня 2026 року № 502 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності", наказ ГУНП в Рівненській області від 09 березня 2026 року № 92 о/с "По особовому складу" та наказ ГУНП в Рівненській області від 09 березня 2026 року № 91 о/с "По особовому складу", якими поліцейських ОСОБА_1 та ОСОБА_2 притягнуто до дисциплінарної відповідальності у виді звільнення зі служби в поліції;

- поновити ОСОБА_1 на посаді поліцейського офіцера громади сектору взаємодії з громадами відділення поліції № 2 Сарненського РВП ГУНП в Рівненській області з 09 березня 2026 року;

- поновити ОСОБА_2 на посаді поліцейського сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 2 Сарненського РВП ГУНП в Рівненській області з 09 березня 2026 року;

- стягнути з ГУНП в Рівненській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 09 березня 2026 року по дату прийняття рішення судом, без урахування сплати податків та інших обов`язкових платежів, які стягують під час виплати працівнику;

- стягнути з ГУНП в Рівненській області на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 09 березня 2026 року по дату прийняття рішення судом, без урахування сплати податків та інших обов`язкових платежів, які стягують під час виплати працівнику.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що начальник ГУНП в Рівненській області наказом від 02 березня 2026 року № 445 призначив службове розслідування у формі письмового провадження з метою повної, всебічної та об`єктивної перевірки відомостей щодо можливого порушення службової дисципліни окремими поліцейськими ГУНП в Рівненській області під час проведення заходів оповіщення військовозобов`язаних 28 лютого 2026 року та з інших питань.

За результатами службового розслідування дисциплінарна комісія відповідача встановила порушення службової дисципліни капітаном поліції ОСОБА_1 і старшим сержантом поліції ОСОБА_2 та запропонувала звільнити позивачів зі служби в поліції. 09 березня 2026 року начальник ГУНП в Рівненській області видав наказ № 502, яким притягнув позивачів до дисциплінарної відповідальності у виді звільнення зі служби в поліції, а наказами від 09 березня 2026 року № 91 о/с і № 92 о/с звільнив ОСОБА_2 та ОСОБА_1 зі служби в поліції у зв`язку з реалізацією цих стягнень.

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вважають застосоване стягнення непропорційним вчиненому діянню, оскільки формальне порушення норм чинного законодавства, що регулює діяльність поліції не може мати наслідком застосування найсуворішого виду дисциплінарного стягнення.

Крім того ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зазначають, що дисциплінарна комісія у висновку службового розслідування не навела даних, які індивідуалізують застосоване як до ОСОБА_1 так і до ОСОБА_2 дисциплінарного стягнення, а також не вказала про наявність обставин, що пом`якшують відповідальність, а саме: сприяння службовому розслідуванню; відсутність негативних наслідків; позитивна характеристика; відсутність діючих дисциплінарних стягнень; належна службова поведінка до цієї події; високі показники у роботі; відсутність обтяжуючих відповідальність обставин.

Вимоги про поновлення на посадах та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу кожен з позивачів пов`язує з протиправністю наказів про звільнення.

11 червня 2026 року Рівненський окружний адміністративний суд прийняв рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовив повністю.

Приймаючи рішення у цій справі, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач видав наказ від 09 березня 2026 року № 502 та накази від 09 березня 2026 року № 91 о/с і № 92 о/с у межах повноважень, у порядку та спосіб, які встановлюють Конституція і закони України, що в діях позивачів є склад дисциплінарних проступків, з того, що відповідач мав визначені законом підстави для застосування стягнень, а вид стягнення є пропорційним вчиненим діянням.

Не погодившись із цим рішенням суду, його оскаржили ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , подавши апеляційну скаргу, у якій просять скасувати рішення суду першої інстанції, ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю, та покласти судові витрати на відповідача.

Таку позицію обґрунтовують тим, що суд першої інстанції неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи, визнав встановленими обставини, які не підтверджує жоден доказ, зробив висновки, що не відповідають обставинам справи, та неправильно застосував норми матеріального права.

ОСОБА_1 зазначає в апеляційній скарзі, що суд першої інстанції безпідставно поклав на ОСОБА_1 обов`язок доводити протиправність рішення про звільнення, тоді як ч. 2 ст. 77 КАС України, покладає обов`язок доказувати правомірність рішення на відповідача. На думку ОСОБА_1 , висновки суду першої інстанції про відсутність непереборних обставин, які унеможливлювали повернення до місця дислокації підрозділу поліції, та про відсутність умислу на залишення території Рівненської області ґрунтуються тільки на припущеннях, які не підтверджує жоден доказ.

Випадковий характер виїзду за межі Рівненської області ОСОБА_1 підтверджує інформацією з УІАП ГУНП в Рівненській області, за якою логістичний пристрій ОСОБА_1 переміщався за межі Рівненської області в напрямку Житомирської області та 2 хвилини перебував без руху в районі провулка Рокитнівського в с. Кам`янка. На думку ОСОБА_1 , виїзд фактично не залежав від волі поліцейських, бо автомобілем керував військовослужбовець ІНФОРМАЦІЯ_1 . ОСОБА_1 також вказує, що повідомив про події безпосереднього керівника, а висновки службового розслідування в цій частині відрізняються від висновків суду першої інстанції.

ОСОБА_1 визнає, що неввімкнення відеореєстратора формально можна вважати порушенням вимог Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18 грудня 2018 року № 1026 (далі - Інструкція № 1026), проте стверджує, що жодних негативних наслідків не настало. ОСОБА_1 вважає, що суд першої інстанції вибірково оцінив пояснення ОСОБА_1 і вирвав із контексту пояснення ОСОБА_1 про необхідність використання відеореєстратора: ОСОБА_1 пояснив, що не ввімкнув відеореєстратор, оскільки спочатку не було такої необхідності, а надалі не мав можливості ввімкнути відеореєстратор, а потреба економити заряд батареї була додатковою підставою для того, що пристрій перебував не постійно у ввімкненому стані. ОСОБА_1 зазначає, що службове розслідування не встановило умисного та свідомого неввімкнення відеореєстратора саме в період події з ОСОБА_3 .

Порушення правил носіння однострою ОСОБА_1 заперечує, вказуючи, що відповідно до п. 7 розділу І Правил носіння однострою поліцейських, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 19 серпня 2017 року № 718 (далі - Правила № 718), носіння однострою під час виконання службових обов`язків визначає безпосередній або прямий керівник, а керівництво підрозділу поліції не заборонило ОСОБА_1 перебувати в автомобілі без форменого бушлата. ОСОБА_1 вважає, що дисциплінарна комісія не встановила відсутності знаків розрізнення поліцейського на бушлаті ОСОБА_1 та фактів недбалого ставлення до однострою, а відсутність бушлата не призвела до негативних наслідків. На думку ОСОБА_1 , відповідач мав довести, що ОСОБА_1 категорично заборонили знімати форменний бушлат в автомобілі, чого службове розслідування не перевіряло, а суд першої інстанції повторно поклав на ОСОБА_1 обов`язок доводити законність рішення про звільнення. ОСОБА_1 також вказує, що всі знаки розрізнення і спеціальний жетон були закріплені на бушлаті, який лежав на сидінні автомобіля і був добре видимий, тому висновок суду першої інстанції про бажання ОСОБА_1 унеможливити впізнання є особистим припущенням.

ОСОБА_1 вказує, що висновки про вчинення кримінального правопорушення військовослужбовцями ІНФОРМАЦІЯ_1 , на які відповідач послався щодо неповідомлення на лінію "102" та укриття, порушують презумпцію невинуватості, оскільки обвинувального вироку суду, який набрав законної сили, немає. ОСОБА_1 не мав змоги зателефонувати на лінію "102" через поведінку ОСОБА_3 і повідомив про подію майора поліції ОСОБА_4 одразу, коли дізнався, що затриманий є поліцейським, а з моменту поміщення ОСОБА_3 в автомобіль до повідомлення минув невеликий проміжок часу.

Пропорційність стягнення ОСОБА_1 оспорює, вказуючи, що висновок службового розслідування і наказ від 09 березня 2026 року № 502 не містять обґрунтування необхідності звільнення зі служби в поліції саме для ОСОБА_1 ОСОБА_1 звертає увагу, що ОСОБА_1 інкримінували більшу кількість проступків, ніж ОСОБА_2 , якому не інкримінували порушення правил носіння однострою, проте до обох застосували однакове стягнення. ОСОБА_1 вказує, що за місцем служби характеризується виключно позитивно, діючих дисциплінарних стягнень не має, сприяв службовому розслідуванню, не діяв умисно, а дії ОСОБА_1 не призвели до вкрай вагомих негативних наслідків чи резонансу.

Суд першої інстанції, за твердженням ОСОБА_2 в апеляційній скарзі, безпідставно поклав на ОСОБА_2 обов`язок доводити протиправність рішення про звільнення, тоді як ч. 2 ст. 77 КАС України, покладає обов`язок доказувати правомірність рішення на відповідача, а висновки суду першої інстанції про відсутність непереборних обставин та про відсутність умислу на залишення території Рівненської області ґрунтуються тільки на припущеннях.

Пояснення ОСОБА_2 про обізнаність із перебуванням за межами Рівненської області суд першої інстанції, як стверджує ОСОБА_2 , витлумачив неправильно. ОСОБА_2 пояснив, що групи заїхали в село лісовими дорогами, а знак "Кам`янка" ОСОБА_2 побачив тоді, коли групи проїхали селом, розвернулися та рушили у зворотному напрямку. ОСОБА_2 вважає, що виїзд мав випадковий характер, бо автомобілем керував військовослужбовець ІНФОРМАЦІЯ_1 , і вказує, що повідомив про події безпосереднього керівника.

ОСОБА_2 визнає, що неввімкнення відеореєстратора формально можна вважати порушенням вимог Інструкції № 1026, проте стверджує, що відеореєстратор не вмикав у зв`язку з відсутністю такої необхідності, бо особисто не брав участі у спілкуванні з ОСОБА_3 , і що жодних негативних наслідків не настало.

Неповідомлення на лінію "102" ОСОБА_2 в апеляційній скарзі пояснює тим, що не був ні учасником, ні очевидцем незаконних дій працівників ІНФОРМАЦІЯ_1 , бо не виходив із другого автомобіля, і повідомив про подію майора поліції ОСОБА_4 одразу, коли дізнався, що затриманий є поліцейським. ОСОБА_2 не погоджується з висновком суду першої інстанції про розбіжності та суперечності між усними й письмовими поясненнями ОСОБА_2 , а також про неузгодженість цих пояснень із письмовими поясненнями ОСОБА_1 : ОСОБА_2 і в письмових, і в усних поясненнях вказував, що удари ОСОБА_3 не наносили, а фізичну силу застосовували тільки для посадки ОСОБА_3 в автомобіль, оскільки ОСОБА_3 пручався. Окремі розбіжності в поясненнях ОСОБА_2 пов`язує з тривалим проміжком часу між подією та отриманням пояснень судом.

ОСОБА_2 вважає стягнення непропорційним, оскільки висновок службового розслідування і наказ від 09 березня 2026 року № 502 не містять обґрунтування необхідності звільнення зі служби в поліції ОСОБА_2

ОСОБА_2 звертає увагу, що йому не інкримінували порушення правил носіння однострою, на відміну від ОСОБА_1 , проте до обох застосували однакове стягнення. ОСОБА_2 вказує, що за місцем служби характеризується виключно позитивно, діючих дисциплінарних стягнень не має, сприяв службовому розслідуванню, не діяв умисно, а дії ОСОБА_2 не призвели до вкрай вагомих негативних наслідків чи резонансу.

