ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 листопада 2026 року м. Львів Справа № 140/6205/26 пров. № А/857/44334/26
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії :
судді-доповідача Калмикової Ю.О.,
суддів Запотічного І.І., Судової-Хомюк Н.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги в ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_3 (військової частини НОМЕР_3 ) на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 21 липня 2026 року у справі №140/6205/26 (головуючий суддя І інстанції Мачульський В.В.) за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_3 (військової частини НОМЕР_3 ) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,
УСТАНОВИВ:
Адвокат Каверін Сергій Миколайович звернувся до Волинського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом в інтересах ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) (далі - НОМЕР_4 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_2 ) (далі - НОМЕР_5 ), ІНФОРМАЦІЯ_3 (військової частини НОМЕР_3 ) (далі - ВЧ НОМЕР_3 ), в якому заявлені наступні позовні вимоги:
1) Визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо утримання військового збору у розмірі 5 % з суми, виплаченої ОСОБА_1 на виконання рішення суду від 02.12.2024 по справі № 140/9285/24.
2) Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 повернути на користь ОСОБА_1 надлишково утриманий військовий збір, а саме 3,5% від суми виплаченої на виконання рішення суду від 02.12.2024 по справі № 140/9285/24.
3) Визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_2 щодо утримання військового збору у розмірі 5 % з суми, виплаченої ОСОБА_1 грошового забезпечення на виконання рішення суду від 02.12.2024 по справі № 140/9285/24.
4) Зобов`язати військову частину НОМЕР_2 повернути на користь ОСОБА_1 надлишково утриманий військовий збір, а саме 3,5% від суми виплаченої на виконання рішення суду від 02.12.2024 по справі № 140/9285/24.
5) Визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_3 щодо утримання військового збору у розмірі 5 % з суми, виплаченої ОСОБА_1 грошового забезпечення на виконання рішення суду від 02.12.2024 по справі № 140/9285/24.
6) Зобов`язати військову частину НОМЕР_3 повернути на користь ОСОБА_1 надлишково утриманий військовий збір, а саме 3,5% від суми виплаченої на виконання рішення суду від 02.12.2024 по справі № 140/9285/24.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач ОСОБА_2 (згідно свідоцтва про шлюб ОСОБА_3 ) згідно з витягом з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 від 17.03.2020 №90-СО виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення з 19.03.2020. Зазначає, що за змістом рішення Волинського окружного адміністративного суду від 02.12.2024 у справі №140/9285/24 у період проходження військової служби відповідач неналежно нараховував та виплачував позивачу індексацію грошового забезпечення. На виконання даного рішення ВЧ НОМЕР_1 здійснила 12.03.2026 виплату грошового забезпечення у сумі 12120,50 грн, при цьому з нарахованої суми утримано військовий збір за ставкою 5 %; 28.04.2026 ВЧ НОМЕР_2 здійснила виплату грошового забезпечення на суму 44877,70 грн, з урахуванням з нарахованої суми військового збору за ставкою 5%; 19.02.2026 ВЧ НОМЕР_3 здійснила виплату грошового забезпечення на суму 38993,27 грн та 34830,31 грн з урахуванням з нарахованої суми військового збору за ставкою 5%.
Позивач зауважив, що Законом України від 04.12.2024 №4113-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» (далі - Закон №4113-IX) уточнено перелік доходів військовослужбовців, до яких застосовується ставка військового збору у розмірі 1,5 відсотка. Так ця ставка застосовується до доходу військовослужбовців, зокрема, Державної прикордонної служби України, одержаного у вигляді грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, які здійснюються відповідно до законодавства України (за винятком доходів, які звільняються від оподаткування військовим збором).
Позивач вважає протиправними дії відповідачів по утриманню військового збору з нарахованого грошового забезпечення військовослужбовця за ставкою 5% від об`єкта нарахування, звернулася до суду із даним адміністративним позовом.
В поданому до суду відзиві на позовну заяву від 05.06.2026 відповідач ВЧ НОМЕР_2 позов не визнав та просить відмовити у його задоволенні. Зазначає, що виплата на виконання рішення була здійснена у квітні 2026 року, а тому відповідно до статті 164.1.2 Податкового кодексу України включається до місячного оподаткування доходу за січень 2026 року і підлягає оподаткуванню військовим збором в розмірі 5%.