Вимоги про поновлення на посадах та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу кожен з позивачів пов`язує з незаконним звільненням.

Позиція відповідача зводиться до того, що дисциплінарна комісія встановила в діях ОСОБА_1 та ОСОБА_2 порушення службової дисципліни: самостійне залишення місця дислокації підрозділу поліції (Рівненської області), свідоме невикористання відеореєстратора, порушення правил носіння однострою поліцейських і пряме укриття кримінального правопорушення, вчиненого військовослужбовцями ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Причинами проступків відповідач називає особисту недисциплінованість і неналежне, безвідповідальне ставлення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до службових обов`язків.

Відповідач вважає, що служба в поліції вимагає від поліцейського надзвичайної дисциплінованості та відповідальності, а стягнення у виді звільнення зі служби в поліції відповідач визначив індивідуально, врахувавши характеристику, відсутність чинних дисциплінарних стягнень, обставини, що пом`якшують відповідальність, і вчинення проступків в умовах воєнного стану.

Таким чином відповідач вважає матеріали службового розслідування доказом вчинення проступків, а спірні рішення законними.

Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд при розгляді цієї справи виходить з наступних міркувань.

Суд першої інстанції встановив те, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 09 серпня 2014 року працював в органах внутрішніх справ України (далі - ОВСУ), а з 07 листопада 2015 року - в органах Національної поліції України (далі - НПУ), особистий № 0153138; з 31 липня 2024 року, маючи спеціальне звання "капітан поліції", позивач-1 займав посаду поліцейського офіцера громади сектору взаємодії з громадянами відділення поліції № 2 Сарненського районного відділу поліції (далі - Сарненський РВП) ГУНП в Рівненській області; до дисциплінарної відповідальності притягався 8 (вісім) разів (без урахування дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в поліції), водночас, станом на березень 2026 року, не мав діючих дисциплінарних стягнень; по службі характеризувався позитивно, - що підтверджується копією послужного списку ОСОБА_1 від 20 березня 2014 року (т. 2, а.с. 203-206) та його службовою характеристикою від 04 березня 2026 року (т. 2, а.с. 107).

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з 28 листопада 2011 року працював в ОВСУ, а з 07 листопада 2015 року - в органах НПУ, особистий № НОМЕР_1 ; з 04 січня 2021 року, маючи спеціальне звання "старший сержант поліції", позивач-2 займав посаду поліцейського сектору реагування патрульної поліції (далі - СРПП) відділення поліції № 2 Сарненського РВП ГУНП в Рівненській області; до дисциплінарної відповідальності притягався 6 (шість) разів (без урахування дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в поліції), водночас, станом на березень 2026 року, не мав діючих дисциплінарних стягнень; по службі характеризувався позитивно, - що підтверджується копією послужного списку ОСОБА_2 від 20 листопада 2011 року (т. 2, а.с. 194-199) та його службовою характеристикою, виданою у березні 2026 року (т. 2, а.с. 109).

Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_5 ) від 27 лютого 2026 року № 131 "Про організацію роботи груп оповіщення, мобільних та стаціонарних блокпостів від ІНФОРМАЦІЯ_6 " (далі - Наказ № 131) вирішено, зокрема, відповідно до розпорядження голови обласної державної адміністрації - начальника військової адміністрації від 29 січня 2026 року № М-1дск "Про заходи загальної мобілізації в Рівненській області у період з 01 по 28 лютого 2026 року", включити до складу груп оповіщення по одному (1) представнику Сарненського РВП ГУНП в Рівненській області відповідно до графіку (пункт 2).

Пунктами 11, 12 Наказу № 131 визначено маршрути для груп оповіщення 8 та 9 відповідно з 07:00 год до 20:00 год 28 лютого 2026 року згідно з додатком до даного наказу.

У пункті 13 Наказу № 131 вирішено включити до складу груп оповіщення наступних військовослужбовців, зокрема:

ГРУПА 8 (при ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 ):

- стрільця 1 відділення охорони взводу охорони ІНФОРМАЦІЯ_1 солдата ОСОБА_5 ;

- стрільця 2 відділення взводу охорони ІНФОРМАЦІЯ_1 сержанта ОСОБА_6 ;

- старшого інструктора ІНФОРМАЦІЯ_1 солдата ОСОБА_7 ;

- штаб-сержанта 3 категорії цивільно-військового співробітництва ІНФОРМАЦІЯ_1 молодшого сержанта ОСОБА_8 ;

ГРУПА 9 (при ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 ):

- стрільця-санітара 3 відділення охорони взводу охорони ІНФОРМАЦІЯ_1 солдата ОСОБА_9 ;

- стрільця-санітара 1 відділення охорони взводу охорони ІНФОРМАЦІЯ_1 солдата ОСОБА_10 ;

- водія групи забезпечення заходів цивільно-військового співробітництва ІНФОРМАЦІЯ_1 старшого солдата ОСОБА_11 .

Групам оповіщення доручено здійснювати оповіщення військовозобов`язаних згідно із затвердженими маршрутом і графіком.

Суд зауважує, що будь-які маршрути для проведення групами оповіщення заходів з оповіщення військовозобов`язаних за межами території Рівненської області як у Наказі № 131, так і в додатку до нього не визначені (відсутні).

У пункті 16 Наказу № 131 вирішено плановим завдання для кожної з груп оповіщення вважати не менше 7 (семи) військовозобов`язаних, які підлягають призову на військову службу по мобілізації, не мають права на відстрочку та не заброньовані за підприємствами Національної економіки.

Пунктом 1 додатку до Наказу № 131 визначено маршрути для груп оповіщення, а саме громадські місця, місця масового скупчення людей населених пунктів Рівненської області: Сарненська ТГ, Степанська ТГ, Вирівська ТГ, Клесівська ТГ, Немовицька ТГ, Костопільська ОТГ, Рокитнівська ОТГ, Дубровицька ТГ, Висоцька ТГ, Миляцька ТГ, м. Рівне, м. Березне, м. Здолбунів, Рівненська область (т. 2, зворот а.с. 96, а.с. 97).

Враховуючи пункт 2 Наказу № 131, та відповідно до затвердженого начальником відділення поліції № 2 Сарненського РВП ГУНП в Рівненській області "Плану вжиття додаткових заходів 28 лютого 2026 року на території обслуговування", 28 лютого 2026 року поліцейські ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заступили в добовий наряд у складі груп оповіщення спільно з представниками ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується витягом з "Книги нарядів ВП № 2 Сарненського РВП ГУНП в Рівненській області" від 04 березня 2026 року (т. 2, а.с. 90) та узгоджується з матеріалами справи і поясненнями її сторін.

За результатами проведення 28 лютого 2026 року групами 8 та 9 другого відділу ІНФОРМАЦІЯ_1 , до складу яких входили також поліцейські ОСОБА_1 і ОСОБА_2 , заходів з оповіщення військовозобов`язаних, з метою повної, всебічної та об`єктивної перевірки відомостей, зазначених в інформаційній довідці УГІ ГУНП в Рівненській області від 01 березня 2026 року № 31/116/46/01-2026 щодо можливого порушення службової дисципліни окремими поліцейськими ГУНП в Рівненській області під час проведення заходів оповіщення військовозобов`язаних 28 лютого 2026 року та з інших питань, відповідно до статей 14, 15, 26 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, пункту 1 розділу ІІ Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України та пункту 2 розділу І Положення про дисциплінарні комісії в національній поліції України, затверджених наказом МВС України від 07 листопада 2018 року № 893, наказом начальника ГУНП в Рівненській області від 02 березня 2026 року № 445 (далі - Наказ № 445) вирішено призначити за вказаним фактом службове розслідування у формі письмового провадження (пункт 1), проведення якого доручено дисциплінарній комісії, склад якої визначено пунктом 2 цього Наказу.

У пункті 3 Наказу № 445 дисциплінарній комісії доручено у строки, передбачені статтею 26 Закону України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України", провести службове розслідування та прийняти рішення у формі висновку.

Зміст Наказу № 445 доведено до відома поліцейських ОСОБА_1 та ОСОБА_2 шляхом особистого ознайомлення під підпис (т. 2, а.с. 72-73).

06 березня 2026 року, на підставі наказу ГУНП в Рівненській області від 06 березня 2026 року № 493 "Про відсторонення від виконання службових обов`язків" (далі - Наказ № 493), ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відсторонено від виконання службових обов`язків на період проведення службового розслідування.

Зміст Наказу № 493 доведено до відома поліцейських ОСОБА_1 та ОСОБА_2 шляхом особистого ознайомлення під підпис (т. 2, а.с. 74).

За результатами проведення службового розслідування, 09 березня 2026 року дисциплінарною комісією ГУНП в Рівненській області складено висновок службового розслідування щодо можливого порушення службової дисципліни окремими поліцейськими ГУНП в Рівненській області під час проведення заходів оповіщення військовозобов`язаних 28 лютого 2026 року та з інших питань, який того ж дня затверджено начальником ГУНП в Рівненській області (далі - Висновок) (т. 1, а.с. 113-155).

У ході службового розслідування дисциплінарною комісією відповідача встановлено, зокрема, таке:

- 01 березня 2026 року до ГУНП в Рівненській області надійшла інформація про те, що 28 лютого 2026 року невідомі особи, застосовуючи аерозольний засіб сльозогінної та дратівливої дії, нанесли декілька ударів по голові та тулубу поліцейському офіцеру громади Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області капітану поліції ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , жителю с. Кам`янка Олевської ТГ Коростенського району Житомирської області, який перебував поза службою в цивільному одязі, після чого посадили його до автомобіля "Volkswagen T-4" та доставили до ІНФОРМАЦІЯ_6 ;

- відомості за вказаним фактом о 16:00 год 28 лютого 2026 року працівниками СУ ГУНП в Житомирській області внесені до ЄРДР за № 1202606[телефон приховано] за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 146 Кримінального кодексу України; досудовим розслідуванням установлено, що 28 лютого 2026 року близько 11:45 год в с. Кам`янка Олевської ТГ Коростенського району, дві групи оповіщення ІНФОРМАЦІЯ_1 , в складі: стрільця-санітара 1-го відділення взводу охорони ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , жителя с-ща Рокитне, Сарненського району, Рівненської області, стрільця 1-го відділення взводу охорони ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , водія групи забезпечення заходів цивільно-військового співробітництва ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , стрільця 1-го відділення взводу охорони ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , стрільця-санітара 3-го відділення взводу охорони ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , старшого інструктора ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_13 , стрільця-санітара 3-го відділення взводу охорони ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_14 , перебуваючи по АДРЕСА_1 , незаконно позбавили волі ОСОБА_3 , спричинивши йому легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров`я та незаконно доставили його в ІНФОРМАЦІЯ_15 в с. Рокитне, Рівненської області. ОСОБА_10 та ОСОБА_6 , затримано в порядку статті 208 Кримінального процесуального кодексу України;

- також під час даної події були присутні два поліцейських ВП № 2 Сарненського РВП ГУНП в Рівненській області, які входили до складу груп оповіщення, а саме: поліцейський СРПП ВП № 2 Сарненського РВП ГУНП в Рівненській області старший сержант поліції ОСОБА_2 , 26 березня 1989 р.н. та поліцейський офіцер громади ВП № 2 Сарненського РВП ГУНП в Рівненській області капітан поліції ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

- у межах службового розслідування комісією опитано поліцейського офіцера громади Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області капітана поліції ОСОБА_3 , який у своїх поясненнях зазначив, зокрема, що 28 лютого 2026 року до 11 години він знаходився на робочому місці, а після закінчення роботи поїхав додому, за адресою: АДРЕСА_1 , с. Кам`янка, вул. Набережна, 46а, Коростенського району, Житомирської області, де переодягнувся у цивільний одяг та займався домашніми справами. Близько 11:45 год ОСОБА_3 помітив, що по вулиці рухаються два невідомі автомобілі, один марки "Volkswagen" моделі "Transporter Т-4" сріблястого кольору, а інший марки "Volkswagen" моделі "Touareg", темного кольору, номерні знаки яких він роздивитись не встиг. Автомобілі зупинились біля його будинку. В той час в автомобілі марки "Volkswagen" моделі "Transporter Т-4" відкрилось вікно, де сиділа невідома йому особа чоловічої статі в цивільному одязі темного кольору, з закритим маскою обличчям типу балаклави, та попросила ОСОБА_3 назвати йому анкетні дані. Зрозумівши, що це можуть бути представники ТЦК, оскільки раніше були випадки, що саме на таких моделях автомобілів пересувалися в даному регіоні представники ТЦК, ОСОБА_3 висловив до вказаної особи прохання представитися, на що йому відмовили та проігнорували вказане запитання. Тоді ОСОБА_3 вирішив піти до свого автомобіля, припаркованого на узбіччі, та взяти свій мобільний телефон, щоб показати вказаним особам додаток Міністерства оборони України "Резерв+" та що він має бронювання (відстрочку від призову під час мобілізації). Надалі ОСОБА_3 підійшов до свого автомобіля, відкривши водійські двері, взяв свій мобільний телефон. В цей час з автомобілів ТЦК вибігло 5 невідомих осіб, 4 з яких в темному цивільному одязі та 1 в камуфляжному, які направились до нього. Підбігши до ОСОБА_3 , невідомі особи вибили у нього з рук мобільний телефон, застосували аерозольний засіб сльозогінної та дратівної дії йому в обличчя, а також нанісши при цьому декілька ударів по голові та тулубу, кинули на землю та потягнули в автомобіль марки "Volkswagen" моделі "Transporter Т-4". При цьому, ОСОБА_3 повідомляв невідомим особам, що має відстрочку та бронювання, на що останні не реагували. Коли ОСОБА_3 в салон автомобіля марки "Volkswagen" моделі "Transporter Т-4" та вирушили в напрямку Рівненської області, він відразу сказав, що є діючим працівником Національної поліції та має відстрочку і бронювання, які може надати, якщо йому дадуть доступ до салону його автомобіля та повернуть його мобільний телефон, який перебував у їх розпорядженні. Слова ОСОБА_3 роздратували осіб, до яких він звертався в салоні автомобіля, у зв`язку з чим вони почали докоряти йому, що він "відсиджується" в поліції і не воює за країну та вони вимушені робити це за нього. Також сказали, що примусять його служити та знімуть бронювання. При цьому, один з чоловіків, який був одягнений у камуфляжну форму та сидів з правого боку від ОСОБА_3 , плював йому в обличчя, висловлювався в його бік нецензурними словами та погрожував фізичною розправою. В цей час один з чоловіків, який сидів спереду на пасажирському сидінні розпилював ОСОБА_3 в обличчя на надто близькій відстані аерозольний засіб сльозогінної та дратівної дії, коли ОСОБА_3 тримали за руки інші невідомі особи, які сиділи по обидва боки від нього. Дорікання супроводжувалися нанесенням ударів кулаками, а також стискуванням його шиї руками (придушенням). Коли вони приїхали, то автомобіль зупинився біля невідомого йому приміщення у невідомій місцевості, після чого невідомий чоловік, який сидів праворуч від ОСОБА_3 та був одягнений у камуфляжну форму, вийшов з автомобіля та почав тягнути його за одяг на вулицю, інший невідомий чоловік, який сидів ліворуч від ОСОБА_3 в той час почав виштовхувати його з салону автомобіля. Коли ОСОБА_3 почав виходити з салону автомобіля, то вищевказані чоловіки збили його з ніг та кинули на сніговий покрив, хоча ОСОБА_3 не чинив будь-якого опору. Надалі вищеназвані особи підняли ОСОБА_3 та силоміць завели до невідомого йому приміщення, де йому знову завдали тілесних ушкоджень. Після приїзду до ІНФОРМАЦІЯ_1 , у ОСОБА_3 перевірили дані, з`ясували його особу та те, що він є працівником поліції, і повернули його мобільний телефон. ОСОБА_3 зателефонував зі свого мобільного телефону на лінію "103", оскільки отримав тілесні ушкодження та погано себе почував, а також повідомив про вказану подію заступнику начальника відділення поліції № 2 Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області. Після прибуття керівництва ОСОБА_3 до ІНФОРМАЦІЯ_1 було викликано невідомих осіб, які затримували його в с. Кам`янка, з метою встановлення їхніх анкетних даних. У ході спілкування з вказаними особами, які відмовилися називати свої анкетні дані та надавати будь-які пояснення, ОСОБА_3 впізнав ОСОБА_1 ; вони з ним знайомі, оскільки навчалися разом, а саме проходили навчання на базі Харківського національного університету внутрішніх справ, що дислокується в м. Вінниця (навчання за спеціалізацією "Поліцейський офіцер громади") в період з травня по серпень 2023 року, навчалися вони в різних групах однак іноді спілкувались. Також, ОСОБА_3 зазначив, що 27 лютого 2026 року близько 10:30 год він мав телефонну розмову з ОСОБА_1 по робочим питанням. Пояснив, що ОСОБА_1 був одягнений в чорний тактичний одяг без шевронів та знаків розрізнення, через плече була одягнена чорна сумка. Даний поліцейський був присутній під час його затримання та жодних дій не чинив, не представлявся та не фіксував будь-які дії на бодікамеру; в присутності ОСОБА_1 працівники РТЦК застосовували відносно нього фізичну силу, однак поліцейський будь-яких дій щодо припинення правопорушення не вчиняв, а лише спостерігав. Також він перебував в автомобілі, в якому ОСОБА_3 доставляли до РТЦК, сидів позаду і всіляко намагався прикрити своє обличчя (натягнув горловину кофти на обличчя закривши рот та ніс одягом і опустив шапку на очі), увесь час по дорозі мовчав, у зв`язку з чим ОСОБА_3 відразу його не впізнав. Як стало відомо пізніше ОСОБА_3 , в іншому автомобілі також перебував працівник поліції, однак він його не бачив (т. 2, а.с. 111-112);

- щодо інформації, викладеної ОСОБА_3 у своїх поясненнях, дисциплінарною комісією виявлено окремі суперечності у його показах, а саме: (1) щодо застосування сльозогінного газу, так як судово-медичне обстеження не підтверджує наявність наслідків дії вказаної речовини у ОСОБА_3 ; (2) крім слів самого ОСОБА_3 , відсутні об`єктивні дані, які б підтверджували, що він висловлював під час затримання свою приналежність до Національної поліції; (3) ОСОБА_3 пояснює, що впізнав ОСОБА_1 у приміщенні ТЦК, хоча ОСОБА_1 до приміщення ТЦК не заходив та не знав у лице ОСОБА_3 , хоча, дійсно, напередодні 27 лютого 2026 року спілкувався з останнім по робочих питаннях телефоном;

- поліцейському офіцеру громади відділення поліції № 2 Сарненського РВП ГУНП в Рівненській області капітану поліції ОСОБА_1 видано на постійне носіння та зберігання: (1) нагрудну відеокамеру підвищеної міцності Motorola VB-400 із серійним номером 860697, однак в ході моніторингу в системі для збору, збереження та аналізу відеоінформації за допомогою цифрових нагрудних відеокамер підвищеної міцності Motorola VB-400 встановлено, що відеофайли джерела "BK_0153138_Primak E.V._POG" з нагрудної відеокамери підвищеної міцності ОСОБА_1 за 28 лютого 2026 року в системі відсутні (т. 2, а.с. 82, 83); (2) логістичний пристрій (планшет) марки "Lenovo Tab M8";

- за результатами проведеного аналізу логів дій та конектів в інформаційно-комунікаційній системі "Інформаційний портал Національної поліції України" (ІПНП) поліцейського офіцера громади ВП № 2 Сарненського РВП ГУНП в Рівненській області капітана поліції ОСОБА_1 установлено, що останній у період часу з 16:42 год по 18:26 год здійснив 11 (одинадцять) пошукових запитів по ІП "Особа, "АМТ", "АРМ", серед зазначених пошукових запитів по ІП "Особа" - ОСОБА_3 , не перевірявся; окрім цього, у результаті моніторингу ІП "Геопортал" та "Треки патрулів" ІПНП, досліджено маршрут руху планшетного пристрою, вхід до якого було здійснено капітаном поліції ОСОБА_1 , та встановлено, що 28 лютого 2026 року об 11:32 год зазначений планшетний пристрій залишив межі Рівненської області в напрямку Житомирської області, об 11:39 год планшетний пристрій заїхав у с. Кам`янка Коростенського району Житомирської області, об 11:40 год планшетний пристрій припинив рух в районі провулку Рокитнівського, об 11:41 год планшетний пристрій розпочав рух в напрямку виїзду з раніше зазначеного населеного пункту, об 11:45 год планшетний пристрій залишив межі с. Кам`янка, об 11:51 год планшетний пристрій повернувся на територію Рівненської області (т. 2, а.с. 75, 76-78, 79-81, 93);

- поліцейському СРПП ВП № 2 Сарненського РВП ГУНП в Рівненській області старшому сержанту поліції ОСОБА_2 28 лютого 2026 року було видано нагрудний відеореєстратор, про що зроблено відповідний запис в журналі отримання (т. 2, а.с. 92); логістичний пристрій (планшет) не видавався у зв`язку із відсутністю вільних пристроїв (т. 2, а.с. 94);

- за результатами проведеного аналізу логів дій за 28 лютого 2026 року щодо конектів, пошукових запитів та перегляду інформації в ІПНП поліцейським СРПП ВП № 2 Сарненського РВП ГУНП в Рівненській області старшим сержантом поліції ОСОБА_2 установлено, що такі не здійснювалися (т. 2, а.с. 75);