В поданому до суду відзиві на позовну заяву від 06.06.2026 відповідач ВЧ НОМЕР_1 позов не визнав та просить відмовити у його задоволенні. Зазначає, що військовий збір був утриманий у відповідному податковому періоді з особи, яка не є військовослужбовцем і не має жодних пільг щодо справляння військового збору, а чинне законодавство України не передбачає права на неутримання військового збору з позивача.
08.06.2026 від відповідача ВЧ НОМЕР_3 надійшов відзив на позовну заяву в якому позов не визнає та просить відмовити у його задоволенні. Зазначає, що відповідачем здійснено виплату грошового забезпечення на виконання рішення суду від 02.12.2024 у справі №140/9285/24. З даних виплат ВЧ НОМЕР_3 було утримано військовий збір в розмірі 5% від нарахованих сум. Нормами Податкового кодексу України передбачена понижена ставка військового збору для військовослужбовців. Оскільки, позивач на день виплати компенсації втрати частини доходів та індексації не перебував у статусі військовослужбовця, підстави для утримання військового збору у пониженому розмірі 1,5% відсутні.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 21 липня 2026 року адміністративний позов задоволено повністю.
Визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) щодо утримання (відрахування) військового збору в розмірі 5 % з донарахованої на користь ОСОБА_1 на виконання судового рішення у справі №140/9285/24 суми грошового забезпечення.
Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) здійснити ОСОБА_1 нарахування та виплату грошового забезпечення у сумі надлишково утриманого військового збору в розмірі 3,5 відсотка грошового забезпечення, нарахованого на виконання судового рішення у справі №140/9285/24.
Визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_2 ) щодо утримання (відрахування) військового збору в розмірі 5 % з донарахованої на користь ОСОБА_1 на виконання судового рішення у справі №140/9285/24 суми грошового забезпечення.
Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_5 (військова частина НОМЕР_2 ) здійснити ОСОБА_1 нарахування та виплату грошового забезпечення у сумі надлишково утриманого військового збору в розмірі 3,5 відсотка грошового забезпечення, нарахованого на виконання судового рішення у справі №140/9285/24.
Визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_3 (військової частини НОМЕР_3 ) щодо утримання (відрахування) військового збору в розмірі 5 % з донарахованої на користь ОСОБА_1 на виконання судового рішення у справі №140/9285/24 суми грошового забезпечення.
Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_6 (військової частини НОМЕР_3 ) здійснити ОСОБА_1 нарахування та виплату грошового забезпечення у сумі надлишково утриманого військового збору в розмірі 3,5 відсотка грошового забезпечення, нарахованого на виконання судового рішення у справі №140/9285/24.
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідачі подали апеляційні скарги, в яких, покликаючись на порушенням норм матеріального права зазначають, що оскільки дохід у вигляді доплат, розрахований на підставі рішень суду, виплачується фізичній особі звільненому військовослужбовцю, то сума такого доходу включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу як інший дохід та оподатковується податком на доходи фізичних осіб, без урахування положень пункту 168.5 статті 168 ПКУ, і військовим збором на загальних підставах. Отже, ставка військового збору становить 5 % об`єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1 підпункту 1.2 пункту 16 прим. 1 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ, крім доходів, які оподатковуються за ставкою, визначеною п.п. 4 п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ (п.п. 1 п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ). Просять скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити.
Позивач своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався, відповідно до частини 4 статті 304 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Відповідно до частини першої статті 311 КАС України суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, оскільки апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, що ухвалене в порядку письмового провадження (без повідомлення сторін) за наявними у справі матеріалами.