- у межах службового розслідування дисциплінарною комісією опитано поліцейського ОСОБА_2 , який у своєму поясненні зазначив, що 28 лютого 2026 року, відповідно до вказівки керівництва відділення поліції, він був залучений до роботи спільної мобільної групи поліцейських та ТЦК з оповіщення військовозобов`язаних. Перед заступанням на чергування, близько 09:30 год, йому та поліцейському ОСОБА_1 керівництвом проведено цільовий інструктаж, під час якого наголошено на дотриманні законності під час несення служби, дотриманні заходів особистої безпеки, а також наголошено на перевірці осіб, які ухиляються від військової служби. Вказав, що на чергування він заступив у форменному одязі з вогнепальною зброєю та засобами індивідуального захисту (бронежилет, каска, ПР, БР, газовий балончик). Після проходження інструктажу ОСОБА_2 спільно з капітаном поліції ОСОБА_1 направились до приміщення ТЦК у селищі Рокитне, по прибуттю до якого вони розділись на дві групи, а саме ОСОБА_2 сів до автомобіля працівників ТЦК марки "Volkswagen" моделі "Touareg" чорного кольору, а ОСОБА_1 сів до автомобіля марки "Volkswagen" моделі "Transporter Т-4" сірого кольору. Після цього вони двома групами на двох автомобілях виїхали з території ТЦК і направились у напрямку стаціонарного блокпосту, який розташований на автодорозі "Р07" на межі Рівненської та Житомирської областей. Не доїжджаючи до вказаного блокпосту, вони вирішили поїхати лісовими дорогами, оскільки була інформація, що їх можуть використовувати громадяни, які ухиляються від мобілізації для об`їзду блокпосту. Рухаючись лісовою дорогою, вони виїхали до населеного пункту с. Кам`янка Житомирської області, що засвідчувалось наявним дорожнім знаком з назвою цього населеного пункту. ОСОБА_2 , розуміючи, що вони виїхали за межі Рівненської області, де він не має власних повноважень, звернувся до працівників ТЦК та попросив їх повернутись назад. В цей час, на початку села, біля узбіччя дороги вони побачили чоловіка у цивільному одязі, який ходив біля свого автомобіля. Після чого обидва автомобіля зупинились, водій першого автомобіля "Volkswagen" моделі "Transporter Т-4" (військовослужбовець), не виходячи з автомобіля, почав спілкуватись з громадянином, саму розмову ОСОБА_2 не чув, оскільки на той момент перебував в салоні другого автомобіля "Volkswagen" моделі "Touareg", який був позаду в декількох метрах. У подальшому, даний громадянин підійшов до свого автомобіля, з водійської сторони взяв мобільний телефон і почав фільмувати дії працівників ТЦК. Після чого з автомобіля "Volkswagen" моделі "Transporter Т-4" вийшло два працівники ТЦК і за допомогою сили, не завдаючи йому тілесних ушкоджень, спробували посадити вказаного громадянина до свого автомобіля. Даний чоловік почав пручатись і в цей час водій автомобіля "Volkswagen" моделі "Touareg", в якому перебував ОСОБА_2 , вийшов, щоб допомогти працівникам ТЦК посадити громадянина до іншого з автомобілів. Побачивши, що відбувається, ОСОБА_2 вийшов з автомобіля, в якому перебував, та майже відразу побачив, що громадянина вже посадили до автомобіля ТЦК, тому сів назад. Після цього, два автомобіля ТЦК направились на виїзд з с. Кам`янка Житомирської області у напрямок селища Рокитне Рівненської області. Зауважив, що під час подій в с. Кам`янка капітан поліції ОСОБА_1 перебував в салоні автомобіля, до якого посадили громадянина, та з нього не виходив, допомогу працівникам ТЦК не надавав. Працівник ТЦК, який керував автомобілем, у якому їхав ОСОБА_2 , повідомив йому, що вказаний громадянин відмовився надавати їм свої анкетні дані та документи, почав поводитись агресивно, тому працівниками ТЦК було прийнято рішення доставити його до адміністративної будівлі ТЦК в селищі Рокитне. В подальшому, коли вони перші прибули до приміщення ТЦК, то дізнались, що громадянин, якого затримано в с. Кам`янка, є діючим працівником поліції Житомирської області. На той момент другий автомобіль із затриманим громадянином ще не прибув до ТЦК. Коли до ТЦК прибув автомобіль "Volkswagen" моделі "Transporter Т-4" з затриманим громадянином, ОСОБА_2 перебував на території близько в 30 метрах від вхідних дверей. Автомобіль ТЦК зупинився біля вхідних дверей і працівники ТЦК завели затриманого всередину будівлі, самого затриманого ОСОБА_2 не бачив. Після цього ОСОБА_1 підійшов до ОСОБА_2 та повідомив, що затриманий громадянин дійсно є працівником поліції, про що ОСОБА_2 відразу повідомив майору поліції ОСОБА_4 та доповів про подію. Також ОСОБА_2 повідомив, що йому не відома інформація про застосування відносно вказаного громадянина фізичної сили з боку працівників ТЦК. В той час, коли його затримували працівники ТЦК в с. Кам`янка Житомирської області, фізична сила працівниками застосовувалась щодо нього лиш для того, щоб посадити до автомобіля і лише через те, що даний громадянин пручався. При цьому, ОСОБА_2 не бачив, щоб працівники ТЦК наносили йому удари або поводились з ним будь-яким протизаконним чином. ОСОБА_2 також зауважив, що йому зі слів ОСОБА_1 стало відомо, що перебуваючи в салоні автомобіля "Volkswagen" моделі "Transporter Т-4" по дорозі до селища Рокитне, вказаний громадянин продовжував пручатись, наносив собі удари, намагався схватитись під час руху за кермо автомобіля. Крім того, вказав, що він особисто та ОСОБА_1 під час зазначених подій перебували у форменному одязі зі знаками розрізнення (жетони, шеврони, погони), будь-яких сторонніх предметів (балаклав) не використовували. На момент зазначених подій у ОСОБА_2 в наявності перебувала службова бодікамера, але враховуючи зазначені обставини, а також те, що він особисто не приймав участі у спілкуванні з затриманим громадянином, бодікамеру не використовував; у ОСОБА_1 також була бодікамера, але ОСОБА_2 не відомо, чи використовував він її під час зазначених подій (т. 2, а.с. 114);

- у межах службового розслідування дисциплінарною комісією опитано поліцейського ОСОБА_1 , який у своєму поясненні зазначив, що 28 лютого 2026 року близько 09:20 год вони зі старшим сержантом поліції ОСОБА_2 прибули до ВП № 2 Сарненського РВП на інструктаж, оскільки відповідно графіку затвердженого керівництвом підрозділу поліції того дня були задіяні спільно з працівниками ІНФОРМАЦІЯ_1 до оповіщення населення під час проведення мобілізації. Після закінчення інструктажу, близько 10:00 год, вони спільно з представниками ТЦК вирушили на оповіщення, старшим групи був військовий ( ОСОБА_2 знаходився в іншому авто працівників ТЦК - "Volkswagen" марки "Touareg"). Рухались вони на автомобілі марки "Volkswagen" моделі "Transporter Т-4" сірого кольору. При цьому, ОСОБА_1 перебував в однострої, з розпізнавальними знаками поліції, шевронами та спеціальним жетоном, який був розміщений на бушлаті. В зв`язку з тим, що в автомобілі було досить тепло, ОСОБА_1 зняв бушлат, залишив його на кріслі автомобіля та знаходився у флісовій куртці чорного кольору, яка була без розпізнавальних знаків та без шевронів. Разом з тим, на шиї у ОСОБА_1 знаходився "баф" чорного кольору. Під час руху авто, ОСОБА_1 не звертав уваги, куди вони їхали; лише в момент, коли вони зупинились, ОСОБА_1 запитав старшого групи ОСОБА_8 , де вони знаходяться, та останній повідомив, що в с. Кам`янка. У зв`язку з цим, ОСОБА_1 одразу зрозумів, що вони перебували в Житомирській області та не встиг нічого сказати представникам ТЦК, оскільки всі вони одразу вийшли з автомобіля та направились до невідомого йому громадянина, який стояв на узбіччі (як вже пізніше було встановлено, ним виявився ОСОБА_3 ). ОСОБА_1 залишився в авто. Через невеликий проміжок часу (секунд 30), працівники ТЦК взяли ОСОБА_3 під руки та посадили в автомобіль поруч із ОСОБА_1 . В цей час та в подальшому ОСОБА_1 знаходився в чорній флісовій куртці, без будь яких розпізнавальних знаків та з одягнутим "бафом" на обличчі. Під час руху транспортного засобу вони не розмовляли, ОСОБА_1 ОСОБА_3 не впізнав. Під час руху до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 намагався вхопитися за кермо та вистрибнути з авто, внаслідок чого водій зупинив автомобіль. Між громадянином та працівниками ТЦК виникла шарпанина, під час якої останні нанесли ушкодження потерпілому (наносили удари в районі обличчя, тримали за шию, руку). Все це відбувалось в автомобілі, з якого ніхто не виходив. Також, під час руху до ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 неодноразово погрожував всім фізичною розправою та зазначив, що має бронювання, однак причину бронювання та свої особисті дані на той момент не повідомляв. Також намагався сам собі нанести тілесні ушкодження, в зв`язку з чим ОСОБА_1 тримав його ліву руку. При в`їзді до селища Рокитне, ОСОБА_3 ще раз спробував вискочити з авто, після чого працівники ТЦК знову нанесли останньому тілесні ушкодження. В подальшому, після доставлення ОСОБА_3 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , керівництво ТЦК повідомило ОСОБА_1 , що вказаний громадянин є поліцейським, про що ОСОБА_1 одразу повідомив майору поліції ОСОБА_4 . Крім того, пояснив, що по ІПНП ОСОБА_3 він не перевіряв, оскільки той не називав своїх особистих даних протягом всього часу прямування до ІНФОРМАЦІЯ_1 . Дізнавшись його дані, ОСОБА_1 одразу повідомив своє керівництво. З приводу телефонної розмови з ОСОБА_3 . ОСОБА_1 зазначив, що 27 лютого 2026 року в них дійсно була така розмова по телефону, у якій ОСОБА_3 запропонував йому зайняти його посаду, оскільки має намір переводитись в іншу службу. При цьому, ОСОБА_1 зазначив, що три роки тому вони разом з ОСОБА_3 навчались на ПОГ в м. Вінниця, однак візуально він його не пам`ятав та номера телефону його не мав, зв`язків вони не підтримували. Щодо використання бодікамери під час подій 28 лютого 2026 року ОСОБА_1 пояснив, що за час перебування з ОСОБА_3 він не використовував службову бодікамеру, оскільки в ситуації, яка тоді склалася, забув її увімкнути. Про факт побиття ОСОБА_3 працівниками ТЦК на лінію "102" не повідомляв, оскільки в ситуації, яка склалася, не мав можливості це зробити (т. 2, а.с. 113);

- у межах службового розслідування дисциплінарною комісією також опитано окремих працівників і керівництво Сарненського РВП ГУНП в Рівненській області, начальника УПД ГУНП в Рівненській області, пояснення яких зафіксовані у змісті Висновку (т. 1, а.с. 125-133; т. 2, а.с. 116-117, 118-119, 120-121, 122-127, 128-132, 133, 134, 135, 136);

- дисциплінарною комісією досліджено надану для врахування під час проведення службового розслідування медичну документацію № 171/0, Акт судово-медичного обстеження від 28 лютого 2026 року № 38, проведеного ОСОБА_3 на підставі направлення начальника слідчого відділення ВП № 2 Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області від 28 лютого 2026 року, та встановлено, що під час подій 28 лютого 2026 року працівники ТЦК, без участі поліцейських, затримали ОСОБА_3 та із застосуванням сили помістили до автомобіля "Volkswagen" моделі "Transporter Т-4", спричинивши йому легкі тілесні ушкодження, які призвели до короткочасного розладу здоров`я;