Частиною 1 ст. 308 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 від 17.03.2020 №90-ОС ОСОБА_2 (згідно свідоцтва про шлюб ОСОБА_3 ) виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення з 19.03.2020.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 02.12.2024 в справі №140/9285/24, залишене без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03.02.2026, визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_7 (військова частина НОМЕР_1 ) щодо нарахування ОСОБА_2 індексації грошового забезпечення за період із 01 грудня 2015 року по травень 2016 року включно із урахуванням іншого ніж січень 2008 року як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця); зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_8 (військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_2 індексацію грошового забезпечення за період із 01 грудня 2015 року по травень 2016 року включно із урахуванням січня 2008 року як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця) з урахуванням виплачених сум, з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб; визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_2 ) щодо нарахування ОСОБА_2 індексації грошового забезпечення за період із червня 2016 року по серпень 2017 року включно із урахуванням іншого ніж січень 2008 року як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця); зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_5 (військова частина НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_2 індексацію грошового забезпечення за період із червня 2016 року по серпень 2017 року включно із урахуванням січня 2008 року як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця) із одночасною компенсацією сум податку на доходи фізичних осіб; визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_9 (військова частина НОМЕР_3 ) щодо нарахування ОСОБА_2 індексації грошового забезпечення за період із вересня 2017 року по 28 лютого 2018 року включно із урахуванням іншого ніж січень 2008 року як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця); зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_10 (військова частина НОМЕР_3 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_2 індексацію грошового забезпечення за період з вересня 2017 року по 28 лютого 2018 року включно із урахуванням січня 2008 року як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця) з урахуванням виплачених сум, з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб; визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_9 (військова частина НОМЕР_3 ) щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_2 індексації - різниці грошового забезпечення за період із 01 березня 2018 року до лютий 2019 року включно; зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_10 (військова частина НОМЕР_3 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_2 індексацію - різницю грошового забезпечення за період із 01 березня 2018 року до лютого 2019 року включно відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 з урахуванням виплачених сум, з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб; визнано протиправною бездіяльність НОМЕР_6 прикордонного загону ДПС України (військова частина НОМЕР_7 ) щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_2 індексації - різниці грошового забезпечення за період із березня 2019 року по 19 березня 2020 року; зобов`язано НОМЕР_6 прикордонний загін ДПС України (військова частина НОМЕР_7 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_2 індексацію - різницю грошового забезпечення за період із березня 2019 року по 19 березня 2020 року відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 з урахуванням виплачених сум, з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб.
Відповідно до розрахункового листа за березень 2026 року ОСОБА_1 на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 02.12.2024 у справі №140/9285/24, ВЧ НОМЕР_1 , позивачу нараховано до виплати 13821,58 грн, утримано податок на доходи з фізичних осіб у розмірі 2487,88 грн та військовий збір у розмірі 691,08 грн.
Згідно з довідкою-розрахунком виплат, проведених ОСОБА_2 (згідно з свідоцтвом про шлюб ОСОБА_3 ) на виконання рішення ВОАС від 02.12.2024 у справі №140/9285/24, ВЧ НОМЕР_3 , нараховано до виплати 36663,48 грн, утримано податок на доходи з фізичних осіб у розмірі 18% - 6599,43 грн та військовий збір у розмірі 5% - 1833,17 грн.
Крім того, згідно з довідкою-розрахунком виплат, проведених ОСОБА_2 (згідно свідоцтва про шлюб ОСОБА_3 ) на виконання рішення ВОАС від 02.12.2024 у справі №140/9285/24, ВЧ НОМЕР_3 , нараховано до виплати 41045,55 грн, утримано податок на доходи з фізичних осіб у розмірі 7388,20 грн та військовий збір у розмірі 2052,28 грн.
Відповідно до довідки-розрахунку виплачених сум згідно рішення суду від 02.12.2024 №140/9285/24, ВЧ НОМЕР_2 здійснила виплату грошового забезпечення на суму 44877,70 грн, з урахуванням з нарахованої суми військового збору за ставкою 5% - 2361,98 грн та податок на доходи з фізичних осіб у розмірі 8503,14 грн.
Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачі, як суб`єкти владних повноважень, не довели ті обставини, на яких ґрунтуються їх заперечення викладені у відзивах на позовну заяву.
При наданні правової оцінки правильності вирішення судом першої інстанції цього публічно-правового спору оскаржуваним рішенням, доводам апелянта, що викладені у апеляційній скарзі, суд апеляційної інстанції виходить із такого.
Згідно із положеннями ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України (ПК України).
Згідно з пунктом 16-1 підрозділу 10 Інші перехідні положення розділу ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.
Відповідно до підпункту 1 підпункту 1.1 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ платниками збору є, зокрема особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу.
Згідно з підпунктом 162.1.1. пункту 162.1 статті 162 Податкового кодексу України фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.
Відповідно до підпункту 1 підпункту 1.2 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ об`єктом оподаткування збором є для платників, зазначених у підпункті 1 підпункту 1.1 цього пункту, - доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу.
Згідно з підпункту 163.1.2 пункту 163.1 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.
Відповідно до підпунктом 164.2.1 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту).
Ставка військового збору становить, зокрема для платників, зазначених у підпункті 1 підпункту 1.1 цього пункту, - 5 відсотків від об`єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1 підпункту 1.2 цього пункту, крім доходів, які оподатковуються за ставкою, визначеною підпунктом 4 цього підпункту (підпункт 1 підпункту 1.3 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України).
Зокрема, відповідно до Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану» від 10.10.2024 № 4015-IX збільшено ставку військового збору з 1,5 % до 5 % від оподатковуваного доходу фізичних осіб.
Разом з тим, Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» № 4113 від 04.12.2024 уточнений перелік доходів військовослужбовців, до яких застосовується ставка військового збору у розмірі 1,5 відсотка.
Відповідно до підпункту 4 підпункту 1.3 підрозділу 10 Інші перехідні положення розділу XX Перехідні положення Податкового кодексу України зазначена ставка військового збору застосовується до доходу, одержаного у вигляді грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, які здійснюються відповідно до законодавства України (за винятком доходів, які звільняються від оподаткування військовим збором відповідно до підпункту 1.7 пункту 161 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення Кодексу) військовослужбовцями та працівниками Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Головного управління розвідки Міністерства оборони України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Державної спеціальної служби транспорту України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань.
Колегія суддів зазначає, що на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 02.12.2024 в справі №140/9285/24, залишене без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03.02.2026 відповідачі здійснили нарахування та виплату грошового забезпечення, а саме:
- Військова частина НОМЕР_1 здійснила 12.03.2026 виплату грошового забезпечення у сумі 12120,50 грн, при цьому з нарахованої суми утримано військовий збір за ставкою 5 %;
- Військова частина НОМЕР_2 здійснила 28.04.2026 виплату грошового забезпечення на суму 44877,70 грн, з урахуванням з нарахованої суми військового збору за ставкою 5%;
- Військова частина НОМЕР_3 здійснила 19.02.2026 виплату грошового забезпечення на суму 38993,27 грн та 34830,31 грн
Однак, до такого доходу позивача в силу положень Податкового кодексу повинна застосовуватись ставка військового збору у розмірі 1,5 відсотка.
Апеляційний суд зауважує, що втрата позивачем статусу військовослужбовця на час виплати йому грошового забезпечення не звільняє відповідача від обов`язку компенсувати позивачу суму військового збору, оскільки саме бездіяльність останнього призвела до виплати позивачу такої вже після звільнення з військової служби та як наслідок після втрати статусу військовослужбовця.
Аналогічного змісту позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.06.2020 у справі № 825/761/17.
Таким чином, дії відповідачів щодо утримання військового збору у розмірі 5% з суми виплаченого позивачу грошового забезпечення на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 02.12.2024 в справі №140/9285/24, залишене без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03.02.2026 є протиправними.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про зобов`язання відповідачів нарахувати та виплатити позивачу недоотримане грошове забезпечення у вигляді утриманого військового збору при виплаті грошового забезпечення на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 02.12.2024 в справі №140/9285/24, залишене без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03.02.2026.
Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.
Згідно з пунктом 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 09.12.1994, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.
Згідно з пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд визнає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив обставини справи та ухвалив законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, рішення суду першої інстанції ґрунтується на повно, об`єктивно і всебічно з`ясованих обставинах, доводи апеляційних скарг їх не спростовують, а тому підстав для скасування рішення суду першої інстанції немає.
Згідно з ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Зазначене положення поширюється на доказування правомірності оскаржуваного рішення (дії чи бездіяльності). Окрім доказування правових підстав для рішення (тобто правомірності), суб`єкт владних повноважень повинен доказувати фактичну підставу, тобто наявність фактів, з якими закон пов`язує можливість прийняття рішення, вчинення дії чи утримання від неї.
Відповідно до ч. 3 ст. 242 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Судом першої інстанції повно з`ясовано обставини справи, що мають значення для справи та правильно застосовано норми матеріального та процесуального права.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, колегія суддів доходить висновку, що оскаржуване рішення ухвалене відповідно до норм матеріального та процесуального права, а висновки суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному з`ясуванні всіх обставин, що мають значення для справи, які не спростовані доводами апеляційної скарги, у зв`язку з чим відсутні підстави для її задоволення.
Відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати перерозподілу не підлягають.
Керуючись ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційні скарги в ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_3 (військової частини НОМЕР_3 ) - залишити без задоволення.
Рішення Волинського окружного адміністративного суду від 20 липня 2026 року у справі №140/6205/26 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя-доповідач Ю. О. Калмикова
судді І. І. Запотічний
Н. М. Судова-Хомюк