- дисциплінарною комісією досліджено посадову інструкції поліцейських СРПП ВП № 2 Сарненського РВП ГУНП в Рівненській області, затверджену 08 січня 2026 року, з якою старший сержант поліції ОСОБА_2 ознайомлений особисто під підпис (т. 2, а.с. 98-101);

- дисциплінарною комісією досліджено посадову інструкцію поліцейського офіцера громади СВГ ВП № 2 Сарненського РВП ГУНП в Рівненській області, затверджену 27 серпня 2024 року, з якою капітан поліції ОСОБА_1 ознайомлений особисто під підпис (т. 2, а.с. 102-106);

- за результатами проведення службового розслідування дисциплінарною комісією ГУНП в Рівненській області встановлено у діях капітана поліції ОСОБА_1 та старшого сержанта поліції ОСОБА_2 порушення службової діяльності (дисциплінарні проступки), причинами допущення яких визначено особисту недисциплінованість, неналежне та безвідповідальне ставлення позивачів до виконання покладених на них службових обов`язків;

- під час визначення видів дисциплінарних стягнень дисциплінарною комісією враховано характер дисциплінарних проступків, обставини, за якими вони були вчинені, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського та його ставлення до служби, а також обставини, що пом`якшують відповідальність поліцейського, а саме його попередня бездоганна поведінка, високі показники виконання повноважень, вжиття заходів щодо запобігання, відвернення або усунення негативних наслідків, які настали або можуть настати внаслідок вчинення дисциплінарного проступку;

- за наслідками проведення службового розслідування дисциплінарною комісією ГУНП в Рівненській області запропоновано, зокрема:

(2) відомості, що стали підставою для проведення службового розслідування, вважати такими, що знайшли своє підтвердження;

(3) за порушення службової дисципліни, пунктів 3, 4 статті 7, пунктів 1, 2 частини 1, частини 3 статті 18, статті 64 Закону України "Про Національну поліцію", пунктів 1, 2, 3, 10, 11 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VІІІ, абзацу 22 пункту 6 розділу І, абзацу 6 пунктом 11 розділу І, пункту 4 розділу VI Правил носіння однострою поліцейських, затверджених наказом МВС України від 19 серпня 2017 року № 718, пункту 2 розділу І, пункті 4, 5 розділу ІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України від 18 грудня 2018 року № 1026, пункту 6 розділу ІІ Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого наказом МВС України від 08 лютого 2019 року № 100, пунктів 2.4., 2.17., 2.26. розділу ІІ посадової інструкції поліцейського офіцера громади сектору взаємодії з громадами ВП № 2 Сарненського РВП ГУНП в Рівненській області, затвердженої 27 серпня 2024 року начальником ВП № 2 Сарненського РВП ГУНП в Рівненській області майором поліції О. Назаренком, що виразилося у самостійному залишенні місця дислокації підрозділу поліції (Рівненської області), свідомому невикористанні пристрою, призначеного для запису, зберігання та відтворення відеоінформації (відеореєстратора), порушенні правил носіння однострою поліцейських та неповідомленні за скороченим номером на спецлінію 102 про дії, які порушують права та честь людини, недотриманні Присяги поліцейського, керуючись статтею 19 Закону України "Про Національну поліцію", статтями 11, 12, 13, 19, 20 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, капітану поліції ОСОБА_1 (0153138), поліцейському офіцеру громади сектору взаємодії з громадами відділення поліції № 2 Сарненського РВП ГУНП в Рівненській області, згідно з пунктом 6 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" - оголосити дисциплінарне стягнення, у виді звільнення зі служби в поліції;

(4) за порушення службової дисципліни, пунктів 3, 4 статті 7, пунктів 1, 2 частини 1, частини 3 статті 18, статті 64 Закону України "Про Національну поліцію", пунктів 1, 2, 3, 10, 11 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VІІІ, пункту 2 розділу І, пункті 4, 5 розділу ІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України від 18 грудня 2018 року № 1026, пункту 6 розділу ІІ Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого наказом МВС України від 08 лютого 2019 року № 100, пунктів 2.2., 2.11., 2.12., абзацу 8 пункту 2.33., 2.45., 2.46., 2.56. розділу ІІ посадової інструкції поліцейського СРПП ВП № 2 Сарненського РВП ГУНП в Рівненській області, затвердженої 08 січня 2026 року начальником ВП № 2 Сарненського РВП ГУНП в Рівненській області підполковником поліції О. Назаренком, що виразилося у самостійному залишенні місця дислокації підрозділу поліції (Рівненської області), свідомому невикористанні пристрою, призначеного для запису, зберігання та відтворення відеоінформації (відеореєстратора) та неповідомленні за скороченим номером на спецлінію "102" про дії, які порушують права та честь людини, недотриманні Присяги поліцейського, керуючись статтею 19 Закону України "Про Національну поліцію", статтями 11, 12, 13, 19, 20 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, старшому сержанту поліції ОСОБА_2 (0051963), поліцейському сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 2 Сарненського РВП ГУНП в Рівненській області, згідно з пунктом 6 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" - оголосити дисциплінарне стягнення, у виді звільнення зі служби в поліції.

З урахуванням змісту Висновку, 09 березня 2026 року начальником ГУНП в Рівненській області видано оскаржуваний наказ № 502 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності" (далі - Наказ № 502), яким, зокрема, до капітана поліції ОСОБА_1 та старшого сержанта поліції ОСОБА_2 застосовано дисциплінарні стягнення у виді звільнення зі служби в поліції (пункти 1 та 2).

Зміст Наказу № 502 доведено до відома поліцейських ОСОБА_1 та ОСОБА_2 09 березня 2026 року шляхом особистого ознайомлення під підпис (т. 1, а.с. 65-73).

На підставі Наказу № 502, 09 березня 2026 року начальником ГУНП в Рівненській області видано оспорювані накази "По особовому складу" № 91 о/с та № 92 о/с (далі - Наказ № 91 о/с та Наказ № 92 о/с відповідно), якими поліцейських ОСОБА_2 та ОСОБА_1 відповідно звільнено зі служби в поліції за пунктом 6 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України).

Зміст наказів № 91 о/с та № 92 о/с доведено до відома ОСОБА_2 та ОСОБА_1 09 березня 2026 року шляхом особистого ознайомлення під підпис (т. 1, а.с. 157, 156).

Вважаючи застосоване відповідачем дисциплінарне стягнення непропорційним вчиненим позивачами діянням, а пункти 1, 2 Наказу № 502 та видані на їх підставі накази № 91 о/с і № 92 о/с - протиправними, представник позивачів звернувся з суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку правильності вирішення судом першої інстанції даного публічно-правового спору, суд апеляційної інстанції виходить із такого.

Відповідальність поліцейського за дисциплінарний проступок має індивідуальний характер, тому апеляційний суд оцінює обставини, докази та висновки щодо кожного з позивачів окремо.

Щодо ОСОБА_1 .

Сторони не оспорюють того, що ОСОБА_1 проходив службу на посаді поліцейського офіцера громади сектору взаємодії з громадами відділення поліції № 2 Сарненського РВП ГУНП в Рівненській області, місцем дислокації якого є Рівненська область, і 28 лютого 2026 року заступив у добовий наряд у складі групи оповіщення спільно з представниками ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Сторони також не оспорюють того, що група оповіщення, у складі якої перебував ОСОБА_1 , на автомобілі, яким керував військовослужбовець ІНФОРМАЦІЯ_1 , виїхала за межі Рівненської області до с. Кам`янка Коростенського району Житомирської області, де працівники ІНФОРМАЦІЯ_1 затримали поліцейського ОСОБА_3 і доставили до ІНФОРМАЦІЯ_1 у селищі Рокитне.

ОСОБА_1 не заперечує того, що не вмикав нагрудної відеокамери, що перебував у флісовій куртці чорного кольору без розпізнавальних знаків поліцейського і що тримав ОСОБА_3 за руку під час руху автомобіля.

Сторони не оспорюють, що ОСОБА_1 характеризується позитивно і станом на березень 2026 року не мав чинних дисциплінарних стягнень.

Щодо ОСОБА_2 .

Сторони не оспорюють того, що ОСОБА_2 проходив службу на посаді поліцейського сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 2 Сарненського РВП ГУНП в Рівненській області, місцем дислокації якого є Рівненська область, і 28 лютого 2026 року заступив у добовий наряд у складі групи оповіщення спільно з представниками ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Сторони також не оспорюють того, що група оповіщення, у складі якої перебував ОСОБА_2 , на автомобілі, яким керував військовослужбовець ІНФОРМАЦІЯ_1 , виїхала за межі Рівненської області до с. Кам`янка Коростенського району Житомирської області, де працівники ІНФОРМАЦІЯ_1 затримали ОСОБА_3 і доставили до ІНФОРМАЦІЯ_1 у селищі Рокитне.

ОСОБА_2 не заперечує, що не вмикав нагрудного відеореєстратора.

Сторони не оспорюють, що ОСОБА_2 характеризується позитивно і станом на березень 2026 року не мав чинних дисциплінарних стягнень.

Сторони не оспорюють повноваження начальника ГУНП в Рівненській області видавати накази про притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності та про звільнення поліцейських зі служби, порядок призначення і проведення службового розслідування та порядок ознайомлення з наказами.

Отже, апеляційний суд вважає обставини, щодо яких спору немає, встановленими.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України "Про Національну поліцію" від 02 липня 2015 року № 580-VIII (далі - Закон № 580-VIII), під час виконання своїх завдань поліція забезпечує дотримання прав і свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, а також міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, і сприяє їх реалізації.

Частина 2 статті 7 Закону № 580-VIII встановлює, що обмеження прав і свобод людини допускається виключно на підставах та в порядку, визначених Конституцією і законами України, за нагальної необхідності і в обсязі, необхідному для виконання завдань поліції.

Згідно з ч. 3 ст. 7 Закону № 580-VIII, здійснення заходів, що обмежують права та свободи людини, має бути негайно припинене, якщо мета застосування таких заходів досягнута або немає необхідності подальшого їх застосування.

Частиною 4 ст. 7 Закону № 580-VIII передбачено, що поліцейським за будь-яких обставин заборонено сприяти, здійснювати, підбурювати або терпимо ставитися до будь-яких форм катування, жорстокого, нелюдського або такого, що принижує гідність, поводження чи покарання.

У разі виявлення таких дій кожен поліцейський зобов`язаний негайно вжити всіх можливих заходів щодо їх припинення та обов`язково доповісти безпосередньому керівництву про факти катування та наміри їх застосування. У разі приховування фактів катування або інших видів неналежного поводження поліцейськими керівник органу протягом доби з моменту отримання відомостей про такі факти зобов`язаний ініціювати проведення службового розслідування та притягнення винних до відповідальності.

У разі виявлення таких дій поліцейський зобов`язаний повідомити про це орган досудового розслідування, уповноважений на розслідування відповідних кримінальних правопорушень, вчинених поліцейськими.

Частиною 1 ст. 18 Закону № 580-VIII визначено, що поліцейський зобов`язаний:

1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського;

2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва;

3) поважати і не порушувати прав і свобод людини;

4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров`я;

5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків;

6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.

Присяга, дотримання якої п. 1 ч. 1 ст. 18 Закону № 580-VIII визначає обов`язком поліцейського, відповідно до ч. 1 ст. 64 Закону № 580-VIII, має такий зміст: Я, (прізвище, ім`я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов`язки.

За ч. 1 ст. 19 Закону № 580-VIII, у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону, а також з урахуванням бойового імунітету, визначеного Законом України "Про оборону України".

Частина 2 статті 19 Закону № 580-VIII встановлює, що підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Частина 1 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VIII (далі - Дисциплінарний статут), встановлює, що службова дисципліна - це дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

За ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту, службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених ст. 18 Закону № 580-VIII, зобов`язує поліцейського:

1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України;

2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки;

3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень;

4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону;

5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов`язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника;

6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України;

7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини;

8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку;

9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень;

10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів;

11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень;

12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення;

13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції;

14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння.

Згідно зі ст. 12 Дисциплінарного статуту, дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Частина 1 ст. 13 Дисциплінарного статуту встановлює, що дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.

Згідно з ч. 2 ст. 13 Дисциплінарного статуту, дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.

Частиною 3 ст. 13 Дисциплінарного статуту передбачено, що до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень:

1) зауваження;

2) догана;

3) сувора догана;

4) попередження про неповну службову відповідність;

5) пониження у спеціальному званні на один ступінь;

6) звільнення з посади;

7) звільнення із служби в поліції.

Частина 5 статті 13 Дисциплінарного статуту встановлює, що застосування до поліцейського інших видів дисциплінарних стягнень, не передбачених цим Статутом, забороняється.

Відповідно до ст. 19 Дисциплінарного статуту:

1. У висновку за результатами службового розслідування зазначаються:

1) дата і місце складання висновку, прізвище та ініціали, посада і місце служби членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування;

2) підстава для призначення службового розслідування;

3) обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку;

4) пояснення поліцейського щодо обставин справи;

5) пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи;

6) пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи;

7) документи та матеріали, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку;

8) відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень;

9) причини та умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення, обставини, що знімають з поліцейського звинувачення;

10) висновок щодо наявності або відсутності у діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону;

11) вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності в його діянні дисциплінарного проступку.

2. Висновок підписується всіма членами дисциплінарної комісії, що проводила розслідування. Члени дисциплінарної комісії мають право на окрему думку, що викладається письмово і додається до висновку.

3. Під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

4. Обставинами, що пом`якшують відповідальність поліцейського, є:

1) усвідомлення та визнання своєї провини у вчиненні дисциплінарного проступку;

2) попередня бездоганна поведінка;

3) високі показники виконання повноважень, наявність заохочень та державних нагород;

4) вжиття заходів щодо запобігання, відвернення або усунення негативних наслідків, які настали або можуть настати внаслідок вчинення дисциплінарного проступку, добровільне відшкодування завданої шкоди;

5) вчинення проступку під впливом погрози, примусу або через службову чи іншу залежність;

6) вчинення проступку внаслідок неправомірних дій керівника.

5. Для цілей застосування конкретного виду дисциплінарного стягнення можуть враховуватися й інші, не зазначені у частині четвертій цієї статті, обставини, що пом`якшують відповідальність поліцейського.

6. Обставинами, що обтяжують відповідальність поліцейського, є:

1) вчинення дисциплінарного проступку у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння;

2) вчинення дисциплінарного проступку повторно до зняття в установленому порядку попереднього стягнення;

3) вчинення дисциплінарного проступку умисно на ґрунті особистої неприязні до іншого поліцейського, службовця, у тому числі керівника, чи помсти за дії чи рішення стосовно нього;

4) настання тяжких наслідків, у тому числі збитків, завданих вчиненням дисциплінарного проступку;

5) вчинення дисциплінарного проступку на ґрунті ідеологічної, релігійної, расової, етнічної, гендерної чи іншої нетерпимості.

7. У разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.

8. Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

9. За кожен дисциплінарний проступок не може застосовуватися більше одного дисциплінарного стягнення. Якщо поліцейський вчинив кілька дисциплінарних проступків, стягнення застосовується за сукупністю вчинених дисциплінарних проступків та враховується під час визначення виду дисциплінарного стягнення.

10. У разі вчинення дисциплінарного проступку кількома поліцейськими дисциплінарне стягнення застосовується до кожного окремо.

11. У разі вчинення поліцейським незначного проступку керівник може обмежитися його попередженням про необхідність дотримання службової дисципліни.

12. У разі притягнення до дисциплінарної відповідальності поліцейського, який має дисциплінарне стягнення і вчинив дисциплінарний проступок, дисциплінарне стягнення, що застосовується, повинно бути суворішим, ніж попереднє.

13. У разі повторного вчинення поліцейським незначного проступку з урахуванням його сумлінного ставлення до виконання обов`язків за посадою або нетривалого перебування на посаді (до трьох місяців) керівник може обмежитися раніше застосованим до такого поліцейського дисциплінарним стягненням.

14. Дисциплінарне стягнення у виді пониження у спеціальному званні на один ступінь до поліцейських, які мають первинні спеціальні звання, та у виді звільнення з посади до поліцейських, які обіймають посади найнижчого рівня, не застосовується. Стаття 29 Дисциплінарного статуту визначає особливості застосування дисциплінарних стягнень у період дії воєнного стану. За ч. 1 ст. 29, у разі встановлення за результатами службового розслідування в діях поліцейського дисциплінарного проступку видається письмовий наказ про застосування до нього одного з видів дисциплінарного стягнення з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Частина 2 статті 29 Дисциплінарного статуту передбачає особливості застосування дисциплінарних стягнень у період дії воєнного стану:

1. У разі встановлення за результатами службового розслідування в діях поліцейського дисциплінарного проступку видається письмовий наказ про застосування до нього одного з видів дисциплінарного стягнення з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

2. Дисциплінарні стягнення застосовуються в порядку зростання від менш суворого, яким є зауваження, до більш суворого - звільнення зі служби в поліції.

Дисциплінарне стягнення у виді пониження у спеціальному званні на один ступінь не застосовується до поліцейських, які мають первинне спеціальне звання рядовий поліції.

У разі притягнення до дисциплінарної відповідальності поліцейського, який має дисциплінарне стягнення у виді пониження у спеціальному званні на один ступінь і вчинив новий дисциплінарний проступок, до нього знову може бути застосовано дисциплінарне стягнення у виді пониження у спеціальному званні на один ступінь.

Дисциплінарні проступки такі, як перебування поліцейського на службі у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння, а також залишення місця несення служби без поважних причин, не можуть бути віднесені до незначних дисциплінарних проступків.

У разі повторного вчинення дисциплінарного проступку поліцейським протягом строку дії дисциплінарного стягнення у виді зауваження за результатами службового розслідування дисциплінарне стягнення, що застосовується, повинно бути суворішим, ніж попереднє.

3. Протягом 10 днів з дня підписання наказу про застосування дисциплінарного стягнення прямий керівник посадової особи, яка застосувала дисциплінарне стягнення, має право його пом`якшити, застосувати суворіше дисциплінарне стягнення або звільнити поліцейського від дисциплінарної відповідальності, якщо встановить невідповідність такого стягнення ступеню тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку та вини.

4. У разі застосування до поліцейського інших заходів дисциплінарного впливу, не пов`язаних із застосуванням дисциплінарного стягнення, прямий керівник посадової особи, яка призначила службове розслідування, має право переглянути це рішення шляхом видання наказу про притягнення цього поліцейського до дисциплінарної відповідальності.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення (вчинення дії);

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Із наведених правових норм апеляційний суд робить висновок про те, що обов`язки поліцейського, визначені Законом № 580-VIII, Присягою поліцейського та Дисциплінарним статутом, поширюються на всі дії і бездіяльність поліцейського під час виконання службових обов`язків: перебування в місці дислокації підрозділу поліції, використання службового обладнання, носіння однострою та інформування про виявлені порушення.

Невиконання чи неналежне виконання обов`язків поліцейського становить дисциплінарний проступок за ст. 12 Дисциплінарного статуту, якщо дія чи бездіяльність поліцейського є протиправною та винною, незалежно від форми вини, тобто незалежно від того, вчинив поліцейський дисциплінарний проступок умисно чи з необережності.

Щодо виїзду позивачів за межі Рівненської області.

Частина 1 ст. 15 Закону № 580-VIII встановлює, що територіальні органи поліції утворюються як юридичні особи публічного права в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, містах, районах у містах та як міжрегіональні (повноваження яких поширюються на декілька адміністративно-територіальних одиниць) територіальні органи у межах граничної чисельності поліції і коштів, визначених на її утримання.

Згідно з ч. 5 ст. 24 Закону № 580-VIII за зверненням територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів Служби безпеки України або розвідувальних органів України органи та підрозділи, що входять до системи поліції, беруть участь у здійсненні заходів щодо оповіщення військовозобов`язаних та резервістів спільно з представниками територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а також здійснюють адміністративне затримання та доставлення до цих центрів та органів призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

На переконання апеляційного суду, наведені норми визначають, що територіальні органи поліції утворюються в адміністративно-територіальних одиницях, зокрема в областях і районах, а підрозділи поліції беруть участь в оповіщенні військовозобов`язаних за зверненням територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки спільно з представниками таких центрів.

При цьому участь поліцейських у заході оповіщення не змінює обов`язку виконувати службові обов`язки відповідно до нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків і наказів керівництва (п. 2 ч. 1 ст. 18 Закону № 580-VIII) та знати посадові (функціональні) обов`язки (п. 2 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту).

Апеляційний суд встановив, що ОСОБА_1 28 лютого 2026 року у складі групи оповіщення залишив територію Рівненської області об 11:32 і повернувся на територію Рівненської області об 11:51, тобто перебував за межами Рівненської області 19 хвилин, з яких з 11:39 до 11:45 група оповіщення перебувала в с. Кам`янка Коростенського району Житомирської області.

На переконання апеляційного суду, ОСОБА_1 залишив територію Рівненської області під час виконання службових обов`язків без поважних причин, оскільки будь - які документи про рішення керівництва ОСОБА_1 щодо виконання службових обов`язків за межами Рівненської області та про обставини, які унеможливлювали повернення групи оповіщення на територію Рівненської області або повідомлення безпосереднього керівника про виїзд за межі Рівненської області відсутні.

Доводи ОСОБА_1 про випадковий характер виїзду за межі Рівненської області та відсутність умислу на залишення території Рівненської області не змінюють вказаного висновку апеляційного суду, так як форма вини не впливає на наявність дисциплінарного проступку, а ОСОБА_1 під час виконання службових обов`язків у складі групи оповіщення був зобов`язаний професійно виконувати службові обов`язки відповідно до наказів керівництва (п. 2 ч. 1 ст. 18 Закону № 580-VIII), тобто контролювати місце виконання службових обов`язків і маршрут руху групи оповіщення та, за потреби виїзду за межі Рівненської області, отримати рішення керівництва або повідомити безпосереднього керівника.

Також апеляційний суд встановив, що за даними інформаційних систем "Геопортал" та "Треки патрулів" Інформаційного порталу Національної поліції України про маршрут руху логістичного пристрою (планшета), вхід до якого здійснив ОСОБА_1 , які наведено у Висновку службового розслідування, планшетний пристрій залишив територію Рівненської області об 11:32, заїхав у с. Кам`янка Коростенського району Житомирської області об 11:39, залишив межі с. Кам`янка об 11:45 і повернувся на територію Рівненської області об 11:51, тобто перебував за межами Рівненської області 19 хвилин.

ОСОБА_2 28 лютого 2026 року у складі групи оповіщення рухався у другому автомобілі, який слідував за автомобілем з ОСОБА_1 , тому перебував за межами Рівненської області в цей самий час. Логістичний пристрій (планшет) ОСОБА_2 не видавали у зв`язку з відсутністю вільних пристроїв.

На переконання апеляційного суду, ОСОБА_2 перебував за межами Рівненської області під час виконання службових обов`язків без поважних причин, оскільки документи про рішення керівництва ОСОБА_2 щодо виконання службових обов`язків за межами Рівненської області та про обставини, які унеможливлювали повернення групи оповіщення на територію Рівненської області або повідомлення безпосереднього керівника про виїзд за межі Рівненської області, відсутні.

Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_2 побачив знак "Кам`янка" тільки під час розвороту в селі, суперечать письмовому поясненню ОСОБА_2 , у якому ОСОБА_2 вказав, що побачив дорожній знак під час виїзду лісовою дорогою до с. Кам`янка і зрозумів перебування за межами Рівненської області. При цьому мета обходу стаціонарного блокпоста не належить до поважних причин виїзду за межі області.

Також, на переконання апеляційного суду, не впливає на кваліфікацію дій ОСОБА_2 звернення ОСОБА_2 до працівників ІНФОРМАЦІЯ_1 з проханням повернутись назад до місця несення служби.

Доводи ОСОБА_2 про випадковий характер виїзду за межі Рівненської області та відсутність умислу на залишення території Рівненської області не змінюють вказаного висновку апеляційного суду, так як форма вини не впливає на наявність дисциплінарного проступку, а ОСОБА_2 під час виконання службових обов`язків у складі групи оповіщення був зобов`язаний професійно виконувати службові обов`язки відповідно до наказів керівництва (п. 2 ч. 1 ст. 18 Закону № 580-VIII), тобто контролювати місце виконання службових обов`язків і маршрут руху групи оповіщення.

Щодо невикористання позивачами нагрудних відеореєстраторів.

Пункт 4 розділу II Інструкції № 1026 встановлює, що під час здійснення повноважень поліцейськими портативний відеореєстратор закріплюється на його форменому одязі на грудях (ближче до плечового суглоба) так, щоб не створювати перешкод діям поліцейського. У випадках, пов`язаних з необхідністю якісної фіксації подій, поліцейські можуть тримати портативний відеореєстратор у руках. Дозволяється закріплення портативного відеореєстратора на екіпіруванні (шоломі) або зброї, якщо їх конструкцією передбачені відповідні кріплення.

Згідно з п. 5 розділу II Інструкції № 1026, включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов`язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов`язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.

Отже, на переконання апеляційного суду, п. 4 і 5 розділу II Інструкції № 1026 зобов`язують поліцейського закріпити портативний відеореєстратор на форменому одязі та ввімкнути його з моменту початку виконання службових обов`язків, а не з моменту, коли поліцейський вважає зйомку потрібною для фіксації події.

Відеозйомка охоплює весь час виконання службових обов`язків, зокрема час руху до місця виконання завдання, і переривається тільки у випадках, пов`язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища.

Заряд акумуляторної батареї, забування ввімкнути пристрій і оцінка поліцейським потреби в зйомці до таких випадків не належать, тому невикористання портативного відеореєстратора під час виконання службових обов`язків є невиконанням вимог п. 5 розділу II Інструкції № 1026.

Апеляційний суд встановив, що ОСОБА_1 мав на постійному носінні та зберіганні нагрудну відеокамеру підвищеної міцності Motorola VB-400, що 28 лютого 2026 року під час виконання службових обов`язків ОСОБА_1 цю нагрудну відеокамеру не вмикав і що відеофайли з цієї нагрудної відеокамери за 28 лютого 2026 року в системі для збору, збереження та аналізу відеоінформації відсутні.

На переконання апеляційного суду, ОСОБА_1 не виконав вимог п. 5 розділу II Інструкції № 1026, оскільки не ввімкнув нагрудну відеокамеру з моменту початку виконання службових обов`язків 28 лютого 2026 року.

Та обставина, що негативні наслідки від невикористання нагрудної відеокамери не настали, не впливає на наявність порушення, оскільки п. 5 розділу II Інструкції № 1026 пов`язує обов`язок ввімкнути пристрій з початком виконання службових обов`язків, а не з будь якими іншими чинниками.

Також апеляційний суд вважає, що пояснення ОСОБА_1 про причини невикористання нагрудної відеокамери не мають значення для правильного вирішення вказаної справи, оскільки обов`язок використання відповідного пристрою безумовно пов`язаний з початком виконання службових обов`язків.

Апеляційний суд встановив, що ОСОБА_2 28 лютого 2026 року видали нагрудний відеореєстратор, про що зробили запис у журналі отримання, і що 28 лютого 2026 року під час виконання службових обов`язків ОСОБА_2 цей нагрудний відеореєстратор не вмикав.

На переконання апеляційного суду, ОСОБА_2 не виконав вимог п. 5 розділу II Інструкції № 1026, оскільки не ввімкнув нагрудний відеореєстратор з моменту початку виконання службових обов`язків 28 лютого 2026 року.

Та обставина, що негативні наслідки від невикористання нагрудного відеореєстратора не настали, не впливає на наявність порушення, оскільки п. 5 розділу II Інструкції № 1026 пов`язує обов`язок ввімкнути пристрій з початком виконання службових обов`язків, а не з будь-якими іншими чинниками.

Також апеляційний суд вважає, що пояснення ОСОБА_2 про те, що нагрудний відеореєстратор ОСОБА_2 не вмикав у зв`язку з відсутністю необхідності (так як ОСОБА_2 особисто не брав участі у спілкуванні з ОСОБА_3 ) не мають значення для правильного вирішення вказаної справи, оскільки обов`язок використання відповідного пристрою безумовно пов`язаний з початком виконання службових обов`язків, а не з участю поліцейського у конкретних процесуальних діях.

Щодо носіння ОСОБА_1 однострою.

Згідно з ч. 1 ст. 5-1 Закону № 580-VIII, ознаками належності до поліції є, зокрема, однострій поліцейських, спеціальний жетон та службове посвідчення поліцейського.

Статтею 20 Закону № 580-VIII передбачено, що:

1. Поліцейські мають єдиний однострій. Поліцейський отримує однострій безоплатно.

2. Зразки предметів однострою поліцейських затверджує Кабінет Міністрів України.

3. На однострої поліцейського розміщується спеціальний жетон.

Поліцейському заборонено знімати з однострою чи приховувати спеціальний жетон, а також будь-яким іншим чином перешкоджати прочитанню інформації на ньому або фіксуванню її за допомогою технічних засобів.

Поліцейський, який виконує службові обов`язки в цивільному одязі, зобов`язаний завжди мати при собі спеціальний жетон, крім випадків, коли його наявність перешкоджає проведенню оперативно-розшукових заходів, негласних слідчих (розшукових) дій, виконанню завдань в умовах режиму секретності, або здійсненню заходів із забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, а також спеціальних заходів із забезпечення безпеки працівників суду і правоохоронних органів та їх близьких родичів, або під час здійснення повноважень поліції під час дії воєнного стану.

У разі виконання поліцейським службових обов`язків із використанням засобів індивідуального захисту на них розмішується ідентифікаційний номер або спеціальний жетон, крім здійснення повноважень поліції під час дії воєнного стану.

4. Правила носіння та норми належності однострою поліцейських затверджує Міністр внутрішніх справ України.

Як йшлося вище, згідно з п. 12 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту, службова дисципліна зобов`язує поліцейського дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення.

Пункт 2 розділу І Правил № 718 визначає, що у цих Правилах терміни вживаються в таких значеннях:

- знаки розрізнення поліцейського - знаки розрізнення на однострої (нарукавний знак "Поліція", нарукавні знаки органів (структурних підрозділів поліції), погони), що визначають приналежність до держави, відповідних органів (структурних підрозділів) поліції та спеціальні звання поліцейського;

- спеціальний жетон поліцейського - спеціальний жетон з індивідуальним номером поліцейського є нагрудним знаком, що закріплюється за поліцейським у встановленому законодавством порядку (далі - спеціальний жетон);

- спеціальний однострій - однострій, що використовується поліцейськими під час виконання службових обов`язків (завдань), проведення спеціальних заходів (операцій), тренувань (навчань), на заняттях та інших заходах, що мають офіційний характер.

За п. 7 розділу І Правил № 718 під час виконання службових обов`язків (завдань) носіння однострою поліцейськими визначається безпосереднім або прямим керівником.

Приписами п. 8 розділу І Правил № 718, передбачено, що поліцейські зобов`язані:

носити однострій відповідно до вимог цих Правил;

утримувати однострій у зразковому стані;

бережно ставитися до однострою та запобігати його пошкодженню й забрудненню.

Згідно з п. 9 розділу І Правил № 718 однострій поділяється:

за призначенням на: урочистий та спеціальний;

за сезоном носіння на: літній та зимовий.

Відповідно до п. 11 розділу І Правил № 718, контроль за зовнішнім виглядом поліцейських, наявністю, станом предметів однострою та за дотриманням поліцейськими вимог цих Правил здійснюється керівниками (заступниками керівників, уповноваженими особами від керівництва) органів (підрозділів) поліції, ЗВО під час проведення ними стройових оглядів, інструктажів, занять.

Пункт 1 розділу VI Правил № 718, визначає перелік знаків розрізнення поліцейських та платформ ідентифікаційних, до якого належать, зокрема:

нарукавний знак "Поліція" на лівому рукаві предметів однострою, нарукавний знак органів (підрозділів) поліції - на правому рукаві (пришивається або кріпиться на платформах);

платформа ідентифікаційна металева із зазначенням прізвища поліцейського на предметах однострою розміщується справа на грудях (у місці, передбаченому конструкцією), наприклад: над нагрудною кишенею (сорочка костюма (сорочка, брюки) (сорочка, брюки) жіночий) або під написом "ПОЛІЦІЯ".

Пунктом 3 розділу IV Правил № 718 визначено, що під час виконання службових обов`язків (завдань), проведення спеціальних заходів (операцій), тренувань (навчань), на заняттях та заходах, що мають офіційний характер, носиться спеціальний однострій.

На переконання апеляційного суду, наведені норми зобов`язують поліцейського під час виконання службових обов`язків носити спеціальний однострій зі спеціальним жетоном і забороняють знімати чи приховувати жетон.

Апеляційний суд встановив, що ОСОБА_1 28 лютого 2026 року під час виконання службових обов`язків у складі групи оповіщення перебував у флісовій куртці чорного кольору без розпізнавальних знаків поліцейського і без спеціального жетона, а бушлат, на якому розміщено спеціальний жетон, залишив на кріслі автомобіля.

При цьому у матеріалах справи відсутні документи про рішення безпосереднього або прямого керівника ОСОБА_1 щодо носіння однострою без спеціального жетона і знаків розрізнення поліцейського.

Отже, на переконання апеляційного суду, ОСОБА_1 під час виконання службових обов`язків 28 лютого 2026 року носив однострій без спеціального жетона і знаків розрізнення поліцейського, а тому порушив вимоги ст. 20 Закону № 580-VIII та Правил № 718, які зобов`язують поліцейського під час виконання службових обов`язків носити спеціальний однострій зі спеціальним жетоном.

Пояснення ОСОБА_1 про високу температуру повітря в автомобілі та про відсутність вказівки керівництва постійно перебувати в бушлаті не змінюють цього висновку апеляційного суду, оскільки ст. 20 Закону № 580-VIII забороняє поліцейському знімати з однострою спеціальний жетон.

Щодо неповідомлення позивачами на лінію "102" про дії працівників ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо ОСОБА_3 .

Пункт 6 розділу ІІ Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 08 лютого 2019 року № 100 (далі - Порядок № 100), встановлює, що поліцейський незалежно від місця свого перебування в разі виявлення або отримання інформації про кримінальне правопорушення та іншу подію чи звернення до нього громадян із заявою (повідомленням) невідкладно повідомляє про це за скороченим номером екстреного виклику поліції "102" і зобов`язаний ужити заходів щодо запобігання правопорушенню, його припинення, рятування людей, надання допомоги особам, які її потребують, установлення і затримання осіб, які вчинили правопорушення, та охорони місця події.

Враховуючи п. 6 розділу ІІ Порядку № 100 та п. 3 і 11 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту, апеляційний суд вважає, що поліцейський зобов`язаний невідкладно повідомити за номером "102" про іншу подію та вжити заходів щодо припинення правопорушення, надання допомоги людині та поліцейському. Обов`язок поліцейського не залежить від того, чи є особа, щодо якої вчиняють дії, поліцейським, і не відкладається до з`ясування службового статусу такої особи.

Апеляційний суд встановив, що ОСОБА_1 28 лютого 2026 року під час руху автомобіля до ІНФОРМАЦІЯ_1 перебував в одному автомобілі з працівниками ІНФОРМАЦІЯ_1 і ОСОБА_3 , тримав ліву руку ОСОБА_3 і не повідомляв на лінію "102" про дії працівників ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо ОСОБА_3 .

У письмовому поясненні дисциплінарній комісії ОСОБА_1 вказав, що працівники ІНФОРМАЦІЯ_1 під час руху автомобіля наносили ОСОБА_3 удари в районі обличчя, тримали ОСОБА_3 за шию і руку, що ОСОБА_1 не повідомляв на лінію "102" про побиття ОСОБА_3 , бо в ситуації, яка склалася, не мав можливості це зробити.

З цього приводу апеляційний суд вважає, що ОСОБА_1 не виконав обов`язку, який визначає п. 6 розділу ІІ Порядку № 100, оскільки під час руху автомобіля не повідомив невідкладно на лінію "102" про дії працівників ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо ОСОБА_3 , хоча, за власним поясненням ОСОБА_1 , ці працівники наносили ОСОБА_3 удари.

Апеляційний суд звертає увагу на те, що жоден документ у матеріалах справи не підтверджує пояснення ОСОБА_1 про відсутність можливості невідкладно зателефонувати на лінію "102", а тому апеляційний суд вважає ці пояснення необґрунтованими.

Разом з тим апеляційний суд вважає необґрунтованими і доводи ОСОБА_1 про порушення презумпції невинуватості щодо працівників ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки відповідальність ОСОБА_1 за неповідомлення на лінію "102" залежить від власної бездіяльності ОСОБА_1 , а не від кримінально-правової оцінки дій працівників ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Апеляційний суд встановив, що ОСОБА_2 28 лютого 2026 року в с. Кам`янка рухався у другому автомобілі групи оповіщення і не повідомляв на лінію "102" про дії працівників ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо ОСОБА_3 .

У письмовому поясненні дисциплінарній комісії ОСОБА_2 вказав, що працівники ІНФОРМАЦІЯ_1 із застосуванням сили посадили ОСОБА_3 в автомобіль, що ОСОБА_2 вийшов з автомобіля і майже відразу побачив, що ОСОБА_3 вже посадили в автомобіль, і що зі слів ОСОБА_1 дізнався про те, що ОСОБА_3 під час руху автомобіля пручався, наносив собі удари і намагався схопитися за кермо.

На переконання апеляційного суду, ОСОБА_2 не виконав обов`язку, який визначає п. 6 розділу ІІ Порядку № 100, оскільки не повідомив на лінію "102" про дії працівників ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо ОСОБА_3 .

При цьому апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про недостовірність поясненнь ОСОБА_2 через розбіжності між усними та письмовими поясненнями.

Доводи ОСОБА_2 про порушення презумпції невинуватості щодо працівників ІНФОРМАЦІЯ_1 , не змінюють цього висновку апеляційного суду, оскільки відповідальність ОСОБА_2 за неповідомлення на лінію "102" залежить від власної бездіяльності ОСОБА_2 , а не від кримінально-правової оцінки дій працівників ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Апеляційний суд із висновку службового розслідування встановив, що дисциплінарна комісія під час визначення виду стягнення ОСОБА_1 врахувала характер проступків, обставини їх вчинення, особу порушника, ступінь вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку та ставлення до служби.

Серед обставин, що пом`якшують відповідальність, дисциплінарна комісія врахувала попередню бездоганну поведінку ОСОБА_1 , високі показники виконання ним повноважень та вжиття заходів щодо запобігання, відвернення або усунення негативних наслідків.

Сторони не оспорюють того, що ОСОБА_1 характеризується позитивно і станом на березень 2026 року не мав чинних дисциплінарних стягнень.

Апеляційний суд встановив вище, що ОСОБА_1 28 лютого 2026 року залишив територію Рівненської області без поважних причин, не ввімкнув нагрудну відеокамеру, виконував службові обов`язки без спеціального жетона і знаків розрізнення поліцейського та не повідомив на лінію "102" про дії працівників ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо ОСОБА_3 .

Враховуючи Висновок службового розслідування, начальник ГУНП в Рівненській області наказом "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності" від 09 березня 2026 року № 502 застосував до ОСОБА_1 стягнення у виді звільнення зі служби в поліції.

Дисциплінарна комісія визначила вид стягнення за сукупністю проступків і врахувала обставини, що пом`якшують відповідальність ОСОБА_1 , а саме попередню бездоганну поведінку, високі показники виконання повноважень та вжиття заходів щодо запобігання, відвернення або усунення негативних наслідків.

Оцінивши ці обставини, апеляційний суд приходить до переконання в тому, що начальник ГУНП в Рівненській області застосував до ОСОБА_1 стягнення, пропорційне вчиненим проступкам.

На думку апеляційного суду, ОСОБА_1 вчинив чотири дисциплінарні проступки, а визначення виду стягнення за їх сукупністю відповідає ч. 9 ст. 19 Дисциплінарного статуту.

Апеляційний суд вважає, що до цієї сукупності входить залишення місця несення служби без поважних причин, яке відповідно до абз. 4 ч. 2 ст. 29 Дисциплінарного статуту не може бути віднесене до незначних дисциплінарних проступків, тому апеляційний суд оцінює невикористання нагрудної відеокамери, носіння однострою без спеціального жетона і знаків розрізнення поліцейського та неповідомлення на лінію "102" в сукупності з цим проступком.

З огляду на це, на переконання апеляційного суду, позитивна характеристика ОСОБА_1 не спростовує пропорційності стягнення, оскільки дисциплінарна комісія врахувала обставини, що пом`якшують відповідальність.

Отже, апеляційний суд вважає, що щодо ОСОБА_1 відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому пункт 1 наказу "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності" від 09 березня 2026 року № 502 і наказ "По особовому складу" від 09 березня 2026 року № 92 о/с є правомірними.

Апеляційний суд встановив, що вимоги ОСОБА_1 про поновлення на посаді і стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу є похідними від вимог про визнання протиправними та скасування пункту 1 наказу "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності" від 09 березня 2026 року № 502 і наказу "По особовому складу" від 09 березня 2026 року № 92 о/с а тому правові підстави для задоволення вказаних вимог відсутні.

Цей висновок є підставою для відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 повністю.

Апеляційний суд із Висновку службового розслідування встановив, що дисциплінарна комісія під час визначення виду стягнення ОСОБА_2 врахувала характер проступків, обставини їх вчинення, особу порушника, ступінь вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку та ставлення до служби.

Серед обставин, що пом`якшують відповідальність, дисциплінарна комісія врахувала попередню бездоганну поведінку ОСОБА_2 , високі показники виконання ним повноважень та вжиття заходів щодо запобігання, відвернення або усунення негативних наслідків.

Сторони не оспорюють того, що ОСОБА_2 характеризується позитивно і станом на березень 2026 року не мав чинних дисциплінарних стягнень.

Апеляційний суд встановив, що ОСОБА_2 28 лютого 2026 року залишив територію Рівненської області без поважних причин, не ввімкнув нагрудний відеореєстратор та не повідомив на лінію "102" про дії працівників ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо ОСОБА_3 .

Враховуючи Висновок службового розслідування, начальник ГУНП в Рівненській області наказом "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності" від 09 березня 2026 року № 502 застосував до ОСОБА_2 стягнення у виді звільнення зі служби в поліції.

Дисциплінарна комісія визначила вид стягнення за сукупністю проступків і врахувала обставини, що пом`якшують відповідальність ОСОБА_2 , а саме попередню бездоганну поведінку, високі показники виконання повноважень та вжиття заходів щодо запобігання, відвернення або усунення негативних наслідків.

Оцінивши ці обставини, апеляційний суд приходить до переконання в тому, що начальник ГУНП в Рівненській області застосував до ОСОБА_2 стягнення, пропорційне вчиненим проступкам.

На думку апеляційного суду, ОСОБА_2 вчинив три дисциплінарні проступки, а визначення виду стягнення за їх сукупністю відповідає ч. 9 ст. 19 Дисциплінарного статуту.

Апеляційний суд вважає, що до цієї сукупності входить залишення місця несення служби без поважних причин, яке відповідно до абз. 4 ч. 2 ст. 29 Дисциплінарного статуту не може бути віднесене до незначних дисциплінарних проступків, тому апеляційний суд оцінює невикористання нагрудного відеореєстратора та неповідомлення на лінію "102" в сукупності з цим проступком.

З огляду на це, на переконання апеляційного суду, позитивна характеристика ОСОБА_2 не спростовує пропорційності стягнення, оскільки дисциплінарна комісія врахувала обставини, що пом`якшують відповідальність.

Отже, апеляційний суд вважає, що щодо ОСОБА_2 відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому пункт 2 наказу "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності" від 09 березня 2026 року № 502 і наказ "По особовому складу" від 09 березня 2026 року № 91 о/с є правомірними.

Апеляційний суд встановив, що вимоги ОСОБА_2 про поновлення на посаді і стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу є похідними від вимог про визнання протиправними та скасування пункту 2 наказу "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності" від 09 березня 2026 року № 502 і наказу "По особовому складу" від 09 березня 2026 року № 91 о/с, а тому правові підстави для задоволення вказаних вимог відсутні.

Цей висновок є підставою для відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 повністю.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, апеляційний суд приходить до переконання в тому, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, апеляційний суд вважає доводи апеляційної скарги безпідставними та такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржене рішення суду першої інстанції без змін.

Оскільки апеляційний суд залишив рішення суду першої інстанції без змін, то розподіл судових витрат не проводиться.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 залишити без задоволення, а рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 11 червня 2026 року в справі № 460/5165/26 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуюча суддя Р. Б. Хобор

судді Н. В. Бруновська

В. М. Валюх